Суспільство
Археологи показали укріплення княжої доби XI ст. у Звенигороді (ФОТО)
Археологи «Рятівної археологічної служби» закінчили дослідження на місці дитинця у колишній столиці князівства – Звенигороді, що за 16 км від Львова.
Про це пише zaxid.net.
За інформацією, під час розкопок, що тривали два місяці, науковці зробили нові відкриття. Зокрема, вдалося натрапити на дерев’яні елементи укріплень княжих часів, найдавніші з яких сягають XI ст., а також забудову панських володінь XVII-XVIII ст., яку звели на місці руїн давньоруських споруд. Територію готують до облаштування історико-культурного парку завдяки гранту ЄС.
Розкоп багатошарової культурної пам’ятки на дитинці Звенигорода відображає історію забудови княжого періоду і наступних історичних епох. Результати попередніх археологічних досліджень не збереглися до наших днів, тому вченим довелося заново фіксувати їх. Під час розкопу вчені дійшли до материка – жовтої глини, насиченої залізистими конкреціями з вапняковими каменями і скам’янілими молюсками.
Княжі укріплення на дитинці
Найдавніші знахідки сягають XI століття. Це часи Володара Ростиславовича, правнука Ярослава Мудрого, який заснував Звенигород. Верхні нашарування – сліди перебудови, які здійснив його син, Володимирко. Він розбудував столицю князівства з регулярним розпланування вулиць. На дитинці був княжий палац, найдавніша у Звенигороді дерев’яна церква, укріплення.
Читайте також: Книги для дітей з аутизмом: як «ДивоГра» рятує український ринок від браку інклюзивної літератури
«Відкрили два будівельні горизонти укріплень княжої доби. Дерев’яні кліті (конструкції, схожі на зруб, в яких розташовувався гарнізон), за ними були городні (скрині, заповнені землею, глиною для укріплення валу). Зверху були високі дерев’яні стіни, які згоріли. Про це свідчить червона випалена глина», – розповіла доктор історичних наук Віра Гупало, керівниця експедиції РАС, старший науковий співробітник Інституту українознавства.
Знахідки цього періоду: наконечники стріл, підвісні печатки, фрагменти скляних лампадок, уламки кераміки – мисок звенигородського типу, навіть виявили останки чоловіка, можливо, охоронця.
За межами валів біля річки знайшли горно, в якому виплавляти болотну руду. Також раніше вчені дослідили місце, де була дерев’яна церква. Біля неї натрапили на цейхгауз – зброярню.
Панська забудова Сенявських
Несподіванкою розкопок стало відкриття фундаментів споруди XVII-XVIII ст. У цей час тут існував панський будинок. Традиційно, коли шляхетські роди в пізньому Середньовіччі отримували землі, вони будували свої маєтки у найбільш укріпленому місці на рештках давньоруських споруд. На пагорбі збудували п’ятикутні бастіони, а всередині, на дитинці Звенигорода, Сенявські збудували собі маєток. На карті 1766 року є намальований план бастіонів і панський будинок з ризалітом (входом, схожий на ганок). Крім нього, тут були підсобні будівлі, поруч жила прислуга.
Виявили піч з попелом і вугіллям, збудована у XVI-XVII ст. ще до побудови бастіону, кахлі, посуд XVII ст. з орієнтальними візерунками у вигляді гвоздики. Знайшли кілька скляних віконниць. Вікна у цьому будинку XVI ст. складалися з маленьких фрагментів скла, які були вставлені в маленькі олов’яні рамочки, схожі на мозаїчні.
Читайте також: В Обертині селяни об’єднались у кооператив і заробляють на сухофруктах. Як їм це вдалось?
Рештки віднайденої споруди – це, ймовірно, льох. Архітектор проекту історико-культурного парку «Древній Звенигород» Василь Петрик розповів, що при будівництві льоху використали архітектурні тесані кам’яні блоки з будівель ще княжої доби – зашліфовані різьблені уламки княжого палацу віднайшли у фундаменті. Це підтверджує, що в княжі часи тут існували споруди, збудовані з білого каменю. Також це дає можливість детально вивчити і представити білокам’яну архітектуру XII ст., адже наразі ніде, крім Звенигорода, на Львівщині нема таких об’єктів.
Розкопки відсканують, законсервують, але у наступні роки продовжать. Розглядають можливість накрити скляним перекриттям найцікавіші знахідки для огляду.
Історико-культурний парк
Керівниця заповідника «Древній Звенигород» Наталя Войцещук розповіла, що впорядкування території заповідника не передбачає капітальної забудови.
«Коли ми почали думати, як подати князівську столицю, яка існувала 1000 років тому, для нас постало питання форми. Ми пішли до мінімалізму. Відмовилися від класичних відбудов і вирішили підкреслити лише історичний ландшафт, який зберігся, а все решта зробити за допомогою IT-технологій, віртуальної реальності. Ми обрали форму ландшафтного парку. Консервуємо пам’ятку археології і робимо відпочинкову рекреаційну зону», — пояснила Наталія Войцещук.
Навесні тут за гроші європейського гранту впорядкують територію, розчистять, розрівняють землю, очистять русло річки. Також заповідник претендує на додаткові гранти для облаштування парку, який буде першим в Україні історико-культурним парком на пам’ятці археології. Гості парку зможуть не лише провести час на природі, а й дізнатися про княжі часи в Україні за допомогою сучасних технологій: 3D-реконструкцій княжої столиці, прогулянки 12 місцями княжого Звенигорода за допомогою VR окулярів.
Довідка
Звенигород збудував в XI ст. князь Володар Ростиславович, правнук Ярослава Мудрого. Найбільший розквіт міста припав на часи його сина Володимирка, батька Ярослава Осмомисла. У 1241 році Звенигород спалили монголи. Культурний шар добре зберігся у ґрунті завдяки тому, що тут майже не було пізніших будівель.
Нагадаємо, археологи завершили дослідження на площі Коліївщини у центрі Львова.
Усі фото: zaxid.net.
Суспільство
Рей та Хаку з Одеси і Мрія з Києва — такі імена носять чотирилапі, що допомогають надзвичайникам шукати людей на місцях російських обстрілів.
ДСНС поділилася фото собаки-рятівниці, а United24 поширили відео з рятувальних місій.
На місцях російського удару в Києві спільно з рятувальниками працює бельгійська вівчарка Мрія. Під час пошукових робіт собака обстежує зруйновані території та робить позначення саме там, де доцільніше зосередити пошук загиблих під завалами. Як розповідають працівники ДСНС, спеціально треновані службові собаки допомагають фахівцям значно скоротити пошук людей на місці трагедії.
Читайте також: У Києві шукають чотирилапого, який врятував дитину під час обвалу багатоповерхівки
В Одесі після масованої нічної атаки рф цілий день працювали Рей та Хаку.
«Собаки-помічники – герої рятувальних місій після російських атак. Разом зі своїми кінологами вони шукають людей, які опинилися під завалами, — прокоментували роботу ДСНС із чотирилапими в United24 та додали: — Те, що ви робите, – це надзвичайно».
Нагадуємо, що 16-річна Оля з Дніпропетровщини урятувала дитину, що провалилася під кригу. Дівчині присвоїли дві державні нагороди (ВІДЕО).
Фото: фейсбук-сторінка ДСНС України
Суспільство
Узимку 16-річна студентка з Кривого Рогу Ольга Лактіонова витягла з води дівчинку, що провалилася під кригу. Тіла двох братів урятованої дитини надзвичайники змогли знайти лише за дві доби. За свій вчинок Оля отримала державні нагороди від президента та міністра внутрішніх справ.
Про це повідомляє Міністерство Внутрішніх справ України.
Ризик заради порятунку
13 лютого на річці Інгулець четверо дітей гралися на кризі, коли та розкололася — двоє братів та їхні сестри провалилися. Оля впізнала своїх знайомих і побігла допомагати.
Дівчина розповіла, що взяла імпровізований пліт, вхопилась за нього та почала плисти на порятунок і сама ледь не втонула, коли цвях, що стирчав у дошці, зачепився за її одяг. На поверхні води Оля змогла втримати 12-річну Віолетту, яка до цього провалилася під кригу. Місцеві жителі допомогли витягти обох дітей.
Читайте також: В Україні вперше вручили дітям відзнаку «Майбутнє України»: хто отримав нагороду (ФОТО)
За допомогу дітям Ольгу Лактіонову нагородили відзнакою Міністра внутрішніх справ Ігоря Клименка. Також дівчині присвоїли нову нагороду «Майбутнє України»від президента.
Нагадуємо, що 10-річна дівчинка з Одеси врятувала маму під час масованої атаки «Шахедів» (ВІДЕО).
Фото: Офіційне інтернет-представництво Президента України
Філіп Котлер перевернув світове уявлення про маркетинг і вписав себе в історію. Його книжки розлітаються по світу, а студенти завдяки його знанням опановують навчальні дисципліни. Та чи знаєте ви, що цей маркетолог — син українців?
ШоТам дослідили його біографію та розповідають, як Філіп став батьком сучасного маркетингу.
Емігранти, що шукали кращої долі у Штатах
Філіп Котлер народився в 1931 році в Чикаго, США, але з Україною його пов’язують батьки — Моріс Котлер (Котляревський) і Бетті Бубар. Різні джерела подають місця їхнього народження по-різному: начебто обоє були з Чернігівської області, або ж батько з Ніжина, а мама з Бердичева.
Але факт лишається таким, що двоє молодих мігрантів у 1917 році шукали кращої долі за океаном, а врешті знайшли одне одного, створили сім’ю та дали життя майбутньому цілої галузі. Крім Філіпа, у Бетті та Моріса народжуються ще двоє синів. Котлер пригадує, що тато хотів, аби всі троє стали атлетами, але в жодного спортивна кар’єра не склалася. Пізніше батько таки сказав, що пишається своїми синами, попри те, що ті обрали інші шляхи. Молодший Ніл став професором і дослідником політичних наук, середній Мілтон — бізнесменом, а найстарший нащадок Котляревських зробив величезний вклад у маркетинг як галузь.
Кар’єра та перша книжка для студентів
Філіп Котлер ще з дитинства думав, яку професію йому обрати. Хлопчик любив читати і фантазував про своє майбутнє, приміряючи різні кар’єрні ролі.
«У дитинстві, коли чув про людину, яка зробила щось цікаве, одразу ж теж хотів цим займатися. Коли читав статтю про астронавта, хотів ним стати. Про Ейнштейна — хотів бути вченим і математиком. Коли ознайомився з біографією Лінкольна, мріяв потрапити у світ політики», — пригадує Філіп Котлер свої ранні роки.
Але його вибір зупинився на економіці, тож магістерський ступінь він отримав у Чиказькому університеті, а докторський — у Массачусетському технологічному. Потім почав викладати, і написав першу книжку саме для занять зі студентами — «Менеджмент маркетингу. Аналіз, планування та контроль» (1967). Але вона вийшла за межі класу та стала бестселером — її переклали на понад 25 мов. На зараз у Філіпа Котлера вийшло вже близько 100 книжок.
Зробити світ кращим
У чому ж полягає основна ідея економіста та чому його вважають «батьком» сучасного маркетингу? За Котлером, маркетинг — це спосіб не просто продати товар чи послугу, а задовольнити потребу споживача й показати свої цінності.
«Хороша компанія пропонує відмінні продукти та послуги. Чудова компанія також це пропонує, але ще й прагне зробити світ кращим місцем», — писав науковець.
Тож дослідник запевняє, що бізнес мусить мати місію та дбати не тільки про прибуток, адже світ змінюється, а з ним і маркетинг.
«Мій вчитель Мілтон Фрідмен висловлював ідею: коли ви хочете виміряти успіх, вам треба мати одиницю прибутку. І якщо це є, то не хвилюйтеся про все інше. Але тепер все змінилося. Ми маємо практикувати сталість, і, на щастя, зараз компанії намагаються відновити ресурси, використати їх повторно, позбутися сміття», — казав Філіп Котлер під час лекції проєкту ReІnforceUA від Бізнес-школи МІМ.
У 2010 році він створив Всесвітній маркетинговий саміт (World Marketing Summit) — незалежну організацію зі штаб-квартирою в Торонто, що прагне завдяки маркетингу створити кращий світ для майбутніх поколінь.
Котлер та Україна
94-річний Філіп Котлер пам’ятає про своє українське коріння, хоч і народився в Штатах. У 2006 році він отримав звання Почесного доктора НаУКМА та прочитав у Могилянці лекцію.
А у 2022 році науковець висловив підтримку нашій державі та виступив з безоплатною онлайн-лекцією:
«Коли почалась війна проти вашої країни, я сподівався, що всі великі країни світу, як-то Індія та Китай, підтримають Україну. І був дуже розчарований, коли цього не сталося — вони захотіли бути нейтральними. Але також Сполучені Штати Америки та інші союзники мають вести переговори, в яких вони зробили недостатньо. Вони мають публічно говорити з тими країнами про те, що робить зараз росія».
Фото обкладинки: Branding Mag
Викладала історію навіть з позицій. Це Бароко, яка служить у «Хартії»
Олена — операторка FPV-дронів, яка захищає Україну в «Хартії». Паралельно вона взяла участь у волонтерському...
Вижила після ракетного удару та отримала 45% опіків тіла: історія вінничанки, що почала ліпити моті
Стильні окуляри, голлівудська посмішка та незмінний червоний фартушок — такою нині бачать Вікторію Головіну тисячі...
Стартапи з місією: як молодь розробляє рішення для змін у своїх громадах
Понад 200 підлітків на вихідних об’єднуються в команди, беруть челенджі від місцевого бізнесу та влади...
Одяг твоєї вулиці: військовий зі Львова створив футболки з принтом рідного району
Коли Ігор іде вулицею у футболці з принтом про рідний Сихів, перехожі звертають увагу й...