Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Археологи показали укріплення княжої доби XI ст. у Звенигороді (ФОТО)

Опубліковано

Археологи «Рятівної археологічної служби» закінчили дослідження на місці дитинця у колишній столиці князівства – Звенигороді, що за 16 км від Львова.

Про це пише zaxid.net.

За інформацією, під час розкопок, що тривали два місяці, науковці зробили нові відкриття. Зокрема, вдалося натрапити на дерев’яні елементи укріплень княжих часів, найдавніші з яких сягають XI ст., а також забудову панських володінь XVII-XVIII ст., яку звели на місці руїн давньоруських споруд. Територію готують до облаштування історико-культурного парку завдяки гранту ЄС.

 

Розкоп багатошарової культурної пам’ятки на дитинці Звенигорода відображає історію забудови княжого періоду і наступних історичних епох. Результати попередніх археологічних досліджень не збереглися до наших днів, тому вченим довелося заново фіксувати їх. Під час розкопу вчені дійшли до материка – жовтої глини, насиченої залізистими конкреціями з вапняковими каменями і скам’янілими молюсками.

Княжі укріплення на дитинці

Найдавніші знахідки сягають XI століття. Це часи Володара Ростиславовича, правнука Ярослава Мудрого, який заснував Звенигород. Верхні нашарування – сліди перебудови, які здійснив його син, Володимирко. Він розбудував столицю князівства з регулярним розпланування вулиць. На дитинці був княжий палац, найдавніша у Звенигороді дерев’яна церква, укріплення.

Читайте такожКниги для дітей з аутизмом: як «ДивоГра» рятує український ринок від браку інклюзивної літератури

«Відкрили два будівельні горизонти укріплень княжої доби. Дерев’яні кліті (конструкції, схожі на зруб, в яких розташовувався гарнізон), за ними були городні (скрині, заповнені землею, глиною для укріплення валу). Зверху були високі дерев’яні стіни, які згоріли. Про це свідчить червона випалена глина», – розповіла доктор історичних наук Віра Гупало, керівниця експедиції РАС, старший науковий співробітник Інституту українознавства.

Знахідки цього періоду: наконечники стріл, підвісні печатки, фрагменти скляних лампадок, уламки кераміки – мисок звенигородського типу, навіть виявили останки чоловіка, можливо, охоронця.

За межами валів біля річки знайшли горно, в якому виплавляти болотну руду. Також раніше вчені дослідили місце, де була дерев’яна церква. Біля неї натрапили на цейхгауз – зброярню.
Панська забудова Сенявських

Несподіванкою розкопок стало відкриття фундаментів споруди XVII-XVIII ст. У цей час тут існував панський будинок. Традиційно, коли шляхетські роди в пізньому Середньовіччі отримували землі, вони будували свої маєтки у найбільш укріпленому місці на рештках давньоруських споруд. На пагорбі збудували п’ятикутні бастіони, а всередині, на дитинці Звенигорода, Сенявські збудували собі маєток. На карті 1766 року є намальований план бастіонів і панський будинок з ризалітом (входом, схожий на ганок). Крім нього, тут були підсобні будівлі, поруч жила прислуга.

Виявили піч з попелом і вугіллям, збудована у XVI-XVII ст. ще до побудови бастіону, кахлі, посуд XVII ст. з орієнтальними візерунками у вигляді гвоздики. Знайшли кілька скляних віконниць. Вікна у цьому будинку XVI ст. складалися з маленьких фрагментів скла, які були вставлені в маленькі олов’яні рамочки, схожі на мозаїчні.

Читайте такожВ Обертині селяни об’єднались у кооператив і заробляють на сухофруктах. Як їм це вдалось?

Рештки віднайденої споруди – це, ймовірно, льох. Архітектор проекту історико-культурного парку «Древній Звенигород» Василь Петрик розповів, що при будівництві льоху використали архітектурні тесані кам’яні блоки з будівель ще княжої доби – зашліфовані різьблені уламки княжого палацу віднайшли у фундаменті. Це підтверджує, що в княжі часи тут існували споруди, збудовані з білого каменю. Також це дає можливість детально вивчити і представити білокам’яну архітектуру XII ст., адже наразі ніде, крім Звенигорода, на Львівщині нема таких об’єктів.

Розкопки відсканують, законсервують, але у наступні роки продовжать. Розглядають можливість накрити скляним перекриттям найцікавіші знахідки для огляду.

Історико-культурний парк

Керівниця заповідника «Древній Звенигород» Наталя Войцещук розповіла, що впорядкування території заповідника не передбачає капітальної забудови.

«Коли ми почали думати, як подати князівську столицю, яка існувала 1000 років тому, для нас постало питання форми. Ми пішли до мінімалізму. Відмовилися від класичних відбудов і вирішили підкреслити лише історичний ландшафт, який зберігся, а все решта зробити за допомогою IT-технологій, віртуальної реальності. Ми обрали форму ландшафтного парку. Консервуємо пам’ятку археології і робимо відпочинкову рекреаційну зону», — пояснила Наталія Войцещук.

Навесні тут за гроші європейського гранту впорядкують територію, розчистять, розрівняють землю, очистять русло річки. Також заповідник претендує на додаткові гранти для облаштування парку, який буде першим в Україні історико-культурним парком на пам’ятці археології. Гості парку зможуть не лише провести час на природі, а й дізнатися про княжі часи в Україні за допомогою сучасних технологій: 3D-реконструкцій княжої столиці, прогулянки 12 місцями княжого Звенигорода за допомогою VR окулярів.

Довідка

Звенигород збудував в XI ст. князь Володар Ростиславович, правнук Ярослава Мудрого. Найбільший розквіт міста припав на часи його сина Володимирка, батька Ярослава Осмомисла. У 1241 році Звенигород спалили монголи. Культурний шар добре зберігся у ґрунті завдяки тому, що тут майже не було пізніших будівель.

Нагадаємо, археологи завершили дослідження на площі Коліївщини у центрі Львова.

Усі фото: zaxid.net.

Суспільство

Уперше в Україні командувачем у Збройних силах стала жінка

Опубліковано

Уперше у Збройних силах України командувачем стала жінка – Тетяна Остащенко.

Про це повідомили у пресслужбі Міноборони.

Зазначається, що призначення жінки-командувача – це крок до оновлення Збройних Сил України.

 

Служба військових-жінок на рівні з чоловіками є одним з принципів Північноатлантичного Альянсу.

Підкреслюється, що Тетяна Остащенко має великий досвід в організації медичного забезпечення.

Читайте такожЛьвівська майстерня мила: Про воду з Трускавця, запуск у кризу та конкуренцію з закордонною косметикою

Відомо, що наразі 25% складу в українській армії – саме жінки, і їхня роль в армії зростає.

Тетяні Остащенко наразі 46 років, вона родом зі Львова. Здобула освіту в медичному інституті, а також у військово-медичній академії.

Новопризначена командувачка проходила військову службу на різних посадах, донедавна працювала Головною інспекторкою в Міноборони.

Читайте такожСтрибає з парашутом і кидає гранати: як дівчина зі Слов’янська стала десантницею (ВІДЕО)

Торік Остащенко здобула оперативно-тактичний рівень військової освіти.

Нагадаємо, в Україні з’явилася перша футбольна коментаторка-дівчина.

Як ми повідомляли раніше, в ООН створили ролик про українок з нетиповими професіями.

Головне фото: mil.gov.ua.

Читати далі

Суспільство

Миколаївський суднобудівний завод спустив на воду після ремонту два кораблі для ВМС України

Опубліковано

Миколаївський суднобудівний завод завершує ремонт двох кораблів для Військово-Морських Сил України.

Про це повідомили у пресслужбі Укроборонпрому.

За інформацією, після докового ремонту спустили на воду рейдовий тральник «Генічеськ» і ракетний катер «Прилуки» Військово-морських сил ЗС України.

 

За три місяці фахівці підприємства відновлювали зовнішню обшивку, гвинто-рульовий комплекс, силові установки, механізми.

Читайте також«Мозок як у тумані». Що таке синдром хронічної втоми, чим він небезпечний та як уникнути

Ремонт військових кораблів відбувся в рамках контракту з Міністерством оборони України, всі роботи завершено в обумовлені терміни.

Читайте також«Ця робота змінила моє життя». Чому молодь їде в села і маленькі міста на два роки?

«Генічеськ» і «Прилуки» зайшли в акваторію заводу 1 квітня 2021 року.

Для того, щоб рейдовий тральник і ракетний катер потрапили туди, у Миколаєві тимчасово розвели три мости.

Нагадаємо, Британія й Україна домовилися про спільне будівництво військових кораблів.

Як ми повідомляли раніше, у Румунії спустили на воду пором, створений за проєктом миколаївських інженерів.

Усі фото: ukroboronprom.com.ua.

Читати далі

Суспільство

У Сумській лікарні відкрили нове реабілітаційне відділення (ФОТО)

Опубліковано

Нове реабілітаційне відділення «Слобожанщина» презентували у Сумах у 5-ій міській лікарні.

Про це пишуть Сумські дебати.

Відділення розраховане на 15 неврологічних ліжок денного перебування та п’ять ліжок денного перебування для лікування хворих з порушенням опорно-рухового апарату.

 

Відомо, що у відділенні працюватимуть невропатолог, фізіотерапевт, ортопед-травматолог, лікар з лікувальної фізкультури, лікар фізичної та реабілітаційної медицини, невропатолог, психотерапевт та рефлексотерапевт.

У приміщенні відремонтували палати, замінили вікна на другому поверсі, провели роботи з монтажу системи киснепостачання на суму близько 65 тис. грн. За кошти, зароблені лікувальним закладом, придбали деяке обладнання. А пандус облаштували за кошти бюджету громади.

Читайте також: Львівська майстерня мила: Про воду з Трускавця, запуск у кризу та конкуренцію з закордонною косметикою

За кошти НСЗУ для організації роботи відділення закупили 12 функціональних ліжок із панелями, шість палатних столів, шість медичних стільців, шість шаф для одягу та 12 приліжкових тумб.

Придбали апарат для рефлексотерапії комбінований «МИТ-1», апарат для електростимуляції АЕСТ-01 двоканальний, апарат озонотерапії та інвентар, необхідний для надання реабілітаційної допомоги.

Наразі тривають відкриті торги на закупівлю медичних меблів (маніпуляційні, інструментальні, стерилізаційні та інші столи, кушетки, шафи, стільці ширма та інше).

Читайте також«З собакою він вперше усміхнувся». Кейс про незвичайну терапію для пенсіонерів

Пріоритетні напрямки роботи змішаного реабілітаційного відділення «Слобожанщина»:

– Реабілітація пацієнтів після перенесеного інсульту.
– Реабілітація пацієнтів із захворюванням суглобів.
– Реабілітація пацієнтів з дегенеративно-дистрофічними ураженнями хребта.
– Реабілітація пацієнтів з посттравматичними невропатіями периферичних нервів.
– Реабілітація пацієнтів після спінальної травми.

Читайте такожМальовничі Карпати та край козацької слави: кращі трейли цього літа для любителів побігати

Оскільки ліжка у відділенні під’єднані до системи централізованого киснепостачання, тому, в разі потреби, це відділення може бути використане для лікування хворих на COVID-19.

Нагадаємо, у Вінниці добудовують новий корпус лікарні швидкої меддопомоги.

Як ми повідомляли раніше, Нафтогаз передав військовому госпіталю у Житомирі медустаткування на 450 тис. грн.

Усі фото: vsisumy.com.

Читати далі