Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Археологи показали укріплення княжої доби XI ст. у Звенигороді (ФОТО)

Опубліковано

Підтримай ШоТам

Археологи «Рятівної археологічної служби» закінчили дослідження на місці дитинця у колишній столиці князівства – Звенигороді, що за 16 км від Львова.

Про це пише zaxid.net.

За інформацією, під час розкопок, що тривали два місяці, науковці зробили нові відкриття. Зокрема, вдалося натрапити на дерев’яні елементи укріплень княжих часів, найдавніші з яких сягають XI ст., а також забудову панських володінь XVII-XVIII ст., яку звели на місці руїн давньоруських споруд. Територію готують до облаштування історико-культурного парку завдяки гранту ЄС.

Розкоп багатошарової культурної пам’ятки на дитинці Звенигорода відображає історію забудови княжого періоду і наступних історичних епох. Результати попередніх археологічних досліджень не збереглися до наших днів, тому вченим довелося заново фіксувати їх. Під час розкопу вчені дійшли до материка – жовтої глини, насиченої залізистими конкреціями з вапняковими каменями і скам’янілими молюсками.

Княжі укріплення на дитинці

Найдавніші знахідки сягають XI століття. Це часи Володара Ростиславовича, правнука Ярослава Мудрого, який заснував Звенигород. Верхні нашарування – сліди перебудови, які здійснив його син, Володимирко. Він розбудував столицю князівства з регулярним розпланування вулиць. На дитинці був княжий палац, найдавніша у Звенигороді дерев’яна церква, укріплення.

Читайте такожКниги для дітей з аутизмом: як «ДивоГра» рятує український ринок від браку інклюзивної літератури

«Відкрили два будівельні горизонти укріплень княжої доби. Дерев’яні кліті (конструкції, схожі на зруб, в яких розташовувався гарнізон), за ними були городні (скрині, заповнені землею, глиною для укріплення валу). Зверху були високі дерев’яні стіни, які згоріли. Про це свідчить червона випалена глина», – розповіла доктор історичних наук Віра Гупало, керівниця експедиції РАС, старший науковий співробітник Інституту українознавства.

Знахідки цього періоду: наконечники стріл, підвісні печатки, фрагменти скляних лампадок, уламки кераміки – мисок звенигородського типу, навіть виявили останки чоловіка, можливо, охоронця.

За межами валів біля річки знайшли горно, в якому виплавляти болотну руду. Також раніше вчені дослідили місце, де була дерев’яна церква. Біля неї натрапили на цейхгауз – зброярню.
Панська забудова Сенявських

Несподіванкою розкопок стало відкриття фундаментів споруди XVII-XVIII ст. У цей час тут існував панський будинок. Традиційно, коли шляхетські роди в пізньому Середньовіччі отримували землі, вони будували свої маєтки у найбільш укріпленому місці на рештках давньоруських споруд. На пагорбі збудували п’ятикутні бастіони, а всередині, на дитинці Звенигорода, Сенявські збудували собі маєток. На карті 1766 року є намальований план бастіонів і панський будинок з ризалітом (входом, схожий на ганок). Крім нього, тут були підсобні будівлі, поруч жила прислуга.

Виявили піч з попелом і вугіллям, збудована у XVI-XVII ст. ще до побудови бастіону, кахлі, посуд XVII ст. з орієнтальними візерунками у вигляді гвоздики. Знайшли кілька скляних віконниць. Вікна у цьому будинку XVI ст. складалися з маленьких фрагментів скла, які були вставлені в маленькі олов’яні рамочки, схожі на мозаїчні.

Читайте такожВ Обертині селяни об’єднались у кооператив і заробляють на сухофруктах. Як їм це вдалось?

Рештки віднайденої споруди – це, ймовірно, льох. Архітектор проекту історико-культурного парку «Древній Звенигород» Василь Петрик розповів, що при будівництві льоху використали архітектурні тесані кам’яні блоки з будівель ще княжої доби – зашліфовані різьблені уламки княжого палацу віднайшли у фундаменті. Це підтверджує, що в княжі часи тут існували споруди, збудовані з білого каменю. Також це дає можливість детально вивчити і представити білокам’яну архітектуру XII ст., адже наразі ніде, крім Звенигорода, на Львівщині нема таких об’єктів.

Розкопки відсканують, законсервують, але у наступні роки продовжать. Розглядають можливість накрити скляним перекриттям найцікавіші знахідки для огляду.

Історико-культурний парк

Керівниця заповідника «Древній Звенигород» Наталя Войцещук розповіла, що впорядкування території заповідника не передбачає капітальної забудови.

«Коли ми почали думати, як подати князівську столицю, яка існувала 1000 років тому, для нас постало питання форми. Ми пішли до мінімалізму. Відмовилися від класичних відбудов і вирішили підкреслити лише історичний ландшафт, який зберігся, а все решта зробити за допомогою IT-технологій, віртуальної реальності. Ми обрали форму ландшафтного парку. Консервуємо пам’ятку археології і робимо відпочинкову рекреаційну зону», — пояснила Наталія Войцещук.

Навесні тут за гроші європейського гранту впорядкують територію, розчистять, розрівняють землю, очистять русло річки. Також заповідник претендує на додаткові гранти для облаштування парку, який буде першим в Україні історико-культурним парком на пам’ятці археології. Гості парку зможуть не лише провести час на природі, а й дізнатися про княжі часи в Україні за допомогою сучасних технологій: 3D-реконструкцій княжої столиці, прогулянки 12 місцями княжого Звенигорода за допомогою VR окулярів.

Довідка

Звенигород збудував в XI ст. князь Володар Ростиславович, правнук Ярослава Мудрого. Найбільший розквіт міста припав на часи його сина Володимирка, батька Ярослава Осмомисла. У 1241 році Звенигород спалили монголи. Культурний шар добре зберігся у ґрунті завдяки тому, що тут майже не було пізніших будівель.

Нагадаємо, археологи завершили дослідження на площі Коліївщини у центрі Львова.

Усі фото: zaxid.net.

Підтримай ШоТам

Суспільство

Українські полярники провели онлайн-екскурсію дослідницьким криголамом «Ноосфера» (ВІДЕО)

Опубліковано

Підтримай ШоТам

Українські полярники, які перебувають нині на станції «Академік Вернадський» в Антарктиді, провели онлайн-екскурсію на своєму дослідницькому крилогамі «Ноосфера».

«Хочете побачити наш новий дослідницький криголам зсередини та дізнатися про нього більше? Тоді запрошуємо вас на онлайн екскурсію «Ноосферою»!», – написали наші зимівники.

Провів віртуальну екскурсію морський еколог Олександр Заклецький.

Читайте також«Перш за все, я спортсмен». Як двірник із Херсона у 49 років став чемпіоном світу з джиу-джитсу

Нагадаємо, українські полярники в Антарктиді долучилися до «Марафону, який ніхто не хоче бігти».

Як ми повідомляли раніше, українські полярники показали пінгвінів дженту під час шлюбного сезону.

Фото: facebook.com/AntarcticCenter.

Підтримай ШоТам

Читати далі

Суспільство

Експериментальний український фільм «Простір» здобув нагороду на Європейському фестивалі

Опубліковано

Підтримай ШоТам

На Європейському фестивалі незалежного кіно (Europe Independent Movie Festival) український фільм «Простір/Space» здобув нагороду як «Найкращий експериментальний фільм».

Про це пише Укрінформ.

Повнометражний ігровий фільм «Простір/Space» режисера Дмитра Томашпольського зняли в Україні в умовах карантину в онлайн-режимі.

Читайте такожВід «Кіборгів» до «Номерів». Чи зможеш ти вгадати фільми українських режисерів за одним кадром? (ТЕСТ)

67 акторів перебували у своєму просторі та спілкувалися з режисером онлайн. Артисти знімали себе самі на смартфон або фотоапарат, іноді за допомогою близьких, які були разом із ними на карантині.

Кожен наступний епізод сценарію виконавцям повідомляли напередодні знімального дня.

Фільм «Простір/Space» розповідає про контакт із НЛО, що за збігом обставин стався в період весняного карантину 2020 року, і про те, як це вплинуло на життя героїв.

Зйомки кінострічки проходили у 76 локаціях у різних регіонах України та інших країн – у Києві та Київській області, Одесі, Тернополі, Запоріжжі, Богуславі, Вільнюсі. Було знято близько 700 годин матеріалу.

Нагадаємо, презентували тизер містичної драми «Трохи пітьми або На краю світу» за однойменним романом Любка Дереша.

Як ми повідомляли раніше, фантастичний український детектив «Сторонній» вийшов онлайн.

Фото: facebook.com/ПростірSpace-108305360816730.

Підтримай ШоТам

Читати далі

Суспільство

У Полтаві відкрили пам’ятник архітектору Леву Вайнгорту

Опубліковано

Підтримай ШоТам

У Полтаві відкрили пам’ятник Леву Семеновичу Вайнгорту — головному архітектору міста у 1939-1970 роках.

Про це пише poltava.to.

Архітектор свого часу відтворив історичний вигляд Круглої площі після війни, не дав розвалити дзвіницю на Соборному майдані, відновив Білу альтанку, звів будівлю театру ім. М. Гоголя та меморіал Солдатської слави, зберіг малоповерхову забудову у центрі міста.

Скульптура архітектора виконана з бронзи, а біла колона, на яку він спирається — із залізобетону. Фігуру Вайнгорта виготовили висотою у 184 см, він зображений у піджаку, з краваткою та кульковими ручками у кишені. Висота колони — 317 см.

Читайте такожВсі айтівці живуть на Балі? Співзасновник IT-Camp про безкоштовне навчання діток і попит на хороших фахівців

Уся композиція розташована на невеликому п’єдесталі та відтворює одну з відомих фотографій Вайнгорта на Білій Альтанці, що була опублікована у книзі «Провінційний архітектор» Бориса Тристанова. Загальна вартість усього проекту оцінюється у півмільйона гривень.

Пам’ятник встановили поряд з будівлею на вул. Зигіна, 1 — за Полтавською ОДА, біля адмінбудівлі, в якій розташовуються, зокрема, Господарський суд Полтавської області та департамент будівництва ПОДА. Раніше в цій будівлі розміщувався виконавчий комітет, де і працював Лев Вайнгорт.

Поруч із пам’ятником облаштована експозиція фотографій з приватного архіву Лева Семеновича, зокрема, будівель, до відновлення та будівництва яких він має безпосереднє відношення.

Автори пам’ятника — скульптори Дмитро Коршунов і Валерій Голуб та архітектори Артур Ароян і Василь Шулик.

Нагадаємо, на Житомирщині відкрили монумент на честь легендарної отаманші Марусі.

Фото: poltava.to.

Підтримай ШоТам

Читати далі

Шопочитати

Суспільство2 дні тому

«Ніхто не очікував, що монахині відкриють бізнес». Як черниці з Івано-Франківщини запустили успішну власну справу

Колись вона уявляла монастир місцем, де лише моляться. Тому довго не наважувалася прийти до нього....

Суспільство3 дні тому

Шукає добро на війні. Як радянський дисидент Анатолій Лютюк почав волонтерити на Донбасі, та до чого тут казки

Дисидент та художник Анатолій Лютюк переїхав до Естонії понад 40 років тому. Після боротьби з...

Суспільство5 днів тому

«Нас вважали диваками, а ми хотіли свободи». Історія родинної екоферми «Лиманська коза» на Херсонщині

Залишити місто та створити екоферму з виробництвом сиру – це не було планом, але стало...

Спорт6 днів тому

«Перш за все, я спортсмен». Як двірник із Херсона у 49 років став чемпіоном світу з джиу-джитсу

Двірник став чемпіоном світу. Або ж чемпіон світу працює двірником? Це історія про 49-річного херсонця,...

Суспільство7 днів тому

Врятувати 1909 пляшок. Як на Закарпатті артисти створили Lay Bottle – майстерню посуду з використаних пляшок

Закарпатські артисти Василь Полажинець та  Вероніка Вітерець створили власну майстерню посуду з використаних пляшок. Тепер...