Економіка і бізнес
В Україні запрацювали нові норми щодо міцності будівель: що зміниться
З початку травня в Україні набули чинності оновлені державні будівельні норми (ДБН) щодо будівництва у сейсмічних районах – змінились вимоги до міцності будівель.
Для проектування висотних будівель та всіх об’єктів зі значним класом наслідків – таких як великі стадіони, лікарні, житлові комплекси, ТРЦ, школи та інші будівлі, використовуватимуть нову карту сейсмічного районування.
Що змінить нова норма?
За підрахунками Мінрегіону, запровадження змін до ДБН щодо будівництва у сейсмічних районах:
- дозволить зменшити інтенсивність сейсмічного впливу на 1 бал;
- сприятиме підвищенню безпеки будівель до 15% та більш якісному їх проектуванню.
Тепер при будівництві житлових чи офісних будівель (висотою понад 73,5 метрів), шкіл, ТРЦ, великих стадіонів тощо забудовнику доведеться враховувати ще й місцевість.
У новій сейсмічній карті України значно розширили безпечну “блакитну” зону, але при цьому дещо звузилась відносно спокійна “зелена” зона.
Зменшились також найбільш ризиковані “рожева” та “червона” зони, які охоплюють південну частину Одеської області та Криму. Раніше ці зони також стосувались Закарпатської, Івано-Франківської та Чернівецької областей.
Як зазначили у Мінрегіоні, раніше районування України за сейсмічними показниками не було конкретизоване і це створювало можливу загрозу безпеки.
Читайте також: Українці можуть швидше і зручніше зареєструвати готове будівництво
Змінами у відповідні ДБН його вдалось вдосконалити та розширити, щоб у разі землетрусів чи інших природних катаклізмів, будівлі були більш безпечними.
Нові норми стосуються винятково нових будівництв, тобто тих, що отримають проектну документацію після 1 травня 2019 року.
Раніше в окремих районах Закарпатської, Одеської областей та Криму, де сейсмічність могла сягати 7 балів, було заборонено зводити будівлі висотою понад 73,5 метрів квадратних.
Масштаб проєкту
- виробництво будівельних і металевих конструкцій;
- виробництво готових металевих виробів і електрообладнання;
- створення машин та іншої техніки;
- альтернативна енергетика;
- науково-технічні розробки;
- інформаційні та телекомунікаційні технології;
- виробництво харчових продуктів.
- звільнення від імпортного ПДВ і мита на обладнання, якщо аналогів в Україні немає;
- 10-річне звільнення від податку на прибуток із реінвестуванням у розвиток;
- можливість отримання пільг за місцевими податками.
Коментарі
Економіка і бізнес
Коментарі
Коментарі
Вчать людей не опускати руки: як працює перша інклюзивна «Сенсотека» у Львові
Андрій Станько зі Львова втратив зір у дитинстві. Попри це, він самостійно освоїв озвучений телефон,...
Хащі в кожну хату: волонтерка зібрала 350 тисяч гривень для ЗСУ квітами
«Ледебурія та шлюмбергера за донат від 120 гривень» — схожими повідомленнями ця жінка починає ледь...
«Після 24 лютого жодного разу не зустрічав Новий рік удома». Про що мріють військові у 2025 році
Для військових 31 грудня — це ще один день боротьби. Хтось зустрічає Новий рік в...
«Летять» лише до добрих людей. Крафтярка на кріслі колісному виготовляє голубок, як у фільмі «Сам удома»
Марія сидить посеред кімнати на кріслі колісному та старанно фарбує в білий колір прикрасу у...
Коментарі