Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Економіка

В Україні створили базу небезпечних товарів

Опубліковано

В Україні створили базу небезпечної нехарчової продукції, на ресурсі розміщено інформацію як для споживачів, так і для бізнесу.

«Працюємо над діджиталізацією. Запущено всеукраїнську базу небезпечної нехарчової продукції від Мінекономрозвитку – наш аналог європейського Rapex», – повідомляється на фейсбук-сторінці Мінекономрозвитку.

Для споживачів база дає можливість перевірити безпечність продукції, яка їх цікавить, знайти корисну інформацію щодо придбання продукції онлайн, що робити у разі придбання небезпечної техніки чи іграшок, як і куди звертатись у випадку порушення прав. Крім того, на сайті можна отримати контактні дані усіх органів ринкового нагляду та чітко вказану сферу їх повноважень.

 

Читайте також: IKEA майже в Україні: компанія запустила український сайт і почала набір персоналу

У міністерстві відзначають, що новостворена база буде корисною і для представників бізнесу – ресурс надає рекомендації щодо безпечного імпорту в легкому форматі, а також інформацію про те, як повідомляти державу про продукцію, що не відповідає вимогам безпечності. Загальні поради будуть у нагоді вітчизняним виробникам, розповсюджувачам та імпортерам іграшок.

Зазначається, що наразі на ресурсі вже розміщені декілька дитячих товарів, на прикладі яких вказано, який тип ризику вони несуть та як саме вони можуть зашкодити.

Ознайомитись з переліком небезпечних товарів можна за посиланням. 

Реклама

Економіка

«Херсонський кавун» і «Мед Закарпаття»: Україна готує нові географічні зазначення для ЄС

Опубліковано

Міністерство економіки готується погодити низку українських продуктів з історичним географічним походженням, що допоможе отримати їм визнання в ЄС.

Про це «Європейській правді» повідомили у прес-службі відомства.

«Україна має багато унікальних продуктів, які складають окремий нішевий сегмент на ринку і мають додаткову ринкову вартість — це продукти з чітким географічним походженням. Ми вже направили для включення до європейського реєстру географічних зазначень документи про такі автентичні українські товари, як «Гуцульська коров’яча бриндза», «Гуцульська овеча бриндзя» та «Мелітопольська черешня». Наразі ми розглядаємо ще низку таких товарів, які потребують правової охорони», — сказала заступник міністра економіки України Ірина Новікова.

 

Підкреслюється, що продукти з підтвердженим географічним походженням вважаються національним надбанням в країнах ЄС. І Україна здійснює всіх заходів, щоб місцеві продукти з географічним зазначенням отримали визнання ЄС, а українські виробники розвивали крафтове виробництво, отримали доступ до нових ринків збуту та збільшували прибутки.

Читайте також«Здорова їжа — здорові родини». Як біопрепарати від БТУ-ЦЕНТР безпечно позбавлять овочі від шкідників

Наразі у відомстві розглянуто та погоджено специфікації товарів, які надійшли до Мінекономіки з різних куточків України, та претендують бути захищеними як географічні зазначення, зокрема:

Претенденти на гастрономічні назви

«Долина Фрумушика» – застосовується для вин тихих, а саме білого, червоного та рожевого, які виробляються виключно з винограду, вирощеного у межах географічного району «Долина Фрумушика» (південно-західна частина Одеської області);

«Херсонський кавун» – поєднання селекційних досягнень та кліматичних умов Херсонського регіону створили оптимальні умови для отримання плодів, які характеризуються високою врожайністю та унікальними смаковими якостями;

«Придунайська Бесарабія» – застосовується для вин тихих та ігристих, які виробляються з винограду, який визначено за відповідними сортами та має походження щонайменше 85% із цього географічного місця;

«Ялпуг» – назва місця походження, яка визначає територію виробництва вин тихих, що розташована навколо озера Ялпуг (найбільше природне озеро лиманного типу в Україні) у південно-західній частині Болградського району Одеської області);

«Мед Закарпаття/Закарпатський мед» – монофлорний чи поліфлорний мед, особливі якості якого формуються завдяки специфічній медоносній флорі Закарпатського регіону.

Читайте такожГотуємо на карантині. 5 смачних та простих страв від українських шеф-кухарів

«М’ясо баранини Фрумушика/Фрумушика баранина» – географічне зазначення для м’яса баранини Фрумушика, яке має репутацію унікального м’яса, отриманого із окремих порід овець, що випасають на території Тарутинських степів. Щонайменше 60% кормів – це трава чи сіно походженням із географічного району;

«Закарпаття/Закарпатське вино» – географічне зазначення для вина тихого, яке виробляється із окремих сортів винограду, що вирощено виключно на території визначеного географічного району (схили Карпатських гір Закарпатської області (Берегівський, Ужгородський, Хустський та Мукачівський райони);

«Аша/Абаг» – географічне зазначення для вина тихого та ігристого, яке виробляється із сировини щонайменше 85% якої вирощено на визначеній території навколо села Шабо Білгород-Дністровського району вздовж правого берегу Дністровського лиману.

Наступним кроком після погодження специфікацій стане реєстрація цих географічних зазначень на національному рівні.

Читайте такожВ Україні запатентують гуцульську бринзю, мелітопольську черешню і херсонський кавун

Нагадаємо, на Закарпатті відкрили першу гуцульську «Бриндзарню».

Як ми повідомляли раніше, «Мелітопольська черешня» стала в Україні новий продукт із географічним зазначенням.

Головне фото: epravda.com.ua.

Читати далі

Економіка

Учні на Вінничині відкрили соціальне шкільне підприємство і вирощують мікрогрін

Опубліковано

У селищі Стадниці на Вінниччині презентували соціальне шкільне підприємство ECO GRAS, яке організували учні 7-9 класів – це перший приклад шкільного соціального підприємництва з вирощування зелені.

Про це пише vitatv.com.ua.

Юні підприємці заснували «шкільну фірму» з виробництва мікрозелені.

 

Отримавши гарні результати своєї праці, учні вирішили поділитись досвідом. Про шкільне підприємництво вони розповіли під час ярмарку.

Наголошується, що шкільне соціальне підприємництво – досить гарний спосіб для дітей спробувати свої сили, ще навчаючись у школі і зрозуміти, чи підходить їм такий вид діяльності.

Це також важливо з погляду профорієнтації. Крім того, спільна праця згуртовує всіх учасників освітнього процесу: дітей, педагогів, батьків.

Підлітки розповіли, чому вже навчились завдяки участі у проекті. Кажуть, займатися бізнесом виявилося цікаво, хоча інколи і непросто. 

Усім, хто відвідав виставку, пропонували спробувати та придбати продукцію «шкільної фірми» – мікрогрін.

Це мікрозелень, у молодих паростках якої максимальний вміст поживних речовин. У світових трендах здорового харчування мікрозелень займає топові позиції серед смачних і корисних натуральних продуктів.

Читайте такожГотуємо на карантині. 5 смачних та простих страв від українських шеф-кухарів

Нагадаємо, Львівська компанія «Небесний мармелад» створила веганські солодощі із чорної моркви.

Як ми повідомляли раніше, у Мелітополі створили 330-кілограмову картину із черешень.

Усі фото: vitatv.com.ua.

Читати далі

Економіка

Як технолог перетворив на бізнес виготовлення крафтового «Супер Йогурта»

Опубліковано

Технолог і шеф-кухар Андрій Гдовський спробував виготовили йогурт і перетворив цю справу на бізнес у пандемію.

Про це пише Програма USAID з аграрного і сільського розвитку – АГРО у фейсбуці.

Історія створення ТМ «Супер Йогурт» ще достатньо свіжа, але для багатьох може стати цікавим кейсом.

 

У Андрія Гдовського через пандемію COVID-19 настали важкі часи. Андрій також захворів на COVID-19 та під час лікарняного у листопаді 2020 року спробував вперше зробити свій «Супер Йогурт».

Після одужання приніс свій пробний варіант на роботу і колеги захотіли придбати цей йогурт!

З цього моменту і почалися перші етапи розвитку ТМ «Супер Йогурт».

Читайте також: Історія, яка надихає. Кондитерська DOBRA про запуск у кризу, відмову від цукру та працевлаштування нечуючих

Андрій створив групу у вайбері, яка називалася «Рідні та близькі», з якої і почалися перші продажі.

Нині група налічує біля 180 учасників. Крок за кроком, «Супер Йогурт» почав набирати популярності. Хотілося далі популяризувати свою продукцію та знайти для «Супер Йогурту» нові канали збуту.

У травні 2021 ТМ «Супер Йогурт» взяв участь у «Великодньому ярмарку Миколаївських крафтовиків» на базі онлайн магазину Fresh Bazar.

Упродовж двох тижнів ярмарки, зробили покупки майже 300 осіб, із середнім чеком 330 гривень. Виробники, чий товар продавався на ярмарку, змогли збільшити свої об’єми продажів в середньому на 10-20%; а онлайн магазин отримав додаткових 60% відвідувань.

Під час ярмарки продажі «Супер Йогурту» зросли на 15%.

Нині ТМ «Супер Йогурт» представлений на локальних маркетплейсах: FreshBazar та «Хлеба и Зрелищ», а також на власних сторінках у соціальних мережах Instagram (instagram.com/super_yogurt_mk).

Читайте також: Як роблять ідеально обсмажену каву в Україні (ВІДЕО)

У планах у Андрія популяризація «Супер Йогурта» та позиціонування його як якісного продукту з м. Миколаєва.

У майбутньому – відкриття власної эко-ферми з правильными технологіями вирощування корів.

«Мій йогурт ніколи не буде містити добавки насіння чіа, або маракуї, лише добавки продукції локального виробника (ягід/фруктів). Це моя принципова позиція», – каже Андрій.

Читайте також«Здорова їжа — здорові родини». Як біопрепарати від БТУ-ЦЕНТР безпечно позбавлять овочі від шкідників

Нагадаємо, на Миколаївщині виготовляють крафрові соуси-варення.

Як ми повідомляли раніше, дослідниця української кухні відновила рецепт десертів із фіалок

Усі фото: facebook.com/usaid.agro.

Читати далі