Суспільство
В Україні створять першу роботизовану сировинну лабораторію
У Хмельницькій області на Шепетівському цукровому заводі A’SPIK GROUP створять першу в Україні роботизовану сировинну лабораторію, щоб визначати якість цукрового буряку.
Про це пише AgroPolit з посиланням на прес-службу компанії.
Повідомляється, що такий крок є вимогою часу, оскільки продуктивність робота дозволить запровадити всебічний контроль за якістю сировини, від якої залежить робота підприємства.
Зросте продуктивність
Головний інженер Шепетівського цукрового комбінату Роман Ковальчук розповідає, що на старому обладнанні могли робити лише 40 проб на добу, завдяки ж автоматизації продуктивність зросте у понад 10 разів, адже робот відбирає 20−30 проб за годину.
Читайте також: 8 ознак того, що ви не готові відкрити власну справу
Навіть більше, нові технології дозволять скласти розширену хімічну карту коренеплодів. Це надасть можливість:
- точно визначити вміст ГМО у цукрових буряках,
- здійснювати оперативніший та якісніший контроль за станом сировини і посівів на полях.
Заощадить гроші і збереже довкілля
Будівництво інноваційного комплексу для досліджень цукрових буряків у перспективі заощадить і кошти для A’SPIK GROUP.
Зокрема, компанія відмовиться від оренди земельних наділів поза територією підприємства для кагатних полів та старої сировинної лабораторії, оскільки у новому сезоні цукроваріння всі ці об’єкти розташовуватимуться суто на теренах комбіната.
Тож автоматизація не лише призведе до збільшення продуктивності, зменшення витрат робочого часу й обігових коштів, а й принесе користь довкіллю. Постачальником і розробником роботизованого обладнання стане польська компанія Wikpol.
Читайте також: Як українець вирощує фундук на Черкащині (ВІДЕО)
Нагадаємо, одяг для пілотів Формули-1 робитимуть із вовни українських овець.
Також на Хмельниччині створять молочний кластер на базі сімейних ферм.
А в Дніпрі відкриють комплекс із утилізації тваринних відходів.
Суспільство
Про виставку
- перша лінія представляє близько 20 робіт японської пейзажної графіки з колекції Музею історії міста Києва, що були подаровані містом Кіото у 1978 році разом з Асоціацією художників школи Нанга;
- друга лінія включає понад 100 фотографій української мисткині Вєри Бланш, яка знайшла притулок у Японії та почала активно вивчати японську культуру. Кожна з її фотографій відображає захоплення цією країною, силою, мудрістю та витривалістю її людей.