Суспільство
В Україні стартує Рік обізнаності про рак легеней
В Україні розпочався Рік обізнаності про рак легень. У всьому світі саме листопад присвячений інформуванню про рак легеней. Зважаючи на поширеність цього виду раку і високу смертність від нього в Україні, було вирішено розпочати масштабний інформаційний проєкт довжиною у рік. Його мета — підвищити рівень знань українців про рак легеней, його профілактику та лікування.
Для цього буде проведено низку заходів: від організації роботи сайту з освітніми матеріалами про захворювання до виставок, світлового шоу з використанням дронів та інформаційних акцій за підтримки провідних експертів.
Читайте також: 5 (не)очевидних кроків, які допоможуть рестораторам пережити коронакризу
Рак легеней — одне з найпоширеніших онкологічних захворювань з високою смертністю. Щороку у світі від нього помирає більше людей, ніж від раку молочної залози та колоректального раку разом. В Україні це понад 9 000 людей на рік, у світі — понад 1 700 000.
Рак легень часто не проявляється симптомами у хворих на ранніх стадіях. Перші ознаки хвороби людина помічає вже на третій або четвертій стадії, коли більшості пацієнтів лікарі можуть запропонувати лише паліативне лікування. Таких пацієнтів — 70%. Водночас шанси подолати хворобу значно вищі, якщо вона виявлена на ранніх стадіях (із хворобою, яку діагностовано на ранніх стадіях, виживаність рік і більше становить 88% порівняно з 19% пацієнтів, у яких виявлено хворобу на пізніх стадіях). В Україні не прожили й одного року хворі з числа вперше виявлених у 2018 р. (58,9 %).
«Одним із наших ворогів у боротьбі з раком легеней є незнання. Більшість ігнорує профілактику та не дотримується культури регулярних медоглядів. Мета нашого проєкту — аби більше людей знали, що являє собою ця хвороба, як їй запобігти, хто в групі ризику, як її розпізнати на ранніх стадіях та вчасно звернутися до лікаря. Ми про все це говоритимемо під час різних інформаційних заходів упродовж року», — розповідає Оксана Сурцева, медичний директор «Рош Україна», організаторів проєкту.
Читайте також: Втратила свій дім і почала шити піжами. Як переселенка заснувала бізнес у чужому місті
В Україні є організації емоційної підтримки онкологічних пацієнтів та спеціалізовані спільноти, де пацієнти та їхні родичі діляться інформацією і своїми історіями боротьби з хворобою. Одна з найбільших спільнот, що об’єднує людей, які стикнулися з раком легені, — громадська організація «Легені», яка підтримує проєкт «Рік обізнаності про рак легені». Засновниця організації Вікторія Штонда переконана, що саме обізнаність — один із головних чинників, який допоможе діагностувати захворювання на ранніх стадіях та своєчасно розпочати лікування.
«Обізнаність і є першочерговою профілактикою. Рак легені часто не маніфестує себе до останніх стадій, тому, щоб виявити хворобу вчасно, необхідно уважно ставитися до свого здоров’я і проходити профілактичні огляди. Інноваційні ліки подовжують життя та зберігають його якість, але вони теж повинні застосовуватися вчасно. У нас же поширені думки, що якщо я почуваюся добре, то й робити обстеження не потрібно, або якщо я не палю, то й рак легені мені не загрожує. Це хибні уявлення, для боротьби з якими і потрібні просвітницькі проєкти. Саме тому я особисто, як керівник ГО «Легені», наші пацієнти та однодумці підтримуємо Рік обізнаності про рак легені», — коментує Вікторія.
У рамках ініціативи «Рік обізнаності про рак легені» створений сайт stoplungcancer.org.ua — інформаційний центр, що об’єднує важливі дані про захворювання. На сайті можна дізнатися про рак легені: перші ознаки захворювання, типи хвороби, види лікування, профілактику та дані про групи ризику. Окрім освітньої інформації, там розміщені контакти діагностичних центрів та громадських організацій, що підтримують онкологічних пацієнтів.
Також на сторінці компанії «Рош Україна» у Facebook можна буде дізнатися про інформаційні та офлайнові заходи, які будуть проводитися в рамках Року обізнаності про рак легені.
Довідка
Компанія «Рош» — одна з провідних компаній світу в галузі фармацевтики і діагностики.
Нагадаємо, у Маріуполі відкрили нове екстрене відділення в лікарні.
Також в Україні відкриють 40 амбулаторій первинної медичної допомоги.
Окрім того, амбулаторіям Вінниччини передали 40 нових автомобілів Renault Duster.
Як ми повідомляли раніше, нову амбулаторію сімейної медицини відкриють у Винниках.
Головне фото: pravda.com.
Суспільство
У неділю, 26 вересня, у Києві відбудеться перший Ветеранський Етнофестиваль «Квітка «ЯРМІЗ».
Про це повідомили у пресслужбі Мінветеранів на фейсбук-сторінці.
Фестиваль збере майстрів ветеранського крафту, кулінарних шедеврів, зіркових співів і просто безліч талановитих людей разом.
Захід розпочнеться о 14:00 у приміщенні ЯРМІЗ. Це Центр реабілітації та реадаптації учасників АТО та ООС (Київ, пров. Музейний, 6, 3-й поверх).
Метою фестивалю є привернення уваги до мовного та культурного різноманіття Європи, а також суспільна демонстрація важливості ролі ветеранської спільноти на шляху європейської інтеграції України.
Читайте також: Учасник АТО у пандемію відкрив ветерано-волонтерську кав’ярню у Києві (ВІДЕО)
У програмі заходу:
- майстер-класи з європейських ремесел
- освітні та нетворкінг-майданчики
- дегустація страв європейських кухонь
- виставка ветеранського крафту
- мастер-клас з вивчення мов за іноваційною методикою «караоке-чант»
- театралізований показ українських народних строїв різних регіонів
Усіх охочих просять долучатися. Реєстрація за посиланням.
Нагадаємо, ветеран АТО після важкого поранення ремонтує вантажівку і доводить: можливо все.
Як ми повідомляли раніше, на Житомирщині розробили турмаршрути на квадроциклах для ветеранів.
Головне фото: agravery.com.
Суспільство
Були кришечки – стали горщики.
Це «Мануфактура ГаражКрафт» із Сєвєродонецька.
Проблему сміття на Донбасі вони вирішують по-своєму – переробляють пластик.
Як починали проєкт?
«Спочатку кришечки у нас сортуються за кольорами. У побуті ми використовуємо пластик семи типів. Кришечки – це HDPI. Це маркування – двійка в трикутнику. Тобто це один із найбезпечніших видів пластику. Тому ми його саме і переробляємо в нашій майстерні. Далі кришечки у нас дробляться на шредері – це машина, яка зроблена за кресленнями Дейва Хакенса. Далі ми переплавляємо стружку, яку отримуємо після того, як пластик дробиться. Ми її переплавляємо за допомогою термопресу і отримуємо пластини. І дуже довгий час ми думали, що далі робити?», – розповідає заступниця голови ГО «Мануфактура ГаражКрафт» Олена Сердюк.
Читайте також: 5 найдавніших козацьких храмів України, де й досі зберігся дух Запорізької Січі
Активісти виграли грант на проєкт «Polymers Infinity». Вакуумна формовка допомогла робити вже з пластин горшечки для квітів. Потім з’явився станок, за допомогою якого можуть із пластин вирізати різні об’єкти. Навіть 3D.
Кришечки в майстерню приносять люди з усього Сєвєродонецька.
Ідея дизайнера з Нідерландів
«Ця ідея виникла у нідерландського дизайнера Дейва Хакенса. Він винайшов машини, за допомогою яких можна переробляти пластик у домашніх непромислових умовах, у гаражних майстернях. Креслення цих машин він виклав в інтернет і всі охочі могли ними скористуватися», – ділиться Олена Сердюк.
Спочатку волонтери дізналися, що в Україні є така майстерня. Потім дізналися про Дейва Хакенса.
«І потім були хлопці, які виграли грант на дві машини, які можуть переробляти пластик за кресленнями саме Дейва Хакенса. Таким чином ми також приєдналися, вирішили їм допомогти і потім залишилися у цьому проєкті», – ділиться Олена Сердюк.
Читайте також: Українські бренди підкорюють Нью-Йорк. Що представляють дизайнери на цьогорічному Тижні моди
«Пластик сам по собі перероблений вже не буде виглядати так ідеально, як той, який він є спочатку. Але на цьому також можна грати. І навпаки мені подобається, коли горшечки для квітів – з пластику, вони виглядають не такими, в них є якесь життя», – каже Олена Сердюк.
Багато хто не замислювався над тим, що можна пластик переробляти.
«Навіть ми раніше користувались пластиком: ти просто кидаєш його ніби в смітник і здається, що цей пластик не опиняється на вулиці. А насправді він йде на полігони», – розповідає Олена Сердюк.
Нові проєкти
Крайній проєкт організації – New life of Plasti – це лавочка з металобрухту. Її каркас і елементи зроблені з переробленого пластику. Лава розміщена у Врубівці Луганської області і нею користуються.
Читайте також: Як екоактивісти «Друкарні» рятують водойму у Слов’янську (ВІДЕО)
«Ми шукаємо для пластику ту форму, яка була б більш функціональна. Щоб було менше залишку від того пластику, який ми переробляємо, потім вирізаємо. І саме лавочки, такі інфраструктурні об’єкти – це саме те, над чим зараз варто попрацювати в цьому напрямку ще більше», – каже Олена Сердюк.
У волонтерів чимало планів, вони міркують, щоб заснувати соціальне підприємство, щоб постійно не залежати від грантової допомоги.
«Сама переробка пластику проблему, по факту, не вирішує. Переробляти варто лише той пластик, від якого ми не можемо відмовитись. У нас зараз дуже багато одноразового пластику, ті ж кульочки, які ми просто викидаємо за хвилину після їх використання», – впевнена Олена Сердюк.
Дівчина закликає відмовитися від пластику.
«Від пластику, який нам не потрібен, ми маємо відмовлятися на користь альтернатив. Альтернатив дуже багато. Користуватися багаторазовою тарою, наприклад. Ту ж каву купувати в своє горня. Це екосумочки, екоторбинки. Дуже-дуже багато», – впевнена Олена Сердюк.
Нині ГО «Мануфактура ГаражКрафт» спільно з іншими еко-активістами працює над Екологічним атласом Донбасу.
Читайте також: Дорогоцінний пластик. Історія одеської майстерні, де створюють унікальні речі зі сміття
Цей сервіс – eko-map.com – фіксує екологічні проблеми східних регіонів та способи їх вирішення.
Нагадаємо, кияни прибрали Гідропарк у Всесвітній день чистоти.
Як ми повідомляли раніше, активіст подолав 225 км із Дніпра до Харкова заради екопростору.
Суспільство
Скульптор Андрій Деньгін почав облаштовувати пустир біля колишньої фортеці на об’їзній дорозі в Ізмаїлі на Одещині.
Про це пише Культурометр.
Активіст спільно з однодумцями встановив лави і висадив дерева. Основною ідеєю цього місця стало милування заходами і світанками. Завершальним етапом стало встановлення двох скульптур оленів з металу.
Як розповів скульптор, робота над залізними оленями почалася ще влітку.
За задумом автора, олень – це символ, що асоціюється із сонцем, світлом, чистотою, відродженням.
Читайте також: Дорогоцінний пластик. Історія одеської майстерні, де створюють унікальні речі зі сміття
Через схожість рогів із гілками, образ оленя пов’язаний з Деревом Життя.
Олені символічно дивляться в напрямку сонця, що заходить.
Читайте також: 5 найдавніших козацьких храмів України, де й досі зберігся дух Запорізької Січі
Нагадаємо, у Києві відкрили гігантську скульптуру кита з переробленого пластику.
Як ми повідомляли раніше, в Ужгороді відкрили унікальну мініскульптурку «Дикий Захід Баффало Білла».
Усі фото: culturemeter.od.ua.