

Суспільство
В Україні оголосили конкурс мистецьких проєктів із бюджетом понад 200 тис. гривень
В Україні оголосили конкурс мистецьких проєктів. Як повідомляє Гурт, проєкти можуть висвітлювати діяльність державних службовців та надавачів державних послуг, які у своїй роботі не обмежуються лише прямими посадовими обов’язками, а роблять навіть більше: поліцейських, які наполягають на прозорості та верховенстві права; медичних працівників, які протистоять корупції; чиновників, які дбають про найефективніше використання ресурсів; працівників міських служб, які впроваджують якісне обслуговування мешканців міста.
“У рамках проекту «Культура законності», що впроваджується Центром культурного менеджменту за фінансування Посольства Королівства Нідерландів, оголошуються конкурси, що висвітлюють суспільну цінність верховенства права, доброчесності, антикорупційної поведінки, культури законності. Увага до цих явищ за умов пандемії коронавірусної інфекції вітається особливо”, – йдеться у повідомленні.
Заявки приймаються на постійній основі до 30 червня 2021 року, або до вичерпання грантового фонду Програми.
Читайте також: В Україні запрацювала національна карта благодійності у відповідь на COVID-19
Конкурс мистецьких проєктів
Має відбутися щонайменше один публічний захід з представленням мистецького продукту, створеного в рамках проекту. За умов карантину заходи можуть відбуватися онлайн з використанням інтернет-платформ для відеоконференцій (Zoom, WebEx, інші).
Буде підтримано щонайменше 7 проектів з максимальним бюджетом до 30 000 гривень. Загальний бюджет конкурсу — 210 000 гривень.
Проекти можуть включати:
- виготовлення відеороликів, фільмів, відеоігор, серії постерів, банерів;
- організації (онлайн чи офлайн) фотовиставок, вистав, флешмобів;
- здійснення мистецьких досліджень та публічне представлення їх результатів;
- розпрацювання анімованих освітніх програм для початкової школи;
- Будь-які інші мистецькі проекти на тему верховенства права, доброчесності, антикорупційної поведінки, культури законності .
Проектні заявки (опис проекту та бюджет проекту) приймаються від юридичних осіб усіх форм власності (включно з ФОП) на адресу [email protected]. Конкурс діє постійно до вичерпання грантового фонду.
Реалізація проектів має завершитися не пізніше 31 травня 2021 року.
Програма національних обмінів
Підтримуються міжрегіональні візити/ініціативи, онлайн-зустрічі та конференції, що сприяють формуванню культури законності та доброчесності як важливої складової вільного від корупції суспільства.
До участі в конкурсі запрошуються юридичні особи усіх форм власності (включно з ФОП).
Візити, чи зустрічі онлайн, повинні відбуватись не раніше ніж за 3 тижні, і не пізніше ніж за 2 місяці від дати подання заявок.
Кожен пропонований проект повинен передбачати проведення принаймні одного публічного/відкритого заходу, в якому візьмуть участь щонайменше 20 осіб. Якщо це онлайн-проекти, то таких зустрічей має бути не менше п’яти. Публічні заходи, чи зустрічі онлайн, мають бути належним чином підготовлені та анонсовані.
В рамках Програми буде підтримано щонайменше 20 проектів з максимальним бюджетом до 15 000 гривень. Загальний бюджет Програми — 300 000 гривень.
Приклади можливої діяльності, на яку надається підтримка:
- культурні заходи;
- круглі столи, дискусії;
- презентації, семінари, тренінги, лекції, інклюзивні громадські заходи;
- написання серії
- міжрегіональні журналістські програми та публікації, серії інтерв’ю, репортажів, колонок або інших журналістських матеріалів (зокрема, про осіб, гідних відзнаки “Доброчесність України”;
- будь-яка інша діяльність, яка відповідає цілям Програми та проекту «Культура законності» .
Впродовж двох тижнів після реалізації проекту учасники зобов’язані подати фінансовий звіт, а також опублікувати звітну публікацію (не менше 300 слів та 3 фотографій) в соціальній мережі.
Проект «Культура законності», реалізується за кошти Посольства Королівства Нідерландів.
Детальніше про умови – читайте тут.
Суспільство

2 квітня — Міжнародний день поширення інформації про аутизм. Це учителька, методологиня БФ «СпівДія заради Дітей» Ксенія Костюченко та її син Юрчик. Вони підготували для ШоТам відповіді на найпоширеніші міфи про розлади аутистичного спектра (РАС), з якими зіштовхуються постійно. Усі фрази, які ви побачите тут, Ксенія часто чула від інших людей. Тепер вона розповідає, що з ними не так.
1. «Ви ж його лікуєте? Треба лікувати, обовʼязково!»
Міф: Аутизм — це хвороба, яку можна вилікувати.
Насправді РАС — це нейровідмінність, а не хвороба. Це вроджена особливість розвитку мозку, яка залишається з людиною на все життя.

Ксенія
У нас немає показів для прийому жодних препаратів. Єдине, що «показано» — це створення умов для гармонійного розвитку та соціалізації, тобто інклюзія.

Юрчик
Я відвідую спеціалістів, з якими вчуся краще розмовляти та спілкуватися, спокійніше реагувати на звуки, контролювати свої рухи та бажання. Якщо чогось не вмію, то я або вже в процесі навчання, або воно в мене на черзі.
2. «У Юрчика талант до музики — напевно, через те, що в нього РАС»
Міф: Усі люди з аутизмом — генії або мають унікальні здібності.
Цей міф популярний завдяки фільмам і серіалам. Насправді лише частина людей з аутизмом має так звані «острівці геніальності», але більшість перебувають на різних рівнях інтелектуальних здібностей, як і нейротипові люди.

Юрчик
У музичній школі кажуть, що я дійсно дуже здібний. Але в нас уся сімʼя музикальна — всі грають на музичних інструментах і співають, — тому батьки вчасно це помітили та намагаються розвивати. Я граю на флейті, співаю дискантом (високим хлопчачим голосом — ред.) і можу підібрати будь-яку мелодію на фортепіано. Але значно більше люблю грати в планшет.
3. «Ви що, робили йому щеплення?»
Міф: Вакцинація спричиняє аутизм.
Цей міф спростували численні наукові дослідження. Первинну статтю, що пов’язувала аутизм з вакцинами, визнали фальсифікацією, а її автора позбавили ліцензії.

Ксенія
У нас зроблені всі щеплення за календарем, адже син не має жодних протипоказань.
4. «О, в нашому класі був хлопчик з РАС — я знаю, що це таке!»
Міф: Усі люди з РАС однакові.
Аутизм — це спектр, а не однакова характеристика для всіх. Деякі люди в спектрі можуть бути надзвичайно комунікабельними, інші — навпаки потребують більше простору. Хтось має виражену сенсорну (доторкову) чутливість, а хтось ні. Дехто може вражати феноменальною пам’яттю або глибокими знаннями в певній галузі, а інші потребують значної підтримки в повсякденному житті.

Юрчик
Я маю гіперчутливість до емоцій, зчитую навіть найнепомітніші. Якщо хтось свариться, мені стає дуже страшно й незатишно.

Ксенія
А один мій учень з РАС міг звернути увагу на чужі емоції, тільки якщо йому про них чітко сказати.
5. «Ти — героїня, якщо виховуєш дитину з аутизмом»
Міф: Щоб виховувати дитину з РАС, потрібні героїчні зусилля.
Це один з тих міфів, який звучить ніби з повагою, але насправді може бути дуже шкідливим. Батьки дітей з РАС часто живуть звичайним життям: піклуються про дітей, підтримують, водять на гуртки, сперечаються про виконання домашніх завдань, купують улюблені іграшки. Так, у їхньому житті можуть бути виклики, але, зрештою, виховання дітей — непроста справа для всіх батьків.

Ксенія
Коли суспільство автоматично записує всіх батьків дітей з РАС у «герої», це створює хибне уявлення, що такі діти — обов’язково «тягар», що з ними завжди складно. Хоча реальність різна: комусь складно, а комусь абсолютно нормально. Для нашої сімʼї, наприклад, виховання дитини з РАС — це просто наше життя, ми не вважаємо його подвигом.
Так, бувають дуже тяжкі випадки, але не лише в сімʼях, де є дитина з РАС. Тому важливо не узагальнювати.
6. «Ми не можемо ризикувати навчальними досягненнями 30 дітей в класі»
Міф: Присутність дітей з аутизмом у класі може негативно впливати на навчання нейротипових учнів.
На жаль, ця думка популярна в школах. І це не дивно, бо є упередження, що дитина з РАС обовʼязково заважатиме, і з нею неможливо буде впоратись, якщо ти не супергерой. Це хибна та шкідлива думка, яка позбавляє учнів можливості підготуватись до реального життя у світі, де різні люди взаємодіють між собою.

Ксенія
На щастя, численні дослідження спростовують цей стереотип і показують переваги інклюзивної освіти для всіх учнів. Це, зокрема, формування толерантності та поваги до різноманітності.
Це розвиває соціальні навички: співпрацю, емпатію та взаємодопомогу. І головне, в інклюзивних класах безперечно було зафіксоване покращення академічних результатів — учні мають вищий рівень успішності, бо там використовують різноманітні педагогічні методики та більше індивідуалізованого підходу.
Я постійно працювала в інклюзивних класах, бо бачу переваги й для себе — я розширюю свої педагогічні компетенції, які приносять користь усім учням.
Суспільство

«Укрзалізниця» додала на платформі Видубичі-Трипільські в Києві зупинки для двох потягів далекого сполучення. З 10 квітня ці потяги зупинятимуться на платформі в обох напрямках.
Про це повідомили в компанії.
На зупинці зупинятимуться такі потяги:
- №79/80 «Січеслав» Дніпро – Львів;
- №793/794 Черкаси – Київ.
Читайте також: Що робити, якщо з додатку «Укрзалізниці» після кібератаки зникли квитки
Платформа Видубичі-Трипільські розташована поруч із Південним мостом та транспортною розв’язкою, що робить її зручною для пересадки. Вона входить до транспортного вузла «Видубичі», який об’єднує:
- станцію метро «Видубичі»;
- приміську платформу «Видубичі» та кільцеву електричку;
- автостанцію «Видубичі».
Як зазначили в УЗ, ця зупинка дозволить мешканцям лівобережних районів Києва швидше та зручніше добиратися до Черкащини, Кіровоградщини та Придніпров’я.
Нагадаємо, що «Укрзалізниця» впровадила безплатні пропозиції для пасажирів.
Фото обкладинки: RailGallery
Суспільство

Активісти руху «Жовта стрічка» до початку другого місяця весни розповсюдили у Сімферополі, Севастополі, Бахчисараї, Ялті та Армянську символи спротиву.
Про це повідомили у «Жовтій стрічці».
«Квітень вступає у свої права, а рух спротиву продовжує невтомно доводити, що Крим — це Україна. Бо спротив триває. Бо українці борються. Бо кожного дня на Кримському півострові тривають акції спротиву, і сьогоднішній день не виключення. Бо КРИМ — ЦЕ УКРАЇНА!» — написали у русі.
Читайте також: Ukraїner та PR Army створили фільм про депортацію кримських татар (ВІДЕО)




Нагадаємо, що рух активісти «Жовтої стрічки» до 24 лютого провели акцію в окупованих містах (ФОТО).
Раніше ми писали, що у Криму на вершині Пахкал-Кая встановили українські прапори (ФОТО).
Фото: телеграм-канал «Жовтої стрічки»