В Охтирці збудували сучасну лікарню, на яку чекали майже 30 років

Кременчуцький завод комунальної техніки АЛЬФАТЕКС запустив складальне виробництво автомобілів DAYUN вантажопідйомністю від 3,5 до 12 тонн.

Про це повідомили на фейсбук-сторінці заводу.

Зазначається, що вперше з конвеєра вийшов автомобіль марки DAYUN, зібраний на виробничих потужностях заводу.

 

На підприємство вже прибула перша партія із 50 машинокомплектів, які надала компанія DAYUN. Загалом таких машинокомплектів буде доставлено 200 штук.

Збираючи автомобілі вантажопідйомністю від 3,5, до 12 тонн, на їхню базу установлюватимуть надбудови виробництва заводу Альфатекс. Це сміттєвози, автовишки, вакуумні, мулососні, каналопромивні автомобілі, аграрні самоскиди.

Читайте також: «Кава має бути бойовою». Херсонець запустив у Львові унікальний «кавотяг» та збирає сотні тисяч на ЗСУ

«Сьогодні як ніколи важливо зберігати та створювати нові робочі місця в Україні та розвивати власне виробництво», — наголосили на заводі.

Нагадаємо, на Житомирщині запустили новий щебеневий завод з інвестиціями $22 млн.

Також ми повідомляли, що американська компанія Amsted Rail готується до запуску виробництва підшипників на Львівщині.

Фото: facebook.com/pkpalfateks.

За результатами серпня український експорт у країни ЄС майже досяг довоєнного рівня, а за результатами І-III кварталів навіть перевищив довоєнні показники.

Про це повідомив заступник міністра економіки Тарас Качка.

«На сьогодні торгівля між Україною і Євросоюзом фактично відновилася. У серпні експорт склав 90% від рівня експорту, зафіксованого у серпні 2021 року. А за три квартали 2022 року, попри війну, ми експортували до ЄС на кілька відсотків більше, ніж за І-ІІІ квартали минулого року», – зазначив Качка.

 

За його словами, торговельній активності українських експортерів сприяло посилення спроможності митної інфраструктури, скасування квот та мит ЄС на агропродукцію та «лінії солідарності», започатковані Європейською комісією. Крім того, вже з 1 жовтня запрацює митний безвіз, який дозволить вантажам ще швидше проходити кордони між Україною та ЄС.

Водночас загальний рівень українського експорту через війну скоротився майже вполовину. Найбільше скоротився експорт до країн Північної Африки та Азії. Наразі він відновлюється лише в контексті зернової ініціативи та відкриття портів. Також на зменшення загальних показників експорту впливає повна зупинка торгівлі з РФ та РБ.

«Український бізнес достатньо свідомо на практиці застосовував розрив торгових відносин з РФ. У перші тижні війни ми повністю заборонили імпорт з росії як відповідь на агресію. А зараз для того, аби посилити санкційний тиск та водночас забезпечити правові підстави для українських компаній, що мали контрактні зобов’язання, ми також запровадили заборону на експорт», – додав Тарас Качка.

Раніше ми писали, що а час роботи «зернового коридору» з українських морських портів експортували вже 4,1 млн тонн аграрної продукції.

Також нагадаємо, Україна отримала від експорту електроенергії $131 мільйон за перші два тижні вересня.

Фото: agravery.com.

Українська компанія «Медовий Спас» налагодила експорт до Японії медового напою, що називається «сікера».

Про це розповів власник і директор компанії «Медовий Спас» Сергій Липко журналу «Напої. Технології та Інновації».

«До війни ми брали участь у міжнародній виставці. До нашого стенду підійшли японці, і їм сподобалася наша сікера. Згодом вони відвідали наше виробництво. Їм сподобалися умови, в яких ми виготовляємо напої. Також переконливим аргументом для співпраці стала наявність у нас сертифікату ІSО 22000:2018, який гарантує безпечність виробництва і продукту.

 

Нині компанія готує до відправлення три різновиди сікери — «Особливу», «Рожеву», «Червону».

Компанія «Медовий Спас», що працює на Київщині, виготовляє 6 видів сікери. Торік запустили виробництво ігристого вина – «Медовий Канівський», на основі дикого липового меду, та «Медовий Броварський», на основі соку прямого віджиму з яблук, ожини, порічок та смородини, без додавання спирту та цукру.

Читайте також: «Пасіка – це постійна робота та інвестиції». Як бджоляр з Миколаївщини популяризує медовий бізнес в Україні

Сергій Липко додає, що під час війни деякий час виробництво не працювало.

«Від 24 лютого під Броварами стояли росіяни, на нашу територію впало 8 серйозних уламків. Виробництво зупинили. Але з червня відновили роботу, незважаючи на те, що наш головний інженер пішов добровольцем воювати. Було важко запустити виробничий процес по-новому. Але все вдалося», — розповідає Сергій Липко.

Він додає, що ціну на продукцію не підвищували і не планують підвищувати до кінця війни, щоб напої були доступними для різних категорій споживачів.

Нагадаємо, у столиці Японії відкрили перший український ресторан.

Також ми повідомляли, що японська компанія надасть обладнання українським бджолярам.

Окрім того, котлету по-київськи внесли до головного меню ресторанів у Японії.

Фото: techdrinks.info.