Суспільство
Уперше за часів незалежності українську мову обирають більше читачів книжок, ніж російську: дослідження
Українці почали надавати перевагу саме україномовним книжкам, повідомляє Читомо.
32% читачів віддають перевагу читанню книжок українською. Про це свідчать результати всеукраїнського соціологічного дослідження «Читання в контексті медіаспоживання та життєконструювання», яке провели цього року на замовлення Українського інституту книги.
Що показало дослідження?
Дослідження проводила компанія Info Sapiens у серпні-вересні 2020 року – на замовлення Українського інституту книги. Авторки дослідження: дослідниці Інна Волосевич та Анастасія Шуренкова, координаторка – керівниця аналітичного відділу УІК Ірина Батуревич.
Читайте також: П’ять українських книжок надрукували за кордоном іноземними мовами
Дослідження показало, що вперше за часи незалежності України українські читачі почали надавати перевагу саме україномовним книжкам: 32% українською проти 27% – російською.
Також було з’ясовано, що 8% дорослих і 13% дітей читають книжки щодня. А 34% українців хоча б раз купили друковану книжку у 2020-му.
За результатами опитування, 23% дітей-читачів почали частіше читати під час карантину, а 16% – рідше. Жінки значно частіше читають, ніж чоловіки: ніколи не читає 38% чоловіків і 28% жінок, при цьому, щодня читають 7% чоловіків і 9% жінок.
Читайте також: Почуй голос іншого: серія подкастів про успішні тексти та книжковий ринок
Також опитування показало, що, на жаль, понад половина дітей (57%) читає з примусу.
Найпопулярнішими жанрами для дорослих стали класика (20%) та детективи (18%), любовні романи (16%), книжки із психології та саморозвитку, а також фантастика і фентезі та сучасні романи (по 15%), наукові та науково-популярні видання (14%), фахова та бізнеслітература (12%).
Як проводили опитування?
«Можна сміливо стверджувати, що це дослідження читання – наймасштабніше за останній час: воно охопило практично всі вікові групи, включало не лише масові опитування, але й фокусгрупи.
Окрім того, це дослідження логічно продовжило дослідження The Ukrainian Reading and Publishing Data 2018, а отже, ми нарешті можемо говорити про те, чи змінилися читацькі звички українців за цей період: тобто вперше відстежувати динаміку, будувати плани щодо промоції читання та зростання кількості читачів. Переконана, що ці дані будуть корисними для всіх, хто працює у галузі книговидання і культури загалом», – зазначила Ірина Батуревич.
Читайте також: Як українські книжки-вімельбухи для дітей завойовують ринок (ВІДЕО)
У дослідженні взяли участь 3 тис. 900 осіб, а саме: 2 тис. 100 дорослих та 1 тис. 800 дітей. Зокрема, було проведено вісім фокусгруп з дорослими респондентами, віком 18-59 років та 16 фокус груп з дітьми, віком 6-17 років.
Респонденти надали відповіді на 44 запитання, що широко охоплюють книжкову тематику.З повним текстом звіту можна ознайомитися за посиланням.
Фото: life.pravda.com.ua
11 червня 2025 року в Букінгемському палаці відбулася зустріч короля Великої Британії Чарльза ІІІ з керівницею Центру громадянських свобод Олександрою Матвійчук, яка отримувала Нобелівську премію миру.
Про це повідомили на фейсбук-сторінці королівської родини.
Під час зустрічі обговорили виклики, з якими стикається українське громадянське суспільство під час війни, а також роль міжнародної підтримки у фіксації воєнних злочинів і відновленні справедливості.
Читайте також: У Празі на підтримку України встановили Дзвін Свободи, відлитий із російської зброї (ФОТО)
Центр громадянських свобод — українська правозахисна організація, яка з 2007 року займається захистом прав людини, розвитком демократії та підтримкою громадянського суспільства. 7 жовтня 2022 року центр став першим в історії України лавреатом Нобелівської премії миру.
Місією центру є просування цінностей прав людини, демократії та солідарності в Україні й світі заради реального утвердження принципу людської гідності.
Раніше правозахисниця Олександра Матвійчук стала лавреаткою премії «За правильний спосіб життя», також відомої як альтернативна Нобелівська премія.
Нагадаємо, що лавреати Нобелівської премії відвідали Київ і Харків задля підтримки українців.
Фото обкладинки: фейсбук-сторінка королівської родини
Напередодні річниці загибелі спецпризначенця Ігоря Замоцького з Кропивницького його родина, побратими та друзі здійснили сходження на Говерлу. Це була мрія Ігоря з дитинства, яку він не встиг реалізувати за життя.
Про це повідомили в «Суспільне Кропивницький».
Здійснення мрії захисника
Мати Ігоря Тетяна Замоцька розповіла про бажання свого сина:
«Батько його підняв на підвіконня й каже: “Дивись, он видно верхівку гори”. Назва гори — Говерла. А Ігор: “Я хочу на Говерлу, я хочу на Говерлу”. І батько йому пообіцяв: “Синку, коли підростеш, ти обов’язково піднімешся і, це буде твоя вершина”. Коли він підріс і став на захист України, ця мрія в нього залишилась».
Ідея піднятися на найвищу вершину України виникла у близьких, аби вшанувати пам’ять захисника. Разом з мамою, тіткою, сестрою, бойовими товаришами та друзями Ігоря вони встановили на вершині прапор зі світлиною військового та стрічками зі словами, які не встигли сказати за життя. Там також зʼявилася памʼятна табличка з QR-кодом, що веде на сторінку про Ігоря.
Читайте також: Звільнений з полону 24-річний боєць зняв свій портрет з Алеї зниклих безвісти на Буковині
Про Ігоря Замоцького
Ігор народився у 1997 році, служив у військах спецпризначення з 2016-го. З початком повномасштабного вторгнення був старшим оператором групи. У 2024 році йому посмертно присвоїли звання Героя України.
Він загинув 8 червня 2023 року під час бойового завдання на Донеччині, прикривши побратимів ціною власного життя. Йому було 25 років.
На його честь у Кропивницькому перейменували одну з вулиць, а 2 червня 2025 року встановили меморіальну дошку.
Нагадаємо, що підписники Лачена за пів дня зібрали на протез для бійця 3-ї ОШБр: «Моня» повертається у військо.
Фото: сайт «Суспільне Кропивницький»
Київська міська прокуратура домоглася повернення у комунальну власність садиби 1898 року на Вознесенському узвозі, 25–27. У її дворі розташовані Вознесенські печери — об’єкт археологічної спадщини, який у 2023 році додали до офіційного Переліку памʼяток міста Києва.
Про це повідомив активіст Дмитро Перов.
Ще у 2019 році приватна компанія оформила право власності на будівлю за «туалетною схемою». Після цього зареєструвала за собою земельну ділянку, площа якої вдесятеро перевищувала площу приміщення. Цю землю планували використати під нове будівництво.
Шевченківський суд скасував незаконну реєстрацію. Завдяки цьому ділянку з садибою та печерами повернули у власність громади міста.
Вознесенські печери є частиною одного з найбільших печерних комплексів Києва — як за кількістю підземних галерей, так і за їхньою загальною протяжністю.
Читайте також: На Подолі встановили нову мініскульптуру, присвячену київським торговцям: де шукати (ФОТО)
Нагадаємо, що фундаменти палацу Розумовського внесли до списку нерухомих пам’яток України.
Фото обкладинки: фейсбук-сторінка Дмитра Перова
Викладала історію навіть з позицій. Це Бароко, яка служить у «Хартії»
Олена — операторка FPV-дронів, яка захищає Україну в «Хартії». Паралельно вона взяла участь у волонтерському...
Вижила після ракетного удару та отримала 45% опіків тіла: історія вінничанки, що почала ліпити моті
Стильні окуляри, голлівудська посмішка та незмінний червоний фартушок — такою нині бачать Вікторію Головіну тисячі...
Стартапи з місією: як молодь розробляє рішення для змін у своїх громадах
Понад 200 підлітків на вихідних об’єднуються в команди, беруть челенджі від місцевого бізнесу та влади...
Одяг твоєї вулиці: військовий зі Львова створив футболки з принтом рідного району
Коли Ігор іде вулицею у футболці з принтом про рідний Сихів, перехожі звертають увагу й...