Суспільство
Укрпошта на колесах: на Закарпатті презентували пересувні поштові відділення
У середу, 26 серпня, в Ужгорожі відбулась презентація пересувних відділень Укрпошти.
Про це повідомили у пресслужбі Закарпатської облдержадміністрації.
Зазначається, що до кінця 2020 року Укрпошта запустить у Закарпатті 82 авто пересувних відділень, які обслуговуватимуть 504 села з населенням до 2 тис. жителів.
Бригада пересувного відділення складатиметься з начальника відділення, листоноші бригади та водія супроводжувача. У населених пунктах, де навантаження більше буде працювати постійна листоноша села. Команда пересувного відділення працює на повну ставку та має вищий оклад. Начальник пересувного відділення може отримати від 8000-10925 грн, листоноша — від 5000-7475 грн, водій-супроводжувач — від 7500-10800 грн. А система бонусів та мотивації дозволяє заробляти ще більше.
До кінця 2020 року 82 авто FIAT DOBLO обслуговуватимуть 504 населені пункти області. Для кожного села буде розрахований оптимальний графік роботи пошти в залежності від потреб населення. До сіл з населенням менше 100 жителів авто заїжджатиме один раз на тиждень, до 500 — двічі, до 1200 — тричі, більше 1200 жителів — чотири або й п’ять разів на тиждень залежно від потреби. У день приїзду автівки Укрпошти працюватиме і точка присутності (приміщення Укрпошти або приміщення надане сільрадою, де будуть надаватись поштові послуги). А у населених пунктах, де навантаження більше буде працювати постійна листоноша села навіть у дні, коли авто Укрпошти не приїжджає.
Читайте також: Як три студентки з УКУ безкоштовно навчають англійської дітей зі Сходу
Авто FIAT DOBLO повністю укомплектовано для зручної роботи бригади пересувного відділення. Воно тримісне, з обладнаним робочим місцем для листоноші бригади. Пересувне відділення має тепло- та шумоізоляцію, кондиціонер та пічку для обігріву, щоб працівники працювали комфортно за будь-якої погоди. При цьому авто має великий ізольований багажний відсік для посилок, систему для сортування кореспонденції, вогнестійкий сейф та сумку-холодильник для доставки ліків. Підвищена вантажопідйомність авто у порівнянні з пересувними відділеннями Чернігівщини дозволяє авто виконувати свої функції в погану погоду та у малопрохідній місцевості.
Довідка
Укрпошта запускає пересувні відділення у 6 областях України: Київській, Одеській, Херсонській, Закарпатській, Черкаській та Чернівецькій. До кінця 2021 року проєкт масштабують на села та селища по всій території України. Про це стало відомо 5 серпня 2020 року під час офіційної презентації нових авто пересувних відділень Укрпошти за участю Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля, Міністра інфраструктури України Владислава Криклія та генерального директора Укрпошти Ігоря Смілянського.
Читайте також: Який бізнес найчастіше розвивають по франчайзингу
Пересувне відділення поштового зв’язку — це повноцінне поштове відділення, яке приїжджає у невеликі села та смт з населенням до 2 тис. жителів. Пересувні відділення потрібні для того, аби жителі навіть найвіддаленіших і найменших населених пунктів України отримали всі потрібні їм поштові, логістичні й фінансові послуги, а також доставку ліків.
Нагадаємо, українська поштова марка здобула бронзу на міжнародному конкурсі.
Як ми раніше повідомляли, Укрпошта закупила 154 автомобілі для кур’єрської доставки.
Усі фото: carpathia.gov.ua.
До Всесвітнього дня біженців ШоТам і Благодійний фонд «Рокада» за підтримки Агенства ООН у справах біженців в Україні розповідають історії трьох переселенців, для яких Україна стала новим домом. Вони залишили все — рідну країну, звичне життя, близьких — та почали життя заново.
В Україні відчувають себе вдома: історії біженців
Наталія Садикова
біженка з Казахстану
Наталія працює журналісткою та виховує трьох дітей. У 2014-му разом з чоловіком Айдосом — опозиційним політиком і журналістом — та дітьми втекла з Казахстану через переслідування. «Це був каток репресій: арешти, справи, спалене авто, психлікарня», — згадує вона.
В Україні родина отримала статус біженців. Наталія каже: «За 11 років — жодного випадку дискримінації. Українці — толерантний народ. Велика честь — бути тут».
У 2018-му подружжя створило ютуб-канал «Бәсе», що критикував владу Казахстану. У червні 2024 року у Києві Айдоса вбили. «Його вбили просто на моїх очах. Це прецедент — журналіста ліквідували за кордоном. Я втратила відчуття базової безпеки».
Наталія залишилася з трьома дітьми. «Найменша донька загадала на день народження, щоб я та її брат із сестрою були живі. Я нікому не побажаю такого», — зізнається вона.
Попри втрату, жінка повернулась до журналістики: «Я вірю: навіть один у полі воїн. Не можна здаватися — треба боротися».
Саба Ал Ямані
біженка з Саудівської Аравії
Саба народилася в Саудівській Аравії, але з дитинства жила між двома культурами: батьком-арабом і мамою-українкою, що працювала стоматологинею в Києві. «Мій батько не знав меж — я йому повністю належала», — згадує дівчина. У 15 років вона наважилася втекти до України, щоб уникнути примусового шлюбу з двоюрідним братом.
«Раніше я носила хіджаб, а в школу в Києві вперше прийшла без нього — моє пухнасте афро стало символом свободи», – каже Саба.
В Україні дівчина почала працювати асистенткою у мами, мріяла про університет, але мала проблеми з документами. Повернутися до Саудівської Аравії для неї означало втратити все, тому вона звернулася по захист до міграційної служби. У 2023-му, після понад року очікування, Саба отримала статус біженки.
Сьогодні дівчина має вищу освіту, пройшла багато курсів і завдяки гранту від УВКБ ООН в Україні відкриває власний стоматологічний кабінет. «Я знайшла тут не лише захист, а й віру — ми з мамою разом прийняли християнство. Тепер я постійно ношу хрестик і дихаю на повні груди».
Аббас Ахмаді
біженець з Ірану
Аббас народився в заможній родині в Тегерані, та після зміни режиму в країні його родину заслали в далеке село. «Я ходив тільки в школу та мечеть», — згадує чоловік. Згодом через переконання він став мішенню для фанатиків: «Мені відкрито погрожували смертю. Я мусив тікати».
У 27 років прибув до України. «Я не мріяв — я рятувався. Але тут зустрів усміхнених людей і зруйнував усі стереотипи», — каже Аббас.
Перші роки були складними — мовний бар’єр, самотність, бідність. «Коли вперше впізнав слово — радів, як дитина. Я навіть не розумів, що тут говорять двома мовами».
З часом чоловік знайшов кохання, створив сім’ю і прийняв християнство: «Це було свідомо — я ніби народився заново». У 2016-му він став громадянином України.
24 лютого 2022-го був в ОАЕ, але негайно повернувся. «Вивіз родину за кордон, а сам залишився допомагати. Я вже раз втратив дім, більше не хочу. Україна — мій вибір і мій дім».
Як коректно спілкуватися з біженцями: п’ять правил
- Правило 1 — прибираємо ярлики, бачимо людину
Перед нами — надзвичайно цікава авторка дитячих казок на ім‘я Вероніка, а не «ВПО», «біженка» чи «шукачка захисту». Отже, дивіться та бачте людину, особистість, а не її статус.
- Правило 2 — «Я розумію»? Ні!
Не кажіть так, бо вислів «Я розумію, через що вам довелося пройти» часто є недоречним. Ми не можемо по-справжньому зрозуміти біль і переживання людини, яка втратила дім та звичне життя, якщо самі не опинилися в подібній ситуації. Натомість захоплюйтеся силою духу та підтримуйте!
- Правило 3 — «А чому ти не страждаєш?»
«Ти втратив дім і при цьому ходиш у кафе? Ганьба, маєш страждати!»
Ні, людина і надалі має жити своє життя. Тому не судіть, а допомагайте.
- Правило 4 — «А як там було?»
Не розпитуйте про болісні події — це може повернути людину в травматичні спогади. Поважайте особистий простір і право не ділитися болем.
- Правило 5 — «Активність (робота, город, спорт…) лікує»
Дайте простір і час для майбутнього. Люди, які пережили переміщення, потребують не лише фізичної, а й психологічної безпеки. Тому не давайте порад, не тисніть, а будьте плечем.
Мова — це міст. Правильні слова не змінять ситуації, але здатні подарувати відчуття гідності, прийняття та підтримки. Будьмо уважні одне до одного — саме так ми зміцнюємо культуру поваги й взаєморозуміння.
Після поранення Едуард Биков понад рік не міг бачити. Воїн вижив після удару авіабомбою, що важила півтонни. Лікарі місяць боролися за життя Едуарда, який перебував у комі.
Унаслідок поранень він втратив праву ногу, ліву стопу та праву руку. Процес відновлення триває, а захисник ділиться першими успіхами після операції на правому оці.
Про це Едуард Биков та його лікар Ігор Ларін повідомили в інстаграмі.
«Люди, я бачу!» — говорить Едуард та посміхається. Після цього воїн розповідає своїм підписникам, які предмети лежать на столику поряд та з чого складається його прийом їжі. Едуарда підтримує його жінка Марина, яка супроводжує воїна на всіх етапах реабілітацій.
Читайте також: «Тату, я вагітна!»: звільнений з полону захисник дізнався, що стане дідусем (ВІДЕО)
Трансформаційний психотерапевт Ігор Ларін говорить, що захоплюється відданістю та самопожертвою жінки захисника. Самого ж Едуарда лікар називає прикладом жаги до життя.
«Вірте. У Любов, у Життя, у Світло. Практично всі лікарі, з якими я спілкувався, поки працював з Едуардом, казали мені, що надії немає», — ділиться Ларін успіхами свого клієнта.
Едуард Биков — військовослужбовець зенітного дивізіону 112 окрема бригада Сил територіальної оборони ЗСУ. У квітні 2024 року Едуард виконував бойове завдання зі своїм підрозділом медевакуації. Авіабомба вагою понад півтонни вибухнула неподалік, спричинивши багато смертей і руйнувань. Серед завалів і тіл вижив лише важкопоранений Едуард.
Лікарі довго боролися за життя Едуарда, він місяць перебував у комі. Едуард втратив праву ногу, ліву стопу та праву руку, частково відновили слух. Тепер лікарі із захисником працюють над відновленням зору.
Нагадуємо, що у Львові реконструювали обличчя військовому, який втратив ніс через поранення.
Фото обкладинки: фейсбук-сторінка Едуарда Бикова
«Тату, я вагітна!» — кричить у слухавку донька захиснику. Військовий повернувся з полону та одразу дізнався, що стане дідусем. Чоловік зміг почути голос близьких під час чергового етапу обміну важкопоранених та тяжко хворих українських бранців.
Відео з поверненням захисників поширив міністр оборони Рустем Умєров.
Обмін військовополоненими провели у межах домовленостей у Стамбулі. У дописі Рустем Умєров повідомив, що всі визволені українці потребують медичної допомоги та реабілітації, яку їм невідкладно нададуть у профільних медзакладах.
«Памʼятаємо про кожного і заберемо кожного», — додав міністр оборони.
Нагадуємо, що «Ветерани космічних військ» зібрали на стримі понад 1,4 млн грн для «Вовків Да Вінчі».
Також ми писали, що у Львові реконструювали обличчя військовому, який втратив ніс через поранення.
Фото обкладинки: фейсбук-сторінка Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими
«Україна — мій вибір». Це біженці, які знайшли прихисток в нашій країні
До Всесвітнього дня біженців ШоТам і Благодійний фонд «Рокада» за підтримки Агенства ООН у справах...
Повернув зв’язок і держпослуги. Історія львів’янина, який відновлював Херсонщину під обстрілами
Креативник, який оживляв старі депо у Львові, а згодом мобілізувався та поїхав служити прикордонником. Михайло...
Викладала історію навіть з позицій. Це Бароко, яка служить у «Хартії»
Олена — операторка FPV-дронів, яка захищає Україну в «Хартії». Паралельно вона взяла участь у волонтерському...
Вижила після ракетного удару та отримала 45% опіків тіла: історія вінничанки, що почала ліпити моті
Стильні окуляри, голлівудська посмішка та незмінний червоний фартушок — такою нині бачать Вікторію Головіну тисячі...