Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

NewСхід

Як три студентки з УКУ безкоштовно навчають англійської дітей зі Сходу

Опубліковано

Англійська мова сьогодні вже не розкіш, а радше необхідність. Без неї важко уявити комфортні подорожі, участь в міжнародних програмах чи навчання та роботу за кордоном. Водночас не у всіх є можливості її вивчати.

Троє студенток з Українського католицького університету створили свою спільноту з менторів та дітей зі Сходу. Діти, які не мають змоги вдосконалювати свій рівень англійської, можуть її безкоштовно отримати від їхніх менторів. Пілотний проєкт English to the East вже завершився, дівчата отримали мінігрант і зараз аналізують успіхи. Ми дізналися в них, чим проєкт є унікальним, як він працює та хто може долучитися.

Засновниці проєкту Анна Дев‘ятко, Ельзара Галімова та Дарія Мимка

Нас поєднав університет та любов до англійської

Ми познайомилися у Школі журналістики Українського католицького університету, куди приїхали на навчання з різних міст. Вважаємо, що в УКУ не приходять випадкові люди. Це ті, хто знають, чого вони хочуть від життя. Тож ми якось одразу знайшли спільну мову, часто разом співпрацювали. Коли була якась проєктна робота — завжди виконували її разом. Університет нас справді поєднав, як і палка любов до англійської мови.

У нас був курс проєктного менеджменту. Наш викладач Наталія Шпот дуже змотивувала нас зробити проєкт, яким би ми займалися й опісля навчання. Вона реально дала хороший поштовх, після чого ми вирішили справді цим займатися. Ми навіть коли ще були на першому курсі, вже почали робити свій проєкт. Тобто, ми вже тоді планували робити це не в межах чотирьох тижнів, що в нас були — в нас одразу була мета, що ми будемо займатися цим і надалі. Курс просто нас підштовхнув.

Нас об’єднало спільне бачення світу. Коли у людей схожі цінності й орієнтири, то одразу стає зрозуміло, що це ті люди, з якими можна і потрібно робити якусь спільну справу. Нам навіть не треба запитувати думки одна одної щодо чогось, бо наші погляди завжди збігаються.

Проєкт запускали повністю онлайн

Ми добре пам’ятаємо, коли в нас була лише ідея й ми її лише обговорювали. Ми могли у декількох реченнях розповісти, як ми собі це бачимо, але навіть гадки не мали, як це буде, чи стане проєкт успішним, чи залучимося ми підтримкою та чи будемо ми комусь цікаві.

Ідея була в тому, що ми створимо свою спільноту з менторів та дітей зі Сходу. Діти, які через певні обставини не мають змоги вдосконалювати свій рівень англійської, можуть її отримати від наших менторів. І це для них повністю безкоштовно. Нас англійська дуже об’єднує, бо ми обожнюємо подорожувати, іноді робимо це разом.

Свій проєкт ми повністю запускали онлайн, і довгий час не бачили одна одну. Було цікаво, коли місяць тому вже був кінець пілотного проєкту і ми зустрілися офлайн вперше з початку карантину. І ми сказали собі: «Вау, це реально класно, що ми онлайн все це запустили».

Всі ми втрьох знаємо, хоч і в різних категоріях, що таке український Схід після війни. Ми там бували раніше під час різних проєктів, як от «Вертеп на Схід», куди їздили з УКУ. Ми бачили, як працюють з дітьми, які походять з тих регіонів, і ми собі уявляли, з ким нам хотілося б працювати й кому допомогти. І хоч ми й знали, що це може бути не легко, однак були до того готові.

Тепер ми знаємо про місто Торецьк на Донеччині

Наші учні — це діти зі Сходу, які й надалі проживають у Донецькій та Луганській областях, переселенці та діти учасників бойових дій. Ми відкриті для всіх, але першочергово надаємо перевагу дітям з малозабезпечених родин, які не можуть оплатити якісь додаткові курси. Це діти, які у своєму житті пережили якісь важкі обставини. наприклад, якщо це переселенці, то вони змінювали кілька шкіл.

Коли вони заповнювали анкету, то вказували дохід родини та зазначали, чи займається дитина додатково з репетитором. І насправді у розмові з деякими дітьми було видно, що вони мають всі ці можливості й без нас. Тоді це місце краще віддати тому, хто таких можливостей не має.

І також дитина має бути психологічно готова це прийняти, тому що хтось має мотивацію та бажання навчатись, а хтось — ні. З іншого боку, є закриті в собі діти, але які хочуть розвиватися та вивчати англійську. Їм просто бракує цього поштовху. І таких дітей ми теж готові брати, щоб ментори відкривали для них нові можливості, мотивували їх далі розвиватися і вивчати англійську. На пілотному проєкті у нас було 20 заявок від дітей, серед яких ми обрали 11. За віком це діти від 12 до 17 років, але переважно — чотирнадцятирічні.

Траплялися дуже різні ситуації. У нас навіть був один учасник, який на початок проєкту ще жив з батьками у Луганську, а потім вже переїхав у Київ. Були діти, які вже четвертий-п’ятий рік живуть переселені в інші частини Україні, а були й ті, хто досі перебувають у «сірій зоні». У них таких можливостей немає. Для більшості з них цей проєкт став першим у житті досвідом, коли тобі хтось безкоштовно віддає стільки багато.

Ще в нас була дівчинка, яка часто повторювала, що вона з міста, про яке ніхто не знає. Як виявилося, у нас четверо дітей з цього міста, тож ми вже знаємо, що на Донеччині є місто Торецьк.

Відходимо від шкільних шаблонів

Ми не школа і ми не ставимо оцінки, не хочемо сварити дітей за те, що вони погано склали тест. Ми просто хочемо показати, що є багато способів розвиватися, і англійська — це радше інструмент, як це робити.

Коли ми запускалися, у нас не було чіткого розподілу завдань. Ми робили все разом і одночасно. З самого початку ми кілька тижнів активно зідзвонювалися з польсько-українським фондом «Птах», який вже працює з дітьми на Сході. Там є досвідчені люди, які вже робили купу проєктів, і вони свого часу нам допомогли.

Засновниці проєкту English to the East

Далі ми розробляли програму навчання, що нам би хотілося, щоб ці діти дізналися. Там такі теми, які вони не проходять у школі: волонтерство, можливості за кордоном, цікаві теми для обговорення спільно з ментором.

Крім того, що це англійська, це ще й менторство. І задумувалося, що ментор не має бути як викладач у школі чи репетитор. Це не курси англійської мови. Це людина, яка допоможе дитині розвиватися, дасть їй підтримку, якщо вона буде в собі сумнівається.

Хочемо створити спільноту людей, до яких діти можуть звертатися

Менторство полягає в тому, що в дитини є ніби старша сестра чи брат, з якими вона може поговорити. Нам здається, що ці діти цього недоотримують через ті події, які відбуваються навколо них. У їхніх батьків зараз в пріоритеті стоїть питання збереження життя, особливо якщо вони живуть у прифронтовій зоні. Також їм треба якось прогодувати сім’ю.

Тобто, у них не в пріоритеті навчити дитину англійської, витративши свої й так обмежені фінанси на репетитора. Ми взагалі хочемо зробити це спільнотою людей, до яких дитина може звернутися в будь-який час. Щоб вона знала, що по всій Україні є люди, які її підтримають, допоможуть, розкажуть щось цікаве. Ми хочемо дати їй такий промінчик надії.

Менторів ми шукали через випускників Української академії лідерства та програми обміну для старшокласників FLEX. Потім ми організували для менторів навчання. Двоє дівчат, які професійно займаються навчанням англійської мови, провели для них орієнтаційні сесії.

Наші ментори — це дуже цікаві молоді люди, частина з яких до того ж є випускниками різних закордонних університетів або ж там ще навчаються. В нас є хлопець, який навчається у Литві, є двоє людей з Польщі, які працюють там, одна дівчинка навчається в Данії. Ще у нас є дівчина з Канади, бабуся якої настільки змогла зберегти мову, що ця дівчина, хоч і з акцентом, але говорить українською. Була дівчина, яка проживала в Китаї, але зараз вона в Луцьку. Що цікаво, дитина, з якою вона займалася, також цікавиться китайською культурою.

Але насправді тут була проблема у часовому поясі. Ми спочатку не зрозуміли, що якщо в нас є якась зустріч у ZOOM, то треба писати: 11:00 за київським часом. Бо в нас часто бувало, що наші закордонні ментори не приходили, бо думали, що це за їхнім часом.

Зустріч засновниць проєкту з менторами

Але в цьому була й перевага, бо дитина одразу наочно бачила, до чого може призвести англійська мова. Всі ці люди, яким по 20-23 роки, можуть подорожувати й дозволити собі вступити в університет безкоштовно, частково завдяки тому, що говорять англійською. Це показує, що якщо ти її вчиш, то це відкриває тобі багато дверей. Тому в нас така інтернаціональна команда зібралася, і ми сподіваємося, що й на майбутнє теж вдасться це притримати.

Заняття проходять онлайн у зручний час

У ментора з дитиною є певна програма. Дехто її дотримується, а хтось більш як у вільному плаванні, але плюс-мінус вони всі дотримуються каркасу. У цьому вже наша участь мінімальна, водночас ми організовуємо для дітей різні Speaking Club з носіями мови. Також проводимо індивідуальні зустрічі з менторами, щоб обговорити, що добре, а що — ні.

Позаяк це пілотний проєкт, то ми одразу знали, що можуть виникати різні складнощі. Так і сталося, наприклад, нашій менторці було дуже важко через те, що її дитина замкнена у собі. І вона ніби хоче йти на діалог, але не вміє виражати свої емоції. Ми зіштовхнулися з багатьма різними штуками, які потрібно було вирішувати по ходу справи.

Під час перших занять ми знайомили дітей з менторами, а потім вони вже разом вирішували, коли їм буде зручно зустрітися. Ще коли ми відбирали їх, ми на співбесідах собі в табличку записували їхні характеристики. Ми шукали, кому з ким, на наш погляд, було б цікавіше займатися. Більш-менш ми вгадали, цим парам дійсно дуже комфортно один з одним. 

Заняття проходять годину-півтори на тиждень онлайн через ZOOM. За програмою в них 13 уроків і для кожного уроку в нас є тема. Декілька уроків вони говорять про себе, далі про рідний край, а потім рухаються до можливостей, як вчити далі англійську, коли для них закінчиться цей проєкт.

Ми заохочуємо творчість, тобто ментори можуть взяти щось з підручника, який ми їм пропонуємо, або пошукати щось в інтернеті, що дитині було б цікавіше послухати чи подивитися. Вони можуть до наших аудіо- та відеоматеріалів додавати свої.

В нас одна дівчина робила закриті Instagram Stories для своєї дитини, щоб та клацала відповіді. Вона з якогось серіалу вирізала різні фрази й діалоги й на цьому будувала свої відповіді. Інший ментор читав мотиваційні розвивальні книжки з дитиною, а потім вони англійською їх обговорювали. Ми заохочували максимально відходити від банальних штук на граматику і робити це максимально близьким до інтересів дитини.

Всіляко заохочуємо наших менторів

Ці заняття повністю безкоштовні, тобто дитина нічого не платить і ментор також нічого матеріального не отримує. Але ми віримо, що і ментор і дитина все ж отримують нематеріальні штуки, які не можна виміряти. Це спілкування, спільнота, розвиток, відчуття того, що ти допомагаєш. І насправді це було однією з таким проблем, бо якщо дитина отримує більше, ніж віддає, то в неї є мотивація. Але ментор віддає дуже багато, і він не отримує стільки ж як дитина.

Тому треба було постійно їх якось заохочувати, і ми дуже хвилювалися, чи залишаться наші ментори. Ми часто проводили різні інтерактивні зустрічі, зайвий раз їм дякували за те, що вони роблять.

Звісно, в майбутньому було б круто, щоб ми змогли хоча б мінімальну оплату давати нашим волонтерам. Хочемо знайти фінансування їм на оплату праці або якісь можливості для зростання самих менторів. Можливо, зустрічі з цікавими для них людьми або якісь цінні речі. Але наразі це лише на стадії розробки ідеї.

Ми взагалі з самого початку планували також бути менторами, щоб дивитися, як це працює з середини. Але потім зрозуміли, що дуже багато всього потрібно вирішувати назовні. Але, можливо, на наступний набір вдасться більше до цього долучитися.

Англійську знати не розкіш, а необхідність

Сьогодні англійська — це ключ до багатьох можливостей. Нам навіть складно уявити, що є люди, які її не знають. В Україні англійську вчать принаймні з другого класу, однак за цей час мало хто її вивчає, і це дуже сумно. Річ у тім, що для дітей це просто урок в школі, а хотілося б показати, що вивчення англійської — це можливість розвитку, подорожей, спілкування з носіями мови. Від звичайного прочитання новин про те, що відбувається в іншій частині світу, і до чогось глобального, як от роботи за кордоном, вступу в іноземні виші чи участі в програмах.

Ми вже не бачимо це якоюсь розкішшю, що це круто знати англійську, адже кожному пасувало б її знати. Інша справа, що круто було б знати ще якусь мову, крім англійської. І, звичайно, якщо говорити про вакансії, то щоб отримати якусь хорошу роботу, англійську треба знати.

Ми коли продумували цю ідею й дивилися на власний досвід і на певні очікування, то думали, що у дітей повинен бути рівень англійської хоча б B1, якщо вони у восьмому-десятому класі. Хотіли, щоб це були дійсно розмовні заняття, де можна спілкуватися. Але коли ми вже набирали дітей і ми з ними потім спілкувалися, то виявилося, що в дітей далеко немає того В1, і в усіх дуже низький рівень.

Дуже сумно, що більшість дітей в Україні погано знають англійську. Часто менторам, замість дискусій, довелося починати вчити дітей граматиці, Present Simple, вивчати слова та вчитися складати речення. Тобто, вже в процесі нам довелося підлаштовуватися під рівень дітей. Тому в деяких пар заняття проходили українською чи російською, бо рівень не дозволяв проходити одразу англійською.

З нами діти навчилися більше, ніж у школі

Ми взагалі не планували на пілотний проєкт шукати якесь фінансування. Однак ми знали, що випускники Української академії лідерства виграли мінігрант в міжнародній організації Peace First. І навіть під час карантину в них були мінігранти по 250 доларів на так зване більше поширення миру, особливо в умовах пандемії. Й там були певні умови, які треба було виконати.

Завдяки нашим друзям, які розповіли про таку можливість, ми змогли податися й отримати цей грант. Ми в анкеті просто писали все як є, організаторам сподобалася сама ідея. У нас була з ними зустріч у ZOOM, на якій нам поставили кілька питань і прямо там же сказали: «Congratulation, ось ваші 250 доларів, скажіть вашу адресу, ми переведемо».

Завдяки цим коштам ми змогли зробити дітям та менторам сумки з нашою символікою, наліпки, дипломи, придбати облікові записи в ZOOM.

Сертифікати та сумки з символікою English to the East

І от нещодавно ми вже закінчили цей пілотний набір, а незабаром в нас заплановані прощальні ZOOM-вечірки. Зараз ми розсилаємо анкети та отримуємо відповіді, щоб оцінити ефективність. Хочемо проаналізувати, що було добре, а що треба змінювати. І з вересня вже запускаємо новий набір.

Серед відгуків, які ми вже проглянули, — приблизно 90% дітей хочуть далі продовжувати з нами заняття. Більшість з них з величезним захватом розповідають про це і кажуть, що за кілька місяців навчилися більше, ніж за всі роки у школі. І тому ми думаємо, як цих дітей взяти далі, щоб з вересня продовжувати з ними займатися, паралельно набираючи ще таку ж кількість інших дітей чи навіть більше.

Зі сторони менторів теж більшість позитивних відгуків, але писали й про труднощі, тому що вони не працювали з такою категорією дітей. Якщо, наприклад, хтось раніше не викладав або дитина виявилася закритою, то у менторів виникали складнощі. Ми вже придумали багато ідей, як ми будемо працювати далі, щоб менторам було легше.

Ця критика насправді дуже конструктивна й допомагає нам. Адже коли просто кажуть, що проєкт класний, то ми не розуміємо, що ми можемо робити краще. Бо ми не були в самому полі — безпосередньо на уроках. Тому насправді це дуже цінно.

Проєкт житиме далі, бо війна на Сході триває

Найближчим часом плануємо зареєструватися як громадська організація, щоб нас оформили юридично. Також хочемо знайти стабільне фінансування.

Ми впевнені, що цей проєкт житиме далі, бо ми бачимо, що це потрібно людям і це отримує позитивний відгук. Зараз ми не уявляємо цієї фінальної точки, після якої скажемо, що закриваємо проєкт. Це нереально, бо дітей багато, а війна триває, і є багато сімей, які цього потребують.

Найбільшим успіхом для нас буде, якщо через два-три роки до нас напише хтось з наших учасників і скаже, що завдяки нам він чогось досягнув, кудись поїхав чи щось зрозумів. Для кожного це буде щось своє. Цей успіх ми не можемо виміряти зараз, бо складно передбачити, коли це відгукнеться дитині. Ми не очікуємо миттєвих результатів, що дитина одразу напише ЗНО на 200 балів чи вступить в улюблений університет. Це речі, які дуже важко виміряти.

Діти дуже хороші, й просто хочеться, щоб у них гарно склалося життя, попри всі ті обставини, які їх оточують. Щоб вони побачили, що у світі є багато можливостей, потрібна лише підтримка. А ми, своєю чергою, готові таку підтримку цим дітям надати.

26.08.2020

NewСхід

Данія надає допомогу сім’ям, які економічно постраждали через карантин

Опубліковано

Данська Рада у справах біженців – Данська Група з розмінування надає грошову допомогу сім’ям у Донецькій та Луганській областях.

Про це пише Гурт.

За інформацією, програму підтримує Швейцарська агенція розвитку та співробітництва і уряд Великої Британії.

Стати учасником «Програми економічного розвитку східної України» можуть ті, хто зареєстровані і проживають у Донецькій та Луганській областях. Також допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які проживають у цих двох областях.

Читайте також7000$ та виклик від Родрігеса: як це знімати фільм із людиною з ДЦП у головній ролі

Головний критерій під час розгляду заявок — наявність в сім’ї як мінімум одного працездатного члена, який є основним годувальником і який втратив головне джерело доходу в результаті епідеміологічної ситуації в країні.

Також до уваги братиметься фінансова та соціальна вразливість сім’ї, наприклад, низький дохід чи важкі захворювання у кого-небудь з членів.

Подати заявку можна за посиланням. Сума допомоги обговорюється з кожним учасником окремо. Жорсткого дедлайну для подачі заявки немає.

Телефон для довідок +380 (63) 751 56 15 Олександр.

Довідка

Данська Рада у справах біженців – Данська Група з розмінування — це неурядова громадська організація, яка ставить за мету надання захисту постраждалим від конфлікту, внутрішньо переміщеним особам, а також допомогу в пошуку довгострокових рішень проблем.

Читайте також: “В інтернаті мені забороняли вступати до вишу – і я втекла”. Як біглянці з ДНР вдалось отримати вищу освіту та престижну роботу в “Кока-Кола”

Нагадаємо, в Україні шукають винахідників та екологічно дружні стартапи.

Як ми повідомляли раніше, український стартап для захисту лісів виграв 1,4 млн гривень.

Головне фото: Delo.ua.

Читати далі

NewСхід

Австрія виділить 1 млн євро на допомогу Донбасу

Опубліковано

Австрія виділить Україні 1 млн євро на гуманітарну допомогу для Донбасу.

Про це пише АрміяІнформ.

Під час зустрічі президентів України та Австрії співрозмовники докладно обговорили ситуацію на сході України, а також у Криму.

Президент Александр Ван дер Беллен зауважив, що Австрія та ЄС підтримують роботу місії ОБСЄ в Україні та дуже цінують роль Тристоронньої контактної групи й ту роботу, яку вони виконують у межах Мінського переговорного процесу.

За його словами, Австрія переймається життям людей, котрі мешкають у зоні конфлікту, тому австрійська влада надає відповідну гуманітарну допомогу, зокрема внутрішньо переміщеним особам.

«Мене дуже тішить, що ми змогли підтвердити, що надамо допомогу в розмірі одного мільйона євро для подальшої підтримки цих регіонів», – додав Федеральний президент Австрії.

Читайте такожЯк три студентки з УКУ безкоштовно навчають англійської дітей зі Сходу

Ван дер Беллен підкреслив, що для Австрії особливо важливим є питання життя населення в регіоні конфлікту.

«Ми даємо відповідну гуманітарну допомогу, особливо для внутрішньо переміщених осіб», – уточнив він.

Варто підкреслити, що Федеральний канцлер Австрії Себастьян Курц у своєму Twitter поінформував, що Австрія 2014 року надала Україні €6,8 млн гуманітарної допомоги.

«Україна завжди може розраховувати на підтримку Австрії», – написав він.

Читайте такожВтекли з міста: як родина заснувала етнохату та відроджує традиції в селі на Одещині

Нагадаємо, у прифронтовій Красногорівці відновили обстріляну окупантами школу.

Як ми повідомляли раніше, у Бахмуті будують новий корпус училища олімпійського резерву імені Сергія Бубки.

Головне фото: day.kyiv.ua.

Читати далі

NewСхід

На Донеччині з’явився подвійний мурал, присвячений українській родині (ФОТО)

Опубліковано

У Бахмуті на Донеччині створили подвійний мурал, присвячений українській родині. Про це повідомляє Вільне радіо.

Як зазначається, робота над муралом тривала з початку серпня, а на весь малюнок витратили близько 2 тисяч балонів фарби. Аби досягнути ефекту фотореалістичності, художники використовували велику палітру світлих відтінків.

Стінописом можна помилуватись на в’їзді у місто з боку Костянтинівки навіть з вікна транспорту. Та зупинятися на цьому не збираються: вже малюють третій. Про це Вільному радіо розповіла Яна Волк, директорка творчої групи KAILAS-V, яка виконала перші два бахмутські мурали.

“Я вважаю, що ці два проєкти зараз найкрасивіші в Україні. У людей на все є своя точка зору. Але на сім’ю, дітей, тварин у всіх один погляд – це мило. Це щось своє, рідне. По-друге, ці мурали дуже якісні. Насправді художників, які можуть досягти такої якості, в Україні небагато. Як на мене, ми зробили навіть краще”,  —  каже директорка творчої групи. Це спальний район: діти, бабусі, люди, які поспішають на роботу. Ми працюємо для них, ми не працюємо для музеїв або картинних галерей. Ми розуміємо, що треба робити те, що люди бачать щодня і що приноситиме їм радість”,  —  додає Яна Волк. 

Читайте також: На Рівненщині створили патріотичну фотозону

Зазначимо, виготовлення муралів коштує близько 600 тис грн, але гроші взяли не з міського бюджету. За все заплатив благодійник, який бажає залишитися невідомим.

Як повідомляє секретарка Бахмутської міськради Світлана Кіщенко, ця ж сама компанія KAILAS-V розпочала роботу над третім муралом в Бахмуті. Його намалюють на боковому фасаді 9-поверхівки по вул. Горбатова, 30.

Фото: freeradio.com.ua, facebook.com/svetlana.kischenko

Читати далі

NewСхід

У прифронтовій Красногорівці відновили обстріляну окупантами школу

Опубліковано

У прифронтовій Красногорівці на Донеччині відремонтували школу, яку в 2017 році розстріляли з важкої артилерії окупанти.

Про це пише Укрінформ.

Відомо, що на відновлення школи знадобилося 95 млн грн.

Читайте також: Як три студентки з УКУ безкоштовно навчають англійської дітей зі Сходу

Відновлювали школу три роки.

Читайте також: Втекли з міста: як родина заснувала етнохату та відроджує традиції в селі на Одещині

Нині освітній заклад повністю реконструйований.

Сьогодні школа одна з найкращих в області.

Нагадаємо, у Краматорську будують спортивно-оздоровчий комплекс.

Також на Донбасі відкриють хаби цифрової освіти.

Як ми повідомляли раніше, у Бахмуті будують новий корпус училища олімпійського резерву імені Сергія Бубки.

Усі фото: facebook.com/pavlokyrylenko.donoda.

Читати далі

Тренди

ДОПОМОГА
ШоТам

Підтримай наш проєкт, щоб ми могли надихати ще більше українців змінювати країну.