Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами
>

NewСхід

Як три студентки з УКУ безкоштовно навчають англійської дітей зі Сходу

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Англійська мова сьогодні вже не розкіш, а радше необхідність. Без неї важко уявити комфортні подорожі, участь в міжнародних програмах чи навчання та роботу за кордоном. Водночас не у всіх є можливості її вивчати.

Троє студенток з Українського католицького університету створили свою спільноту з менторів та дітей зі Сходу. Діти, які не мають змоги вдосконалювати свій рівень англійської, можуть її безкоштовно отримати від їхніх менторів. Пілотний проєкт English to the East вже завершився, дівчата отримали мінігрант і зараз аналізують успіхи. Ми дізналися в них, чим проєкт є унікальним, як він працює та хто може долучитися.

Засновниці проєкту Анна Дев‘ятко, Ельзара Галімова та Дарія Мимка

Нас поєднав університет та любов до англійської

Ми познайомилися у Школі журналістики Українського католицького університету, куди приїхали на навчання з різних міст. Вважаємо, що в УКУ не приходять випадкові люди. Це ті, хто знають, чого вони хочуть від життя. Тож ми якось одразу знайшли спільну мову, часто разом співпрацювали. Коли була якась проєктна робота — завжди виконували її разом. Університет нас справді поєднав, як і англійська мова, яку ми палко любили.

У нас був курс проєктного менеджменту. Наш викладач Наталія Шпот дуже змотивувала нас зробити проєкт, яким би ми займалися й опісля навчання. Вона реально дала хороший поштовх, після чого ми вирішили справді цим займатися. Ми навіть коли ще були на першому курсі, вже почали робити свій проєкт. Тобто, ми вже тоді планували робити це не в межах чотирьох тижнів, що в нас були — в нас одразу була мета, що ми будемо займатися цим і надалі. Курс просто нас підштовхнув.

Нас об’єднало спільне бачення світу. Коли у людей схожі цінності й орієнтири, то одразу стає зрозуміло, що це ті люди, з якими можна і потрібно робити якусь спільну справу. Нам навіть не треба запитувати думки одна одної щодо чогось, бо наші погляди завжди збігаються.

Проєкт запускали повністю онлайн

Ми добре пам’ятаємо, коли в нас була лише ідея й ми її лише обговорювали. Ми могли у декількох реченнях розповісти, як ми собі це бачимо, але навіть гадки не мали, як це буде, чи стане проєкт успішним, чи залучимося ми підтримкою та чи буде наша англійська комусь цікава.

Ідея була в тому, що ми створимо свою спільноту з менторів та дітей зі Сходу. Діти, які через певні обставини не мають змоги вдосконалювати свій рівень англійської, можуть її отримати від наших менторів. І це для них повністю безкоштовно. Нас англійська дуже об’єднує, бо ми обожнюємо подорожувати, іноді робимо це разом.

Читайте також: Топ-7 безкоштовних онлайн-курсів для вивчення англійської мови

Свій проєкт ми повністю запускали онлайн, і довгий час не бачили одна одну. Було цікаво, коли місяць тому вже був кінець пілотного проєкту і ми зустрілися офлайн вперше з початку карантину. І ми сказали собі: «Вау, це реально класно, що ми онлайн все це запустили».

Всі ми втрьох знаємо, хоч і в різних категоріях, що таке український Схід після війни. Ми там бували раніше під час різних проєктів, як от «Вертеп на Схід», куди їздили з УКУ. Ми бачили, як працюють з дітьми, які походять з тих регіонів, і ми собі уявляли, з ким нам хотілося б працювати й кому допомогти. І хоч ми й знали, що це може бути не легко, однак були до того готові.

Тепер ми знаємо про місто Торецьк на Донеччині

Наші учні — це діти зі Сходу, які й надалі проживають у Донецькій та Луганській областях, переселенці та діти учасників бойових дій. Ми відкриті для всіх, але першочергово надаємо перевагу дітям з малозабезпечених родин, які не можуть оплатити якісь додаткові курси. Це діти, які у своєму житті пережили якісь важкі обставини. наприклад, якщо це переселенці, то вони змінювали кілька шкіл.

Коли вони заповнювали анкету, то вказували дохід родини та зазначали, чи займається дитина додатково з репетитором. І насправді у розмові з деякими дітьми було видно, що вони мають всі ці можливості й без нас. Тоді це місце краще віддати тому, хто таких можливостей не має, й кому англійська дійсно потрібна.

Перший досвід у життя

І також дитина має бути психологічно готова це прийняти, тому що хтось має мотивацію та бажання навчатись, а хтось — ні. З іншого боку, є закриті в собі діти, але які хочуть розвиватися та вивчати англійську. Їм просто бракує цього поштовху. І таких дітей ми теж готові брати, щоб ментори відкривали для них нові можливості, мотивували їх далі розвиватися і вивчати іноземну мову. На пілотному проєкті у нас було 20 заявок від дітей, яким була цікава наша англійська, серед яких ми обрали 11. За віком це діти від 12 до 17 років, але переважно — чотирнадцятирічні.

Траплялися дуже різні ситуації. У нас навіть був один учасник, який на початок проєкту ще жив з батьками у Луганську, а потім вже переїхав у Київ. Були діти, які вже четвертий-п’ятий рік живуть переселені в інші частини Україні, а були й ті, хто досі перебувають у «сірій зоні». У них таких можливостей немає. Для більшості з них цей проєкт став першим у житті досвідом, коли тобі хтось безкоштовно віддає стільки багато. Ще в нас була дівчинка, яка часто повторювала, що вона з міста, про яке ніхто не знає. Як виявилося, у нас четверо дітей з цього міста, тож ми вже знаємо, що на Донеччині є місто Торецьк.

Відходимо від шкільних шаблонів

Ми не школа і ми не ставимо оцінки, не хочемо сварити дітей за те, що вони погано склали тест. Ми просто хочемо показати, що є багато способів розвиватися, і англійська — це радше інструмент, як це робити.

Коли ми запускалися, у нас не було чіткого розподілу завдань. Ми робили все разом і одночасно. З самого початку ми кілька тижнів активно зідзвонювалися з польсько-українським фондом «Птах», який вже працює з дітьми на Сході. Там є досвідчені люди, які вже робили купу проєктів, і вони свого часу нам допомогли.

Засновниці проєкту English to the East

Далі ми розробляли програму навчання, що нам би хотілося, щоб ці діти дізналися. Там такі теми, які вони не проходять у школі: волонтерство, можливості за кордоном, цікаві теми для обговорення спільно з ментором. Крім того, що це англійська, це ще й менторство. І задумувалося, що ментор не має бути як викладач у школі чи репетитор. Це не курси англійської мови. Це людина, яка допоможе дитині розвиватися, дасть їй підтримку, якщо вона буде в собі сумнівається.

Хочемо створити спільноту людей, до яких діти можуть звертатися

Менторство полягає в тому, що в дитини є ніби старша сестра чи брат, з якими вона може поговорити. Нам здається, що ці діти цього недоотримують через ті події, які відбуваються навколо них. У їхніх батьків зараз в пріоритеті стоїть питання збереження життя, особливо якщо вони живуть у прифронтовій зоні. Також їм треба якось прогодувати сім’ю.

Тобто, у них не в пріоритеті навчити дитину англійської, витративши свої й так обмежені фінанси на репетитора. Ми взагалі хочемо зробити це спільнотою людей, до яких дитина може звернутися в будь-який час. Щоб вона знала, що по всій Україні є люди, які її підтримають, допоможуть, розкажуть щось цікаве. Ми хочемо дати їй такий промінчик надії.

Менторів ми шукали через випускників Української академії лідерства та програми обміну для старшокласників FLEX. Потім ми організували для менторів навчання. Двоє дівчат, які професійно займаються навчанням англійської мови, провели для них орієнтаційні сесії.

Бували проблеми з часовим поясом

Наші ментори — це дуже цікаві молоді люди, частина з яких до того ж є випускниками різних закордонних університетів або ж там ще навчаються. В нас є хлопець, який навчається у Литві, є двоє людей з Польщі, які працюють там, одна дівчинка навчається в Данії. Ще у нас є дівчина з Канади, бабуся якої настільки змогла зберегти мову, що ця дівчина, хоч і з акцентом, але говорить українською. Була дівчина, яка проживала в Китаї, але зараз вона в Луцьку. Що цікаво, дитина, з якою вона займалася, також цікавиться китайською культурою.

Але насправді тут була проблема у часовому поясі. Ми спочатку не зрозуміли, що якщо в нас є якась зустріч у ZOOM, то треба писати: 11:00 за київським часом. Бо в нас часто бувало, що наші закордонні ментори не приходили, бо думали, що це за їхнім часом.

Зустріч засновниць проєкту з менторами

Але в цьому була й перевага, бо дитина одразу наочно бачила, до чого може призвести англійська мова. Всі ці люди, яким по 20-23 роки, можуть подорожувати й дозволити собі вступити в університет безкоштовно, частково завдяки тому, що говорять англійською. Це показує, що якщо ти її вчиш, то це відкриває тобі багато дверей. Тому в нас така інтернаціональна команда зібралася, і ми сподіваємося, що й на майбутнє теж вдасться це притримати.

Заняття проходять онлайн у зручний час

У ментора з дитиною є певна програма. Дехто її дотримується, а хтось більш як у вільному плаванні, але плюс-мінус вони всі дотримуються каркасу. У цьому вже наша участь мінімальна, водночас ми організовуємо для дітей різні Speaking Club з носіями мови. Також проводимо індивідуальні зустрічі з менторами, щоб обговорити, що добре, а що — ні.

Позаяк це пілотний проєкт, то ми одразу знали, що можуть виникати різні складнощі. Так і сталося, наприклад, нашій менторці було дуже важко через те, що її дитина замкнена у собі, і їй важче давалася англійська. І вона ніби хоче йти на діалог, але не вміє виражати свої емоції. Ми зіштовхнулися з багатьма різними штуками, які потрібно було вирішувати по ходу справи.

Під час перших занять ми знайомили дітей з менторами, а потім вони вже разом вирішували, коли їм буде зручно зустрітися. Ще коли ми відбирали їх, ми на співбесідах собі в табличку записували їхні характеристики. Ми шукали, кому з ким, на наш погляд, було б цікавіше займатися. Більш-менш ми вгадали, цим парам дійсно дуже комфортно один з одним. 

Банальність — це не про нас

Заняття проходять годину-півтори на тиждень онлайн через ZOOM. За програмою в них 13 уроків і для кожного уроку в нас є тема. Декілька уроків вони говорять про себе, далі про рідний край, а потім рухаються до можливостей, як вчити далі англійську, коли для них закінчиться цей проєкт.

Ми заохочуємо творчість, тобто ментори можуть взяти щось з підручника, який ми їм пропонуємо, або пошукати щось в інтернеті, що дитині було б цікавіше послухати чи подивитися. Вони можуть до наших аудіо- та відеоматеріалів додавати свої.

В нас одна дівчина робила закриті Instagram Stories для своєї дитини, щоб та клацала відповіді. Вона з якогось серіалу вирізала різні фрази й діалоги й на цьому будувала свої відповіді. Інший ментор читав мотиваційні розвивальні книжки з дитиною, а потім вони англійською їх обговорювали. Ми заохочували максимально відходити від банальних штук на граматику і робити це максимально близьким до інтересів дитини.

Всіляко заохочуємо наших менторів

Ці заняття повністю безкоштовні, тобто дитина нічого не платить і ментор також нічого матеріального не отримує. Але ми віримо, що і ментор і дитина все ж отримують нематеріальні штуки, які не можна виміряти. Це спілкування, спільнота, розвиток, відчуття того, що ти допомагаєш. І насправді це було однією з таким проблем, бо якщо дитина отримує більше, ніж віддає, то в неї є мотивація. Але ментор віддає дуже багато, і він не отримує стільки ж як дитина.

Тому треба було постійно їх якось заохочувати, і ми дуже хвилювалися, чи залишаться наші ментори. Ми часто проводили різні інтерактивні зустрічі, зайвий раз їм дякували за те, що вони роблять.

У пошуках фінансування

Звісно, в майбутньому було б круто, щоб ми змогли хоча б мінімальну оплату давати нашим волонтерам. Хочемо знайти фінансування їм на оплату праці або якісь можливості для зростання самих менторів. Можливо, зустрічі з цікавими для них людьми або якісь цінні речі. Але наразі це лише на стадії розробки ідеї.

Ми взагалі з самого початку планували також бути менторами, щоб дивитися, як це працює з середини. Але потім зрозуміли, що дуже багато всього потрібно вирішувати назовні. Але, можливо, на наступний набір вдасться більше до цього долучитися.

Англійську знати не розкіш, а необхідність

Сьогодні англійська — це ключ до багатьох можливостей. Нам навіть складно уявити, що є люди, які її не знають. В Україні англійську вчать принаймні з другого класу, однак за цей час мало хто її вивчає, і це дуже сумно. Річ у тім, що для дітей це просто урок в школі, а хотілося б показати, що вивчення англійської — це можливість розвитку, подорожей, спілкування з носіями мови. Від звичайного прочитання новин про те, що відбувається в іншій частині світу, і до чогось глобального, як от роботи за кордоном, вступу в іноземні виші чи участі в програмах.

Ми коли продумували цю ідею й дивилися на власний досвід і на певні очікування, то думали, що у дітей повинен бути рівень англійської хоча б B1, якщо вони у восьмому-десятому класі. Хотіли, щоб це були дійсно розмовні заняття, де можна спілкуватися. Але коли ми вже набирали дітей і ми з ними потім спілкувалися, то виявилося, що в дітей далеко немає того В1, і в усіх дуже низький рівень.

Дуже сумно, що більшість дітей в Україні погано знають англійську. Часто менторам, замість дискусій, довелося починати вчити дітей граматиці, Present Simple, вивчати слова та вчитися складати речення. Тобто, вже в процесі нам довелося підлаштовуватися під рівень дітей. Тому в деяких пар заняття проходили українською чи російською, бо рівень не дозволяв проходити одразу англійською.

З нами діти навчилися більше, ніж у школі

Ми взагалі не планували на пілотний проєкт шукати якесь фінансування. Однак ми знали, що випускники Української академії лідерства виграли мінігрант в міжнародній організації Peace First. І навіть під час карантину в них були мінігранти по 250 доларів на так зване більше поширення миру, особливо в умовах пандемії. Й там були певні умови, які треба було виконати.

Завдяки нашим друзям, які розповіли про таку можливість, ми змогли податися й отримати цей грант. Ми в анкеті просто писали все як є, організаторам сподобалася сама ідея. У нас була з ними зустріч у ZOOM, на якій нам поставили кілька питань і прямо там же сказали: «Congratulation, ось ваші 250 доларів, скажіть вашу адресу, ми переведемо». Завдяки цим коштам ми змогли зробити дітям та менторам сумки з нашою символікою, наліпки, дипломи, придбати облікові записи в ZOOM.

Сертифікати та сумки з символікою English to the East

І от нещодавно ми вже закінчили цей пілотний набір, а незабаром в нас заплановані прощальні ZOOM-вечірки. Зараз ми розсилаємо анкети та отримуємо відповіді, щоб оцінити ефективність, як учасникам далася англійська у нас. Хочемо проаналізувати, що було добре, а що треба змінювати. І з вересня вже запускаємо новий набір.

Нам до вподоби критика

Серед відгуків, які ми вже проглянули, — приблизно 90% дітей хочуть далі продовжувати з нами заняття. Більшість з них з величезним захватом розповідають про це і кажуть, що за кілька місяців англійська далася їм краще, ніж за всі роки у школі. І тому ми думаємо, як цих дітей взяти далі, щоб з вересня продовжувати з ними займатися, паралельно набираючи ще таку ж кількість інших дітей чи навіть більше.

Зі сторони менторів теж більшість позитивних відгуків, але писали й про труднощі, тому що вони не працювали з такою категорією дітей. Якщо, наприклад, хтось раніше не викладав або дитина виявилася закритою, то у менторів виникали складнощі. Ми вже придумали багато ідей, як ми будемо працювати далі, щоб менторам було легше.

Ця критика насправді дуже конструктивна й допомагає нам. Адже коли просто кажуть, що проєкт класний, то ми не розуміємо, що ми можемо робити краще. Бо ми не були в самому полі — безпосередньо на уроках. Тому насправді це дуже цінно.

Проєкт житиме далі, бо війна на Сході триває

Найближчим часом плануємо зареєструватися як громадська організація, щоб нас оформили юридично. Також хочемо знайти стабільне фінансування.

Ми впевнені, що цей проєкт житиме далі, бо ми бачимо, що це потрібно людям і це отримує позитивний відгук. Зараз ми не уявляємо цієї фінальної точки, після якої скажемо, що закриваємо проєкт. Це нереально, бо дітей багато, а війна триває, і є багато сімей, які цього потребують.

Найбільшим успіхом для нас буде, якщо через два-три роки до нас напише хтось з наших учасників і скаже, що завдяки нам він чогось досягнув, кудись поїхав чи щось зрозумів. Для кожного це буде щось своє. Цей успіх ми не можемо виміряти зараз, бо складно передбачити, коли це відгукнеться дитині. Ми не очікуємо миттєвих результатів, що дитина одразу напише ЗНО на 200 балів чи вступить в улюблений університет. Це речі, які дуже важко виміряти.

Діти дуже хороші, й просто хочеться, щоб у них гарно склалося життя, попри всі ті обставини, які їх оточують. Щоб вони побачили, що у світі є багато можливостей, потрібна лише підтримка. А ми, своєю чергою, готові таку підтримку цим дітям надати.

NewСхід

Жителі сходу України здобувають ІТ-освіту під час війни

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Жителі сходу України продовжують навчання за проєктом «IT nation 2.0», який реалізується Глобальним договором в Україні. 

Про це ШоТам розповіли організатори проєкту.

Навчання розпочалося у січні, на нього зареєструвалося понад 1700 учасників. Серед них майже однакова кількість жінок та чоловіків, а ще відсутні вікові стереотипи про ІТ – найстаршому учаснику 72 роки. 

Учасники могли обрати один з напрямків у IT:

  • Frontend Base (веброзробник);
  • Frontend Advanced (просунутий фронтенд розробник);
  • QA Manual (ручне тестування програмного забезпечення);
  • QA Automation (автоматизоване тестування програмного забезпечення).

Водночас поряд з навчанням на платформі Powercode Academy слухачі беруть участь у вебінарах від ІТ-фахівців, які прокачують соціальні й професійні навички учасників. Усі курси безкоштовні.

«Ми запитали учасників, чи готові вони продовжувати навчання. 68% опитаних вирішили повернутися до курсів. Зараз ми публікуємо корисні матеріали у соціальних мережах, беремо інтерв’ю у фахівців, які працюють в IT, даємо поради з працевлаштування», — розповіла генеральна директорка Глобального договору в Україні Тетяна Сахарук.

Учасники проєкту долучаються також до IT-волонтерства та підтримують країну на кіберфронті. Так допомагають наблизити перемогу України, а ще отримують перший досвід і навички у сфері IT. 

«Наша мета – надати учасникам  якісні знання й навички, які допоможуть їм реалізуватися в сфері IT, забезпечити себе та свої родини гідним майбутнім. Попереду у нас заплановані додаткові міні-курси з основ кібербезпеки, програмування Python та англійської мови для IT. Сьогодні ці напрямки актуальні, нададуть нашим випускникам додаткову конкурентну перевагу на ринку праці. Також ми готуємо до запуску неформальну жіночу спільноту “Woman in IT club” та фінальний кемп», – сказала керівниця проєкту Оксана Кавтиш. 

Понад 100 учасників проєкту завершили обрані курси та отримали сертифікати, понад 70 з них почали освоєння другого курсу на навчальній платформі. Вони вже шукають роботу, стажування чи продовжують самоосвіту та впевнено входять в екосистему ІТ України. 

Нагадаємо, благодійний фонд «Запорука» запустив гарячу лінію безкоштовної цілодобової психологічної підтримки для українців в умовах війни.

Також ми повідомляли, що громадська організація «GoLocal» запускає проєкт з допомоги у переміщенні українських підприємств, які постраждали або вимушені були зупинити діяльність через вторгнення військ Росії на територію України.

Фото: varosh.com.ua

Читати далі

NewСхід

На Луганщині українські бійці захопили трофейний БРДМ і взяли в полон окупанта

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

На Луганщині зведений загін прикордонників та бійців Збройних Сил України вигнав загарбників з околиці одного з український міст.

Прои це повідомили на фейсбук-сторінці Державної прикордонної служби України.

Відомо, що захисники України знищили кілька одиниць ворожої бронетехніки, також в окупантів є втрати в живій силі.

В результаті бою українські бійці захопили трофейний БРДМ та взяли в полон одного окупанта.

Читайте також17 день війни. Хроніка боротьби. Головні перемоги України та українців

Наголошується, що прикордонники, разом з військовослужбовцями ЗСУ, НГУ та іншими захисниками України продовжують боронити нашу землю, наочно демонструючи ворогу давню істину: хто до нас з мечем прийде, від меча і поляже.

Нагадаємо, на Донеччині ЗСУ успішно відбили наступ окупантів, ворог зазнав втрат.

Фото: facebook.com/DPSUkraine.

Читати далі

NewСхід

На Донеччині створили новий ландшафтний заказник «Новотроїцький»

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

На Донеччині з метою збереження цінних та типових природних комплексів створили новий ландшафтний заказник місцевого значення «Новотроїцький».

Про це повідомили у пресслужбі Донецької обласної держадміністрації.

«Новотроїцький» створили на території Ольгинської селищної територіальної громади Волноваського району. Його площа — 140,0 га.

Території включають відновлюваний степ на колишніх землях відвалу відпрацьованого доломітного та вапнякового кар’єрів з частково відновленою степовою та деревною рослинністю.

На цих територіях зростають 2 види рослин, які занесені до Червоної книги України: ковили волосиста та Лессінга.

Тут зустрічаються види тварин, занесені до Червоної книги України: поліксена, ксилокопа звичайна, лунь польовий.

Читайте також: «Росіяни привласнили цю техніку». Як ветеранка створила бізнес, що відроджує стародавню українську традицію вибійки

Одним із завдань заказника є дослідження стану відновлення природного рослинного покриву ділянки, на якій після відпрацювання кар’єру відбувається поступова природна ренатуралізація рослинного покриву. Наголошується, що створений заказник представляє наукову цінність в якості моделі відтворення природного фітоценозу.

Нагадаємо, в Україні створять нові національні природні парки на Черкащині, Рівненщині та Одещині.

Фото: v-variant.com.ua.

Читати далі