Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Який бізнес найчастіше розвивають по франчайзингу

Опубліковано

Андрій Кривонос
Андрій Кривонос

Глава директорату Асоціації франчайзингу

Глава директорату Асоціації франчайзингу Андрій Кривонос розповідає про те, як молодим підприємцям не робити помилок, який початковий внесок необхідний для розвитку бізнесу і які напрями користуються популярністю

Кількість бажаючих відкрити свій бізнес щорічно зростає. Якщо п’ять-сім років тому створити свою справу наважувались підприємці віком 35-40 років, то зараз про це замислюються вже зі шкільної лави. У багатьох потенційних бізнесменів немає досвіду, тому вони розглядають варіант почати власний бізнес по франчайзингу. Підприємець укладає договір з власником торгової марки, наприклад, мережі кав’ярень або пралень, виконує всі вимоги і відкриває об’єкт під його брендом. Глава директорату Асоціації франчайзингу Андрій Кривонос розповідає про те, як працює франчайзинг в Україні, яким чином змінюються вимоги підприємців і розвивається український бізнес.

Які напрямки бізнесу є найцікавішими для тих, хто хоче купити франшизу?

Тренди 2019 і початку 2020 роки під час карантину залишилисятими ж. Найвищим попитом користуються об’єкти громадського харчування невеликої площі, продуктові крамниці, заклади індустрії спорту і краси. Затребувана дитяча тематика – центри розвитку дітей, дитячі садки, центри робототехніки.

Раніше ми прогнозували, що активно будуть розвиватися сервіси доставки. Під час карантину це і відбувалося. Але виявилося, що ефективно спрацювали тільки ті доставки, для яких це було основним бізнесом. Наприклад, для компаній Нова пошта або Розетка. А ось ресторанам довелося складніше. Доставка в закладах громадського харчування не змогла вийти на ті показники, які вони отримують в залах. Для них вона стала просто додатковою послугою і не вилилася в окремий формат.

Як розвивалися франчайзингові мережі під час карантину?

Нові мережі за цей період не з’являлися. Але багато існуючих операторів вдосконалили свою роботу. Наприклад, Львівські круасани відкрили заклад для автомобілістів з обслуговування через окреме вікно. Деякі власники мереж стали використовувати додатки для замовлення, наприклад, AsiaStyle через спеціальний додаток дозволяє не тільки робити замовлення, а й автоматично обробляти залишки на складі.

За час карантину виріс попит на послуги онлайн-напрямків. Один з підприємців розробляє сервіс, який дозволить виставляти автомобіль на торги в мережі. З’являється багато подібних ідей. Але офлайн-ринок теж буде розвиватися і це станеться після завершення карантину.

Останні кілька років українські франшизи стали виходити на міжнародні ринки. Чи успішні вони?

Ця тенденція дійсно існує, українські компанії виходять на закордонні ринки, беруть участь у виставках за кордоном. Звичайно, багато з них працюють в сусідніх країнах, але є і далекі, і екзотичні країни.

Приклади продовжують з’являтися, і буквально днями невелика мережа броу-барів (заклади краси) почала переговори з потенційними партнерами в Польщі і Австрії, які хочуть розвиватися під їхнім брендом.

Кого з найуспішніших гравців можете назвати?

Я б відзначив мережу Експрес-стрижка, мережу ресторанів BurgerClub і мережу бізнес-шкіл для дітей Mini Boss.

Експрес-стрижка, почавши бізнес в Україні, потім продала франшизи в Польщі, на сьогодні вже в п’яти країнах є заклади цієї мережі.

Засновники торговельної марки Burger Club з Полтави, вони відкрили два десятка закладів в Україні і стали розвиватися за кордоном. Зараз за кордоном у них працює більше ресторанів, ніж в нашій країні. Burger Club можна зустріти на Шрі-Ланці, в Китаї.

Mini Boss на сьогодні працюють вже в двох десятках країн.

Чи зростає попит на франшизи? Які напрямки найбільше цікавлять підприємців?

За час карантину виріс попит на послуги онлайн-напрямків. Один з підприємців розробляє сервіс, який дозволить виставляти автомобіль на торги в мережі. З’являється багато подібних ідей. Але офлайн-ринок теж буде розвиватися і це станеться після завершення карантину.

Середня сума запитів від потенційних франчайзі зараз становить $ 20-30 тис. Якщо говорити про тренди, то вони відповідають тим, про які ми говорили. Приблизно 60-70% франчайзі хочуть відкрити свій ресторан, продуктовий магазин, заклади індустрії спорту і краси. Решта 30-40% підприємців орієнтуються на бізнес, який близький саме їм. Одні хочуть займатися продажем одягу, інші – реалізацією автомобілів. Це залежить від особистих уподобань.

Можете описати портрет підприємця, який купив франшизу і хоче розвивати свій бізнес?

Потенційних франчайзі я б розділив на три групи.

Приблизно 30% з них – це підприємці, які починають свій бізнес вперше. Стартовий капітал вони заробили і хочуть відкрити свою справу. Ще 30% – це ті, у кого вже був досвід бізнесу. Але вони вирішили від нього відмовитися і купити франшизу ресторану, магазину або спортивного об’єкту. Стільки ж – 30% покупців франшиз – це люди, які розширюють свій бізнес. Наприклад, підприємець управляє магазином площею 200 кв м. Він може скоротити його площу до 180 кв м, а на 20 кв м – по франчайзингу відкрити невелику кав’ярню.

Професійними франчайзі можу назвати решту 10% клієнтів. Вони можуть працювати з декількома десятками мереж і для них така форма роботи – зрозумілий процес. Покупку франшизи вони розглядають як диверсифікацію своїх активів.

Чи зростає попит з боку молодих людей, у яких немає досвіду роботи?

У цьому році кількість запитів від людей, які вперше хочуть почати свою справу, в цілому зросла.

Цікаво, що запити надходять навіть від 16-17-річних. Я кілька разів проводив зустрічі з молодими людьми, читав лекції в Києві і регіонах. У мене склалося відчуття, що про бізнес діти починають замислюватися в 7-8 класі. І до 10-11 класу деяким вдається зібрати $ 1-2 тис., працюючи бариста або офіціантом. Ці гроші вони хочуть вкласти в свою справу. Бізнес молодшає.

Яка мінімальна сума необхідна для початку свого бізнесу?

Це найскладніше питання. Капіталом може стати практично будь-яка сума. У нас була франшиза, яка дозволяла проводити дослідження за відбитками пальців. Для цього необхідно було придбати пристрій вартістю $ 70. Але тут треба пам’ятати про нюанси. Чим менше капіталу вкладає підприємець, тим більше працювати йому необхідно.

У мене є приклад, який я часто наводжу. У 1993-1994 роках я зустрічався з бізнесменами, які отримали американські інвестиції і в Нікополі відкрили компанію з експорту продукції. У штатному розкладі у них були передбачені прибиральник, секретарка, директор і менеджер. Але вони вдвох виконували функції чотирьох людей. Вранці прибирали кімнату, самі собі робили каву і зарплату чотирьох ділили на двох.

Підприємець зважився на відкриття свого бізнесу. З яким головним викликом він може зіткнутися?

Щоб стати підприємцем, потрібно бути готовим взяти на себе відповідальність. З роботи можна звільнитися, а з бізнесу – не так просто. Це навіть більше питання, ніж сума, яку бізнесмен вкладає в відкриття своєї справи.

У бізнесі не все зводиться до грошей. Бізнесмен повинен йти до своєї внутрішньої мрії, реалізувати те, заради чого прийшов в бізнес. Цікаво, що багато молодих людей йдуть в бізнес не для того, щоб заробити грошей. Багато хто приходить за своєю мрією. Це класичний приклад історії успіху найбільших компаній світу. Підприємець хотів створити кросівки, займався цим усе життя і так з’явилися компанія New Balance, інший займався машинами з дитинства, і це втілилося у створення автопідприємств.

Чому підприємці звертаються за покупкою франшизи. А не починають свій бізнес самостійно?

Новачкові в бізнесі необхідна підтримка. Купівля франшизи–це можливість швидко досягти поставленого завдання в бізнесі. Якщо підприємець все життя мріяв про свій ресторан, але уникав цього напрямку, то франшиза допоможе вирішити це питання. Але ця система працює тільки в тому випадку, коли франчайзі визнав, що може працювати в конкретному форматі. А ось підхід «я хочу такий же ресторан, але з зеленими шторами або тістечками від моєї бабусі» не працює.

Працювати під чужим ім’ям і за чужими стандартами можуть не всі.

У бізнесі не все зводиться до грошей. Бізнесмен повинен йти до своєї внутрішньої мрії, реалізувати те, заради чого прийшов в бізнес. Цікаво, що багато молодих людей йдуть в бізнес не для того, щоб заробити грошей. Багато хто приходить за своєю мрією.

Які витрати несе підприємець, погоджуючись на роботу по франчайзингу?

Він фінансує запуск бізнесу. Додатково власнику торгової марки потрібно заплатити за навчання персоналу і зробити вступний внесок. Щомісяця потрібно буде платити роялті. Може бути додаткова плата, наприклад, за користування програмним забезпеченням.

Як правило, інвестиції на відкриття бізнесу по франшизі нижчі, ніж  відкривати заклад самостійно. Новачок в цій справі просто не купує зайві речі.

Як часто спостерігаються конфлікти міжфранчайзі і франчайзером?

Приблизно в 15-20% випадків. І найчастіше це трапляється в перший рік роботи. Це відбувається тоді, коли бізнесменові здається, що він вже зрозумів всі нюанси ведення бізнесу. Або заклад потрапляє в кризу.

Назвіть головні помилки франчайзі?

Я б розділив їх на три основні групи.

Перша помилка – завищені очікування франчайзі. Не можна, наприклад, вкласти в кав’ярню $ 20 тис. і більше там не з’являтися. Очікування, що цей бізнес буде працювати в такому стилі,призводить до банкрутства.

Друга помилка – неуважність до договорів, інструкцій, які надав франчайзер. Буває таке, що підприємці не читають видані їм документи.

Третя помилка – невміння працювати на себе. Франчайзер не зобов’язаний нагадувати своєму франчайзі, що на роботу необхідно приїжджати в 8 ранку. Бувають ситуації, що по сусідству, наприклад, відкрилося схоже кафе. Потрібно відразу ж зв’язуватися з франчайзером і розробити спільно з ним програму, яка дозволить уникнути збитків. Франчайзі ж ігнорує такі загрози, що призводить до збитків у майбутньому.

Як буде розвиватися ринок франчайзингу в найближчі рік-два?

Пропозиція, як і в попередні роки, виросте на 15-20%. Франчайзинг – це напрям, який розвивається будь-де. Якщо в період з початку 90-х років до 2006 року в усьому світі існувало 1-1,5 тис. франшиз, то за останні п’ять років – майже 20 тис. пропозицій. На українському ринку теж спостерігається сплеск активності. І франчайзинг може стати тим драйвером, який забезпечить розвиток малого і середнього бізнесу в наш складний час.

 26.08.2020

Суспільство

Купують і в Америці, і в ПАР. Як українські ляльки-мотанки підкорюють світ

Опубліковано

Ляльку-мотанку здавна вважали оберегом, відродженням жіночої сили та захистом від усього злого. Це ремесло з’явилось ще 7000 років тому! Сестри Тетяна та Наталія Катриченко вже понад 10 років разом творять ці прадавні обереги української родини. Кожна лялька-мотанка унікальна, адже жодна не повторюється між собою. Вироби сестер купують і як декор, і як оберіг. Українські ляльки-мотанки вже облетіли весь світ і дістались навіть до ПАР та Японії.

Наталія Катриченко

Наталія Катриченко

Родом з Києва. Навчалась у Київському національному університеті ім. Т.Г. Шевченка. Працювала журналістом.

Містичний ритуал

Ще здавна вважали, що лялька-мотанка встановлює зв’язок з живим і ненародженим. Мотанка завжди мала місце у скрині кожної дівчини. Лялька втілювала жіночу силу та слугувала оберегом для родини. Зазвичай, такі ляльки не мали обличчя. Вважалось, що в ляльку з рисами обличчя може вселитися сила, як добра, так і погана. Тому ні рота, ні, особливо, очей не зображували

Створення ляльки — кропітка справа, яка потребує особливих ритуалів. Найголовніше — позитивні думки під час роботи. Я навіть не сідаю робити ляльку, якщо болить голова, захворіла чи просто не маю настрою.

Тетяна та Наталя Катриченко



Мотанку робили без вузлів, бо вважалось, що так можна зав’язати погану енергетику. На самій ляльці ми не шиємо і не вишиваємо. Кожна деталь має значення. В ляльці багато символізму. Наприклад, тканину для голови скручуємо спіралькою, як символ Всесвіту та нескінченності. Створюючи хрест на обличчі, нитки викладаємо за сонцем. Хрест на обличчі ляльки – це символ Сонця, горизонталь і вертикаль – поєднання чоловічого і жіночого, духовного і матеріального.

Читайте також: Мосяжництво, ткацтво і лозоплетіння: 7 брендів, які відроджують традиції

Для створення ляльок використовуємо домоткане полотно XX століття, яке купуємо на ярмарках чи фестивалях. Ця тканина довго лежала у скринях і тепер її перепродають. Багато майстрів роблять ляльки з використанням старих рушників чи сорочок, але ми вважаємо, що це не правильно. Бо ти ніколи не знаєш, що це було за полотно і яка його історія, а відповідно і енергетика. Можливо, воно було залучено у поховальному ритуалі. Тому для ляльок я купую тканину, яка продається від 8-10 метрів, щоб точно розуміти, що такий матеріал не використовувався. 

25 сестер Незалежності

Чомусь вважають, що в Україні заведено вишивати лише хрестиком або гладдю. Але це зовсім не так. У нас є понад 200 технік, половину з яких ми також використовуємо при виготовленні ляльок. Для частини ляльок я відтворюю візерунки за старовинними фотографіями. При нагоді, ми їздимо в експедиції у міста та села України, де знаходимо натхнення.

Всі наші ляльки-мотанки відрізняються між собою, деякі мають певну приналежність до регіонів України. Все залежить від типу вишивки, візерунків. Але робимо і такі ляльки, які не притаманні українській вишивці. Наприклад, якось написала замовниця, яка хотіла мотанку у фіолетових тонах. У таких випадках я просто підбираю кольори і візерунок створюю інтуітивно.

Кілька років тому до 25-ї річниці Незалежності України ми створили 25 авторських робіт, які представляли 24 області України і Крим. Кожна лялька-мотанка мала елементи вишивки, які притаманні для певного регіону. Наприклад, для “кримської ляльки” ми використали стилізацію кримськотатарської вишивки, рослинні та геометричні орнаменти та ніжні кольори. А доповнили мотанку фесом — розшитий головний убір кримських татар. А от, наприклад, для ляльки, яка представляє Полтавщину ми використали колір індиго, який був притаманний для вишивки Гадяцького району, а для вінка створили помпони. Загалом для 25 ляльок використано понад п’ятдесят різноманітних технік вишивки та понад ста кольорів й відтінків.

На світлині лялі, які представляють різні регіони України – Черкащина, Франківщина, Чернігівщина, Житомирщина, Вінниччина!

Щоб зробити таку колекцію, ми довгий час збирали інформацію про особливості вишивки у кожній області. Але процес затягнувся, бо через війну на Сході ми не могли потрапити у тамтешні музеї, а інформації щодо вишивки цих регіонів в інтернеті практично не було. Раніше знайомі для нас спеціально ходили у музей в Донецьку, фотографували вироби і надсилали нам. Але зараз там все зруйновано. Пам’ятаю, що, наприклад, для ляльки, яка представляє Луганщину, візерунок ми знайшли в інтернет-архівах одного Канадського музею. Так по частинкам зібрали інформацію.

Ляльку і досі купують як оберіг

Ми позиціюємо свої роботи як інтер’єрну прикрасу, але часто мотанки купують як обереги. Ще здавна вважалось, що якщо дитина захворіла, варто покласти біля неї спеціально виготовлену ляльку. А коли одужувала, то це означало, що мотанка перебрала на себе всю хворобу і тоді її спалювали чи закопували. Лялька мала певне місце і в обряді весілля.  Часто мама чи хрещена мотали ляльку на весілля для своєї доньки та бажали так швидкого поповнення у родині.

Читайте також: Кинула роботу в Лондоні та створила бізнес в Україні. Історія Марії Бондарєвої

Люди часто хочуть бачити у таких речах магічні знаки чи символи. І досі вірять, що якщо заміжня жінка буде бавитись з лялькою, то скоро у неї з’явиться дитина. Нещодавно на замовлення робили мотанку з двома дітьми на руках. А через деякий час нам написали, що у дівчини народилась двійня. На фестивалях зараз деякі майстрині виготовляють ляльок і кажуть, що одна лялька на здоров’я, інша – на шлюб… Але все це вигадки, це більше рекламна обгортка.

Я не можу сказати, що лялька-мотанка зовсім нічого не несе і то все вигадки наших предків. Будь-яка річ, яка зроблена руками, має енергетику автора. Якщо робиш щось з позитивними думками — так і буде.

Мотанки робимо вже 11 років

Мотанки ми почали створювати ще у 2009 році. Пам’ятаю, як напередодні Нового року зробили 5 ляльок і тоді їх одразу розкупили. Чому саме мотанки? Я довгий час вишивала рушники, але на це витрачала дуже багато часу, мінімум три-чотири місяця. І тоді подумала, чому б не спробувати робити ляльки? Це така річ, яка гарно вписується в інтер’єр, її можна подарувати на різні події. Зараз ляльку ставлять не тільки вдома, а й в офісах. І ми з Танею вирішили спробувати робити саме мотанки.

У 2009 році на одному з етнофестивалів я купила першу ляльку, але вона була дуже примітивно зроблена. Тоді Таня пішла на майстер-клас по створенню ляльки. І трохи згодом вже вдвох ми спробували зробити перші вироби. Але поставили перед собою умову — працюємо тільки з натуральними матеріалами і не використовуємо старі речі – рушники, сорочки, підзорники…

Нас дуже радує, що зараз дуже змінилось ставлення до традиційних ремесел. Десь 10 років тому люди підходили і питали що це таке, чи це лялька на пляшку, чи це якась матрьошка. Людей дуже хвилювало чому немає обличчя та очей, що та за хрести — про традиції ніхто не знав. Зараз українці більш свідомі, відвідують багато майстер-класів і зі створення ляльок, і з виготовлення керамічного посуду. І ми радіємо, коли люди підходять на фестивалях і кажуть “о, а у нас дитина такі ляльки у школі робила”.

Мотанки поїхали і в Америку, і в Японію, і в ПАР

Ми часто проводимо майстер-класи і намагаємось популяризувати цю традицію. Колись навіть на фестивалі в Туреччині показували дітям, як робити мотанки. Взагалі, за кордоном дуже полюбляють українських майстрів і у нас часто іноземці замовляють ляльки. Наші мотанки вже поїхали у Канаду, Америку, Японію, Корею, Китай, Португалію, Італію та навіть у ПАР. Пересилали виріб англійцю українського походження, у нього знайомі в Африці. Він замовляв ляльку в кольорах прапора ПАР. Ляльки є по всьому світу, крім Антарктиди.

Мотанки сестер Катриченко на міжнародній виставці

Пам’ятаю цікавий випадок, коли на фестивалі турок дуже захотів купити у нас ляльку. Але його збентежив хрест, мовляв, Туреччина – мусульманська країна, родичі чи гості не зрозуміють такої прикраси інтер’єру. Ми пішли на зустріч і при ньому намотали ще ниток, щоб хрест візуально закривав все обличчя ляльки, і виглядав більш декоративно.

Читайте також: Українська кераміка: як вироби київських гончарів підкорюють світ

Наші ляльки знаходять через соціальні мережі, а також за допомогою хештегів. А також ми виставляємо свої роботи на платформі Etsy, через яку, зазвичай, нас і знаходять іноземці. Ціни на вироби різні — є ляльки і за 70 гривень, і за $200. Жодна лялька не повторюється між собою, навіть якщо просять скопіювати вже готову, то я все одно або додаю у вишивку якісь інші елементи, або змінюю кольори. Хочу, щоб кожна лялька була індивідуальною. За 11 років і не порахувати скільки ляльок ми з сестрою зробили. Та і зупинятись не збираємось, адже українські ремесла потрібно відроджувати та популяризувати.

Читати далі

Суспільство

У Києві з’явився новенький затишний сквер (ФОТО)

Опубліковано

У Голосіївському районі Києва після капремонту відкрили сквер біля житлових будинків № 9-В, 9-Г, 9-Д на проспекті Академіка Глушкова.

Про це повідомляє пресслужба Київзеленбуду.

“Сквер, що сховався за багатоповерхівками, виглядає затишним. Більше 1000 кв. м. ФЕМ було використано для влаштування доріжок”, – розповіли у Київзеленбуді.

 У сквері площею 1,44 га знайшлося місце і для дитячого майданчика з гумовим покриттям, і для простору для вигулу собак.

Читайте також: У Дніпрі завершили реконструкцію скверу: який він має вигляд (ФОТО)

Тут висадили платани, катальпи та шовковиці – загалом 24 дерева. Територія розбита на зони за допомогою зелених огорож: однорядної з 675 кущів дерену, дворядної із 445 кущів спіреї та дворядної з 445 кущів пухироплідника. Також висаджено 20 кущів гортензії, 315 туй, лаванда, декоративні злакові трави, влаштовано більше 2000 кв. м. газону.

Фото: facebook.com/zelenbud

Читати далі

Суспільство

Підкорити небо: як на Вінниччині працює школа авіаторів (ВІДЕО)

Опубліковано

Як село на Вінниччині заманило до себе мільйонерів? Зараз до Сутисок їдуть екстремали зі всієї України. А все через те, що тут є справжній аероклуб і льотна школа. “Раніше тут була військова частина, а зараз – клуб любителів авіації”, – пояснює Анатолій Кушнір, головний інструктор.

Тут можна стрибати з парашутом, а можна вивчитись кермуванню пташкою.

“Є три правила: здоров’я, бажання та гроші”, – говорить Анатолій Кушнір.

Вартість 3-місячного курсу – 250 000 грн.

 “То до нас сюди вчитись приїздять і мільйонери, і айтішники”, – пояснює Анатолій Кушнір.

Читайте також: У Запоріжжі готують до передачі ЗСУ гелікоптер Мі-8 (ФОТО)

 Їх тут вчать літати на літаках Ан-2, Wilga-35 і планерах. А ще тут можна заночувати в казармі та відпочити на природі.

“Такий туризм допоможе розвиватись нашому селу, раді, що стали туристичним магнітом тут”, – додає Анатолій Кушнір.

Читати далі

Суспільство

Дві дівчини навчили цілий будинок у Києві заробляти на сортуванні (ВІДЕО)

Опубліковано

Ольга Дубенська – голова ОСББ багатоповерхівки на Печерську в Києві на більш ніж 200 квартир. Разом із сусідкою вона організувала сортування вторсировини в невеликій комірці, куди всі мешканці можуть принести свої відходи для вторинного перероблення.

Дві дівчини покривають цими коштами вивезення загального сміття будинку. Спочатку мешканці не розуміли, як правильно сортувати.

 “Нам доводилось із сусідкою досортовувати все – була і їжа, і не той пластик”, – каже Ольга Дубенська.

Читайте також: Зробити з Сурового Європу: як переселенка змінила життя цілого села на Донеччині

 Тоді дівчата написали правила на стінах комірчини, і все запрацювало. Тут все просто: помити, висушити, стиснути. Раз на півтора місяці замовляють вивезення вторсировини. “У середньому отримуємо за це 600-700 грн”, – каже Ольга Дубенська.

Зараз тут сортує майже весь будинок.

 “Якщо зможуть домовитись 80% будинків в Україні – матимемо свою Швейцарію тут”, – переконана Ольга Дубенська.

Читати далі

Тренди

ДОПОМОГА
ШоТам

Підтримай наш проєкт, щоб ми могли надихати ще більше українців змінювати країну.