Економіка і бізнес
Українські стартапи отримали 2,5 млн гривень на розвиток
У 2018 році українські стартапи на основі відкритих даних отримали 2,5 млн гривень на реалізацію та підтримку проектів із використанням відкритих даних. Про це повідомляє Інтерфакс-Україна.
Під час проведення другого щорічного Всеукраїнського форуму Open Data Forum 2018 організатори нагороджували українські стартапи, які змагались на Open Data Challenge за 2,5 млн грн на реалізацію та підтримку проектів із використанням відкритих даних.
Читайте також: Укрзалізниця запустила бізнес-інкубатор для стартапів. Навіщо?
Хто отримав гроші?
Цього року по 500 тис гривень отримали: “Регуляторна мапа України” – сервіс, що обробляє та візуалізує інформацію про регуляторну діяльність ОМС;
“Monitor.Estate” – сервіс, що шукає та аналізує юридичні ризики при купівлі та оренді нерухомого майна;
“Публічний портал “Прозора інфраструктура” – платформа відкритих даних про інфраструктуру, де всі дані проекту, виграного на ProZorro, становлять єдиний набір, який показує повну картину впровадження інфраструктурного проекту – починаючи з планування і закінчуючи введенням в експлуатацію;
Читайте також: Український стартап створив піч, що поміщається у сумці
Grinval від Grow in Value – сервіс із пошуку безпечних агропрепаратів, який надає можливість безпечно обирати сертифікований та дружній до навколишнього середовища агропрепарат – зокрема, і такий, що максимально відповідає потребам господарства.
Сертифікати по 250 тис гривень дістались чат-боту LvivCityHelper, до якого можна звернутися та дістати відповіді, не телефонуючи на гарячу лінію міста та сервісу NORA, що виявляє неочевидні взаємозв’язки учасників будівельного ринку та за допомогою їх аналізу визначає, чи буде добудованим об’єкт, і якщо так – то з яким відставанням. А також створює потенційну лідогенерацію постачальникам якісних будівельних матеріалів та послуг, що дозволить оптимізувати маркетинговий бюджет.
Що треба знати про конкурс?
Open Data Challenge — це найбільший національний конкурс інноваційних IT-проектів на основі відкритих даних
Конкурс покликаний залучити розробників, стартаперів, дизайнерів, дослідників та громадських активістів до використання відкритих даних для розробки сервісів та продуктів, які сприятимуть вирішенню проблем українського суспільства.
Економіка і бізнес
Що чекає на відвідувачів
- супермаркет «Сільпо» із власною пекарнею, фудкортом та зоною доставки;
- магазин косметики та побутових товарів EVA;
- ювелірні крамниці «Срібна країна» та «Золотий вік»;
- зоомагазин E-ZOO;
- аптека «Біла ромашка»;
- сервіс Doctor Mobi з ремонту та аксесуарів для гаджетів;
- квіткова крамниця;
- перший в Ірпені магазин міжнародної мережі JYSK.
Історія
Коментарі
Економіка і бізнес
Які потяги стали флагманськими
- №15/16 Харків – Ясіня. Поїзд назвали на честь видатного театрального діяча Леся Курбаса. Театр митця «Березіль» став культурною візитівкою Харкова;
- №17/18 Харків – Ужгород. На честь 300-річчя від дня народження українського філософа Григорія Сковороди у 2022 році потяг отримав назву «Сковорода».
- №79/80 Дніпро – Львів. Потяг «Січеслав» назвали на честь історичної варіації перейменування міста Дніпро у 1918 році.
- №91/92 Київ – Львів. Поїзд має назву «Леополіс», він повністю складається з нових вагонів, які збудували під час війни.
- №105/106 Київ – Одеса. «Чорноморець» — це головний поїзд Одеського депо з історичною назвою.
Як облаштували вагони
Музичний супровід
- «Сковорода» — «Паровоз» Євгена Хмари;
- «Леополіс» — «Місто весни» у виконанні «Один в каное» та «Океан Ельзи»;
- «Січеслав» — «Доброго вечора, ми з України» гурту PROBASS & HARDI;
- «Лесь Курбас» — інструментальна версія «Черемшини»;
- «Чорноморець» — мелодія «Край Чорного моря» Табачникова.
Коментарі
Економіка і бізнес
Врожай батату зібрали на Одещині в Білгород-Дністровському районі. Картоплю на семи гектарах вирощувало фермерське господарство «Буджак».
Про це повідомив голова Одеської ОВА Олег Кіпер.
За словами керівника господарства Олексія Згіріна, сорт батату «Борегард» вирощували за допомогою новітніх технологій. Аграрії використовували безвірусний посадковий матеріал, що дозволило зменшити кількість хімічних обробок і покращити якість овочів.
Читайте також: Київський заклад створив символічну ялинку з українських колосків (ФОТО)
«Одеський регіон стає осередком інноваційного агробізнесу. Однією з таких цікавих новинок є вирощування батату, або солодкої картоплі. Ще кілька років тому цей коренеплід був екзотикою, а сьогодні — зайняв своє місце в меню багатьох ресторанів та сімейних застіль»‚ — написав Олег Кіпер.
Як вказують у галузевому виданні AgroReview, раніше в Україні батат вирощували переважно на Херсонщині, але на невеликих площах.
Нагадаємо, що В Україні запустили цифровий сервіс єРослинництво: для чого він потрібен.
Фото обкладинки: Freepik
Коментарі