Суспільство
Український військовий винайшов унікальний наземний дрон (ВІДЕО)
Євген Гнаток виріс в інтернаті, воював за Україну, а потім винайшов унікальний дрон для ЗСУ. Наземний дрон «Сірко» коштує лише 30 000 гривень, веде розвідку та підриває ворога.
Історію 22-річного захисника розповідає ШоТам.
Євген Гнаток мав непросте дитинство: семимісячним мама віддала його до дитбудинку. Через 5 років забрала, а незабаром передала до інтернату, бо Женя втікав із дому.
Хлопець ховався від побиття п’яного вітчима. Та в інтернаті було не краще, звідти теж утікав. А з десяти років уже працював: мив вікна, роздавав листівки, збирав овочі в теплицях.
Єдине світле, що Євген згадує з дитинства – це уроки конструювання від вітчима у дні, коли той був тверезий.
Дивіться відео: Історія легендарної дисидентки, яку за відважну боротьбу назвали козацькою матір’ю
«Вітчим був інженером важких ракетоносіїв і вчив мене цим невеличким премудростям, коли не був п’яний. Ну, а мені було цікаво, я слухав. Щось навіть ми робили разом», – розповідає хлопець.
Коли РФ напала, Євген пішов захищати Київщину, а потім воював в Авдіївці. На фронті побачив велику потребу в пристроях, якими можна керувати віддалено.
Летючі дрони мають певні недоліки та високу ціну, тому Євген вирішив створити наземний і недорогий. Він узяв на озброєння навички конструювання і мерщій приступив до роботи.
На початку зими полишив службу та перебрався до Києва. Грошей на житло та дрони не було, тож знайомі запропонували гараж.
«Узимку в гаражі було холодно. Але завдяки знайомій волонтерці, яка мені надала дуйчик та спальний мішок, було вже більш-менш. Головне, що я мав можливість збирати ці дрони», – Євген Гнаток, винахідник наземного дрону «Сірко»
Євген більше 20 разів намагався зібрати ідеальний дрон. Проводив прямі ефіри в соцмережах і таким чином збирав гроші на деталі. І врешті-решт створив «Сірка» — назвав на честь побратима з таким позивним.
«Перші його функції – це підвіз боєприпасів, розвідка. І основна функція – це камікадзе. Під’їжджає до танка або до скупчення вояків чи падає в окоп, зривається. Для мене результат – це підбита техніка чи кілька вбитих рашиків», – каже Євген.
А ще дрони Євгена сконструйовані так, що ворог не може їх виявити за допомогою РЕБ. Сьогодні «сірки» допомагають військовим у найгарячіших точках.
«Дрони поступають на армію виключно за ціною комплектуючих. Тобто, це приблизно 30 000 гривень. Вони дуже легкі у виробництві і доволі дешеві», – каже винахідник.
Кілька місяців тому Євген отримав роботу в конструкторському бюро та переїхав із гаража. Він продовжує вкладати всі сили у виробництво «сірків», а ще розробляє модель безпілотника.
«Продумую деяку концепцію для створення безпілотників, які дадуть жару не тільки Укроборонпрому та рашистам, рашці, а й закордонним аналогам», – Євген Гнаток, винахідник наземного дрону «Сірко».
Хлопець шукає добродіїв та партнерів, які допоможуть із комплектуванням дронів. Потрібні ще двигуни, драйвери, супутня електроніка, відезв’язок та пульти керування.
Тож, долучайтеся до допомоги, щоб «сірків» ставало все більше, а ворога – менше.
Нагадаємо, учні та майстри виробничого навчання львівського вищого професійного училища №29 виготовили безшумний електротрицикл для українських захисників.
До того ж студенти Київської політехніки у лабораторії механіко-механічного інституту створюють вітчизняний колінний протез.
Суспільство
Під час дорожніх робіт поблизу Львівської площі в Києві комунальники натрапили на фрагмент трамвайної рейки, яка пролягала тут понад сто років тому.
Про це повідомив активіст Дмитро Перов.
За словами Дмитра, перші згадки про трамвайний рух на сучасній вулиці Січових Стрільців, яка наприкінці 19 століття мала назву Львівська, датуються 1894 роком.
На початку 20 століття цією ділянкою проходили трамвайні маршрути №4 і №20 (до Лук’янівки) та №9, що з’єднував центр із залізничним вокзалом через вулицю Бульварно-Кудрявську.
Читайте також: Студенти з Києва передали «Довженко-Центру» дві німі стрічки, що вважали втраченими (ФОТО)
У цьому ж районі зберігся ще один елемент трамвайної інфраструктури — диспетчерський пункт, зведений у 1982 році за проєктом архітектора Яноша Віга. У 2021 році споруду планували демонтувати, однак завдяки ініціативі підприємця Алєкса Купера її вдалося зберегти.
Нагадаємо, що у Києві вперше за сто років виготовили автентичну цеглу для відбудови історичних будівель.
Фото: фейсбук-сторінка Дмитра Перова
На Центральному залізничному вокзалі Києва відкрили скульптуру «Воля» українського художника Олексія Сая. Артоб’єкт виготовили із залишків вітального знака села Любимівка Херсонської області, яке перебувало під тимчасовою окупацією у 2022 році.
Про це повідомили в «Укрзалізниці».
Символізм артоб’єкта
Скульптуру створили у межах співпраці УЗ та PinchukArtCentre. Раніше її демонстрували виключно на міжнародних заходах, зокрема під час Всесвітнього економічного форуму в Давосі. Тепер робота доступна для широкої публіки у столиці — на другому поверсі вокзалу біля ескалатора.
«Ця скульптура утворює слово “Воля”, яке несе в собі значення як “свобода”, так і “волевиявлення”. Це подвійне значення захоплює українську душу. Воно відображає те, що свобода не є пасивним станом. Це стан, який може бути досягнутий і підтриманий лише завдяки вольовим зусиллям. Ці два поняття онтологічно переплетені. Свобода вимагає волі до боротьби, терпіння і захисту. Саме через наполегливе волевиявлення свобода стає живою реальністю», — написали в УЗ.
Читайте також: «Внесок у мирне майбутнє»: німецький дизайнер закликав донатити українським медикам
Артдиректор PinchukArtCentre Бйорн Гельдхоф додав, що скульптура «є монументом для всіх українців, який наголошує на нерозривному зв’язку між свободою і волею».
Також скульптура відсилає до роботи «LOVE» американського художника Роберта Індіани, створеної у 1960-х роках.
Нагадаємо, що пасажири УЗ зібрали понад 6,5 млн гривень на кейсеваки, коли купували чай у потягах.
Фото: фейсбук-сторінка УЗ
21-річному військовому Роману, який отримав важке осколкове поранення голови, хірурги з України, Канади та США провели унікальну реконструктивну операцію — йому встановили титановий імплант замість зруйнованих кісток чола. Операцію виконала міжнародна місія «Face the Future Ukraine», яка вже вп’яте приїжджає в Україну допомагати пораненим.
Про це повідомили в БФ «Пацієнти України».
Роман пішов на війну у 18 років і своє 19-річчя зустрів у Бахмуті. Під час боїв на Курщині поруч із його позицією розірвались чотири авіабомби. Хлопець опинився під завалами, отримав понад 20 поранень, зокрема й уламкове в голову, що зруйнувало кістки чола. Три місяці Роман не міг рухатися, проходив кілька складних операцій, а частина його мозку лишалась незахищеною.
«Ми провели операцію та встановили на місце знищених лобних кісток індивідуальний імплант з титану, який захистив мозок хлопця від ушкоджень та вирівняв чоло. Окрім імпланту ми пересадили сполучну тканину, аби титан не пошкоджував шкіру. Втручання тривало чотири години та дозволила захистити мозок від інфекцій, які знаходяться в носі і пазусі», — розповідає хірургиня з США українського походження Наталія Біскуп, яка вже втретє оперує поранених в Україні.
Читайте також: 13-річного хлопця із Сум відзначили за порятунок людей після ракетної атаки (ФОТО)
Роман став наймолодшим пацієнтом у цій місії. Загалом цього разу прооперували 25 поранених: проводили реконструкції носа, щелеп, орбіт очей, встановлювали індивідуальні імпланти. Усього — 83 операції.
За словами координаторки Наталії Комашко, за п’ять місій лікарі допомогли 160 пацієнтам. Деякі з них проходять багатоетапне лікування. Наступну місію запланували на осінь. Записатися можна за посиланням.
Нагадаємо, що канадці передали бійцям ГУР перший в Україні гелікоптер Sikorsky S-76A (ВІДЕО).
Фото обкладинки: БФ «Пацієнти України»
Взяли управління у свої руки. Ці українські громади перетворюють біовідходи на добриво
Біовідходи, як-от скошена трава, опале листя й залишки фруктів та овочів часто викидають на звалища...
Навколо — вибухи, а вдома — весна: подружжя з Сумщини вирощує тюльпани на другому поверсі будинку
Коли втрачаєш роботу під час війни, а навколо — вибухи, сирени й постійна тривога, то...
Які з цих традицій збереглися дотепер? Фольклористка про давні святкування українського Великодня
Уже в неділю українці святкуватимуть Великдень, до якого ми готуємося кілька днів. Зазвичай до четверга...
Єдині в Україні сирні кульки за технологією NASA: історія бізнесу братів з Харкова
Вони ще й хрусткі!Ага, пахнуть сиром!Це ж сирні снеки! У нас в Україні таких немає....