

Технології
У Київській політехніці створюють унікальний вітчизняний колінний протез (ВІДЕО)
Студенти Київської політехніки у лабораторії механіко-механічного інституту створюють вітчизняний колінний протез.
Про розробку повідомили на фейсбук-сторінці КПІ ім. Ігоря Сікорського.
Студенти працюють із біоматеріалами, розраховують їх на міцність для того, щоб при переломі була фіксація – таким чином кістки зростатимуться.
Майбутні інженери у тандемі з хірургами-практиками досліджують та вдосконалюють апарати фіксації біомеханіки.
За основу для своїх розробок взяли апарат Єлізарова, який дозволяє продовжити або змінити форму пошкоджених кісток, а також — зберегти кінцівки у разі надскладних переломів.
«Лікарі говорять, як воно має працювати з точки зору анатомії, а ми – розраховуємо з точки зору інженерних кріплень та тиску», – кажуть розробники.
Результати досліджень вже застосовують на практиці.
«Взяти найкраще, прибрати найгірше та зробити ідеальний український продукт!» — кажуть майбутні інженери з Механіко-машинобудівний інститут, КПІ ім. Ігоря Сікорського.
У співпраці з лікарями інженери розробляють методи, що можуть відновити пошкоджені кістки.
«Наше завдання – за три роки створити технологію виготовлення протезів. Якщо у нас вийде розробити український протез та знайти виробника, який зможе виготовляти їх серійно, то ціна на такі протези значно впаде», — кажуть студенти.
Розробники кажуть, що в Україні запит на протези орієнтовно становить 50 тисяч на річ. При тому що закуповується лише 5 тисяч.
Планується використати технологію ЗД-друку для виготовлення протезу. Студенти сподіваються, що їхня розробка стане доступною.
Нагадаємо, Харківські хірурги вперше встановили біоінтегрований протез травмованому собаці.
Також ми розповідали, що на Львівщині почала працювати перша в Україні клініка з протезування.
Фото: kpi.ua.
Технології

Українська компанія TENETA представила одноразовий сіткомет MITLA 1 для протидії ворожим FPV-дронам. Цей компактний пристрій, розміром із банку енергетика, легко поміщається у підсумок або рюкзак і дозволяє швидко реагувати на небезпеку на полі бою.
Про це повідомили розробники.
Як працює пристрій
Сіткомет MITLA 1 призначений для знешкодження FPV-дронів — однієї з найнебезпечніших загроз сучасної війни. Пристрій не потребує складних налаштувань чи тривалої підготовки: достатньо витягнути запобіжник, прицілитися та натиснути кнопку активації.
Сітка розгортається за 0,2 секунди та миттєво захоплює ворожий дрон, позбавляючи його керування. Ефективна дистанція дії пристрою — до 25 метрів, а ефективна площа сітки становить 3,5×3,5 метра.
Читайте також: ЄС та Україна об’єднуються в альянс оборонних технологій BraveTech EU
На відміну від громіздких аналогів, MITLA 1 важить лише 365 грамів, має герметичний корпус (⌀ 40 мм, висота 200 мм) і не займає багато місця у спорядженні. Сіткомет успішно протестували у різних погодних умовах — дощ, сніг чи спека не впливають на його роботу, а вітер може як покращити, так і зменшити ефективну дальність залежно від напрямку.
Нагадаємо, що український виробник роботів залучив 3,74 мільйона доларів від американського фонду MITS.
Фото обкладинки: сайт TENETA
Технології

Для підтримки стійкого зв’язку при обстрілах та блекаутах Фінляндія інвестує 30 млн євро в українські телеком-мережі. Договір уклали з трьома українськими операторами.
Про це повідомили в Мінцифри.
Vodafone Ukraine, Nokia та фінське агентство Finnvera підписали меморандум про співпрацю під час Конференції з відновлення України в Римі. Фінська компанія інвестує кошти на розвиток телеком-інфраструктури, аби українці в будь-якій ситуації могли викликати екстрені служби чи написати рідним.
Основними напрямками партнерства назвали:
- розширення покриття 4G та GPON;
- підвищення стійкості мереж до обстрілів і знеструмлень;
- підготовка до впровадження нових телекомунікаційних технологій.
Читайте також: Україна першою в Європі запустить мобільний зв’язок та інтернет Starlink
Nokia та Vodafone Ukraine разом визначатимуть найважливіші пріоритети для модернізації мереж. Finnvera профінансує телеком-обладнання та послуги Nokia на суму до 30 мільйонів євро впродовж трьох років.
«Це ще один крок до цифрової стійкості України під час війни і до майбутньої інтеграції в європейський телеком-простір», — зазначили в Міністерстві цифрової трансформації
Нагадуємо, що ЄС та Україна об’єднуються в альянс оборонних технологій BraveTech EU.
Фото обкладинки: Freepik
Технології

Україна та Європейський Союз запускають спільний технологічний альянс BraveTech EU, щоб пришвидшити розвиток оборонних інновацій. Офіційний старт ініціативи анонсували на конференції з відновлення України URC.
Про це повідомив міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.
BraveTech EU — це перший великий альянс такого рівня між Україною та ЄС у сфері оборонних технологій. Сторони мобілізують 100 мільйонів євро для пошуку технологічних геймченджерів для війни, причому кожна виділить по 50 мільйонів євро.
Від України проєкт координуватиме кластер оборонних інновацій Brave1 — найбільший венчурний інвестор в український defense tech, який уже видав 550 грантів на суму понад 2,2 мільярда гривень. З боку ЄС програму куруватиме Європейський офіс оборонних інновацій (EUDIO), що працює в Києві. Фінансування забезпечать European Defence Fund (EDF) та EU Defence Innovation Scheme (EUDIS).
Читайте також: Український виробник роботів залучив 3,74 млн доларів від американського фонду MITS
BraveTech EU передбачає проведення хакатонів між українськими та європейськими компаніями, тестування розробок, грантову підтримку оборонних стартапів, інтеграцію українських рішень у європейський ринок і спільне створення технологій, які змінять хід війни.
Програму почнуть реалізовувати восени 2025 року. На першому етапі (Seed) проходитимуть хакатони, які фокусуватимуться на потребах фронту та налагодженні партнерств між стартапами, інвесторами й компаніями. На другому етапі (Scale up) у 2026 році альянс залучить додаткові ресурси для масштабування проривних рішень, які з’являться під час хакатонів.
Нагадаємо, що окупанти вперше здалися у полон завдяки наземним роботам українських бійців (ВІДЕО).
Фото обкладинки: фейсбук-сторінка Михайла Федорова