Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Культура

Українську кобзарсько-лірницьку традицію визнали всесвітньою спадщиною (ВІДЕО)

Опубліковано

Українську традицію включили до Реєстру належних практик з охорони нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО.

Про це повідомили у Міністерстві культури та стратегічних комунікацій.

Шлях до всесвітнього визнання

Українська ініціативна група почала працювати в серпні 2022 року. «Кобзарство»/«Кобзарсько-лірницьку традицію» внесли до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини України у другій половині 2022 року.

У 2023 році кобзарські цехи Києва, Львова та Харкова разом із партнерами ініціювали подання заявки до ЮНЕСКО. Вони запропонували включити «Кобзарсько-лірницьку традицію» до Списків нематеріальної культурної спадщини та розробили програму її охорони.

Міжурядовий комітет ЮНЕСКО з питань охорони нематеріальної культурної спадщини додав українську традицію до відповідного реєстру 5 грудня 2024 року.

Фото: сайт МКСК

«Визнання практики охорони кобзарсько-лірницької традиції на світовому рівні як невіддільної частини культурної спадщини людства — перемога, що особливо важлива сьогодні, коли, як і за часів козацтва, носії кобзарсько-лірницької традиції, братчики кобзарських цехів, борються пліч-о-пліч з українськими воїнами та надихають на боротьбу та незламність всіх українців», — написали в МКСК.

Читайте також: До списку претендентів на «Оскар» увійшли три українські фільми

Відео: ютуб-канал Мінкульту

Україна здобула це визнання завдяки співпраці Мінкульту, Міністерства закордонних справ, Постійного представництва України при ЮНЕСКО, Національної комісії України у справах ЮНЕСКО та всіх партнерів.

Нагадаємо, що в Україні створили портал «ДУМА», у якому вже є 100 записаних дум, а також фільми та лекції.

Раніше ми писали, що до переліку нематеріальної спадщини України додали 27 елементів: обряди, страви й традиції (ФОТО).

Фото обкладинки: сайт МКСК

Культура

«Ти — Космос» здобув дві перемоги на фестивалі експериментального кіно у Франції

Опубліковано

Повнометражна стрічка українського режисера Павла Острікова «Ти — Космос» отримала дві головні нагороди на кінофестивалі Hallucinations Collectives 2025 у французькому Ліоні.

Про це повідомили в Державному агентстві з питань кіно.

Що відомо про фільм

На фестивалі фільм переміг у номінаціях GRAND PRIX та PRIX DU JURY в категорії повнометражного кіно. Hallucinations Collectives щорічно відбувається в Ліоні та присвячений неординарному, експериментальному кіно, що виходить за межі традиційного мейнстриму.

«Ти — Космос» — науково-фантастична трагікомедія про українського далекобійника Андрія, який після вибуху Землі залишається єдиним живим у Всесвіті. Але з ним встановлює зв’язок французька вчена Катрін, і вони вирішують летіти назустріч одне одному.

Головну роль виконав актор і нині військовослужбовець ЗСУ Володимир Кравчук. Робота Максима озвучив Леонід Попадько, який також служить у Силах оборони.

Читайте також: Трьох українок нагородили французьким Орденом мистецтв і літератури

Відео: ютуб-канал ForeFilms

Нагадаємо, що «Ти — Космос» став одним із найкращих фільмів 2024 року за версією British Film Institute. У лютому 2025 року фільм відзначили призом глядацьких симпатій на фестивалі у Франції, а березні стрічка здобула премію на кінофестивалі в Італії.

Фото обкладинки: ютуб-канал ForeFilms

Читати далі

Культура

Трьох українок нагородили французьким Орденом мистецтв і літератури

Опубліковано

18 квітня у Національному музеї мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків відбулася церемонія вручення французької культурної нагороди — Ордена мистецтв і літератури. Відзнаку вручив надзвичайний і повноважний посол Франції в Україні Гаель Весьєр.

Про це повідомили в «Суспільне Культура».

Хто здобув відзнаку

Почесне звання Chevalier de l’Ordre des Arts et des Lettres (лицар ордена) отримали:

  • Галина Григоренко — перша заступниця міністра культури та стратегічних комунікацій;
  • Юлія Ваганова — генеральна директорка Музею Ханенків;
  • Олена Живкова — заступниця генеральної директорки цього ж музею.

Читайте також: Українська мисткиня стала першою лавреаткою премії Her Art Prize (ФОТО)

У своїй промові посол Франції підкреслив, що нагорода визнає внесок кожної з лавреаток у захист і розвиток української культурної спадщини, особливо в умовах війни.

За його словами, кандидатури трьох українок одностайно підтримали всі французькі інституції, залучені до процесу відбору.

Орден мистецтв і літератури — одна з найвищих культурних відзнак Франції, яку присуджує Міністерство культури за особливі заслуги у сфері мистецтва, літератури та їх популяризації. Він має три ступені: лицар, офіцер і командор.

Нагадаємо, що ілюстрацію українки для The New York Times відзначили престижною нагородою (ФОТО).

Фото обкладинки: сайт «Суспільне Культура», Андрій Цикота

Читати далі

Культура

У Києві зацифрували плиту з рельєфом вершника, якій близько тисячі років (ВІДЕО)

Опубліковано

У Михайлівському Золотоверхому монастирі створили цифрову копію середньовічної пірофілітової плити з рельєфом вершника. Цей об’єкт також можна побачити наживо — він зберігається у музейному приміщенні під дзвіницею.

Про це повідомили в ГО «Україна Інкогніта».

Що відомо про артефакт

Плиту датують 10-11 століттями. Археологи виявили її у 1997 році неподалік входу до монастирського льоху — камінь пролежав зображенням донизу і використовувався як звичайне мощення.

Фахівці припускають, що рельєф на плиті зображує чудо святого Євстахія. Сам артефакт виготовили з пірофіліту — місцевого каменю, який використовували київські майстри. У ті часи в місті існувала власна традиція кам’яної різьби, близька до візантійської.

Зацифрування пам’ятки стало частиною зусиль зі збереження і популяризації культурної спадщини. Це дозволить ширшому колу дослідників і відвідувачів ознайомитися з унікальним зразком середньовічного мистецтва.

Читайте також: У Туреччині створили нові українськомовні аудіогіди в музеях світового значення

Сенсаційна знахідка! Пірофілітовий вершник у Михайлівському золотоверхому монастирі. Ми його оцифрували для віртуального музею, але ви можете побачити його наживо у Музеї Михайлівського золотоверхого монастиря (вхід під дзвіницею). Дослідники припускають, що у Х-ХІ століттях, у Києві існувала власна школа каменотесів, яка наслідувала мистецтво візантійського рельєфу. На відміну від візантійців, які різьбили переважно по мармуру, у Києві використовували місцеву породу каменю – пірофіліт. Його родовища розташовувались поблизу Овруча. Перед руйнацією Михайлівського собору у 1936 році із його стін зняли дві пірофілітові плити, на кожній із яких було зображено по два святих вершника: на одній Димитрій та Нестор (плиту вкрала собі росія і вона нині зберігається у Третьяковській галереї), а на іншій Георгій та Феодор (нині у Софії Київській). Направду, то неймовірні речі – тисячолітні скарби українського народу. І ось у 1997 році українські археологи знаходять третю плиту – вона лежала зображенням донизу перед входом у монастирський льох, на глибині 0,5 м. Це було неймовірно – по ній століттями ходили, як по звичайній мостовій плиті. Найвірогідніше на плиті зображено чудо святого Євстахія. Розміри плити – 153х113 см. — І трохи про маркетинг і рекламу. В радянській традиції пірофілітові плити називають шиферними. Тому у описах музею ми бачимо власне шиферну плиту. Наше невеличке опитування показало, що людям не цікавий шифер. Власне фраза "шиферна плита" асоціюється із банальним утилітарним хвилястим покрівельним матеріалом, який повсюдно використовувався в часи срср і пізніше… У перекладі із німецької "шифер" – "сланець". Напевне, "сланцева плита" звучало б цікавіше. А от грецькою цей матеріал називається пірофіліт, і саме цю назву використовують українські геологи. Ми маємо поклади пірофіліту, а не поклади шиферу))) — Чому увага акцентується на плиті, а не на тому, що на ній зображено. Древній митець використовував пірофіліт, так як митець новіших часів, наприклад, полотно, а глядачеві, якраз цікаво те, що зображено на тих полотнах. У грецькій традиції такі зображення називають – пірофілітовий вершник, у радянській – шиферна плита. — Отже маємо і цифрову копію унікального витвору, і оригінал. Приходьте, дивіться – це справжній портал у тисячолітню давнину. Музей підпорядкований заповіднику "Стародавній Київ" ДІАЗ Стародавній Київ КНМЦ Департамент охорони культурної спадщини КМДА

Опубліковано Україна Інкогніта Понеділок, 21 квітня 2025 р.

Нагадаємо, що у центрі Києва під час ремонту дороги виявили трамвайну колію початку 20 століття (ФОТО).

Фото обкладинки: фейсбук-сторінка «Україна Інкогніта»

Читати далі

Шопочитати

Суспільство2 години тому

У кожного з нас є його винаходи: чому Apple завдячує своєму прориву українцеві

«Я себе вважаю українцем. Ніяк інше!» — казав Любомир Романків, що більшість життя прожив не...

Військо2 дні тому

«Я з покоління дітей, які у 2014 році писали листи солдатам, а потім стали ними». Це Дмитро, що у 18 пішов на війну

Йому було дев’ять, коли почалась війна — і саме з нею він дорослішав. Замість футбольних...

Суспільство6 днів тому

Взяли управління у свої руки. Ці українські громади перетворюють біовідходи на добриво

Біовідходи, як-от скошена трава, опале листя й залишки фруктів та овочів часто викидають на звалища...

Культура1 тиждень тому

Які з цих традицій збереглися дотепер? Фольклористка про давні святкування українського Великодня

Уже в неділю українці святкуватимуть Великдень, до якого ми готуємося кілька днів. Зазвичай до четверга...