Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Українська стрічка «Зірки на Землі» з’явилася у вільному доступі

Опубліковано

В Україні відбулася онлайн-прем’єра документальної стрічки «Зірки на Землі» режисерки Сніжани Гусаревич про дітей з інвалідністю.

Про це пише Нове українське кіно.

Документальна картина «Зірки на Землі» — це частина однойменного проєкту, метою якого було розроблення нової кіномистецької методики для роботи з дітьми з особливими освітніми потребами та, власне, фільмування цього процесу.

Перегляд стрічки безкоштовний, за умови реєстрації на платформі.

Як працювали над стрічкою?

Упродовж 15 днів група тьюторів на базі львівського реабілітаційного центру «Джерело» проводила заняття з акторської майстерності, музики, живопису, пластичного мистецтва, анімації, написання сценаріїв тощо.

У межах проєкту діти створили анімаційну стрічку. Опікувався цим процесом відомий фахівець зі стоп-моушн анімації, власник студії Ridni Родіон Шуб («Казка про Коника»).

Читайте також: Як приготувати паску вдома? Сім рецептів від українських фудблогерів

Кожна дитина вигадувала та розробляла власного персонажа для анімаційної казки під керівництвом дитячої письменниці та сценаристки Христини Венгринюк та майстрині з прикладного мистецтва Олесі Возницької.

У групі з 16 дітей половина — нормотипові, решта — діти з медичними діагнозами та особливими освітніми потребами (аутизм, синдром Дауна, вади зору тощо).

Мета проєкту «Зірки на Землі» — показати можливість спільного навчання та взаємодії нормотипових дітей і дітей з особливими освітніми потребами.

Читайте також“Так” українському кіно! Як працює онлайн-кінотеатр Takflix

За виробництво стрічки та втілення проєкту взялася компанія «ДобранічФільм» («Родинна справа», «NotАlone»), продюсерка Світлана Рудюк («Ваш Василь»). Операторка кінострічки — Таня Дудінік («Сіль для моря»). Проєкт реалізується за підтримки Українського культурного фонду.

Музику до фільму написав музикант Сергій Сидоренко, який співпрацює з такими зірками українського шоу-бізнесу, як «Океан Ельзи», Монатік, «Альона Альона», Тіна Кароль, Іван Дорн. Також він разом з майстрами компанії Yamaha розробляє музичні інструменти для людей з інвалідністю.

Читайте такожБізнес завдяки травмі: як танцюристи створили власний бренд спортивного одягу

Автори проєкту окрім документального фільму створили методичні посібник і відео, які дозволять проводити подібні заняття в усіх українських реабілітаційних центрах.

Довідка

«Джерело» — навчально-реабілітаційний центр, який допомагає дітям і молоді з особливими потребами в Україні вже 25 років. Міждисциплінарна команда фахівців проводить реабілітаційні програми та доглядає за дітьми від 3 до 18 років, а також за людьми від 18 до 45 років. Працівники Центру використовують сучасні науково обґрунтовані методики, надають необхідну підтримку та допомогу в інтеграції осіб з інвалідністю в суспільство у винятковій атмосфері розуміння та любові. За час роботи у «Джерелі» послуги були надані близько 7000 дітям та молоді з особливими потребами. Центр став моделлю для розвитку подібних установ і в інших містах України.

Переглянути можна за посиланням.

Нагадаємо, українська стрічка здобула гран-прі німецького кінофестивалю GOEAST.

Як ми повідомляли раніше, українську стрічку «Пекельна Хоругва, або Різдво Козацьке» покажуть на фестивалі у Сінгапурі.

Усі фото: cinema.in.ua.

Суспільство

На Сумщині відбудували єдиний у громаді спортзал у ліцеї

Опубліковано

У межах програми спеціальної підтримки України від ЄС у Сумській області відновили спортивну залу ліцею та встановили сонячні електростанції на школу й місцеву лікарню.

Про це повідомляють на сторінці GIZ Ukraine.

Організація GIZ Ukraine реалізує проєкт у межах ініціативи EU4ResilientRegions, який фінансує Європейський Союз. Так єдиний у громаді спортзал, що розташований у ліцеї, знову став безпечним простором для занять фізкультурою.

Читайте також: Після релокації з Каховки підприємиця покращила свій ткацький бізнес із використанням ШІ

Окрім цього, на даху школи та лікарні встановили 68 сонячних панелей і 10 модульних акумуляторів. Цього вистачить, аби в весняно-літній період повністю забезпечити заклади електроенергією, попри постійні ракетні обстріли.

Мета проєкту — зміцнити енергетичну стійкість соціальної інфраструктури в умовах війни. Підхід #BuildBackBetter дозволяє не просто відновлювати, а й модернізувати важливі об’єкти, щоб вони працювали навіть у кризових умовах.

Нагадуємо, що в Києві на місці сміттєзвалища відкриють новий простір «Поділ сад-город».

Фото: Pexels

Читати далі

Суспільство

Нові човни для армії: українські розробки офіційно на службі ЗСУ

Опубліковано

Міністерство оборони України офіційно допустило до експлуатації у Збройних силах України нові моделі човнів, які пройшли державні випробування. Йдеться про вітчизняні розробки, які відповідатимуть актуальним вимогам ведення бойових дій у прифронтових водних зонах.

Про це повідомили в Міністерстві оборони України.

Човни призначені для широкого спектру завдань — від патрулювання та перевезення особового складу до оперативної евакуації та участі в десантних операціях. Так їх можуть оснащувати носовою туреллю, системами радіоелектронної боротьби, ехолотами, лафетами, мобільними м’якими паливними баками та іншим спеціалізованим спорядженням, адаптованим до умов сучасного бою. Човни також відзначаються високою маневреністю, можуть працювати в складних погодних умовах та мають сучасне навігаційне обладнання.

Нагадуємо, що видання The New York Times розповіло про єдину в Україні бойову пілотесу гелікоптера.

Рішення про допуск цих моделей ухвалене за результатами експертної оцінки та державних випробувань. Це означає, що нові човни вже найближчим часом поповнять флот ЗСУ, і їх будуть використовувати для посилення обороноздатності на південних та прибережних напрямках.

Читайте також: ЗСУ посилюють оборону роботами-вогнеметниками українського виробництва

Фото: виробник човнів

Читати далі

Суспільство

У Києві на місці сміттєзвалища відкриють новий простір «Поділ сад-город»

Опубліковано

У п’ятницю, 23 травня, на вулиці Притисько-Микільській, 3 у Києві відкриють громадський простір — «Поділ сад-город». Це ініціатива з перетворення занедбаної ділянки на спільний зелений простір, де кияни зможуть вирощувати овочі, зелень і квіти, а також відпочивати та спілкуватися.

Про це повідомив організатор проєкту — данський урбаніст Мікаель Колвілл-Андерсен.

Ініціативу втілили за підтримки фармацевтичної компанії Novo Nordisk. Раніше на території простору було стихійне сміттєзвалище, яке волонтери розчищали понад пів року.

Для учасників проєкту передбачили 50 грядок розміром 140×60 см. Щоб отримати одну з них, необхідно сплатити річний внесок у розмірі 500 грн — ці кошти підуть на утримання простору. Кожен учасник матиме доступ до спільних інструментів та ресурсів.

Читайте також: Данський урбаніст оголосив конкурс на найкращий дизайн арту для Контрактової (ВІДЕО)

30% грядок зарезервовані для пріоритетних груп:

  • 10% — для людей із діабетом;
  • 20% — для родин військових і ветеранів.

Окрім цього, на території облаштували спільні зелені зони з деревами та кущами, компостер для органічних відходів, а також інфраструктуру для зустрічей і воркшопів.

Офіційне відкриття відбудеться 23 травня о 16:00.

Нагадуємо, що у Києві до Дня міста влаштовують квест по улюблених маршрутах відомих киян.

Фото: Unsplash

Читати далі

Шопочитати

Економіка і бізнес2 тижні тому

Кава в дріпах як донат: військовий створив бізнес, аби закривати потреби підрозділу

«Привіт! Я Спейс, командир роти, яку ми називаємо “Практика”. Ми з командою збираємо донати на...

Суспільство2 тижні тому

Ще один спосіб сказати «дякую»: як підтримати поранених військових до Дня вишиванки

«Я красивий? Ану, сфотографуйте на мій телефон — я рідним надішлю. Це точно подарунок?» —...

Суспільство3 тижні тому

Денжер — собака з Ізраїлю, що допомагає лікувати людей з прифронту. Історія однієї з місій у Бахмуті

Грудень 2022 року. Підвал будинку в Бахмуті — холодний і сирий. Тут зазвичай панує гнітюча...

Військо4 тижні тому

«Я з покоління дітей, які у 2014 році писали листи солдатам, а потім стали ними». Це Дмитро, що у 18 пішов на війну

Йому було дев’ять, коли почалась війна — і саме з нею він дорослішав. Замість футбольних...