Економіка і бізнес
Українська компанія реконструювала 112 км автотраси в Іраку (ФОТО)
В Іраку успішно завершився міжнародний проект з реновації головної дороги країни – шосе №1. Частину проекту виконувала українська фінансово-промислова група Альтком, що спеціалізується на будівництві складних об’єктів транспортної інфраструктури. Фінансував масштабний проєкт Світовий банк.
Про це пише obozrevatel.
Щоб виграти тендер на участь у проекті, українській компанії довелося витримати конкуренцію. Спочатку намір поборотися за перемогу в тендері виявили близько 10 компаній, зокрема з Греції, Єгипту, Лівану, Туреччини та України.
До фінального етапу дійшла половина претендентів. Альтком вийшов впевненим переможцем і отримав генпідряд на ремонт 112 км вкрай важливої для Іраку дорожньої артерії, що з’єднує столицю держави – Багдад – з другим за величиною містом країни Басрою.
За словами керівника філії, чимало хто закидав, що пропозиція української компанії – це безумство, що за такі гроші реалізувати такий проект – неможливо. Але досвід українців показав: можливо все.
Про проєкт
Остаточна вартість проєкту становить близько 90 млн доларів.
Роботи стартували в 2016 році. І виконувати взяті на себе зобов’язання довелося у непростих умовах. Пандемія коронавірусу, локдаун, масові громадські протести, урядова криза і зупинка роботи порту, що унеможливила на певний період ввезення матеріалів, необхідних для дорожнього будівництва, які не виробляються в Іраку – все це ускладнило і дещо сповільнило реалізацію проєкту.
Читайте також: Піч з дровами й ліс навколо. Як «Хата-Майстерня» в селі на Прикарпатті рятує людей від міського шуму
Особливістю роботи в Іраку, зізнаються в компанії, серед іншого стали й кліматичні умови. Адже Басра офіційно визнана найспекотнішим містом на планеті. Саме тут регулярно фіксується максимальна плюсова температура, яка влітку нерідко перевищувала 50 градусів за Цельсієм. Тож роботи доводилося починати о 4 годині ранку і закінчувати до 11-12 години дня, коли спека ставала практично нестерпною.
Персонал дорожників
Це був перший об’єкт, що будувала компанія Альтком в Іраку. І на старті проєкт був повністю укомплектований співробітниками з України. Таке рішення було ухвалене, оскільки на початку не було впевненості, що на місці вдасться знайти достатню кількість кваліфікованого персоналу. Згодом у команду почали набирати працівників з місцевих, які добре себе зарекомендували. В Іраку це сприйняли позитивно. Українці залишилися переважно на керівних посадах.
Читайте також: Сміттєві полігони Донбасу заповнені на 90%. Як місцеві активісти вирішують проблеми поводження з відходами
Соціальна складова виявилася вкрай важливою не лише для іракської влади, а й для чиновників Світового банку, який узяв на себе фінансування відновлення шосе №1. Уперше за свою багаторічну і дуже активну роботу в сфері дорожнього будівництва робили не тільки безпосередньо дорогу, але і незвичні супутні об’єкти.
Проєктом було передбачено також будівництво своєрідних КПП: у країні, де досить високий ризик терактів, ці об’єкти стали невід’ємною частиною життя.
Соціальні об’єкти на трасі
На генерального підрядника було покладено також обов’язок облаштувати вздовж дороги спеціальні майданчики для торгівлі. Так в Іраку піклуються про те, щоб дати можливість заробити на життя людям, що живуть в поселеннях уздовж трас.
Компанія побудувала спеціальні майданчики, де місцеве населення могло б вести свій бізнес, тримати маленькі магазинчики, майстерні. Це було прописано в контракті – спорудження соціальної придорожньої інфраструктури. Це пріоритет Світового банку – забезпечити якийсь зиск громадам, які проживають в безпосередній близькості до дороги. Щоб люди могли займатися підприємництвом, якимось ремеслом.
Читайте також: Одеська «Жіноча майстерня меблів»: про запуск бізнесу з боргами, сексизм і роботу «душевненько»
Безпосередньо робота над проектом тривала майже 4 роки. В Альткомі пишаються тим, що за цей час не допустили жодного нещасного випадку. Адже безпека є безумовним пріоритетом компанії в реалізації і управлінні проектом, що дозволило уникнути травматизму і проблем під час виконання робіт.
Українська компанія зуміла гарантувати безпеку як для своїх робітників, так і для учасників дорожнього руху.
Офіційно будівництво об’єкта завершилося в 2020 році – тоді відремонтовану дорогу урочисто відкрили за участі представників місцевої влади. А далі розпочався гарантійний період відповідальності. Всі недоліки, проблеми та пошкодження на об’єкті, які виникнуть або будуть виявлені протягом періоду відповідальності, генеральний підрядник зобов’язаний усунути за власний рахунок. При цьому контролює якість виконання робіт, а після – і готового об’єкта авторитетна інжинірингова компанія-супервайзер. Її, згідно з міжнародною практикою, також визначають за допомогою тендерів.
Репутація українців
І оскільки головним капіталом таких компаній є бездоганна репутація, яку вони заробляють десятками років – подібний підхід гарантує професіоналізм і об’єктивність. А позитивний вердикт інженера-супервайзера є високою оцінкою для компанії, яка проводила будівельні роботи.
Читайте також: Сію-вію зеленесенькі: сім українських брендів, які роблять одяг, взуття та їжу з конопель
Безпосередньо на минулому тижні після проведення ретельної інспекції, під час якої професійна комісія протягом декількох днів прискіпливо вивчала побудовану дорогу – інспектор супервайзингової компанії написав замовнику будівництва, іракському автодору, офіційного листа, в якому рекомендував прийняти об’єкт в експлуатацію і підтвердив якість виконаних робіт.
Введення об’єкта в експлуатацію очікується найближчим часом.
У компанії розповідають, замовник вже зараз запрошує взяти участь в наступних тендерах, зокрема тих, що фінансуються на гроші Світового банку.
Нагадаємо, на київських дорогах замінять шість великих перехресть круговими розв’язками.
Як ми повідомляли раніше, на Тернопільщині відкрили рух відбудованим мостом через річку Сирет.
Усі фото: news.obozrevatel.com.
В Україні створили національну платформу розвитку атомної енергетики «Енергія майбутнього». У проєкті засновники обіцяють зробити нас лідерами у сфері мирного атома.
Про це повідомили в Українському ядерному товаристві.
Для кого та для чого
Як говорять засновники платформи, «Енергію майбутнього» створили, аби згуртувати фахову спільноту, науковців, представників бізнесу та молодь. Завдяки ініціативі планують спільно працювати над модернізацією, впровадженням інновацій та відновленням ядерної галузі.
Читайте також: Франція передасть саперам ДСНС шість роботизованих систем для розмінування
Як працюватимуть
«Енергія майбутнього» оцінюють як довгостроковий інституційний проєкт, у якому вже визначили основні напрямки:
- Nuclear Hub. SMART (впровадження технологій малих модульних реакторів);
- Nuclear Hub.H2 (воднева енергетика);
- Nuclear Hub.INDUSTRY (підтримка промислових підприємств).
Учасники «Енергії майбутнього» займатимуться підготовкою аналітичних продуктів, підтримкою освітніх програм і популяризацією новітніх ядерних технологій.«Вона [платформа] стане центром генерації нових ідей, розробки експертних рішень та формування партнерств, які сприятимуть виходу України на новий рівень міжнародної співпраці у сфері атомної енергетики», – прокоментував створення хабу керівник Енергоатома Петро Котін.
Нагадуємо, що ЗСУ посилюють оборону роботами-вогнеметниками українського виробництва.
Фото обкладинки: Depositphotos
Фото підписантів: Українське ядерне товариство
Аби розповісти про неймовірні історії успіху малого та середнього українського бізнесу, який попри війну продовжує динамічно розвиватися. Цей проєкт – частина нашого великого дослідження явища української мрії.
Оксана Дево шукала гіпоалергенні речі для своєї дитини та племінника, які були алергіками. Врешті вирішила сама створити для малюків безпечну ковдру з коноплі. Так з’явився бренд DevoHome.
Жінка першою в Україні відродила ткацтво з конопель, довела, що конопляний одяг може бути м’яким, теплим і навіть розкішним, а також запатентувала перше у світі конопляне хутро. Текстиль Оксани Дево — не про моду, а про здоров’я й турботу про планету.ШоТам дізнався, як мама трьох дітей побудувала бізнес, що став частиною життя цілої родини.
Оксана Дево
засновниця бренду конопляного текстилю DevoHome
Відродили українську традицію ткацтва з конопель
Ми — перша сім’я в Україні, яка почала відроджувати коноплеткацтво. У 2013 році ми довго експериментували з волокном, шукали, що з нього можна створити. Зрозуміли, що для сну воно підходить найкраще, бо гіпоалергенне. Ще й конопля — унікальний рослинний матеріал, в якому не заводяться шкідники: навіть у подушці чи ковдрі не буде пилових кліщів.
У мене та в сестри діти-алергіки. Саме тому ми спершу створили колекцію конопляних покривал для новонароджених. Проте масово як бренд для дітей не вийшли, тому що побачили набагато більшу зацікавленість від дорослих.
Оксана Дево разом з родиною біля технічних конопель. Фото надала героїня
Ми створили колекцію кольорових ковдр і покривал для дорослих, яку представили на відомому маркеті в Києві. Я раніше працювала журналісткою, тому знала людей зі світу реклами, піару та медіа, які нас підтримали: вони почали купувати наші ковдри й розповідати про них своїм друзям.
Тоді ще в Україні не було конопляних ковдр, тому люди дивувались, питали, що всередині, і жартували: «А це точно не можна скурити?». Щоб познайомити з матеріалом, ми навіть шили шкарпетки — продавали їх майже задарма. Людина відчувала, як носиться річ з коноплі, й поверталась уже за ковдрою. Ось так і працювало «сарафанне радіо».
У нас не було сайту, тому ми створили у фейсбуці альбоми, де окремо були ковдри та покривала для дорослих і малюків. Так маленькими кроками вийшли на ринок як бренд DevoHome.
Оксана Дево постійно досліджує коноплеткацтво. Вона планує провести у вересні фестиваль, аби показати, як інновація може поєднуватися з традиціями. Фото: Оксана Дево
Ми — не про дизайн чи маркетингову стратегію, а про здоров’я. Коли людина спить під нашою ковдрою, на нашій подушці, вона відчуває різницю, і люди до нас приходять за повторними покупками.
У мене утилітарний, простий дизайн, як і я. Мене приваблює тільки натуральність — не фарбовані текстури, а сама структура. На це є свій покупець, але він нішевий, а не масовий.
Бренд, який дбає про довкілля
У сучасному коноплеткацтві наша головна мета — створювати якісний продукт для здоров’я людей. Усі хочуть конопляну білизну, бо вона має унікальні властивості: антибактеріальна, протигрибкова, дихає, не накопичує вологу, не впливає на гормональний фон.
Проте, аби зробити її, спершу потрібно виростити коноплю, з якої отримуємо волокно. Але виготовити з нього тканину в Україні практично неможливо — таких виробництв у нас просто немає. Тому волокно відправляємо до Європи, де з нього прядуть нитку, а вже з неї тчуть тканину. Європейці змогли зробити матерію з коноплі м’якою, і ми змушені замовляти її там. Це дорогий і складний процес, але я прагну, щоб наші вироби залишались доступними.
Особливістю конопляної ковдри є те, що її можна прати, й вона не втратить своєї форми. Фото надала Оксана Дево
Ми ж спеціалізуємося на виробництві наповнювача. Волокно прочісується та проходить обробку, після чого з нього створюємо м’який наповнювач. Саме його використовуємо у своїх ковдрах, подушках, наматрацниках та інших виробах.
На початку бізнесу ми самостійно вирощували коноплю, тепер же закуповуємо органічну сировину з сертифікатом якості в українських фермерів. Важливо, що наше виробництво повністю екологічно чисте: я особисто контролюю, щоб у процесі не використовувалися жодні хімікати чи синтетичні домішки. Ми співпрацюємо тільки з тими, хто дотримується принципів екологічного виробництва.
Перше рослинне хутро у світі
Одним з наших найбільших досягнень став винахід рослинного хутра, яке я запатентувала. Разом з технологами довго експериментувала з волокном і створила хутро, яке є альтернативою натуральному та синтетичному. Воно біорозкладне, гіпоалергенне, тепле. Його можна носити без шкоди для тварин і довкілля.
Ми стали першими у світі, хто створив справжнє рослинне хутро — і це не маркетинговий хід. Ми не подавались на нагороди, не робили з цього сенсації.
Оксана Дево у співпраці з українськими дизайнерами випустила колекції одягу: пальт, жакетів і жилетів. Фото: Оксана Дево
Я постійно працюю над новими продуктами, тестую їх, розробляю дизайн і вдосконалюю технології. Цього літа ми плануємо випустити багато новинок, але залишаємося вірними основному фокусу — текстилю для сну та домашньому одягу. Найбільш улюблені товари серед наших покупців — це ковдра, подушка й наматрацник.
Однак починати бізнес було непросто. Коли приходиш з новим матеріалом, виробництва не в захваті. Усе налаштоване під синтетику: вона піддатлива, одного розміру, не пилить, не псує ножі. А конопля — навпаки. Тож працювати з нею погоджувалися неохоче й тільки за додаткову плату.
Цікава закономірність, що всі наші конкуренти — це наші колишні підрядники. Ми цей процес винаходили з нуля, і коли вони побачили, який виходить продукт, спробували поспати під ковдрою з конопель, то й самі почали таке робити. Конкуренти повторили весь наш асортимент з нашим візерунком, але, мабуть, то таке життя.
Сімейна справа, в яку доньки залучені з дитинства
Мої діти виростали в моєму бізнесі. Вони знають, як заробляються гроші, продаються та виробляються речі. Я рада, що вони з дитинства були включені в цей процес і розуміють, що гроші не ростуть на деревах. Показую їм на реальному досвіді бізнесу, скільки грошей заробляють люди в різних професіях.
Доньки Оксани допомагають у сімейному бізнесі, зокрема є фотомоделями бренду. Фото надала героїня
Моїм старшим донькам уже 18 і 20 років. Вони активно залучені в роботу компанії та заробляють зарплатню на своєму рівні — тобто менше, ніж інші працівники, тому що ще навчаються.
Наприклад, старша донька попросила включитися в дизайн кольорових ковдр з останньої колекції. Вона для себе розробила ковдру зеленого кольору, яка пасує до її червоного волосся. Пізніше ми зняли про це невеликий рекламний ролик.
Рухатися лише вперед, всупереч перешкодам
Тепер ми живемо сьогоднішнім днем і плануємо трішки довше, ніж на 3 місяці. Відчуваю, що я і люди навколо втомились очікувати й почали жити це життя. Проте через війну більшість нашої команди працює дистанційно.
Я зараз у своєму будинку — тому самому, з якого все починалося. У нас на першому поверсі залишилась маленька кімната, де колись був перший шоурум. Ми знову працюємо в будинку, як і в перші дні створення DevoHome.
Доньки Оксани мають свої улюблені речі з її бренду, якими постійно користуються. Фото надала героїня
Також я відкриваю ринок у Нідерландах — там взагалі немає конопляного текстилю. Мені дуже хочеться жити й працювати в Україні, а не вимушено розвивати бізнес за кордоном, проте в нас триває війна. Може статися що завгодно та коли завгодно, а в мене троє дітей — я не можу ризикувати.
Мрію створити в Нідерландах сильну команду, якій зможу довірити процес, щоб не доводилось постійно їздити туди-сюди.
Я завжди рухаюся вперед і не зупиняюсь. Не розумію, що б сталося, якби я зупинилася, і не хочу пробувати. Тому рух лише вперед — це навіть не обговорюється.
Якщо ви хочете почати власну справу, пам’ятайте: майже ніякі зовнішні перешкоди не можуть зупинити творчу та заряджену людину.
У Києві 23 травня відбудеться SUP DAY FORUM KYIV 2025. Організатори обіцяють перетворити подію на центр сили, стійкості та інновацій для українського бізнесу.
Про це повідомляє Спілка українських підприємців.
На форумі на учасників чекають:
- чіткі стратегії для розвитку вашого бізнесу;
- ексклюзивний нетворкінг із лідерами галузі;
- нові ідеї, що допоможуть вийти на новий рівень.
Серед спікерів: Вячеслав Климов, Володимир Поперешнюк, Сергій Созановський, Масі-Мустафа Найєм, Катерина Глазкова, Сергій Мільман, Світлана Павелецька, Марія Абдулліна, Борис Старинський, та багато інших.
Читайте також: Українець побудував у США бізнес з оборотом 3 млн доларів та створює робочі місця для переселенців
На SUP DAY FORUM KYIV 2025 розповідатимуть:
- Чому інклюзія – це не лише про соціальну відповідальність, а й про реальні бізнес-переваги.
- Які цифрові інструменти вже трансформують український бізнес.
- Як впроваджувати принципи сталого розвитку й оцінювати ESG-ризики на практиці.
- Яку роль відіграє підприємництво в національному відновленні.
- Яким буде український бізнес у нових регуляторних умовах євроінтеграції.
У 2024 році форум у Києві зібрав 380 учасників, 28 надихаючих історій підприємців та 30 потужних спікерів і дискусійних панелей. Цього року буде ще більше історій, глибші кейси, ще сильніші голоси бізнесу.
Реєструйтеся за посиланням.
Нагадуємо, що українські заклади долучилися до кампанії, щоб нагадати про захисників з «Азовсталі» (ФОТО).
Фото: Спілка українських підприємців
Кава в дріпах як донат: військовий створив бізнес, аби закривати потреби підрозділу
«Привіт! Я Спейс, командир роти, яку ми називаємо “Практика”. Ми з командою збираємо донати на...
Ще один спосіб сказати «дякую»: як підтримати поранених військових до Дня вишиванки
«Я красивий? Ану, сфотографуйте на мій телефон — я рідним надішлю. Це точно подарунок?» —...
Денжер — собака з Ізраїлю, що допомагає лікувати людей з прифронту. Історія однієї з місій у Бахмуті
Грудень 2022 року. Підвал будинку в Бахмуті — холодний і сирий. Тут зазвичай панує гнітюча...
«Я з покоління дітей, які у 2014 році писали листи солдатам, а потім стали ними». Це Дмитро, що у 18 пішов на війну
Йому було дев’ять, коли почалась війна — і саме з нею він дорослішав. Замість футбольних...