Суспільство
Українська кераміка: як вироби київських гончарів підкорюють світ
Кераміка від бренду SaGa Pottery нагадує кратер вулкану, морське дно, лавандове поле та зіркове небо. Ця українська майстерня виготовляє посуд незвичних форм з вигинами та природними фактурами, а її засновниками є закохана пара. Олександр та Галина спочатку захопились керамікою як хобі, а згодом перетворили його у бізнес. Пара працювала в міжнародних компаніях, але вирішила перейти у творчість. А сьогодні їх керамічні вироби купують за кордоном та замовляють топові українські ресторани.
Галина Канюка
Працювала маркетологом і міжнародній компанії. Чотири роки тому захопилась керамікою і разом з чоловіком Олександром заснували бренд SaGa Pottery.
Посуд з природними мотивами
Ми хочемо створювати не просто кераміку, а речі, які будуть дарувати насолоду та надихати. Виготовляємо чашки, склянки, тарілки та предмети інтер’єру. Починали робити також вази різних форм, горщики, люстри, світильники, раковини для ванни.
Ми не хочемо створювати різні тарілки тисячами штук — це не наш напрям. Ми любимо, щоб в кожному виробі можна було побачити дотик людської руки. Нерівні рвані краї виробів, оригінальні форми і яскрава глазур — це про SaGa Pottery. Наш посуд може нагадувати вам порив вітру, хвилю, лавандове поле чи зіркове небо. Всі концепції народжуються в природі і вона не ідеальна. Тому ми хочемо, щоб і наші вироби були такими ж справжніми. У нас є кілька напрямків роботи. Перший — це яскраві кольори, друга — сезонні колекції у спокійних тонах, третій — посуд натуральних кольорів, який нагадує японські мотиви.
Наш бренд з’явився у 2016 році — облаштували майстерню з невеликим шоу-румом і робили керамічні речі, що були нам до душі, насолоджуючись процесом. Ми працюємо як з гончарним кругом, так і без. Звісно, робимо посуд і на замовлення. Але якщо клієнт приходить і хоче “ось таку тарілочку”, то ми завжди пропонуємо варіанти у нашому стилі, адже постійно експрементуємо.
Як створюється керамічний посуд?
Процес створення кераміки починається з задуму. Ми довго обговорюємо, надихаємось європейськими чи японськими авторами, які передають техніки роботи з покоління в покоління вже десятки тисяч років. Далі, коли вигадали виріб, надаємо йому форму — ліпимо руками, або на крузі. Форма повинна постояти кілька днів і підсохнути.
Читайте також: Сучасна українська кераміка: топ-8 українських виробників посуду
Коли ми бачимо, що виріб повністю сухий, то ставимо у піч при температурі 1000 градусів. Дуже важливо, щоб форма не була вологою, адже вона може просто тріснути. Виріб має стояти в печі доти, поки вона не охолоне. Далі дістаємо його і вже потім фарбуємо.
Є багато технік як можна надати глині кольору. Ми надаємо перевагу поливам і випалам у вогні. Поливу, або глазур наносимо на виріб і ставимо його ще на добу у піч при температурі 1100-1250 градусів. От тоді вже фінал. Дуже цікаво, що полива при температурному режимі змінює свій колір. Ви зможете ставити в піч одні кольори і малюнки, а дістати зовсім інші. Це найзахопливіший момент, адже результат завжди неочікуваний. Справжня магія. Ви дістаєте цей пиріжок ще теплий і розглядаєте всі ці кольори і поєднання, якісь там моменти, які ви задумували і як насправді вийшло. Можете дуже засмутитись, або зрадіти, бо при поєднанні полив виникають такі ефекти, про які ви навіть не знали. Взагалі для нас процес виготовлення — це медитація, коли думки відпочивають.
Та й ця робота має багато складнощів. Десь недосушили, чи зробили занадто товсте дно, погано перемішали глину — виріб трісне. А ще для кожної поливи може бути різний температурний режим і це також потрібно враховувати — при 1100 градусів вона дасть один колір, а при 1250 – зовсім інший. Дуже багато тонкощів і майстри, які займаються керамікою все життя, точно скажуть, що тільки методом постійних експериментів ви досягнете того ідеалу.
Як користуватись керамічним посудом?
- Не можна ставити на відкритий вогонь чи електричну плиту. Керамічний посуд може витримати максимальну температуру – 200 градусів.
- Посуд краще мити руками. Якщо постійно користуєтесь посудомийкою, то десь за рік фарба може потьмяніти і виріб буде не такий яскравий.
- Якщо тільки дістали посуд з холодильника — не варто відразу ставити в духовку. Він повинен трохи нагрітись. Інакше може тріснути.
Щоб стати керамістом головне – бажання
Якщо ви хочете стати керамістом, то найголовніше — дуже цього хотіти. Знаєте, це дуже важка праця, ти цілими днями брудний, весь одяг та руки у глині та пилюці. Потрібно марити цією справою і тоді все вийде.
Коли ми тільки починали, то нам казали, що це важке ремесло і обов’язково потрібно мати свій стиль, щоб відрізнятись від інших. Кожен кераміст має свою харизму.
А щоб відкрити свою майстерню, можна навіть не мати гончарного круга. Ми придбали його, бо хотіли навчитись працювати як на ньому, так і просто руками. Спочатку купили невеличку піч — це необхідно для кожного кераміста. Проте, якщо збираєтесь робити більш масштабне виробництво, то потрібно мати потужнішу техніку. Коли наша справа почала розвиватись, ми придбали піч німецького виробництва. Вона коштує десь $2000-2500. Але це того варте.
Ми купили гарну техніку і хороші матеріали. Поливи брали також в Німеччині, а от глину в Україні, у Слов’янську. Там є велике родовище глин і завод, який її переробляє. Глина є різна — чорна, біла, червона, з пігментом. Коштує десь 20 гривень за кілограм.
Покинули престижні роботи заради глини
Ми з чоловіком разом створюємо керамічні вироби і вдихаємо у них життя. SaGa – це наші ініціали (Саша та Галя), а Pottery перекладається як кераміка.
Спочатку ми з Олександром просто зацікавились глиною та вирішили спробувати щось зліпити своїми руками. Ми взагалі творчі люди, раніше разом писали картини і захотілось чогось нового. Пішли до майстра, який дає майстер-класи, почали вивчати різні техніки глини і температурні режими. Нам це сподобалось. Та й друзі, коли бачили перші вироби, казали, що у нас є свій стиль та відчуття глини. А ще багато подорожували, знайомились з іноземними керамістами, які залюбки ділились своїм досвідом. Тепер нас вдома є керамічна колекція, куди ми складаємо вироби різних майстрів з різних країн. Дуже захоплює і надихає.
Читайте також: Покутська кераміка: як гончарі просувають ідею “українське – це круто”
Спочатку ми працювали у невеличкій майстерні, а коли вироби вже не було куди ставити, то зрозуміли, що кераміка може стати справою нашого життя. Вирішили піти на перший маркет українських майстрів, щоб дізнатись думку чужих людей, а не тільки наших друзів. І у нас з’явились нові покупці.
Захват людей настільки нас надихнув, що ми з Олександром покинули свої роботи. Я працювала маркетологом в одній міжнародній компанії, а Олександр був директором з продажів. Це зовсім інший світ, який далекий від творчості. Тому ми вирішили, що хочемо присвятити кераміці своє життя. Так вже 4 роки ми маємо власну майстерню у Києві, активно займаємось розробкою нових дизайнів та нових цікавих проєктів. Є у нас вже і два помічники, адже неможливо вдвох робити такі обсяги. Можемо виготовити близько 500 виробів в місяць.
Кераміка коштує по-різному — чашки – 450-500 грн, тарілки – 400-100 грн, блюда – 1500-3000 грн. Все залежить від розміру, бо, наприклад, великі вази можуть коштувати і 12 000 і 20 000.
Серед клієнтів – українські ресторани та іноземці
Часто ми свій посуд представляємо на маркетах, тому кількість клієнтів лише збільшується. Наша кераміка представлена також в невеликих нішових магазинчиках Києва.
Одним із напрямків нашої роботи є співпраця з ресторанами. Для закладів Києва, Дніпра, Одеси, Харкова ми вигадуємо концепції, шукаємо кольори та форми. До речі, ресторани самі на нас виходили і казали: зробіть нам таких 300 тарілок. Та ми завжди переконуємо клієнтів, щоб створити індивідуальні речі. Нашу кераміку можна побачити у “Чачапурі”, “Sho”, “Мама-манана”, “China ma”, “Blur” та інші.
Читайте також: Мосяжництво, ткацтво і лозоплетіння: 7 брендів, які відроджують традиції
А ще у нас є клієнти за кордоном. Колись написала одна пара з Італії, яка надихнулась роботами українських майстрів. Чоловік працював шеф-кухарем, а дружина йому допомагала. Тому вони мали багато контактів ресторанів і захотіли продавати наші вироби в Італії. А от нещодавно готували 30 ваз для клієнтки з Катару. Її дуже надихнули саме наші розірвані форми, яскраві кольори і вона захотіла придбати такі вироби для івенту. Писали і з Відня — також хотіли продавати українську кераміку. Загалом, десь 10-15% наших продажів припадає саме на іноземців. Їх цікавлять наші майстри та вироби, тому якщо шукати можливості — знайдеш. Я вважаю, що нам пощастило, адже один може займатись виробництвом, а інший — відповідає за маркетинг, фотосесії, розвиток, співпрацю з партнерами. Такий сімейний творчий бізнес.
Суспільство
Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.
очільниця ГО «Юстина».
Вирішили створювати свою громадську організацію
Ми готували вдома на вогні. Газу не було, світла не було, а отже й інтернету — ми не знали, що відбувається. Але надавали медичну допомогу, прибирали у дворі, прали, годували собак і котів. Люди дуже згуртувалися.
«Юстина», бо справедливість
Місцеві не одразу звикли до таких заходів, а деякі вважали, що їм не потрібна психологічна допомога, і мали багато упереджень щодо психологів. Але зміни в тих, хто таки відвідував заняття, були помітні. Жінки ставали спокійнішими, більш розкутими, виговорювались. Між собою знайомились, бо навіть живучи в одному селі, могли ніде не перетинатися.
Спільний запит у селі — велопарковка
Діти там теж висловлювали свої думки, і мене тоді збентежило, що одна дитина каже: «Нащо писати? Все одно нас ніхто не чує». І мені так хотілося щось зробити для дітей, щоб вони бачили, що мрії мають здійснюватися.
Зробили покриття та надихнули інших на зміни
Коментарі
Як працюватиме новий маршрут?
- На ділянці Варшава – Рава-Руська курсуватиме поїзд польської залізниці PKP Intercity.
- На маршруті Рава-Руська – Львів – Чернівці працюватиме дизель-поїзд українського виробництва ДПКр-3.
Що змінюється для пасажирів?
Коментарі
Коментарі