Затоплені населені пункти, заболочені річки, зниклі види рідкісних рослин – такі наслідки роботи звичайної гідроелектростанції. Але кількадесят інноваційних станцій Дмитра Акішина можуть повністю замінити роботу Дністровської, наприклад, ГЕС – без зміни русла чи загачення рік.
Винахідник каже: потужні і дешеві, його безгребельні ГЕС – це вирішення проблеми, над якою з 1976 року працювали американські науковці.
Читайте також: У Запоріжжі на стоках із заводів запустили міні-ГЕС
Каже, наслідки своїми очима можна побачити, подивившись на малі ГЕС у Яворі чи Яблуниці – там, де раніше була ріка, тепер просто метри смердючого намулу перед греблями.
“Тестовий” екземпляр міні-ГЕС запустили на березі Дністра вчора, 24 квітня. Тепер на черзі – тестування інновації і запуск в усьому світі. Але питання – чи стане корисним винахід саме для України?
Звичайні ГЕС “вбивають” річки. А безгребельні?
Активіст громадської організації Петро Тєстов “Екологія. Право. Людина” розповів “ШОТАМ?”, що малі і великі ГЕС завдають значної шкоди біорізноманіттю місцевості, де розташовані.
“Внаслідок загачення гідрологічний режим річки змінюється. Вище греблі виникає водосховище, нижче греблі частина русла лишається маловодною. У випадках дериваційних ГЕС (коли річку “заганяють” в трубу) частина русла взагалі без води лишається. Тому негативно це впливає на рибу – вона не може мігрувати, і зникають види, яким треба для життя проточна швидка річка, а не ставок-водосховище. Звідси вже випливають такі наслідки, як замулення річкового дна, цвітіння води, знищення рідкісних видів рослин, які зростали на берегах річки”,
– каже Петро Тєстов.
Читайте також: На реконструкцію однієї з українських ГЕС виділять більше 1 млрд грн
Каже, наслідки своїми очима можна побачити, подивившись на малі ГЕС у Яворі чи Яблуниці – там, де раніше була ріка, тепер просто метри смердючого намулу перед греблями.
Негативний вплив робота класичних гідроелектростанцій має не тільки на довкілля, але й на економіку містечок навколо цих річок, каже еколог. За його словами, ГЕС шкодять водному туризму. А так звані малі ГЕС – це просто “схема” заробітку на зеленому тарифі, який в Україні один з найбільших в Європі.
Щодо безгребельної ГЕС еколог Петро Тєстов каже – не чув аби в Україні щось таке робили.
А тим часом Дмитро Акішин – директор луганського чавунно-ливарного виробництва – збирається запустити тестовий екземпляр незвичайної ГЕС на Дністрі. Саме його команда за переїздами на мирну територію та розвитком виробництва з нуля встигала проводити і розробку безгребельної (від слова “гребля” – авт.) гідроелектростанції (далі – безгребельна ГЕС), яка, за словами винахідника, не шкодитиме живності річок.
Українці впорались там, де американці не змогли
Підприємець зі своїми інженерами працював над інноваційною ГЕС з 2010 року ще у Луганську. Тоді винахід запатентували, але втілити задумане вдалося тільки у 2019 році. Роботу над винаходом призупинила війна: у 2015 році Дмитру Акішину довелось під обстрілами із допомогою української армії вивозити цех зі Станиці Луганської. А після переїзду на мирну Україну знадобилось кілька років, аби відновити роботу підприємства з нуля.
“Ідея з’явилась із американського сюжету про подібні безгребельні конструкції ГЕС. Їх думали використовувати для отримання електричної енергії з морських та океанічних підводних течій, але у них була проблема: технічні складнощі із передачею обертального моменту на вісь генератора (до 300 метрів). Тоді ж дізнався, що над розробкою ідеї американці почали працювати ще із середини 70-х років минулого століття”.
Але у науковців була проблема: великий розрив у співвідношенні між виконаною роботою колеса і енергетичними витратами на її виконання. Іншими словами, пояснює вінахідник: шкурка вичинки не варта.
Читайте також: Україна спільно з Туреччиною будуватиме Канівську ГАЕС
“Ми з нашими фахівцями почали думати, як вирішити цю проблему і зробити ГЕС потужнішою. Фактично наша команда вирішить завдання, яке не вирішили американські фахівці”,
– каже Дмитро
У основі роботи безгребельної гідроелектростанції – робота колеса, яке опускається під воду. Чим більша швидкість течії річки, тим швидше обертатиметься колесо, і тим більше електроенергії отримаємо на виході.
Гроші на розробку екологічної ГЕС Дмитро Акішин виконав за рахунок власних коштів.
300 таких ГЕС забезпечать місто-мільйонник
Конструкцію ГЕС ливарники виготовляли спільно із працівниками заводу «Будмаш», на якому було зроблено окремі деталі.
За кілька днів робота “тестової” електростанції запалить ліхтарі на набережній Могилів-Подільського. Це маленький екземпляр – завбільшки 6 метрів у діаметрі, який не розрахований на отримання енергії у промислових масштабах.
Читайте також: На Кропивниччині планують запустити сонячні станції потужністю 500МВт
Але от промислові ГЕС – в діаметрі до 36 метрів – дозволяють виробляти до 5 мегават потужності.
“Враховуючи, що на роботу приладів середньостатистичної квартири треба близько 5 кВ, 5 МВт – це освітлення близько 900 квартир“.
У порівнянні із сонячними електростанціями ефективність ГЕС Акішина більша у рази.
“Державі вартість закупівлі одного мегавата сонячної енергії коштує 700 тис – 1 млн. доларів. При цьому вона буде виробляти не більше 1 млн.кВт електроенергії на рік. Наша ГЕС при вартості одного мегавата у 500 тисяч доларів може виробляти на рік 8 млн 700 тисяч кіловат електрики”.
Щоби забезпечити місто-мільйонник електроенергією, потрібно 300 таких інноваційних ГЕС.
80 станцій замінять Дністровську ГЕС
Для ефективної роботи ГЕС потрібні ріки із сильною течією. Але в Україні їх не так і багато – той же швидкоплинний Дністер тече зі швидкістю 1 метр за секунду. До того ж, хоч і на Дніпрі, і на Дністрі є місця, де можна ставити такі станції автономно – але там є своя специфіка: береги та рівень води сезонно змінюються. Це може впливати на роботу інноваційної ГЕС.
“Припустимо, є протоки в Середземному морі, де є дуже великі водні простори – за глибиною і за швидкістю течій. Наші ГЕС можна там ставити у дуже великій кількості. В Україні ж не дуже багато річок зі швидкістю течії від 0,8 до 3 метрів в секунду, тому будемо підсилювати роботу уже існуючих гідроелектростанцій”,
– каже Дмитро Акішин.
І на Дніпрі, і на Дністрі є місця, де можна ставити такі станції автономно – але там є своя специфіка: береги та рівень води сезонно змінюються. Тож найбільш ефективним є використання цих конструкцій на скиданні електростанцій. Звичайні гідроелектростанції скидають непотрібний їм потік води з агрегату. Так як на скиданні утворюється велика швидкість течії, там можна наставити багато ГЕС і отримувати електрику.
Читайте також: “Нібулон” збудує потужний річковий термінал на Запоріжжі
“Наскільки я знаю, Дністровська ГЕС виробляє близько 300 мегават потужності на годину. Близько 80 наших промислових екземплярів можуть повністю замінити її роботу”.
Цінність цієї ГЕС – у екологічності виробленої енергії: вона не шкодить ні тваринному світу, ні рослинному.
У планах – “захопити” світ
Експериментальний зразок безгребельної ГЕС запустили вчора, 24 квітня, в присутності кореспондента #ШОТАМ на набережній Могилів-Подільського.
Зараз реєстрація патентів уже триває у Канаді, Мексиці, США та Японії – країнах, де така ГЕС може бути використана найбільш ефективно.
Читайте також: Переселенець із Луганська будує на Дністрі незвичну ГЕС
“Є домовленості з інвесторами США, Канади, Бразилії, Мексики, Японії та Південної Кореї. Їх коштом ми отримуємо патенти на наш винахід у цих країнах. У разі успішного застосування ГЕС у Могилів-Подільському, вони готові будуть зробити перші замовлення”.
У разі успішної роботи промислових ГЕС Дмитро Акішин створить українське конструкторське бюро, яке буде розробляти такі гідроелектростанції для замовників.
“Цінність цієї ГЕС – у першу чергу, у екологічності виробленої енергії: вона не шкодитиме ні тваринному світу, ні рослинному. Але буде і економічна віддача – порівняно дешева енергія. До того ж, плануємо створювати бюро принципово в Україні, аби усі кошти залишались у бюджеті країни”,
– розповідає він.
