Суспільство
Український часник вирощуватимуть на грузинських полях
Фермери Аджарії, що у Грузії, приступили до посадки часнику високоурожайного сорту “Любаша”, вирощеного в Україні. Про це розповідає видання East-fruit.
32 “українських” гектари
У 5 муніципалітетах Аджарії роздали 48 000 кг посадкового матеріалу, розрахованого на покриття, в цілому, 32 га. Аджарці отримали цей часник у рамках підпрограми “Сприяння розвитку виробництва високоефективної однорічної сільськогосподарської культури – часнику” Центру управління агропроектами Міністерства сільського господарства Аджарії. Також фермерам роздали всі необхідні для догляду за часником мінеральні та органічні добрива і гербіциди.
Читайте також: В Україні вирощують китайський фінік, листя якого коштує 130 грн за 100 грамів
За інформацією Міністерства сільського господарства Аджарії, проект реалізується на умовах співфінансування: 70% вартості посадкового матеріалу, добрив і гербіцидів покриває держава, 30% – самі фермери. При цьому суму співфінансування фермери повинні будуть виплатити лише влітку 2019 року – після закінчення збору врожаю часнику.
Читайте також: Херсонський шафран продають до Великобританії та Азербайджану
Урожайність часнику “Любаша” очікується на рівні 7-10 тонн на гектар. Мета вищезгаданої підпрограми – підвищити кількісні та якісні показники виробленого в регіоні часнику, замінити нині вирощувані в Аджарії низьковрожайних сорти часнику високоврожайними сортами, – відзначили в міністерстві.
Суспільство
- передбачити можливість подання електронної митної декларації засобами Порталу «Дія»;
- запровадити електронну базу даних для коригування митної вартості транспортних засобів, яка міститиме інформацію про митну вартість нових легкових автомобілів з урахуванням марки, моделі, об’єму циліндрів двигуна, типу пального;
- запровадити механізм коригування митної вартості вживаних легкових автомобілів.
Суспільство
Соціальне таксі та мініфільм про дітей з інвалідністю
Шукали гранти, аби допомогти переселенцям в громаді
«Ми дали можливість відчути себе людьми, адже створили всі необхідні умови для життя. А ще тут працюють переселенки, які як ніхто розуміють мешканців шелтеру, адже самі колись були на їхньому місці», — ділиться Наталія Катрюк.
Знайшла себе в допомозі іншим
«Ми надаємо людям дах над головою, аби вони мали час зупинитися, оговтатись і подумати, куди рухатись далі. Коли я приїхала в громаду, то була в стресовому стані, тому розумію, наскільки важлива підтримка. Ми не хочемо залишати людей наодинці з їхніми спогадами та страхами», — каже Олена Птухіна. Перебувати в шелтері можна від трьох місяців до пів року.
«Коли пройшов шок після переїзду з Харкова під обстрілами, то настала апатія, але я знайшла себе в роботі. Тут почуваюся на своєму місці, адже допомагаю людям вийти з того стану, в якому була сама. Це додає мені енергії. Вдячна громаді, яка нас прихистила та допомагає рухатися далі. Люди тут багато допомагають переселенцям та один одному, в тому числі завдяки активній лідерці», — каже Олена Птухіна.