Українські вчені в Антарктиді зробили унікальне відкриття

Ударний безпілотник Сполучених Штатів MQ-9 Reaper перевірив українську протиповітряну оборону на західному кордоні нашої держави.

Про це пише Український мілітарний портал.

Зазначається, що спільні тренування вперше стосуються випробувань системи протиповітряної оборони нашої держави.

Головна мета заходу – обмін досвідом у сфері протиповітряної оборони та реагування на актуальні виклики технологічного сьогодення.

 

Підрозділи Повітряних Сил ЗСУ здійснюватимуть виявлення, відслідковування, захоплення цілі на супроводження та імітації знищення БПЛА MQ-9 Reaper.

Читайте також: Міжнародний день сексу: Як працює український секс-шоп Lovespace (16+)

Це надасть підтримку українським підрозділам ППО під час застосування наземних засобів зенітних ракетних військ повітряного командування.

MQ-9 Reaper – розвідувально-ударний БПЛА розроблений компанією General Atomics Aeronautical Systems для використання у ВПС США, ВМС Сполучених Штатів, і Британських Королівських військово-повітряних силах.

Перший політ відбувся 2 лютого 2001 року. Створений на основі MQ-1 Predator. Оснащений турбогвинтовим двигуном, що дозволяє розвивати швидкість понад 400 кілометрів на годину. Практична стеля становить 13000 метрів. Максимальна тривалість польоту БПЛА MQ-9 Reaper дорівнює 24 годинам.

Читайте також: Як вінницькі школярі рятують місто від сміття

Має 6 підвісок для озброєння та може бути озброєний протитанковими ракетами AGM-114 Hellfire класу “повітря-земля”, керованими бомбами Mark 82 та іншим озброєнням.

Нагадаємо, Дрогобицьку інженерну техніку прийняли на озброєння ЗСУ.

Також військові провели тренування з застосуванням димових машин.

Як ми повідомляли раніше, артилерійський дивізіон ЗСУ провів бойові стрільби.

Усі фото: mil.in.ua.

У вівторок, 1 грудня, у світі відзначають Щедрий Вівторок. День, коли у понад 154 країнах влаштовують акції на користь благодійних організацій, розповідають про це в соціальних мережах із закликом робити добрі справи.

Про це пише Вечірній Київ.

Долучитись до «GivingTuesday. Всеукраїнський день добрих справ»  можна  завдяки ініціативній групі у складі Фонду родини Загорій, Благодійного фонду «Таблеточки», «Клубу Добродіїв», а також Українського форуму благодійників.

Щедрий Вівторок не має конкретного формату чи плану дій. Кожна людина, організація чи бізнес можуть втілити в життя власну ідею, проект або захід. Це стимулює креативність та надихає генерувати нові ідеї.

 

У фонді розробили навіть своєрідний календар добрих справ, які розписані на тиждень:

1.12 — долучайся до флешмобу «Добро має звучати голосно» від #ЩедрийВівторок та розкажи добру історію на своїх сторінках у соцмережах.

2.12 — вислови подяку цієї Вдячної Середи, скажи «дякую» всім, хто долучився до Щедрого Вівторка та хто поширював інформацію про добрі справи! 

3.12 — підтримай  Благодійний фонд “КОЛО” в рамках фандрейзингового марафону та допоможи зібрати кошти для покращення технічного оснащення спеціальної школи-інтернату для дітей з вадами слуху. Зробити донат можна за посиланням 

4.12 — реєструйся на #ЩедрийЗабіг, який реалізують 19 грудня спільно з KIND Challenge

5.12 — підтримай благодійний фонд  МБФ “Справедливість”,  який в рамках #ЩедрийВівторок збирає кошти на купівлю кардіомонітору для цілодобового контролю за станом серцевої діяльності новонароджених

6.12 — здобудь нові знання за благодійний платіж та допоможи Zagoriy Foundation зібрати 50 000 грн на проєкти в рамках фандрейзингового марафону. Вони проводять лекції за благодійний платіж. 

Україна офіційно долучилася до всесвітнього благодійного руху Giving Tuesday в 2018 році.

Читайте також: Як вінницькі школярі рятують місто від сміття

Нагадаємо, медзаклади Донеччини й Луганщини отримали кисневе обладнання завдяки ЄС та ООН.

Як ми повідомляли раніше, інженерно-аеродромний батальйон отримав допомогу від США.

Красноїльській громаді Чернівецької області передали нову карету швидкої допомоги, що обладнана кардіографом та дихальною апаратурою.

Про це пише 0372.ua.

Читайте також: «Швидка» приїжджатиме швидше: у МОЗ розповіли як зміниться «екстренка»

Як зазначається, автомобіль закупили за майже 2 мільйони гривень державного бюджету. Спецавтомобіль обладнаний:

 

• дефібрилятором,
• дихальною апаратурою,
• кардіографом.

Карета економний дизельний двигун, м’який хід, автономний обігрів салону як для медиків, так і для пацієнтів.

Читайте також: Міжнародний день сексу: Як працює український секс-шоп Lovespace (16+)

Наступна така машина за тиждень має бути передана пункту екстреної допомоги села Банилів-Підгірний.

Наголошується, що запасу кисню в автомобілі вистачить на транспортування хворих на декілька сотень кілометрів.

Читайте також: «Непустир»: як у Добропіллі мешканці перетворили звалище на публічний простір

Нагадаємо, на Франківщині медики отримали 7 нових “швидких” для боротьби з коронавірусом.

Як ми повідомляли раніше, у найбільшій лікарні Львова створять вертолітний майданчик.

Усі фото: 0372.ua.

Станція сортування сміття Shuttle працює вже рік. Її заснували старшокласники на території школи «Аїст», де вони навчаються. За цей час школярі вивезли понад 3 тонни сміття, збільшили кількість категорій вторсировини до 24 та пережили крадіжку.

Попри волонтерський формат роботи та карантин, станція сортування продовжує приймати сировину і в майбутньому планує розширюватися.

Ініціаторка проекту та екоактивіста Марія Ошовська разом з волонтером Андрієм Бураковим розказали, як перетворили закинутий шкільний сарай на станцію «глибокого» сортування сміття, з якими зіштовхнулися проблемами та чому це не просто дитячий шкільний проект.

Марія Ошовська

Навчається на першому курсі УКУ. Займається еко-просвітою та охороною довкілля. Дівчина втілила декілька екопроектів в своїй школі та місті. Зокрема ініціювала акцію у вінницьких кав’ярнях, щоб заохотити людей зменшити використання одноразових горняток та купувати каву в свої. Зараз Марія працює в організації European Democratic Education Community.

Хто приходить на станцію

Коли ми відкрилися минулоріч, то багато чого не знали. Не було досвіду. Навіть зробити вивіски виявилося проблемою. За рік змінилося майже все, зокрема зрозуміли, що приймають зі сміття на переробку, а що ні. Куди це здавати, в яких об’ємах і умовах.

Бувало і буває, що люди приносять вторсировину, для якої немає фракції (фракції — категорії, на які сортують сміття для подальшої переробки – ред.) — утилізувати її ми не зможемо. Тоді пояснюємо чому, що і як. Вони можуть або забрати її назад і знайти своє застосування. Або викинути в смітник на нашій станції, щоб не возити з собою.

Є постійні «клієнти», які знають, як сортувати. Є новенькі, яким потрібно допомогти з цим. Приходять вінничани, яким в середньому 20-30 років, часто сім’ї. Наші однолітки забігають, інколи батьки відправляють дітей самих і ті приходять сортують. Більшість приносять нормальні не брудні речі, найчастіше пет-пляшки та скло.

Загалом виходить тонна сировини в місяць з усіх фракцій. В команді 11 волонтерів, які чергують по тижням і допомагають з сортуванням. Також допомагають місцеві організації. Школа надала приміщення, а це вже неабияке везіння. Адже знайти безкоштовне приміщення в місті майже нереально.

 

Сортують сміття на 24 фракції

Ми зачинялися на карантин і відкрилися на початку літа. За період самоізоляції у людей назбиралося чимало вторсировини, тому навантаження на волонтерів збільшилося. Ми працюємо в чотирьох два рази на тиждень по три години позмінно. На одній зміні працюють 4 людини. В середньому до нас приходить 10-15 людей кожні три години. Але останні два тижні людей побільшало рази в три, й об’єм сировини також збільшився.

Зараз в нас 24 фракції. Приймаємо майже все з побутових речей: скло, макулатуру, алюмінієву та сталеву банки, поліетилен, пет-пляшку, пластик за маркуванням 2, 4, 5, 6, 7, тетрапак та одяг.

Усього чотири основних потоки, куди йде сировина. Два найбільших — ТОВ «Вторма Юа», куди здаємо скло та пет-пляшки та завод «Руслана», який виготовляє з поліетиленових відходів полімеркомпозитні вироби: люки, садову плитку та «лежачих поліцейських» зі сміття.

Зазвичай в інших містах не приймають такий вид пластику, але нам пощастило, що завод знаходиться у Вінниці та приймає непопулярні для переробки речі як от пакети тоненькі, упаковку з-під печива, шоколадок, контейнери для їжі. Тому багато хто дивується, що ми взагалі можемо таку сировину на переробку віддавати.

Читайте також: Здай пляшку – отримай винагороду: українці створили екологічний додаток

Тканину та одяг віддаємо в проект «Vereta», який виготовляє ткані килимки на старовинних верстатах. Іншу частину відсортованого сміття, яке не переробляється, відправляємо у Київ на високотемпературне спалювання. Скоро шукатимемо людей, які допоможуть з цим. Раніше в нас були менші об’єми, тому могли посилками відправляти до Києва. Зараз це вже не вигідно.
Не приймаємо те, з чим небезпечно працювати школярам: лампи, батарейки, електроніка.

Зробили сортувальню Shattle із сараю

Ми назвались Shuttle, тому що мені до вподоби космічна тематика. Це щось тісно пов’язане з надією на краще. Крім того, шатл — космічний човен багаторазового використання. А в цьому ми вбачаємо важливу відповідь на проблему відходів.

Станція сортування зараз — це три кімнати. Вхід в кожну з вулиці. Перша кімната — сортувальна: в ній відбувається основна робота з людьми, та сортування на різні фракції. Друга — для більш подрібненого зберігання: те, що ми здаємо у менших об’ємах, але відсортоване на багато різних фракцій. Також зберігаємо там всілякі інструменти. Третя — основне приміщення для зберігання великих об’ємів вторсировини.

Станція сортування знаходиться в приміщенні колишнього шкільного сараю, про існування якого мало хто взагалі знав. Його не використовували і приміщення виглядало кепсько. Там не було освітлення, усі кімнати були вщент заповнені непотрібними речами, які туди складалися протягом років.

Спочатку ми з волонтерами усе почистили, полагодили і облаштували. Постелили підлогу, яка згоріла. Фасад пофарбували та розмалювали. А потім нас обікрали…

«Все що залишається біля станції — пропадає»

Виламали навісний замок разом з петлями. Тому двері довелося замінити на металеві. Встановили світильник, який, на жаль, також викрали разом з візком, який певно можна перепродати або на металобрухт здати. І те, що ми досі не можемо зрозуміти — забрали маленький екран від ваг. Самі ваги не чіпали.
Не думаю, що це був продуманий заздалегідь план. Мені здається, що це просто поштовх душі не дуже дорослих людей.

Інколи ми проводимо експерименти. Після чергування, приміром, залишаємо тумбочку біля станції. Наступного дня приходимо — її немає. Все що залишається біля «Шатлу» — пропадає.

Коли тільки відкривалися, в одній з кімнат була величезна шафа. Ми її виносили втрьох. Тоді щодня працювали і залишали шафу назовні, адже було важко її кожний раз вносити і виносити. Шафа стара, побита, в жахливому стані. Ми в неї речі складали, ганчірки усілякі. Думаємо, ну шафу точно ніхто не забере. Проте одного разу шафи не стало.

Ми зробили майже все, що від нас залежить, щоб максимально убезпечити станцію від крадіжок. В школі є охоронець, встановлений датчик руху. Думали як поставити камери, але через проблеми з електрикою, їх можна встановити тільки якщо протягнути проводку через шкільне поле. Окрім того гілки дерев затуляють огляд.

Частково Shuttle охороняється камерою, яка встановлена в школі. Але це понад 100 метрів відстані і розгледіти деталі на відео потім неможливо.

Сміття поштою

В нас є адреса, на яку люди відправляють сміття з інших міст, а наші волонтери його потім сортують. Зазвичай відправляють неліквідний пластик, який людина не має змоги здати у своєму місті. Він відправляється на завод «Руслана». На одному з тижней три посилки отримали: дві з Одеси та одна з Вінниці у Вінницю. Дівчина написала, що в неї дуже багато накопичилося сировини, тому вона не змогла приїхати і відправила поштою.

Деякі пишуть і цікавляться чи точно ми усе отримали і чи все добре. Але потім, коли ми вже на сторінці зробили офіційний пост про таку можливість, люди стали просто надсилати, попередньо не зв’язуючись.

Основна проблема — не вистачає волонтерів

Поки що розширюватися не виходить, однак плануємо. Хотілося б в центрі міста відкрилася ще одна станція сортування Shuttle, але потрібно приміщення, яке має бути поділене на дві частини для складування. Таке важко знайти.

Основна проблема з волонтерами в тому, що це мають бути саме школярі. Вони підходять для нашого проекту. Крім загальної еко-ідеї, ми підтримуємо дружні відносини в колективі, адже усі ми з однієї маленької школи й товаришуємо між собою.

Зараз працюємо над тим, щоб була змога брати волонтерів не з нашої школи. Просто в нас немає ніякої заробітної плати. Не кожен хоче працювати за таких умов. Волонтера потрібно ще місяць навчати, щоб він міг бути повноцінним членом команди.

Труднощі з логістикою

Проблема залишається в діалозі між чотирма ланками. Є людина, станція сортування Shuttle, заготівельник (Заготівельники — посередники на ринку заготівлі вторсировини; . скуповують і зберігають сировину та продають заводам на переробку – ред) і завод. Усі вони мають схожі цілі. Але діалог між нами усіма не дуже добре налаштований. Часто виникають проблеми. Сфера динамічна, з’являються нові способи переробки, а заводи інколи змінюють умови постачання. Це впливає на заготівельника, на нас і на людину, яка приносить вторсировину.

Є фракції, які не такі популярні як скло. Приміром, тетрапак, який має змішаний тип:
папір, пластик і алюмінієвий прошарок. А також продукція від побутових засобів з маркуванням PET. Вона матова, кольорова і її не так легко переробити. Це проблемні фракції в сортуванні сміття.

І ми мали справу з одним заготівельником, який нас запевняв, що приймає таку вторсировину, є місця переробки та все налаштовано. А потім дізналися від інших, що насправді він таку сировину не купує. Коли перепитали заготівельника напряму, нам пояснили, що заводи змінили свої умови і тепер не приймають такі фракції. Звичайно карантин також на це вплинув, однак те, що Shuttle не проінформували, поставило нас в незручну ситуацію.

Якщо у заготівельника залишається вторсировина, яку вже не приймає на переробку завод, то вони шукають інші шляхи її утилізації.

Тим паче, що за певну сировину вони вже заплатили, тому в їх же інтересах знайти консьюмера. Однак ми не можемо бути цілком впевнені в цьому, адже немає опублікованих звітів щодо їх роботи.

Ми потім знайшли інші шляхи збуту, але проблема відкритості тут — основна. Завжди думаю, що кожній ланці потрібно відкрито говорити про те, що вона робить і чому вона це робить. І тільки тоді можна буде щось покращувати.

Куди йдуть кошти з вторсировини

Це невеликі гроші за збут сировини і вони майже завжди витрачаються на те, шоб станція сортування розвивалась. Приміром за 233 кг шуршику, РЕ, PP, PS та змішаного пластику заробили 433 грн. Нам потрібно купувати мішки, коли, приміром, на заводі їх десь загублять і ми не можемо їх забрати звідти. Побутові потреби, медикаменти, скотч. Також відкладаємо фінанси на подальше розширення станції. Хочемо отримати грант, щоб відкрити приміщення, залучати волонтерів.

Для багатьох сортування — це зайва морока

Інколи люди думають, що це черговий проект, де все скидають в одну купу. Звісно, це не так. Одна з наших цілей — зробити сортування доступним, почати взаємодіяти в зручному форматі.

Мені запам’яталася досить дивна, але водночас реальна фраза одного чоловіка, який розмірковував над тим, що сортувати важко. Потрібно завжди думати, що ти купуєш і куди потім кинути. Для багатьох це зайва морока. Проте він сказав: «Але не можна інакше. Так же і має бути». Як показує наш проект — це реально. Хочеться вірити, що це не так важко як здається.

Словник

Шуршик — упаковка з матеріалу поліпропілен (маркування 5 РР). Вона рветься рівною лінією при надриві. До шуршику відносять етикетки від води, упаковки від круп, шоколадок тощо.

РЕ, PP, PS — маркування пластику. PE — поліетилен. Це пакети, маркування 2/4 (поділяється на HDPE та LDPE).

PP — поліпропілен. З нього виготовляють кришки для пляшок, пляшки для кетчупу, посуд для гарячих страв,контейнерів для продуктів тощо.

PS — полістирол. Використовується у виробництві піддонів для м’яса та птиці, контейнерів для яєць. А також одноразовий посуд, контейнери для їжі, стаканчики для йогуртів.