Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Українська науковиця розповіла про астероїди і космічні загрози людству

Опубліковано

Нещодавно весь світ стежив за новинами про небезпечне наближення астероїда, який 29 квітня пройшов поруч з орбітою нашої планети на відстані у 6.3 млн км (це близько 16 відстаней від Землі до Місяця). Звісно, з одного боку, інфопростір заповнили тривожні заголовки, апокаліптичні картини зіткнення, а сумнівні пророцтва отримали нове життя. З іншого, це викликало хвилю запитань, зокрема і до науковців, про готовність планети протистояти космічним загрозам.

Разом з астрофізикинею і старшою науковою співробітницею Головної астрономічної обсерваторії НАН України Олександрою Івановою спробували розібратись, чи дійсно астероїди становлять реальну загрозу людству і чи є у спеціалістів план захисту планети у випадку такої можливої загрози.

Олександра Іванова,

Олександра Іванова,

астрофізикиня, наукова співробітниця Головної астрономічної обсерваторії НАН України

Довідка. Олександра Іванова спеціалізується на фізиці малих тіл Сонячної системи і займається дослідженням комет і астероїдів. Закінчила фізичний факультет КНУ ім. Тараса Шевченка, навчалася і працювала під керівництвом Клима Івановича Чурюмова і Леоніда Марковича Шульмана — двох відомих у світі українських астрофізиків, засновників Київських кометних шкіл.

Наразі Олександра співпрацює зі словацькою групою, яка займається фізикою малих тіл Сонячної системи в Інституті астрономії Словацької академії наук. А також викладає лекції з теми «космос» у рамках програми популяризації науки серед підлітків Science Teens Platform.

«Потенційно небезпечний» астероїд: що насправді це означає?

У Сонячній системі рухається велика кількість астероїдів. Більше 98% їхньої маси зосереджено у головному поясі астероїдів, між орбітами Марса та Юпітера. Більшість астероїдів має неправильну форму та відрізняється за розмірами. Найбільшим астероїдом у Сонячній системі вважалась Церера (975×909 км у діаметрі), однак з 2006 року об’єкт відноситься до карликових планет. Два інших найбільших астероїда — Паллада та Веста — мають діаметр ~500 км. У результаті зіткнень з іншими об’єктами чи під впливом гравітації більших об’єктів у астероїда може змінитись орбіта, що іноді призводить до зближення з Землею. 

Ті астероїди, що можуть наблизитись до Землі на відстані менше 7.5 млн км, вважаються потенційно небезпечними.

Сьогодні у Сонячній системі нараховується більше 6 тис. астероїдів, які зближуються з орбітою Землі. Найближче до планети підлітають невеликі об’єкти — метеороїди (<30 м у діаметрі), вони можуть проникати у земну атмосферу, але не становлять великої загрози. Значні збитки може викликати падіння тіла діаметром більше 100 м. Вважається, що зіткнення Землі з об’єктами розміром 10 км у діаметрі може призвести до глобального вимирання. За однією з гіпотез, падіння астероїда такого розміру близько 65 млн років тому стало причиною зникнення динозаврів та утворення кратеру Чиксулуб.

Нещодавно ми уважно стежили за зближенням Землі з астероїдом 1998OR2, який був класифікований як потенційно небезпечний астероїд. Його діаметр оцінили у межах 2-4 км, і це найбільший потенційно небезпечний астероїд із відомих за останній час. 29 квітня 2020 року астероїд наблизився до Землі на небезпечну відстань — 6.3 млн км (це приблизно 16 відстаней від Землі до Місяця). 

Проте формулювання «з Землею зближується астероїд» або «астероїд наблизився до Землі на небезпечну відстань» — не означає, що він впаде на поверхню нашої планети. Це означає, що астероїд підійшов на відстань менше 7.5 млн км. 

Для науковців це певна межа, щоб почати слідкувати за небесним тілом та прораховувати можливі зміни його орбіти у майбутньому. Так, у випадку з астероїдом 1998OR2 вченим вдалось добре його дослідити та навіть отримати його зображення на Радіотелескопі Аресібо. Наступні зближення з цим астероїдом відбудуться 16 квітня 2079 року (астероїд наблизиться до планети на відстань у 2 млн км) і 16 квітня 2127 року (відстань між Землею і астероїдом буде 2.5 млн км).

image1.png

Підривати астероїд, як це зробив Брюс Вілліс у фільмі «Армагеддон», взагалі не дуже хороша ідея

Науковці постійно думають про астероїди, що несуть реальну загрозу. Тому розробляють план захисту планети, який складається з декілька етапів.

Перший етап — виявлення та визначення параметрів астероїдів. У 1992 році NASA ініціювала старт програми «Спостереження за космічною безпекою» (Spaceguard Survey) з метою пошуку астероїдів, що перетинають орбіту Землі, їх дослідження та подальшого спостереження за ними. Після цього майже всі наукові організації, які займались дослідженням космічного простору, долучились до цієї програми. Так, сьогодні працює більше 10-ти міжнародних програм з виявлення та відстеження космічних тіл, що зближуються з Землею.

Другий етап захисту — усунення загрози. Сьогодні вчені та інженери разом працюють над тим, як попередити можливе зіткнення Землі з великими космічними об’єктами. Так, вони запропонували різні методи зі змінення траєкторії астероїда чи комети, які розділяються:

  • за типом запобігання зіткнення (відхилення чи поділ)
  • за джерелом енергії (кінетичний, електромагнітний, гравітаційний та ін.)
  • за стратегією підходу (руйнування чи затримка). 

Усі, звісно, пам’ятають фільм «Армагеддон», де через загрозу небезпечного зіткнення астероїда з Землею був організований вибух, який ударною хвилею мав відхилити космічне тіло від траєкторії його руху. Але, на жаль, підривати астероїд, як це зробив Брюс Вілліс, взагалі не дуже хороша ідея. Адже потім складно спрогнозувати, що буде відбуватись далі, після того, як тіло розвалиться і кожен уламок буде рухатись по своїй траєкторії.

Більш реалістичний проєкт — встановлення ракетного двигуна на поверхню астероїда, який буде поступово його відхиляти, що допоможе запобігти його зіткненню з Землею. За такого варіанту можна точно спрогнозувати, як зміниться орбіта астероїда.

Про місію NASA DART

На даний момент NASA запланувала місію з випробувань ударної стратегії відхилення астероїда під назвою DART. Суть місії у подвійній системі Didymos. Якщо коротко, то є основний астероїд (Didymos А) з діаметром близько 780 м і невеликий супутній астероїд (Didymos В) з діаметром 163 м, який знаходиться приблизно на відстані 1 км від основного тіла. Удар DART буде спрямований на менший астероїд, тобто на Didymos В. А оскільки він не перетинає орбіту Землі, то немає ніякої вірогідності, що експеримент із відхиленням може становити загрозу для планети. 

Запуск місії DART запланований на 22 липня 2021 року. Планується також, що апарат до того, як досягне астероїда Didymos В, також виконає обліт інших навколоземних астероїдів 2001 CB21 та 3361 Orpheus. 

Астероїдно-кометна загроза — це не міф 

Насправді, небезпеку для життя становлять не тільки астероїди, але й комети, чиї орбіти можуть перетинати орбіту Землі, та навіть і метеорити. Випадок із Челябінським метеоритом показав, що і невелике тіло, яке досягло поверхні Землі (∼20 м у діаметрі), може призвести до значних руйнувань та навіть травм людей. Однак масштаби руйнувань у першу чергу залежать від швидкості, маси та складу космічного об’єкта.

Тому захист планети від космічних загроз залежить від нашої поінформованості та підготовки. Спираючись на сучасні наукові методи, астрофізики можуть відстежувати та вивчати небезпечні астероїди та комети, визначати ступінь їхньої небезпеки та, відповідно, розробляти й застосовувати методи захисту, аби уникнути катастрофи. Однак все це вимагає подальшого розвитку цієї галузі астрофізики, виділення необхідного фінансування, підготовки відповідних фахівців та, звісно, популяризації науки в цілому.

Головне фото: inlviv.in.ua

Коментарі

Суспільство

На Київщині відкрили новий гуртожиток для ВПО з п’яти областей (ФОТО)

Опубліковано

Гуртожиток відкрили у селі Дорогинка, що знаходиться у Фастівському районі. У ньому житимуть сім родин.

Про це повідомили на сайті Київської обласної військової адміністрації.

Родини житимуть у п’яти двокімнатних помешканнях, одному трикімнатному та одному однокімнатному. Їх обладнали меблями та побутовою технікою. У гуртожитку збудували два санвузли, кухню та зону відпочинку.

Фото: вебсайт КОВА

Читайте також: На Київщині побудували міст за сучасними технологіями, який має сонячні панелі (ФОТО)

У нових квартирах житимуть сім’ї з таких областей:

  • Запорізької;
  • Дніпропетровської;
  • Донецької;
  • Сумської;
  • Херсонської.

У КОВА додали, що це житло надали без будь-яких термінів проживання.

Фото: вебсайт КОВА

Читайте також: Столичному театру на Подолі присвоїли ім’я його засновника: що про нього відомо

Підтримка ВПО на Київщині

Цей проєкт реалізовували за фінансової підтримки Агентства ООН у справах біженців (УВКБ ООН) та благодійної організації «Благодійний фонд РОКАДА».

Також у Київській області вже реалізували кілька спільних проєктів для розміщення тих, хто покинув свій дім через війну. В Ірпені, Богуславі та Сквирі реконструювали гуртожитки, а в селах Бориспільського, Бучанського та Фастівських районів переобладнали помешкання для проживання родин. На сьогодні створили 500 нових місць для поселення ВПО.

Нагадаємо, що в чотирьох громадах Київщини запрацювали соціальні хаби: що отримають відвідувачі.

Фото обкладинки: Pixabay

Коментарі

Читати далі

Суспільство

Велосипеди залишали всюди: як жителька Чернігівщини ініціювала створення велопарковки в селі

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю зі спецпроєкту ШоТам та Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Тут розповідаємо про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.


Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.

Раніше жителі Количівки на Чернігівщині залишали велосипеди біля дерев чи під магазинами — їх було не злічити. Тепер біля місцевого ліцею красується сучасна 36-місна велопарковка з накриттям. А все завдяки місцевим жінкам, які у 2022 році створили ГО «Юстина», невтомно пишуть грантові заявки та досліджують, що ще можна змінити в селі. 

ШоТам поспілкувалися з очільницею організації Ольгою Вовченко про те, як завдяки опитуванню дізналися, що потрібна велопарковка в селі, та чому зміни в Количівці лише розпочинаються.

Ольга Вовченко

очільниця ГО «Юстина».

Вирішили створювати свою громадську організацію

Я працювала у Чернігівській обласній дитячій лікарні фельдшеркою, але через скорочення штату стала домогосподаркою. Коли почалося повномасштабне вторгнення, то ми з чоловіком вирішили не виїжджати, адже обоє — медики. Спочатку лікували військових, а коли Количівка вже була відрізана від Чернігова, взялися допомагати місцевим. 

Ми готували вдома на вогні. Газу не було, світла не було, а отже й інтернету — ми не знали, що відбувається. Але надавали медичну допомогу, прибирали у дворі, прали, годували собак і котів. Люди дуже згуртувалися.

Якраз напередодні 24 лютого у Количівку приїжджала представниця Українського жіночого фонду — місцеві жінки прийшли послухати, навіть створили групу самодопомоги. Але після початку вторгнення ми про проєкти не думали — турбот вистачало. Та невдовзі представниця фонду зателефонувала, аби поцікавитися, як справи в групи. Кілька жінок уже роз’їхалося, але дехто лишився і ми знову згуртувалися.

Ми ризикнули: прописали проєкт для психологічної підтримки жінок, але ще ж треба його реалізувати через громадську організацію, а в нас її не було. Нам запропонували партнерську з Корюківки, але це далеко. Транспорту нема, дороги погані, інтернету нема — що ж ми будемо робити? Вирішили створювати своє.

Частина учасниць ГО «Юстина». Наразі в ГО є 3 постійні учасниці, і кілька долучаються за змоги. Фото надала героїня 

«Юстина», бо справедливість

Так у вересні 2022 року ми, жінки з Количівки, створили громадську організацію «Юстина». Назву пояснюю просто — бо «справедливість» (з лат. justus — справедливий — ред.). Тоді ніхто не знав, що таке ГО, яка знадобиться документація і як створювати проєкти, але ми всього вчилися в процесі.

Перший проєкт «Юстини» — «Клуб Юстина надає крила» — підтримав Український жіночий фонд. Для нього місцева влада надала нам приміщення в будинку культури, і ми почали проводити там різноманітні заходи для психологічної підтримки жінок і дівчат. Грошей у селі не вистачало, тож ми приносили дрова з дому, аби зігріти приміщення. 

Ми запрошували психологиню, юриста, тому що багато жінок мали юридичні питання, а доїхати до Чернігова тоді було складно. Проводили й заходи з дітьми — ми хотіли, щоб діти теж могли розвантажитися психологічно.

Місцеві не одразу звикли до таких заходів, а деякі вважали, що їм не потрібна психологічна допомога, і мали багато упереджень щодо психологів. Але зміни в тих, хто таки відвідував заняття, були помітні. Жінки ставали спокійнішими, більш розкутими, виговорювались. Між собою знайомились, бо навіть живучи в одному селі, могли ніде не перетинатися.  

Після першого успішного проєкту було багато інших: робили спільний перегляд кіно для мам з дітками, створювали алеї пам’яті та невеликий меморіал в селі, інформували жінок про гендерно зумовлене насильство. 

Стратегічна сесія ГО «Юстина». Фото надала героїня 

Читайте також: Спершу був «хейт», згодом з’явився діалог: на Чернігівщині жителі голосують і змінюють свою громаду

Спільний запит у селі — велопарковка

У кожному дворі в Количівці є один чи кілька велосипедів — так діти добираються до ліцею, а багато працівників — на роботу. Тож коли в селі проводили анкетування, то виявили спільний запит — відсутність місця для роверів.

Я теж спостерігала за ситуацією — велосипеди всюди: біля магазину, пошти, біля ліцею просто валяються. Моя дитина додому приходила й жалілася, що там ланцюг злетів, там колесо пробите чи спиця погнулася.

Велосипеди були в Количівці всюди. Фото надала героїня

Так і виникла ідея — можна водночас облаштувати велопаковку та популяризувати здоровий спосіб життя. Тож коли ГО «Юстина» цьогоріч проходила навчання з організаційної спроможності й організатори запропонували подати якийсь проєкт на 250 тисяч гривень фінансування, ми точно знали, що робити.

Часу було небагато: на написання проєкту дали тиждень, а на реалізацію — місяць. Під час повторного анкетування зʼясували, що більшість людей була за встановлення велопарковки біля відбудованого ліцею, адже він розташований у центрі села й багато жителів його відвідують. Тож за підтримки ІСАР Єднання та Фонду «Партнерство за сильну Україну» ГО «Юстина» почала роботу.

Місцеві встановлюють спеціальне покриття на велопарковці в Количівці. Фото надала героїня

Ми залучили фахівців, провели заходи з безпеки — наприклад, тренінги з домедичної допомоги. Також організували велопрогулянку з дітьми по Количівці. Провели аудит безпеки, почали розробляти туристичні маршрути — і велопарковка в селі запрацювала.

Зізнаюся, мені було важливо прислухатися до дітей, адже вони залишали свої побажання щодо покращення села в спеціальній коробочці, а в межах одного з проєктів брали участь в опитуваннях.

Діти там теж висловлювали свої думки, і мене тоді збентежило, що одна дитина каже: «Нащо писати? Все одно нас ніхто не чує». І мені так хотілося щось зробити для дітей, щоб вони бачили, що мрії мають здійснюватися.

Зробили покриття та надихнули інших на зміни

Робота над велопарковкою не була простою — постачальник затримував терміни через перебої зі світлом, а ще треба було встановити конструкції та камери спостереження. Та попри всі складнощі, на початку цього навчального року велопарковку в селі зрештою відкрили. Та на цьому історія не закінчилася, адже покриття на майданчику не було — лише пісок. Я вирішила продовжувати шукати фінансування, але це було складно — більшість бізнесів були зайняті відбудовою.

Ось такою вийшла велопарковка біля ліцею в селі Количівка. Фото надала героїня

Проходить день, тиждень, а в дітей грузнуть колеса, вони пісок заносять до школи й додому. І я думаю: «Це ж дощі підуть, і буде ще гірше». То моя знайома й запропонувала відкрити збір. За зібраних 30 тисяч гривень нам таки вдалося зробити покриття. 

Витрати могли бути набагато більші, але виробники давали неймовірні знижки — я їм розповідала, для кого ми це робимо, і вони йшли назустріч. Так ми закупили решіточки, щебінь, спеціальне волокно.

Дуже радісно, що досвід цієї велопарковки поширився й далі — завідувачка місцевого будинку культури теж прописала схожий проєкт, щоб зробити велопарковку в ще одному місці. Ми завжди готові ділитися своїм досвідом.

Коментарі

Читати далі

Суспільство

Укрзалізниця додає ще один поїзд до Варшави: що відомо

Опубліковано

Укрзалізниця запускає другу пару поїздів на популярному маршруті Варшава – Рава-Руська – Львів. Відтепер із запровадженням нового графіка пасажири зможуть дістатися Чернівців, завдяки поїзду №865/866, що курсуватиме через Тернопіль, Чортків і Заліщики.

Про це повідомляє УЗ.

Як працюватиме новий маршрут?

  • На ділянці Варшава – Рава-Руська курсуватиме поїзд польської залізниці PKP Intercity.
  • На маршруті Рава-Руська – Львів – Чернівці працюватиме дизель-поїзд українського виробництва ДПКр-3.

Це сучасні комфортабельні поїзди, які забезпечать комфортну подорож для пасажирів.

Читати також: «Укрзалізниця» показала оновлений електропоїзд на маршрути з Дніпра

Що змінюється для пасажирів?

Додаткові місця на маршруті значно розширять можливості залізничного сполучення із західними областями України. Тепер із Варшави до Чернівців можна буде дістатися з пересадкою в Раві-Руській, а також зручно подорожувати до Львова, Тернополя чи Коломиї.

Маршрут Варшава – Рава-Руська – Львів – Коломия також залишається незмінним — на ньому продовжить курсувати поїзд №767/768 – 867/868.

Фото обкладинки: УЗ.

Коментарі

Читати далі

Шопочитати

Культура16 години тому

Як у Залужного та «ДахиБрахи»: юрист з Кропивниччини створює вибійчані хустки та відроджує українське ремесло

Костянтин Данильченко — юрист і водночас засновник майстерні вибійкарства «Будяк Кучерявий». Вибійка — це техніка...

Культура2 тижні тому

Степ, аромат полину, запахи моря і гір — це проєкт «Yuşan-Зілля» про єдність культур українців і кримських татар 

У залі поволі згасає світло, простір наповнюють перші акорди. Український голос починає пісню, а в...

Суспільство3 тижні тому

Адаптивний одяг, інклюзивний посуд і дошки для нарізання: ці ініціативи полегшують життя людям з пораненнями

Нарізати овочі, поснідати улюбленими стравами, одягти штани — всі ці повсякденні справи стають справжніми викликами...

Суспільство4 тижні тому

«Чи я можу вам допомогти?»: це хлопці з соцмереж, які купують у бабусь квіти та роблять інші добрі справи

Ви точно бачили ці відео в соцмережах, коли хтось купує продукти для літньої жінки, скуповує...