Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами
5805b34f092cd news1454472993 1200 5805b34f092cd news1454472993 1200

Економіка

Україна займає друге місце у Європі за покладами природного газу

Опубліковано

За останніми оцінками оцінками BP Statistical Review of World Energy, Україна має 1.1 трлн кубометрів запасів газу.

Хоча ще нещодавно НАК Нафтогаз та Міненерго давали статистику на рівні 0.6 трлн кубометрів. Причина: обсяги розвідувального буріння зростають і методологія оцінки запасів родовищ удосконалюється. Про це повідомляє dt.ua

Це мало чи багато?

Якщо порівнювати з країнами, які володіють найбільшими покладами газу в світі – Іраном, Туркменістаном чи Катаром, – це мало. Однак серед країн Європи ми посідаємо друге місце – більше газу тільки в Норвегії.

 

Читайте також: На Львівщині відкрили два газові родовища

За оцінками НАК Нафтогаз (НАК включає лише дані по своїм компаніям без урахування приватних видобувників) чи Міненерго, запасів в Україні менше – 0.6 трлн кубометрів. Приблизно таку цифру наведено в BP Statistical Review of World Energy ще 1997 року – 0.7 трлн кубометрів. Різниця в цифрах пояснюється різними методиками оцінки. Проте річ не лише в цьому. Обсяги розвідувального буріння зростають і методологія оцінки запасів родовищ удосконалюється. Тому переоцінка запасів газу – постійний процес для всіх країн. 1997 року вважали, що в США є 4.5 трлн кубометрів, – тепер 8.7 трлн. Запаси Ірану тоді оцінювали на рівні 22.7 трлн, тепер – 33.2 трлн.

Утім, ці дані загалом яскраво свідчать, що Європа залежить від зовнішніх постачальників газу. І потреби цього ринку потенційно може покривати будь-яка країна, що має достатньо покладів.

Після реформи газ подешевшає

Після реформи Держслужби геології і надр буде запущено ряд аукціонів на продаж спеціальних дозволів на видобування газу і нафти, після яких український ринок заполонить видобутий газ, а формула підрахунку тарифів зміниться.

Читайте також: В Україні планують добувати газ на глибині 7 км

Таким чином, вже до 2023 року Україна почне відмовлятися від закупівель газу за кордоном, а побутові споживачі в Україні зможуть розраховувати на істотне здешевлення газу.


Реклама

Економіка

Сирний рол та морозиво із козячого молока: прикарпатець створює незвичні продукти

Опубліковано

Фермер Ігор Небилович створює на Івано-Франківщині халумі для смаження на грилі, сири-роли за французькою технологією та морозиво з козячого молока.

Про це пише newfood.media.

«Ми зупинилися тільки на пломбірі з козячого молока. Морозиво відрізняється за смаком. Воно більш жирне, це залежить від складу молока», — пояснює фермер.

 

В морозиво також додають козяче вершкове масло. 

Читайте такожІграшки з 90-х та власні сни: шість українських музеїв, до яких хочеться повертатися

«Всім, хто скуштував, дуже подобається», — ділиться виробник. 

Додає, що за час роботи сироварні смаки споживачів дуже змінилися.

Читайте такожЗ кавою, лавандою та вином. Вісім крутих українських виробників крафтового сиру

Його ферма у с. Долина була створена 9 років тому. Зараз Небилович утримує 340 кіз, зокрема дві сотні дійного стада.

На базі ферми діє крафтове виробництво, де отримане молоко відразу йде на переробку. 

Щоденно фермер отримує від кіз до 500 літрів молочної сировини. Найбільше — і з травня по липень. Загалом за рік надоюють 100 т молока та виготовляють до 10 тонн сирів.

Небилович розповідає, що створив сироварню, бо хотів виготовляти те, що сам любить. 

Читайте також: Сироварня на вогні: як українка заснувала бренд Formaggio olive і використала європейський досвід

«Тоді на ринку було не багато козячих сирів, тому обрав саме такий напрямок. Хоча не вірилося, що таке підприємство в Україні можна заснувати», — додав він.

Нині створюють 7-8 видів козячих сирів. Це тверді сири, сири з пліснявою, а також сири для грилювання.

Деякі з видів сирів можна придбати лише на фермі. Наприклад, сири в кропиві та черемші.

Читайте такожНа Херсонщині виробляють унікальний лавандовий сир

Нагадаємо, запустили сайт крафтових виробників «Харчовий Кластер Східної України».

Як ми повідомляли раніше, на Рівненщині відкрили перше виробництво крафтових сирів.

Усі фото: фейсбук-сторінка ЕКО-Карпати.

Читати далі

Економіка

На Одещині запустили автоматизовану лінію для сортування персиків і нектарину (ФОТО)

Опубліковано

У селі Удобне Білгород-Дністровського району Одеської області місцевий кооператив «Удобне» запустив автоматизовану лінію для сортування персиків і плодів нектарину.

Про це пише uhbdp.org.

Зазначається, що на початку 2021 року кооператив «Удобне» отримав грантову підтримку від канадського проекту UHBDP у рамках програми «Допомога групам виробників у подоланні наслідків COVID-19».

 

На отримані кошти об’єднання садівників придбало автоматизовану лінію для сортування персиків і плодів нектарину.

Спеціалізоване обладнання дозволяє сортувати за вагою та розміром від 2 до 3 тонн плодів на годину.

Читайте також: У Житомирі університет створив розумну теплицю з інформаційними технологіями

Розробник і виробник устаткування – компанія «OLIMPIAS», що розташована в Греції. На сьогоднішній день в Україні немає аналогічних ліній для подібного сортування ніжних фруктів.

Подолавши відстань майже в 2000 км, обладнання було благополучно доставлено з берегів Іонічного моря на берег Дністровського лиману.

Спільними зусиллями протягом декількох відео-конференцій була здійснена наладка основних функцій сортувальної лінії. З початком збору врожаю персика та нектарина доведеться ще кілька разів зв’язатися з грецькими фахівцями для настройки специфічних функцій обладнання.

Читайте також: Як на лавандове поле заманити Джамалу. Кейс від Юлії Блях

А поки в садах с. Удобне встигає врожай, лінію налаштовували за допомогою плодів цитрусових та яблук, які багаторазово проганялись по транспортерних стрічках протягом процесу налаштування.

Сусідні садівничі господарства із сіл Удобе і Старокозаче, дізнавшись про дивовижне обладнання, вже домовляються про сортування своєї продукції.

Читайте також: Італійці висадили на Київщині сад мигдалю

Вочевидь, що виробникам буде набагато простіше формувати вигідні ціни на відсортовані за вагою та розміром плоди, а оптові покупці, якими в основному є супермаркети, будуть більш зацікавлені в тому, щоб скуповувати дороблену продукцію.

При цьому кінцевий споживач легко зможе обирати за розміром плоди на прилавках магазинів.

Нагадаємо, на Прикарпатті чоловік вирощує 20 сортів інжиру і “картопляне дерево”.

Як ми повідомляли раніше, на Дніпропетровщині замість звалища висадили 23 тисячі акацій.

Усі фото: uhbdp.org.

Читати далі

Економіка

«Херсонський кавун» і «Мед Закарпаття»: Україна готує нові географічні зазначення для ЄС

Опубліковано

Міністерство економіки готується погодити низку українських продуктів з історичним географічним походженням, що допоможе отримати їм визнання в ЄС.

Про це «Європейській правді» повідомили у прес-службі відомства.

«Україна має багато унікальних продуктів, які складають окремий нішевий сегмент на ринку і мають додаткову ринкову вартість — це продукти з чітким географічним походженням. Ми вже направили для включення до європейського реєстру географічних зазначень документи про такі автентичні українські товари, як «Гуцульська коров’яча бриндза», «Гуцульська овеча бриндзя» та «Мелітопольська черешня». Наразі ми розглядаємо ще низку таких товарів, які потребують правової охорони», — сказала заступник міністра економіки України Ірина Новікова.

 

Підкреслюється, що продукти з підтвердженим географічним походженням вважаються національним надбанням в країнах ЄС. І Україна здійснює всіх заходів, щоб місцеві продукти з географічним зазначенням отримали визнання ЄС, а українські виробники розвивали крафтове виробництво, отримали доступ до нових ринків збуту та збільшували прибутки.

Читайте також«Здорова їжа — здорові родини». Як біопрепарати від БТУ-ЦЕНТР безпечно позбавлять овочі від шкідників

Наразі у відомстві розглянуто та погоджено специфікації товарів, які надійшли до Мінекономіки з різних куточків України, та претендують бути захищеними як географічні зазначення, зокрема:

Претенденти на гастрономічні назви

«Долина Фрумушика» – застосовується для вин тихих, а саме білого, червоного та рожевого, які виробляються виключно з винограду, вирощеного у межах географічного району «Долина Фрумушика» (південно-західна частина Одеської області);

«Херсонський кавун» – поєднання селекційних досягнень та кліматичних умов Херсонського регіону створили оптимальні умови для отримання плодів, які характеризуються високою врожайністю та унікальними смаковими якостями;

«Придунайська Бесарабія» – застосовується для вин тихих та ігристих, які виробляються з винограду, який визначено за відповідними сортами та має походження щонайменше 85% із цього географічного місця;

«Ялпуг» – назва місця походження, яка визначає територію виробництва вин тихих, що розташована навколо озера Ялпуг (найбільше природне озеро лиманного типу в Україні) у південно-західній частині Болградського району Одеської області);

«Мед Закарпаття/Закарпатський мед» – монофлорний чи поліфлорний мед, особливі якості якого формуються завдяки специфічній медоносній флорі Закарпатського регіону.

Читайте такожГотуємо на карантині. 5 смачних та простих страв від українських шеф-кухарів

«М’ясо баранини Фрумушика/Фрумушика баранина» – географічне зазначення для м’яса баранини Фрумушика, яке має репутацію унікального м’яса, отриманого із окремих порід овець, що випасають на території Тарутинських степів. Щонайменше 60% кормів – це трава чи сіно походженням із географічного району;

«Закарпаття/Закарпатське вино» – географічне зазначення для вина тихого, яке виробляється із окремих сортів винограду, що вирощено виключно на території визначеного географічного району (схили Карпатських гір Закарпатської області (Берегівський, Ужгородський, Хустський та Мукачівський райони);

«Аша/Абаг» – географічне зазначення для вина тихого та ігристого, яке виробляється із сировини щонайменше 85% якої вирощено на визначеній території навколо села Шабо Білгород-Дністровського району вздовж правого берегу Дністровського лиману.

Наступним кроком після погодження специфікацій стане реєстрація цих географічних зазначень на національному рівні.

Читайте такожВ Україні запатентують гуцульську бринзю, мелітопольську черешню і херсонський кавун

Нагадаємо, на Закарпатті відкрили першу гуцульську «Бриндзарню».

Як ми повідомляли раніше, «Мелітопольська черешня» стала в Україні новий продукт із географічним зазначенням.

Головне фото: epravda.com.ua.

Читати далі