Україна ініціювала створення космічного агентства ГУАМ

У центрі Києва висадять 100 тисяч тюльпанів, повідомляють у Київзеленбуді.

Ці квіти – подарунок Королівства Нідерланди в рамках спільного українсько-нідерландського культурного проекту «Фестиваль тюльпанів» та з нагоди 30-річчя Незалежності України, що відзначатимуть наступного року.

Квіти висадять біля будівлі Міністерства закордонних справ України (клумба та смуга біля Свято-Михайлівського собору), а частину – на Майдані Незалежності. Загалом висадять 100 тисяч тюльпанів.

Читайте також: У київському ботсаду зацвів гамамеліс (ФОТО)

 

Для висадження на центральних площах столиці були передані тюльпани сортів Negrita Purple, Banjaluka, Blushing Apeldoorn, Jan Seignette, Orange Lion, Oranje van Eijk, Oranje Breeze, Salmon van Eijk. Усі вони розпускаються в квітні-травні. Висота квітів від 40 до 60 см залежно від сорту, що дозволить створити об’ємні геометричні малюнки. Гамма кольорів: жовтий, жовтогарячий та червоний.

Нагадаємо, в Києві в Святошинському районі сквери прикрасили катальпами, кленами та ялинами. 

Фото: unian.net

У Києві на станції метро «Сирець» провели ремонтні роботи для забезпечення вільного доступу маломобільних груп населення.

Про це повідомив керівник столичного метрополітену Віктор Брагінський.

Що змінилось на станції?

Зазначається, що за програмою доступності на станції зокрема виконано:

– ремонт вхідних/вихідних груп з встановленням 16 нових вестибюльних дверей, 4 з яких зі збільшеною шириною дверних полотен

 

– заміну зі збільшенням розмірів літер назви станції для кращого візуального сприйняття пасажирами, в тому числі світлових емблем «М»;

– влаштовані тактильні смуги для орієнтування на станції пасажирів з вадами зору;

– замінено всі покажчики старої системи візуальної інформації (навігації) на світлові;

– змонтовано тактильні покажчики зі шрифтами Брайля для пасажирів з вадами зору;

– замінено на сучасні торцеві електрогодинники, часової станційної стійки та вторинних електрогодинників.

Читайте також: У Києві планують проєктувати 5 нових станцій метро

Плюс нові турнікети

Також на станції встановлено контрольно-пропускні пункти нового зразка. На  цих турнікетах можна скористатися всіма сучасними способами оплати проїзду, зокрема: qr-квиток, Kyiv Smart Card, Карткою Киянина та  безконтактною банківською карткою. Такий вид турнікетів є антивандальний, а подібний тип застосовується у європейських метрополітенах, наприклад у Парижі.

Читайте також: У метро Харкова встановили турнікети для безконтактної оплати проїзду

Зазначається, що наступною за програмою доступності буде облаштовано станцію «Шулявська». Там також будуть встановлені турнікети нового типу.

Фото: facebook.com/BrahinskyyViktor

У Вінниці розчистили 1080 метрів русла Південного Бугу, діставши з дна 90 тисяч кубометрів мулу. 

Про це розповів на своїй фейсбук-сторінці міський голова Вінниці Сергій Моргунов, пише Вежа.

Працювати в акваторії Південного Бугу в рамках масштабного проекту з очищення річки розпочали на початку цього року, “попри непрості реалії карантину”. Загалом очистити русло річки в межах всієї Вінниці планують за шість років. 

 

“Стартували від об’їзного мосту у напрямку водоканалу. Тільки у цьому році техніка вже викачала майже 90 тисяч кубометрів намулу. Що це дало? Після розчистки фарватеру глибина дна збільшилась до 4-6 метрів. Тоді як раніше в окремих місцях ледве сягала метра. Вода прибуває, а течія відновлюється. Це важливо для відновлення екосистеми водойми. Якщо цим не займатися далі, річка буде більше замулюватись і «цвісти». А це змінює колір води і її запах”, – написав міський голова.

Читайте також: «Нібулон» спустив на воду новий буксир (ФОТО)

Як чистять річку?

У рамках проекту задіяли понад 20 одиниць техніки. Зокрема п’ять земснарядів, два екскаватори-амфібії та дві баржі. В результаті покращились показники прозорості води. Роботи по І черзі виконали на 30% з випередженням графіку.

“Загалом цього року розчистили понад 1 кілометр Південного Бугу. Це третина від обсягів першої черги цього комплексного проекту. Але результати вже є: вода у районі водозабору стає чистішою. А саме для покращення якості питної води для вінничан, джерелом якої є наша ріка, ми і розпочали цей проект”, – підкреслив Сергій Моргунов.

Читайте також: У Києві стартувало будівництво великого парку “Почайна”

Він також нагадав, що загальна протяжність Бугу у межах Вінниці майже 13,4 кілометра, а весь проект по оздоровленню водойми розрахований на шість років.

Міський голова зазначив, що очистка самої річки не єдина, хоч і важлива складова вирішення питання якості води.

 “І ми зробимо все можливе, щоб, згідно з нашими довгостроковими планами розвитку до 2030 року, вінничани могли пили воду з крану без кип’ятіння. Це стратегічна мета для всієї громади”, – додав мер міста.

Фото: facebook.com/SAMorgunov

Під час реконструкції дороги між Жовквою та Кам’янка-Бузькою на Львівщині археологи виявили пам’ятки епохи енеоліту та княжої доби. 

Про це повідомляє ZAXID.NET.

Що відомо про знахідки?

Зазначається, що два давні поселення розташовані в межах будівництва дороги. Їх детальніше вивчать історики. Зокрема, біля с. Сопошин вже знайшли фрагменти ліпного посуду та крем’яні вироби епохи енеоліту. Археологи зафіксували також об’єкти і знахідки ХVІІІ – ХІХ ст. (монети австрійського періоду) біля покинутого хутора в урочищі Боднарова.

«Ще у 2019 році, на етапі проєктування, наші працівники провели розвідку на відрізку автодороги протяжністю 25,5 км та зафіксували вісім об’єктів археології – переважно давні поселення. За датуваннями вони належать до різних епох — від енеоліту і до княжої доби», — зазначено у повідомленні «Рятівної археологічної служби».

 

Читайте також: На дні Дніпра знайшли унікальний артефакт часів козацтва (ФОТО)

Окрім того, вчені проводять нагляд під час земляних робіт на шести ділянках в охоронній зоні, де є поселення доби бронзи і ранньозалізного віку (Сопошин-1, Блищиводи-4, Блищиводи-5 та Блищиводи-6). Тут виявили небагато матеріалів, ймовірно, з околиць давніх поселень.

Археологічні дослідження продовжать у 2021 році. Масштабніші розкопки заплановані на поселенні ранньозалізного віку Воля-Жовтанецька-1, яке розташоване на розвилці доріг Зіболки – Батятичі – Дальнич.

Читайте також: Під час реставрації закарпатського замку відкопали досі невідомий підвал (ФОТО)

Зазначимо, що перед новим будівництвом чи масштабними реконструкціями, які передбачають земельні роботи, за українським законодавством передбачені археологічні дослідження. Їх виконують для того, щоб підтвердити наявність чи відсутність знахідок на території. Якщо ж вони трапляються, техніка зупиняється і починають працювати археологи.

Нагадаємо, у Полтавській області на місці проходження бетонної дороги Дніпро-Решетилівка археологи виявили поселення, найдавніші знахідки в якому датуються ХХ-XVII ст. до нашої ери.

Фото: Науково-дослідний центр “Рятівна археологічна служба”