Економіка і бізнес
Україна експортувала зерновим коридором вже 720 тис. тонн агропродукції
За час роботи «зернового коридору» з українських морських портів експортували вже 720 тисяч тонн аграрної продукції.
Про це повідомив заступник Міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький.
«За 22 дні з початку роботи “зернового коридору” з українських морських портів вийшло 33 кораблі, на борту яких сукупно – 719 549 тонн агропродукції», – йдеться в повідомленні.
За словами Висоцького, якщо у липні Україна експортувала загалом 3 млн тонн агропродукції, то за 15 днів серпня – вже 2 млн тонн.
«Тобто, маємо вийти мінімум на 4 млн тонн експорту в серпні, а це плюс 250–300 млн дол. валютної виручки тільки за місяць. Крім того, завдяки роботі “Зернового коридору” вирівнялися експортні ціни, які дають впевненість українським фермерам, що вони не збанкрутують і матимуть змогу покрити витрати на виробництво», – додав заступник міністра.
Про зерновий коридор
22 липня Україна підписала договір із Туреччиною та ООН про розблокування експорту українського зерна. Заступник іністра інфраструктури Мустафа Найєм наголосив, що підписання угоди – це не «жест доброї волі» росіян, а вимушена поступка, на яку окупанти змушені піти після того, як ЗСУ вибили їх з острова Зміїний.
Угода України укладена саме з Туреччиною і ООН, а не з Росією. Росія зі свого боку підписала аналогічний договір. Угода передбачає, що контроль за портами «Одеса», «Чорноморськ» і «Південний» повністю залишається за українською стороною. Жодних інших кораблів, крім призначених для експорту зерна і повʼязаних із ним харчових продуктів, у цих портах не буде.
Чому це важливо
Україна – один із гарантів продовольчої безпеки в світі й ключових гравців на міжнародному зерновому ринку. Торік Україна зібрала рекордний урожай – 106 млн тонн олійних та зернових культур. Це абсолютний максимум за всю історію нашої держави.
Однак через російське вторгнення та блокування портів український експорт фактично було заблоковано. Частково зерно вдавалося експортувати суходолом до Польщі, а після звільнення Зміїного з’явилася можливість для використання гирла Дунаю. Однак цього було замало. За оцінками фахівців, злочинні дії російських окупантів з блокування наших портів могли спричинити глобальну продовольчу кризу, яка б залишила на межі голоду 18 мільйонів осіб.
Нагадаємо, у понеділок, 8 серпня, з одеського порту «Південний» вийшло перше з початку повномасштабної війни судно з українським зерном — балкер SACURA, що прямує до Італії.
Напередодні, 7 серпня, з портів «Одеса» та «Чорноморськ» вийшов другий караван із українським продовольством.
Фото: facebook.com/uspa.gov.ua.
Економіка і бізнес
Парламент ухвалив у другому читанні закон про публічно-приватне партнерство. Це рішення дозволить залучати гранти та приватні інвестиції до відбудови.
Прийнятий законопроєкт оприлюднили на сайті Верховної Ради України.
Гібридне інвестування у відбудову
Перше читання провели ще в жовтні 2022 року. Міністерка економіки Юлія Свириденко пояснила, що завдяки законопроєкту Україна зможе відновлюватися не тільки з держбюджету, а й у партнерстві з бізнесом та інвесторами.
За словами політикині, попри те, що в Україні приватно-публічне партнерство існує вже давно, але за весь цей час уклали лише два великі концесійні договори.
Ініціатори законопроєкту розраховують, що механізм нарешті запрацює і принесе Україні в найближчі роки до 1 мільярда доларів інвестицій у конкретні проєкти. Свириденко зазначила, що це можуть бути порти, лікарні, муніципальні об’єкти.
Закон запроваджує гібридну модель публічно-приватного партнерства (ППП), яка поєднує бюджетне фінансування, гранти від міжнародних партнерів та приватні інвестиції.
Читайте також: Посли G7 привітали Україну з ухваленням реформи АРМА
«Маленькі громади тепер зможуть реалізовувати проєкти без дорогих ТЕО — достатньо концепту. Наприклад, маленький реабілітаційний центр, садочок чи доступне житло. А державні компанії, як-от «Укрзалізниця», — запускати публічно-приватне партнерство без бюрократичного лабіринту. Це дозволить їм відновлювати вокзали, а «Укренерго» — електромережі», — пояснила міністерка економіки.
Серед змін Свириденко назвала те, що держава отримає право запускати спрощену процедуру для проєктів відновлення — у медицині, транспорті, енергетиці, освіті, соціальних послугах. Вона діятиме під час воєнного стану та ще сім років після для проєктів будь-якого розміру.
Крім того, цей закон вводить додаткові гарантії для інвесторів, наприклад, стабільності умов договору. Також рішення про публічно-приватне партнерство оновлює 30 секторальних законів. Механізм можна буде застосовувати у тих сферах, де раніше це було майже неможливо через юридичні бар’єри. Це стосується медицини, освіти, культури, транспорту, житлового господарства.
Нагадуємо, що ексголову Тернопільської обласної ради засудили до 9 років ув’язнення за хабарництво.
Фото: фейсбук-сторінка Наталії Свириденко
Група послів G7 в Україні привітала Верховну Раду з ухваленням закону про посилення Національного агентства з управління арештованими активами (АРМА), за який проголосували 18 червня.
Про це повідомили на сторінці послів G7.
У заяві посли зазначили, що ухвалення закону — це важливий крок до створення незалежної системи управління арештованим майном. Це допоможе краще боротися з корупцією і дасть змогу збільшити надходження до державного бюджету.
Читайте також: Швеція профінансує екопроєкт відбудови Ірпеня
18 червня парламент ухвалив у другому читанні законопроєкт №12374-д, який передбачає реформу АРМА. Зокрема, документ запроваджує незалежний аудит агентства, нові правила добору його керівництва за участі міжнародних експертів, а також оновлену процедуру обрання управителів арештованим майном.
Ініціаторка законопроєкту, народна депутатка Анастасія Радіна, зазначила, що його ухвалення відкриває шлях до отримання близько 600 мільйонів євро допомоги ЄС у межах програми Ukraine Facility. Зараз закон ще має підписати президент України.
Нагадаємо, що Канада виділить Україні 1,5 мільярда доларів на зброю та запровадить нові санкції проти рф.
Фото обкладинки: сайт Atlantic Council’s
Економіка і бізнес
2 липня у Києві HR Wisdom Summit об’єднає понад 400 HR-фахівців, керівників бізнесу та підприємців. На події увагу сфокусують на тому, як створювати середовище, де люди розкриваються попри війну, втому і постійні зміни.
Про це редакції повідомили організатори заходу — журнал «ТОП-100. Рейтинги найбільших» та медіа Delo.ua.
Про що говоритимуть на події
Понад 30 спікерів на п’яти панельних дискусій розповідатимуть про:
- адаптацію ветеранів у колективах без формальностей;
- утримання талантів, коли всі навколо в пошуку «кращого»;
- створення мотивації, що тримає не тільки зарплатою;
- як освіта в компанії стає інструментом довіри, а не звітністю;
- реальні HR-рішення для роботи в умовах війни.
Серед спікерів на заході будуть HR-керівники таких компаній: «OLX Робота», Нафтогаз, Novus, ArcelorMittal, «ПриватБанк», Sense Bank, Nestlé, EVA, ДТЕК, ОККО, Метінвест, Teva, Астарта, Kernel тощо. Також долучаться представники уряду, зокрема міністерка соцполітики Оксана Жолнович та її перша заступниця Дарія Марчак.
Читайте також: «Батько маркетингу» з українським корінням
За словами організаторів, уже понад десять років цей захід допомагає бізнесу переосмислювати роль HR, впроваджувати інновації та змінювати підходи до лідерства через людяність. Дізнатися деталі та зареєструватися на захід за посиланням.
Про організаторів
Ekonomika+ — це бізнес/медіа бюро, до якого входять лідери ділового контенту Delo.ua, MMR.ua, Womo.ua та журнал «ТОП-100. Рейтинги найбільших». Щороку Ekonomika+ проводить понад 10 масштабних заходів, серед яких — GET Business Festival та HR Wisdom Summit.
З 2013 року HR Wisdom Summit зібрав понад шість тисяч учасників і став головною подією для тих, хто творить майбутнє компаній через людський капітал.
Нагадуємо, що засновник Spotify інвестує 600 мільйонів євро в німецьку компанію, що постачає дрони Україні.
Фото надали організатори
Повернув зв’язок і держпослуги. Історія львів’янина, який відновлював Херсонщину під обстрілами
Креативник, який оживляв старі депо у Львові, а згодом мобілізувався та поїхав служити прикордонником. Михайло...
Викладала історію навіть з позицій. Це Бароко, яка служить у «Хартії»
Олена — операторка FPV-дронів, яка захищає Україну в «Хартії». Паралельно вона взяла участь у волонтерському...
Вижила після ракетного удару та отримала 45% опіків тіла: історія вінничанки, що почала ліпити моті
Стильні окуляри, голлівудська посмішка та незмінний червоний фартушок — такою нині бачать Вікторію Головіну тисячі...
Стартапи з місією: як молодь розробляє рішення для змін у своїх громадах
Понад 200 підлітків на вихідних об’єднуються в команди, беруть челенджі від місцевого бізнесу та влади...