Суспільство
У ЗСУ з’явилися нові знаки та емблеми (ФОТО)
У Збройних силах України з’явилися нові знаки та емблеми. Про це повідомляє пресслужба Міністерства оборони України.
Зазначається, що у військовій формі української армії відбулися зміни. Зокрема, по іншому виглядають емблеми на комірі та беретних знаках.
Зубчатка повернулась на історичне місце
Як розповіли у Міноборони, зубчатка, як емблема, що позначала приналежність до вищого офіцерського складу, зникла з генеральських погонів, втім вона не зникла з однострою. Вона повернулася на своє історичне місце, а саме на комір і має позначати належність до вищого офіцерського складу.
Використання в першій версії правил носіння військової форми одягу емблеми на комір за родом військ у поєднанні зі схрещеними булавами не відображало в повній мірі призначення до вищого офіцерського складу. Генерал, з латинського generalis — загальний і призначений для управління підрозділами різних видів і родів військ, тобто відображення на однострої його попередньої спеціальності є зайвим.
Наряду з вищим офіцерським складом нові емблеми отримали ще ряд військ та служб.
Нові емблеми
Емблема військ зв’язку, спеціалістів автоматизованих систем управління, захисту інформації та кібербезпеки зазнала певних змін. Центральний медальйон з зображенням літери «і» було замінено на стилізоване зображення електричної іскри.
Для Десантно-штурмових військ впроваджено емблему на комір, що в мініатюрі повторює зображення беретного знаку — окрилений парашут, на який накладено полум’яний меч.
Зазнали змін емблеми медичної служби та ветеринарної медицини, їх зовнішній вигляд ніс зображення «зірки життя», на яку накладено жезл Ескулапа, який обвиває змія. Для медичної служби знак виконувався в золоті, а для ветеринарної — в сріблі. В усьому світі зображення «зірки життя» є символом надання первинної медичної допомоги, що не в повній мірі відображає суть діяльності медичної служби, адже військові медики не лише займаються наданням першої медичної допомоги, а й здійснюють лікування та реабілітацію військовослужбовців. Саме тому «зірка життя» була замінена жезлом Ескулапа, який обвиває змія. Цей знак є загальноприйнятим символом медицини і вказує на спадковість мілітарних традицій українського війська часів боротьби за Незалежність 1917-1921 років. Подібний знак було введено для позначення санітарних старшин в 1918 році.
З огляду на суттєву різницю в завданнях, що покладаються на медичну та ветеринарну служби, було прийнято рішення про відхід від радянської традиції виконувати єдиний знак для медиків та ветеринарів в золоті та сріблі відповідно, й замінено срібну «зірку життя» на зображення змії, що звивається, яка була введена для ветеринарних старшин 1918 року наряду з емблемою військових медиків.
Зазнала змін і емблема частин радіо-електронної боротьби, та радіоелектронної розвідки. З пропозицією про внесення змін виступили саме представники цієї спеціальності. По-перше, емблема виявилася мало читабельною, а по-друге, несла риси притаманні символіці, яку використовують частини РЕБ російських окупаційних військ. В якості нової емблеми запропоновано контурний щит, на який скосом накладено стилізовану блискавку.
Емблема на комір Військової служби правопорядку зазнала лише косметичних змін: поле її виконано прорізним, втім вона має виготовлятися з жовтого металу. Це зроблено з метою уніфікації, адже ґудзики і зірки на однострої Військової служби правопорядку також виконані в цих кольорах.
Окрім заміни існуючих емблем введенно ще чотири нові: для спеціальностей, які не отримали власних емблем в «Правилах носіння військової форми одягу» в 2017 році.
Вперше для авіаторів
Вперше в історії українського війська введено окрему емблему для армійської авіації. В Сполучених Штатах існує приказка: «Армійська авіація це довга рука піхоти». Під довгою рукою піхоти мається на увазі спис, що дає можливість воїну наносити ураження ворогу на відстані. Саме тому емблема армійської авіації виконано у вигляді окриленого вістря списа.
Історично склалось так, що для морської піхоти незалежної України не було визначено особливу форму одягу, тому до 2017 року ними використовувалась повсякденна форма зшита за зразком одягу морської піхоти Радянського Союзу та Російської Федерації. За радянською ж традицією емблеми на комір на ній не використовувались. З тієї ж причини навіть затверджені у 2003 році емблеми морської піхоти морськими піхотинцями не використовувались. З введенням нового однострою ситуація змінилась докорінно, втім окремої емблеми морські піхотинці не отримали. Ця несправедливість була виправлена шляхом запровадження емблеми у вигляді меча Сагайдачного і схрещених мушкетів, накладених на стилізований якір.
Вже після затвердження «Правил носіння військової форми одягу» в 2017 році Міністерству оборони України було підпорядковано Державну спеціальну службу транспорту України. Враховуючи специфіку діяльності служби, спрямованої на підтримання і відновлення об’єктів транспортної системи, в якості емблеми, обрано «колесо Меркурія», накладеного на понтонний якір, що мало відображати і вказувати на можливість встановлення залізничних переправ через водні перешкоди. До речі подібний знак на комір був зображений в проєкті 1919 в якості емблеми міністерства шляхів УНР, що також вказує на історичну спадковість служби.
Зміни беретних знаків
Також зазнали змін деякі беретні знаки. Із зазначених вище причин змінився беретний знак радіотехнічних військ та військ зв’язку. Замість знака у вигляді кола, в центрі якого знаходився круглий медальйон зі зображенням літери «і», з під якого виходило шість стилізованих блискавок, розроблено беретний знак, який являє собою форму кола, в центрі якого розміщено рельєфне зображення індикатора кругового огляду із хрестоподібним розташованими зображеннями орбіт та чотирьома блискавками по діагоналі.
Як і у випадку з емблемами Військової служби правопорядку, беретний знак військових правоохоронців теж виконано прорізним.
Морські піхотинці, нарешті, отримали беретний знак, виконаний, в єдиній стилістиці з іншими подібними відзнаками. До цього часу ними використовувався беретний знак визначений для підрозділів спеціальних операцій ВМС. Не дивлячись на те, що в обох емблемах використані ті ж самі елементи: окрилений меч накладений на якір своїм зовнішнім виглядом вибивався із загальної стилістики беретних знаків.
З тієї ж причини беретний знак Державної спеціальної служби транспорту України, центральний елемент якого повторює емблему на комір, вписано в коло.
Як зазначається, ці зміни усунули ряд прогалин у порядку носіння військової форми одягу і зробили її більш привабливою та практичною.
Фото: www.mil.gov.ua, novynarnia.com
Суспільство
Фестиваль «Книжкова країна» на ВДНГ у Києві цьогоріч зібрав понад 72 тисячі читачів. Коли біля стендів великих книгарень стояли черги, до стенду пана Юрія з невеликого видавництва «Сітон» підходили дуже рідко. Чоловік радів кожному гостю та допомагав читачам знайти свої книги.
Серед покупців була й піарниця видавництва «Ранок» Богдана Богельська. Вона поширила в тіктоці публікацію про Юрія Ковальського, яку за ніч переглянули більше 30 тисяч користувачів. Уже наступного дня коло «Сітону» були люди.
Камерне видавництво ентузіастів
Включно з головним редактором Юрієм у «Сітоні» працюють троє людей. Чоловік жартує, що в невеликому видавництві він може бути й вантажником, і водієм, а директор веде бухгалтерію та не виділяє для себе окремої зарплати. Коректорів і верстальників у штаті немає — їх запрошують попрацювати за угодою.
За словами Юрія, видавництво створювали на ентузіазмі у 2011 році, й тоді засновник починав цей бізнес як хобі. Сам редактор прийшов у «Сітон» в кризовий період ковіду — на той момент видавництво взяло паузу.
В одному накладі «Сітон» випускає щонайбільше тисячу примірників. Низькі ціни Ковальський пояснює невеликою кількістю працівників та любов’ю до своєї справи:
«У нас маленькі зарплати, але завдяки цьому книжки недорогі. Хочемо їх випускати більше, а для цього потрібно швидше продавати. Якщо ж книжка буде дешевшою, це зробити легше».
Керівник редакції говорить, що для їхнього видавництва важливо знаходити хороших авторів. Наприклад, нещодавно відкриттям стала режисерка Національного театру імені Івана Франка Ліана Михайлова. Тираж її оповідання швидко знайшов свого читача, тому твір не змогли представити на «Книжковій країні».
«Письменників, які стали майже сучасними класиками, не друкуємо — ми як правило відкриваємо нові імена, намагаємося відкривати. Цікаво працювати з молодими авторами. Сподіваюся, що частіше ми вгадуємо, хто пише добре, а потім буде робити це ще краще».
Головний редактор пригадує, як одна читачка зауважила, що з продуманим маркетингом книга їхнього видавництва могла б стати геніальною.
«Рекламувати ми не вміємо, тому вдячні Богдані за цю допомогу. Як редактор можу сказати, що ще й пише вона дуже добре».
Фото з посту Богдани у тіктоці
Юрій та Богдана обмінялися контактами, а піарниця навіть обіцяла проконсультувати видавництво щодо продажів.
Не конкуренція, а партнерство
Богдана Богельська розповіла, що на фестивалі не лише виконувала роботу для свого видавництва, а й була зацікавленою читачкою. Увагу піарниці привернув скромний стенд пана Юрія:
«Я захотіла підтримати його й підійшла, поцікавилась асортиментом. Він не намагався мені щось продати. Як піарниця, навчена швидко ловити сенси, я відразу відчула, що розмова не рекламна, а натхненна: він захоплено ділився історіями написання, цікавинками з біографій авторів. Юрій просто ніби дихав цими книгами. Саме це мене спонукало купити в нього книжку».
Богдана придбала книгу для своєї доньки, а Юрій подарував ще одну для читачки-мами. «Ну хто ще так робить на «Книжковій країні», коли продажі очевидно не йдуть?» — поділилася подивом Богдана.
Далі вона зробила фото для допису, в якому розповіла про роботу Юрія та його колег. Піарниця планувала поширити пост серед друзів, але вже наступного ранку в нього було понад 30 тисяч переглядів. Юрій каже, що в останній день фестивалю до нього прийшло в чотири рази більше читачів, ніж зазвичай.
Після успіху в тіктоці Богдана ще раз зустрілася з Юрієм, аби записати коментар читачам, які відгукнулися. Для тих, хто не зміг побувати на фестивалі, книги обіцяли відправити «Новою поштою». І тут не обійшлося без щедрості видавців — разом із замовленими примірниками вони клали одну книгу в подарунок. Юрій пояснив, що так хотіли частково компенсувати кошти за доставку.
Богдана вважає, що всі видавництва мають одну глобальну місію — популяризацію читання. У Threads вона підсумувала, що загалом ця історія про підтримку невеликих ініціатив — видавництв, авторів, бізнесів, ідей:
«Ми повинні частіше звертати увагу на маленькі видавництва та навіть самвидав, бо часто там ховаються отакі скарби, які просто не знають усіх способів заявити про себе або ж не мають належних ресурсів. Сподіваюся, ця історія надихне читачів на те, щоб давати шанс усім, хто живе своєю справою, — а це як великі, так і маленькі команди».
Богдана планує завантажити книжки видавництва у власний телеграм-канал, аби підтримувати «Сітон» і надалі.
Фото надала Богдана Богельська
29 квітня благодійний бренд Animalism by UAnimals представив капсульну колекцію «ТІНІ ХВИЛЬ», присвячену проблемі зникнення дельфінів під час війни.
Про це повідомили в UAnimals.
Про нову колекцію
«Колекція називається “ТІНІ ХВИЛЬ”, адже дельфіни гинуть та фактично зникають з різних причин – зокрема й через війну. Коректної статистики про це до закінчення бойових дій, за словами науковців, немає та не може бути. Але якщо не зупинити екоцид, з часом дельфіни можуть стати тінями хвиль майже у буквальному сенсі», — зазначила керівниця Animalism Анастасія Юрко.
До нової лінійки увійшли: оверсайз футболка із зображенням звукової доріжки голосу дельфіна, лонгслів із силуетами зникаючих дельфінів, хустка, металевий кулон-жетон, шкарпетки та гольфи з принтами дельфінів, а також чашка, на якій дельфіни проявляються при нагріванні.
Зараз на дельфінів впливають численні фактори: пуски ракет із надводних і підводних суден, забруднення моря паливом, хімічні отруєння, акустичні травми від російських радарів. Крім того, через втечу риб у безпечніші зони дельфіни змушені слідувати за ними і можуть гинути у рибальських сітках.
Щоб привернути увагу до проблеми, до презентації колекції долучилися актори «Молодого театру» Ілля Чопоров і Дар’я Грачова. У проморолику вони передають емоції та атмосферу моря під час війни.
Читайте також: Поблизу «Вернадського» українці вперше зняли з дрона антарктичного смугача (ВІДЕО)
Довідка
Бренд Animalism by UAnimals створили для того, щоб розповідати про вразливість природи та підтримувати тварин України, які постраждали від війни. Всі речі виготовляють локальні виробники, а прибуток від продажу колекції «ТІНІ ХВИЛЬ» спрямують на допомогу тваринам через громадську організацію UAnimals.
Організація UAnimals з 2016 року пропагує гуманне ставлення до тварин і захищає їх від експлуатації та знущань. Після початку повномасштабного вторгнення UAnimals рятує домашніх, диких та свійських тварин від війни.
За цей час команда UAnimals вивезла з-під обстрілів близько 7 тисяч тварин, підтримала відбудову понад 24 притулків, роздала тисячу тонн корму та стерилізувала понад 43 тисяч безпритульних тварин. Наразі спільнота фонду налічує близько трьох тисяч волонтерів.
Нагадаємо, що «МУР» та Animalism випустили благодійний дроп для допомоги тваринам (ВІДЕО).
Також ми писали, що UAnimals запустили власну платформу із лекціями задля допомоги тваринам.
Фото: UAnimals
Суспільство
Фахівці завершили зацифрування 390 сторінок архівної документації будинку Національної спілки письменників України на вулиці Банковій. Це дім постраждав від російської атаки дронами 1 січня 2025 року.
Про це повідомив директор Департаменту комунальної власності міста Києва Андрій Гудзь.
Особливу цінність серед зацифрованих матеріалів мають креслення фасаду будівлі, датовані 1898 роком. Ці історичні документи стануть основою для розробки проєктів реставрації та допоможуть повернути споруді її первісний вигляд, зберігаючи архітектурну автентичність. Зацифрування архівів допоможе зберегти важливі документи, особливо під час війни.
Читайте також: У Києві оголосили відкритий конкурс серед митців для виставки до Дня міста: як долучитися
Довідка про будинок
Будівлю Національної спілки письменників України на Липках зводили наприкінці 19 століття під керівництвом київського архітектора Володимира Ніколаєва. Пізніше її добудував мільйонер-цукрозаводчик Сімха Ліберман, після чого вона отримала назву Маєток Лібермана.
У 1989 році саме в цій будівлі відбулися перші збори Народного руху України, який став одним із рушіїв здобуття української незалежності. На початку 2024 року на фасаді Будинку письменників встановили меморіальну дошку на честь цих історичних подій.
1 січня 2025 року будівля зазнала пошкоджень унаслідок російської атаки дронами.
Нагадаємо, що в Києві презентували оновлений проєкт Житнього ринку з урахуванням думки містян (ФОТО).
Фото обкладинки: сайт Міністерства культури та стратегічних комунікацій
У кожного з нас є його винаходи: чому Apple завдячує своєму прориву українцеві
«Я себе вважаю українцем. Ніяк інше!» — казав Любомир Романків, що більшість життя прожив не...
«Я з покоління дітей, які у 2014 році писали листи солдатам, а потім стали ними». Це Дмитро, що у 18 пішов на війну
Йому було дев’ять, коли почалась війна — і саме з нею він дорослішав. Замість футбольних...
Взяли управління у свої руки. Ці українські громади перетворюють біовідходи на добриво
Біовідходи, як-от скошена трава, опале листя й залишки фруктів та овочів часто викидають на звалища...
Які з цих традицій збереглися дотепер? Фольклористка про давні святкування українського Великодня
Уже в неділю українці святкуватимуть Великдень, до якого ми готуємося кілька днів. Зазвичай до четверга...