Суспільство
У Запоріжжі ятка з фаст-фудом із равликів та устриць допомагає ЗСУ (ВІДЕО)
У Запоріжжі Вікторія й Олексій відкрили ятку з делікатесами, працевлаштувати 9-ро людей та підтримують нашу армію.
Як вдалося працювати в умовах війни та де скуштувати бургери з равликами, розповідає ШоТам.
Вікторія та Олексій відкрили незвичний заклад за день до війни. У центрі Запоріжжя з’явилась ятка з фаст-фудом із равликів та устриць. Однак Zap.Ravlik пропрацював менше доби – почалося вторгнення.
«Ми всі не знали, що робити. Як і що буде розвиватися. Тому ми зібрали необхідні речі й поїхали до наших равликів на ферму. Зайняли половину маточного приміщення і жили там десь близько 2 тижнів», — розповідає співзасновниця Zap.Ravlik Вікторія Сорокіна.
Проте незабаром повернулися, адже в команді працюють дев’ятеро людей і їм потрібна робота.
«Ми знали про всі ризики, які могли нас спіткати. Але ми знали, що від нас залежать люди, які з нами працюють. І якщо ми не будемо щось робити, то що будуть робити вони? Залишитися без коштів у такий час – це дуже страшно», — каже співзасновниця Zap.Ravlik Вікторія Сорокіна.
Відкриваючи заклад удруге, для перестрахування додали в меню сири та випічку.
Читайте також: «Працюємо на перемогу». Як громада на Львівщині прийняла тисячі переселенців та допомагає воїнам ЗСУ
«Я не знала, купуватимуть равликів чи ні. Але коли ми відкрились, усі почали питати лише равликів! Одразу був навіть ажіотаж», — згадує Вікторія Сорокіна, співзасновниця Zap.Ravlik.
«Я куштую равликів не вперше, але ці дуже смачні!», — каже постійний клієнт Данило.
А ще кожне ескарго і бургера з равликом допомагають ЗСУ.
«Щопонеділка ми підбиваємо підсумки роботи нашого МАФу і також 10% перераховуємо на допомогу», — каже Вікторія Сорокіна, співзасновниця Zap.Ravlik.
Вікторія мріє, що невдовзі Zap.Ravlik тішитиме гурманів по всій Україні.
«Плани у нас великі, грандіозні! Хочемо зробити мережу ось таких МАФів по великих містах України. Найважливіше місце займає Перемога в наших планах. Я вважаю, що вона буде якнайскоріше і це буде великим поштовхом для всіх людей розвиватися ще більше, розвивати нашу країну, ставати кращими, щоб про нас знав увесь світ», — Вікторія Сорокіна, співзасновниця Zap.Ravlik.
Нагадаємо, маріупольці відкрили у Львові кав’ярню і готують знамениту «шаурму з 23 району».
Також ШоТам розповідав, як переселенці із Херсона підкорили Київ фіолетовими сирниками.
Суспільство
Суспільство
Про книгу
Про Вікторію Амеліну
Суспільство
На його честь було названо корабль, а доньки в памʼять про нього заснували та розвивають ферму у рідному місті.
Капітан І рангу Юрій Олефіренко хотів займатися власним сільським господарством. А коли у 2014 росія напала на Україну, став на захист Батьківщини та віддав за неї своє життя у битві за Маріуполь… Після загибелі капітана його ім’я присвоїли десантному кораблю, який від початку повномасштабної війни давав відсіч окупантам!
Історія Юрія Олефіренко
Капітан І рангу Юрій Олефіренко був командиром 73-го морського центру спецпризначення. Коли у 2014 росія напала на Україну, він вже 1,5 року як був на пенсії, але повернувся.
“Я кажу: “Куди ти йдеш”?” Я йду за рідну країну, за Україну, за український народ”, – розповідає дружина героя.
16 січня 2015 Юрій давав відсіч навалі окупантів під Маріуполем та отримав тяжкі поранення. Він закрив собою та врятував трьох бійців, однак сам загинув…Посмертно Юрія нагородили відзнакою “Народний герой України”. А на його честь назвали флагман українського флоту – десантний корабель “Юрій Олефіренко”.
Фермерська справа – на честь батька
Після загибелі капітана родині виділили земельну ділянку на ведення сільського господарства. І його доньки вирішили втілити його давню мрію та відкрити власну ферму.
“Десь у цих краях працювала бабуся, тому що вона була передовою дояркою. Ія знаю, що ще маленьким хлопчиком він прибігав туди, до неї. Він був людиною ерудованою, дуже розвиненою, знав багато мов, але не боявся такої роботи: він брав і орав город”, – ділиться Олеся Олефіренка, донька Юрія.
Через рік в Ольги було вже 50 телят, і, здавалося, на ферму чекає велике майбутне. Та через рік ресурсів на її утримання почало не вистачати і ферма припинила своє існування.
Читати також: Саша Махов. Історія журналіста і воїна з Луганська
Подолання кризи
Однак рік тому завдяки конкурсу #Варто “РобитИ” Оля отримала можливість відродити справу. А рідні підтримали та допомогли їй почати з нуля.
Зараз на фермі Олефіренків вже 28 свиней та 45 поросят – завдяки гранту справа рухається вперед. Родина покращує умови утримання та планує збільшити поголівʼя худоби. Справа, про яку мріяв капітан, продовжує жити та розвиватись завдяки його донькам.
Нагадаємо, що переселенка із Сєвєродонецька відкрила сучасну клініку в Києві, де працюють тільки ВПО.
Також ми повідомляли, що в “Київ Мілітарі Хаб” відкрили безоплатний спортзал для реабілізації ветеранів