Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Технології

У Вінниці побільшає об’єктів з «розумними» звуковими маячками для незрячих

Опубліковано

У Вінниці стане більше об’єктів з «розумними» звуковими маячками, які дозволять незрячим людям краще орієнтуватись у просторі. Про це повідомляють у пресслужбі міськради.

Де встановлять пристрої

Такі пристрої планують розмістити на дверях певних соціально важливих будівель, громадського транспорту, світлофорних об’єктів. Це підвищить доступність міського простору для незрячих людей. 

Система звукової навігації Mobilis – це повністю українська розробка, яка виготовляється у Вінниці. Маячки активуватимуться завдяки використанню невеличкого пульта або смартфону зі спеціальним безкоштовним додатком «Moiblis Go». Маяк подаватиме звуковий сигнал, який дозволятиме людині із обмеженим зором знайти локацію. Цей сигнал діятиме протягом обмеженого часу, тому не заважатиме іншим людям. А через мобільний озвучуватиметься інформація про час роботи закладу, телефон контактної людини, кількість сходинок, з якого боку поручні, чи автоматичні двері тощо.

Читайте також: Фільм про Голодомор адаптують для людей з порушеннями зору та слуху

Вінницьке підприємство незрячих ПОГ «Вінницьке УВП УТОС» спільно з компанією «Українські кібернетичні розробки» та Вінницькою лабораторією «Mobilis» сформували пропозицію щодо встановлення інтелектуальних звукових маячків системи «Mobilis – УТОС» на об’єктах міської інфраструктури (будівлі та світлофорні об’єкти) та міському транспорті.

Співпраця щодо встановлення маячків може бути першим кроком від міської ради до початку соціального підприємництва, адже їх виробляють на підприємстві, де працюють люди з інвалідністю. Ці маячки повністю розроблені у Вінниці. Це унікальна вінницька розробка, яка сьогодні вже проходить міжнародну сертифікацію і цікава в інших країнах».

Які особливості “маячків”

Система звукової навігації Mobilis – це повністю українська розробка, яка призначена для допомоги у пошуку локацій (в першу чергу – дверей будівель, дверей громадського транспорту, світлофорів) людям із обмеженим зором. Головним елементом системи є звуковий маяк, що розміщений на об’єкті (наприклад над дверима будівлі). Маяк подає періодичний звуковий сигнал, який дозволяє людині із обмеженим зором (користувачу системи) знайти локацію, наприклад, вхід до будівлі.

«Це «розумний» маячок, він працює не постійно а лише коли в зоні його дії з’являється незряча людина з активатором або програма на смартфоні. Тому звук, який видає маячок, не заважатиме жителям міста, але він буде не постійним, а людина з інвалідністю може доступно зайти в приміщення. Вже два роки подібні маячки встановлені біля входу до міської ради як пробний проєкт. Вони зарекомендували себе досить добре. Цей маяк може давати інформацію на смартфон, наприклад, час роботи офісу, телефон контактної людини, кількість сходинок, з якого боку перила, чи автоматичні двері, в який бік відкриваються тощо. Для незрячої людини це дуже важлива інформація. Наша організація працює не лише по Вінниці, ми співпрацюємо з Києвом, Хмельницьким, Івано-Франківським та закордоном, зацікавилась Польща та Чехія», – каже директор ПОГ «Вінницьке УВП УТОС» Костянтин Ільніцький.

Розробником є приватна науково дослідна лабораторія «Mobilis», що займається винаходами у сфері штучного інтелекту, робототехніки, електроніки та розумними пристроями для покращення життя людей із обмеженими можливостями. Зокрема, лабораторія розробляє проекти з впровадження розумного електричного інвалідного візка із функцією автопілота, принтер шрифтом Брайля на базі 3D принтера (on-line конвертер тексту в шрифт Брайля, системи друку шрифтом Брайля на пластику на базі 3Д принтера).

Технології

В Україні створили зарядні станції Titanium для використання на фронті

Опубліковано

Міноборони дозволило використовувати у ЗСУ українські зарядні станції Titanium, зроблені спеціально для фронту. Вони допомагають військовим швидко й безпечно заряджати дрони, рації та іншу техніку навіть у складних умовах.

Про це повідомили в Міноборони.

Особливості зарядної станції

Літій-залізо-фосфатні батареї станцій Titanium гарантують тривалий період використання без втрати ємності — до 4 000 циклів. Моделі 1 500, 2 500 і 5 500 мають ємність 1.5, 2.5 та 5.5 кВт відповідно.

Станції оснастили різними портами зарядки та швидкісними інверторами потужністю 3 кВт, що продукують правильну синусоїду струму. Також розробники передбачили можливість приєднання додаткових акумуляторів для збільшення ємності.​

Читайте також: «Нова пошта» та «Повернись живим» завершили збір на 300 млн гривень для ППО

Міцний протиударний корпус і транспортувальний кейс гарантують захист елементів живлення від фізичних пошкоджень під час швидкої їзди бездоріжжям, при надмірній вологості та значних коливаннях температур. Системи захисту убезпечують станції від можливого перевантаження, короткого замикання, загоряння, вибуху та плавлення під час експлуатації.​

Зарядні станції важать від 21 до 60 кілограмів, їх може транспортувати один військовий або наземний роботизований комплекс.

Нагадаємо, що в Україні запустили маркетплейс оборонних технологій для військових: як він працює.

Фото: сайт Міноборони

Читати далі

Технології

S.T.A.L.K.E.R. 2: Heart of Chornobyl отримала нагороду Xbox Excellence Award 2025

Опубліковано

Відеогра S.T.A.L.K.E.R. 2: Heart of Chornobyl здобула престижну відзнаку Xbox Excellence Award 2025. Щороку команда Xbox відзначає найкращі ігри — і цього разу до переліку переможців увійшов український проєкт від студії GSC Game World.

Про це повідомили на офіційній сторінці гри.

У команді S.T.A.L.K.E.R. 2 подякували команді Xbox за визнання, а також фанам, які підтримували розробників та грали у цей шутер.

Події гри розгортаються в Чорнобильській зоні відчуження. Гравцям потрібно понад 35 годин, щоб пройти основну сюжетну лінію. Гру локалізували українською мовою, натомість російська повністю відсутня, що стало принциповою позицією розробників.

Перша частина серії побачила світ ще у 2007 році, а продовження анонсували у 2010 році. Однак реалізувати цей амбітний проєкт вдалося у листопаді 2024 року. За перші два дні після релізу гру придбали понад мільйон разів. А ще більше користувачів приєдналися до пригод у Зоні через Game Pass.

Читайте також: Українська студія після 9 років розробки випустить гардкорний платформер про сни (ВІДЕО)

Нагадаємо, що американське видання GameSpot випустило фільм про створення S.T.A.L.K.E.R. 2 (ВІДЕО).

Раніше ми писали, що в українську гру S.T.A.L.K.E.R. 2: Heart of Chornobyl зіграли 6 мільйонів людей.

Фото: фейсбук-сторінка гри

Читати далі

Технології

«Не виходив з дому, бо не знав, куди може піти»: ветерани та розробники створюють мапу доступних місць

Опубліковано

Уявіть: ви хочете вийти з лікарні, але перед вами крутий схил і плитка, між якою ви застрягаєте, ніби в пастці. У кінотеатрі зможете подивитися фільм у першому ряду або на підлозі в проході. А коли йдете до кафе, дверний проріз виявиться замалий, а туалет — недоступний.

Для Віктора-Миколи Гаврилюка — ветерана, який після поранення пересувався на кріслі колісному, а згодом з тростиною, — це було рутиною. 

ШоТам дізнався, як у Луцьку розробники в співпраці з ветеранами знайшли рішення — створили застосунок Better Mobility для людей з інвалідністю, аби піти в магазин чи на каву більше не було проблемою.

Віктор-Микола Гаврилюк

ветеран з Луцька

Квест у лікарні або як вибратися за її межі без сторонньої допомоги

У липні 2023 року я отримав мінно-вибухову травму через скид дрона. Мені відірвало квадрицепс — замість стегна була просто гола кістка. Робили дуже складні операції, і те, що врятували ногу, — це неймовірна удача та професіоналізм наших лікарів. 

Поки лежав у багатьох лікарнях по Україні, зрозумів, що не можу самостійно вибратися за їхні межі на кріслі колісному. Наприклад, у Дніпрі навколо будівлі був крутий схил, непристосовані бордюри та пішохідні зони; у львівській лікарні виїхати за територію без сторонньої допомоги знову-таки було неможливо. 

Ветеран Віктор-Микола після поранення. Фото надав Віктор-Микола Гаврилюк

У Національному науковому центрі хірургії та трансплантології імені Шалімова в Києві ситуація ще складніша, адже по його території не вдасться їхати через плитку, відстань між якою ширша, ніж колесо крісла колісного. Через це я постійно «влітав» у дірки між плитами.

Якщо вдалося подолати цей квест, то ти виберешся з території лікарні, але й після цього далеко не поїдеш: далі високий бордюр, який самостійно не подолати, не перекинувшись. Я вже не кажу про громадський транспорт, що зазвичай недоступний для людей з інвалідністю. 

Допоміг створити застосунок про безбар’єрність 

Коли я приїхав на лікування та реабілітацію в Луцьк, то звісно, тут мені було простіше пересуватися, адже місто доступніше та рідне. Однак не всюди є тротуарні спуски або ж часом з одного боку дороги спуск нормальний, а з іншого — специфічний, тому доводилось просити когось на переході про допомогу.

Якщо я наперед не продумував маршрут, як пересуватися містом, то інколи доводилось розвертатися, бо далі бордюр, який я не міг подолати.

Віктор-Микола показує бар’єри на вході до магазину з медичними товарами. Фото надав Віктор-Микола Гаврилюк

Тому коли до мене звернулася команда компанії BusMarket Group, яка вирішила створити мапу безбар’єрності, я радо погодився допомогти. З ними ми зі стоянки діставалися до різних локацій, щоб зрозуміти, наскільки мені це комфортно робити на кріслі колісному та як власне має працювати додаток, аби полегшити життя людям з інвалідністю.

На кріслі колісному й так складно пересуватися, а тут іще маєш далі шукати, де є нормальний туалет, де немає сходів, де доступний пандус. А інколи пандус є, але на ньому можна лише вбитись, тому його наявність — це не завжди про доступність. У новому місті людині з інвалідністю буде комфортніше з мапою безбар’єрності: вона не перейматиметься, куди їй завітати, а спокійно оцінить локації в застосунку. 

Додаток буде корисний не лише для людей з інвалідністю, а й для їхніх друзів, знайомих і родин, аби попередньо перевірити, в який заклад вони можуть піти, та самостійно запропонувати доступну локацію.

Ми живемо в обставинах, в яких не знаєш, що може з тобою трапитись, а в умовах війни — тим паче. Водночас люди з інвалідністю — це люди, які жили повноцінно своє життя до травми, які не хочуть від нього відмовлятися.

У «совку» такі люди були закриті й не бачили світу. Їхнє життя проходило у власній квартирі, і в них не було іншого варіанту. Ми ж зараз через війну чи інші обставини отримали інвалідність і не можемо повноцінно користуватися кінцівками або маємо проблеми з зором, слухом, але цей смак життя, який був раніше, залишається. Ми маємо бути повноцінними членами суспільства. Фізичні травми не повинні жодним чином обмежувати самореалізацію.

Віталіна Веремчук

фахівчиня зі зв’язків з громадськістю компанії BusMarket Group 

Доступність — це не лише для людей з інвалідністю, а й для кожного з нас

Долучалися до розробки застосунку Better Mobility всі, хто мав бажання щось розповісти чи зробити свій внесок. Однак велику роль у проєкті відіграли айтівці з BM Tech — вони були одними з тих, хто ініціював ідею додатку та її просував. Так проєкт став корпоративною соціальною відповідальністю компанії.

Люди на кріслах колісних, зокрема, ветерани були одними з тих, кого ми постійно опитували та з ким радилися при створенні застосунку. Одним з них був наш знайомий Віктор-Микола Гаврилюк.

Також наша команда познайомилася з ветераном, який після повернення з війни довгий час не виходив з дому, тому що не розумів, куди може піти. Він шукав на Google Maps заклад, в який хотів потрапити, але не знав, чи зайде туди. Коли ж побачив наш застосунок, то сказав, що нарешті може побачити ширину дверей, кут нахилу пандуса, його стик із землею та поручні — це важливо, тому що бувають різні крісла колісні та травми в людей.

Команда розробників застосунку Better Mobility. Фото: Віталіна Веремчук

Є різні мапи, які символічно показують, чи доступна локація або наявність у неї пандусу, але в реальності це часто нічого не говорить людині на кріслі колісному. Пандус не завжди функціональний — іноді це може бути абсолютно дивна конструкція з матеріалів, які не призначені для цього, або ж із неправильним кутом нахилу, через що людина на кріслі колісному не може виїхати нагору. Наш застосунок дозволяє це все побачити.

Доступність — це не лише для людей з інвалідністю, а й для кожного з нас. Батькам з дитиною у візочку, людям старшого віку та людям на кріслах колісних потрібний безбар’єрний простір, адже це про загальний комфорт і повагу.  

Наша інфраструктура все ще залишається недосконалою, і навіть нові будівлі часто не відповідають вимогам доступності. Водночас сьогодні ми просто не маємо права залишати без уваги й можливостей наших військових, які понесли велику жертву та здобули поранення на війні.

Команда їздила на «Кураж Базар», де розповідала про застосунок Better Mobility. Фото надала Віталіна Веремчук

Як допомогти у розвитку застосунку

Ми зробили так, щоб кожен користувач, який не є експертом з безбар’єрності, міг оцінити доступність локації завдяки простому алгоритму — достатньо давати відповіді на запитання про те, що ти бачиш перед собою. 

Застосунок попросить його зробити фото входу в приміщення та звернути увагу, чи є там сходи, пандус або ліфт. Якщо є пандус, Better Mobility показує, які саме місця на ньому сфотографувати, адже так людина самостійно зробить висновок, чи зможе потрапити в заклад. 

Частину цієї інформації можна перевірити на Google maps, але не так якісно, як у застосунку, який чітко описує доступність по всіх критеріях. 

Проте зараз за допомогою додатку можна оцінити лише вхідну зону. Аби людина повноцінно отримала послугу, вона повинна розуміти, чи не буде перешкод у самому закладі, як-от порогу, сходів чи вузьких коридорів. Ми вже почали над цим працювати. 

Наразі маємо алгоритм оцінки внутрішньої доступності аптек, а також незабаром зʼявиться інформація про внутрішню доступність крамниць, супермаркетів і готелів.

Застосунок допомагає знаходити доступні локації. Фото з сайту bettermobility.app

Аби мапа була корисною, зараз її важливо наповнити, тому ми закликаємо завантажити застосунок і зробити в ньому один огляд закладу. Ми віримо, що маленькі кроки кожного небайдужого можуть суттєво покращити доступність багатьох локацій у містах України. Скачати застосунок можна за посиланням.

Читати далі

Шопочитати

Суспільство6 днів тому

У кожного з нас є його винаходи: чому Apple завдячує своєму прориву українцеві

«Я себе вважаю українцем. Ніяк інше!» — казав Любомир Романків, що більшість життя прожив не...

Військо1 тиждень тому

«Я з покоління дітей, які у 2014 році писали листи солдатам, а потім стали ними». Це Дмитро, що у 18 пішов на війну

Йому було дев’ять, коли почалась війна — і саме з нею він дорослішав. Замість футбольних...

Суспільство2 тижні тому

Взяли управління у свої руки. Ці українські громади перетворюють біовідходи на добриво

Біовідходи, як-от скошена трава, опале листя й залишки фруктів та овочів часто викидають на звалища...

Культура2 тижні тому

Які з цих традицій збереглися дотепер? Фольклористка про давні святкування українського Великодня

Уже в неділю українці святкуватимуть Великдень, до якого ми готуємося кілька днів. Зазвичай до четверга...