У Стамбулі вперше в історії відбуваються Дні українського кіно

Активісти представили візуалізацію міського екопарку на Осокорках у Києві.

Про це пише Екополітика.

Як зазначають в організації, створений публічний простір виконував би роль буфера між житловими масивами та природно-заповідними територіями – своєрідної захисної території, яка перебирала б на себе основне антропогенне навантаження.

«Найдоцільніше на такій буферній ділянці навколо озера Небреж облаштувати міський парк», – йдеться в повідомленні.

Читайте також: Про дитсадок на Дніпропетровщині написали у світовому виданні ArchDaily

Екоактивісти наголосили, що кияни, а жителі щільно забудованого Дарницького району й поготів, конче потребують якісно облаштованої зони для рекреації.

«Щільність і кількість населення у районі нині вже така, що міський парк на Осокорках – це не забаганка, а життєва необхідність, якщо йдеться про збереження якісного рівня життя в місті. Кияни південного Лівобережжя повинні мати можливість і фізично відпочити, і психологічно розвантажитись, і мати змогу в літній період перепочити від задухлої спеки, яка охоплює бетонно-асфальтну щільну забудову поряд», – переконані в організації.

Наголошується, що міський парк має бути неодмінно в зоні простої доступності для містян. Це означає, що тисячі людей, які живуть у прилеглих районах, повинні мати можливість дістатися парку без використання громадського і приватного транспорту. А місцерозташування станцій метро поблизу дасть можливість у зручний спосіб відвідувати парк і решті киян і гостей міста. Окрім того, створення простору на півдні від вулиці Колекторної та міського парку поблизу житлового масиву зупинить подальше навантаження на транспортну інфраструктуру району.

Читайте також: Чому будинок із химерами називають дивом на Волині? (ВІДЕО)

Частину колектора, що виходить на поверхню, мають намір перетворити на «Дощовий парк», який являтиме собою систему очищення води. Ще на території парку пропонують встановити вежі для спостереження за птахами (бьордвотчінгу).

Нагадаємо, дизайнер показав квартиру-мазанку у київській висотці.

Усі фото: ecopolitic.com.ua.

Ще кілька років тому рекордсменів серед людей найповажнішого віку в Україні було зовсім мало. Хоча така традиція досить поширена у європейських країнах. Там люди на пенсії починають вести активний спосіб життя. Натомість в Україні пенсіонери переважно весь свій час проводили за хатніми справами чи в черзі у поліклініку, але аж ніяк не у прагненні встановити рекорд.

Але ця ситуація поступово змінювалася, розповіла керівниця Національного реєстру рекордів України Лана Вєтрова. Мовляв, щороку десятки людей літнього віку потрапляють до реєстру. Унікальні досягнення фіксують у різних сферах: культура, спорт, мистецтво, подорожі тощо. Пропонуємо найцікавіші рекорди українців найповажнішого віку, встановлені у 2020 році.

Хендлерка найповажнішого віку

Пенсіонерка з Хмельницького Людмила Казанцева у 72 роки встановила рекорд України у номінації «Хендлер найповажнішого віку». Вона на пенсії освоїла професію «хендлер» — це люди, які готують породистих собак до виставок. Жінка зі своїми двома песиками породи той-тер’єр — Арнольдом і Сандрою — беруть участь у багатьох виставках у різних місцях країни та мають купу титулів.

До виставок вона ретельно готується, адже тварини, крім того, що мають відповідати суворим критеріям із точки зору породи, ще й повинні правильно бігти на рингу, стояти у стійці під час огляду тощо. Людмила знайшла себе в абсолютно новій сфері, зуміла в ній розкритися, досягти нових результатів — і все це вже після того, як її основна кар’єра закінчилася.

Нездоланний скелелаз

Киянин Юрій Василенко двічі потрапив до Книги рекордів України як скелелаз: у віці 75 та 80 років. У 2020 році він пройшов маршрут найскладнішої категорії 6b+ з двома карнизами по штучному рельєфу за дві хвилини 38 секунд. Чоловік забрався на висоту четвертого поверху. Складність цього випробування у тому, що деякі ділянки траси — під кутом 90 градусів. Цей шлях не під силу навіть молодим спортсменам.

Перший рекорд він встановив уже бувши ветераном спорту. За п’ять років його так ніхто і не зміг здолати. Коли реєстрували останній рекорд Юрія, на нагородженні були присутні багато журналістів. Чоловік усім показав, як пройти цей маршрут, але ніхто не зміг здолати навіть половину.

Одинадцять годин поезії

Ще один киянин, 80-річний Василь Ототюк, торік встановив унікальний рекорд: пенсіонер безперервно читав поезії напам’ять упродовж одинадцять годин 39 хвилин без жодної заминки. За правилами, претендент на рекорд має право на п’ять хвилин перерви щогодини. Якщо пауза затягується більше, ніж на 30 секунд, рекорд зупиняється. Попередній рекордсмен у цій номінації — 71-річний киянин Микола Ворон, який декламував поетичні твори впродовж п’яти годин 55 хвилин без перерви.

Василь тримає в голові твори 78 улюблених поетів найрізноманітнішої тематики: філософські, історичні, патріотичні та дуже чуттєві ліричні вірші. Усього він прочитав під час фіксації рекорду 547 віршів або 12 730 поетичних рядків. За фахом рекордсмен — історик, підполковник у відставці. Його секрет запам’ятовування насправді простий — у любові напружувати пам’ять. 

Вік для бігу не перешкода

Черкащанка Антоніна Ткачук у 2020 році встановила рекорд України з бігу у віковій категорії понад 80 років. Змагання відбувалися в Києві 7-9 лютого. 400 метрів 80-річна жінка пробігла за дві хвилини 18 секунд. Секретом успіху вона називає здоровий спосіб життя, який «нічого не коштує».

За освітою — інженерка-технологиня, у спорт жінка прийшла у 70 років. До цього просто вела здоровий спосіб життя. Щодня спортсменка пробігає від трьох до п’яти кілометрів, а відпочиває лише один чи два дні на тиждень. Вона не потрапила до Національного реєстру рекордів України, однак рекордсменкою її визнала Федерація ветеранів легкої атлетики області. Жінка стала членкинею Федерації.

Знову одинадцять годин: тепер ходьби

Спортсменів багато не буває. Микола Панасейко зі Старобільська, що на Луганщині, у свої 85 років безперервно пройшов 65 км спортивною ходьбою за одинадцять годин 20 хвилин і цим встановив рекорд. У такому поважному віці подібних рекордів ще ніхто не ставив в Україні.

Читайте також: Як заробити на пенсії? П’ять проєктів, які працевлаштовують бабусь та дідусів

Він — багаторазовий чемпіон світу і Європи, ветеран спорту. Чоловік займається спортом все життя. У 1962-му та 1963-му роках він ставав призером чемпіонатів України зі спортивної ходьби. Крім того, Панасейко — перший майстер спорту серед сільських спортсменів Луганщини. З 1979 року він є викладачем і тренером Старобільського аграрного технікуму. Окрім того, спортсмен багато років їздив школами, де власним досвідом заохочував молодь до спорту.

Винахідник, який допоміг «Титаніку»

Український кінотехнік Анатолій Кокуш, який прославився навіть у Голлівуді,  майже у 70 років став рекордсменом. Він є творцем унікальних операторських кранів — неодмінних помічників на зйомках світових блокбастерів. За це в українця тепер два технічні «Оскари». Торік ім’я автора 56 запатентованих винаходів в Україні, володаря найпрестижніших міжнародних нагород внесли й до Національного реєстру рекордів.

Всі пам’ятають найвідоміші кадри з фільму «Титанік». Їх знімали за допомогою спеціального крана з камерою — це винаходи Анатолія Кокуша. Пристрій дозволяє створювати неймовірні ракурси та знімати в екстремальних умовах. Таких технологій до цього не було у світі. Завдяки винаходам Анатолія світ побачив неймовірно відзняті стрічки «Пірати Карибського моря», «Зоряні війни», «Примарний гонщик», «Месники», «Форсаж», «Гаррі Поттер» тощо.

Колекція зі світовою славою

Торік на своє 50-річчя мешканець Володимира-Волинського Анатолій Бойко встановив світовий рекорд. Заслуженого майстра народної творчості відмітили у номінації «Перша авторська колекція експонатів з яєчної шкаралупи, інкрустованої металом». За фахом він — різьбяр по дереву й художній дизайнер. За 30 років творчої діяльності опанував 17 мистецьких технік, серед яких і дві авторські. Починаючи з 2009 року, чоловік займається декоруванням яєць у сучасному мистецькому стилі й замість воску та фарб використовує метал. Техніку кування по яєчній шкаралупі та вирізьблення освоїв самостійно.

Для роботи майстер використовує курячі, індичі, качині, гусячі, перепелині та страусині яйця. Залежно від складності проєкту на виготовлення сувеніру йде від кількох днів до місяця. Ескізів майстер не робить, хоча вже на початках кожної роботи має бачення кінцевого результату. У його колекції налічується більш як 700 робіт, багато з яких перебувають у приватних колекціях Польщі, США, Канади, Японії, Італії, Греції, Англії, Німеччині та інших країн, в багатьох музеях України та у власних фондах. Рекордсменом України його визнали ще у 2015 році.

На Закарпатті почалося масове цвітінні крокусів із дендропарку Березинка неподалік Мукачева.

Перші фото звідти опублікував у фейсбуці майстер Олександр Радиш.

«Зима зустріла весну. Почалося», – прокоментував світлини фотограф.

Читайте також: Як заощаджувати та інвестувати? П’ять корисних блогів про власні фінанси

Шафран або крокус – рід трав’янистих багаторічних рослин родини півникових. Відомо 70 видів, поширених переважно на Середземномор’ї; на території України – 9. Шафран посівний вирощують як джерело прянощів і як фарбувальну рослину; використовується в народній медицині як болезаспокійливий і сечогінний засіб. Потребує відкритого сонячного місця і проникного, легкого ґрунту.

Нагадаємо, на Закарпатті починають цвісти шафрани. Також на Одещині під снігом розцвіли рідкісні квіти.

Як ми повідомляли раніше, в оранжереї Запорізького ботанічного саду квітне жасмин.

Усі фото: facebook.com/oleksandr.radysh.