

Суспільство
У селі на Рівненщині встановили вказівники з історичними назвами вулиць
У селі в Дермані на Рівненщині встановили вказівники з історичними назвами вулиць з прив’язкою до історичних назв і прізвищ, які домінували у тому чи іншому кутку села.
Про це пише history.rayon.
За їхньою інформацією, це ідея місцевої жительки Олени Демчук.
Попри бізнес у Здолбунові, вона принципово залишається в рідному селі. А нині взялася популяризувати його історію. Односельці підтримали її ідею грошима.

Жінка каже, що це лише початок і акцентує на тому, що назва села – чоловічого роду, а не жіночого. Тож правильно говорити – Дермань Перший і йому 1300 років.
Читайте також: Кондитерська Milly Filly: в карантин найкоротша доставка була — на метр
На вказівниках – не офіційні назви вулиць, а історичні.
«Це такий острівець природи, можна сказати, недоторканий, який є найкращий в Дермані… Вулиця Марчуки і це називається Марчуківський скит. За легендою, з цього скита почалося перше поселення Дермані», – розповідає Олена Демчук.
«Вулиці шукають за старими назвами в селі. Тому й вирішили прив’язати старі, колишні назви», – зазначає ініціаторка.

«Стара-стара криниця, яка утворилася завдяки декільком джерелам. І старожили іменують її як криниця “Безодня”. І місцина така тут, що колишні господині тут, зазвичай, зустрічалися. Тут було таке центральне місце, де хто прав, хто воду носив», – розповідає Олена Демчук.
Влітку 2020-го дерманці зорганізувалися й облаштували це місце. І коли чистили криницю, то зрозуміли, що назва Безодня – не лише через стрімкий спуск. Під час літньої толоки і з’явилася ідея появи таких вказівників.
«Спонтанне рішення. Вирішила наша команда дерманська просто від себе щось зробити хороше і приємне для села» – каже ініціаторка.

Самі зібрали кошти і самі ж встановили загалом 10 таких вказівників по всьому селу.
«Вулиця Марчуки – зараз як Вискокогірна зареєстрова. Вулиця Шинковці, де зараз теж встановили табличку, офіційно – Шевченка. Семенюки – вулиця Лесі Українки. Сліпці – вулиця Миру. Змінені вулиці. Але деякі й так залишилися», – розповіла секретарка сільради Наталія Кочаровська.
Читайте також: Мікрозелень у руках «сонячних діток»: історія соціального проєкту у Харкові
Офіційна назва вулиці Сидори від історичної на вказівнику різниться лише однією кінцевою буквою. Це найстаріша у Дермані вулиця і теж названа за домінуючим на ній прізвищем. Вона йде праворуч від в’їзду в село.
А зліва – герб Дерманя Першого. Його теж встановили одночасно із вказівниками. Це сучасна розробка геральдистів за замовленням Олени Демчук і уродженця Дерманя, історика Андрія Жив’юка.

«Взагалі селу 1300 років. І не було в нас ні прапора, ні герба. Починався Дермань з монастиря і починався Дермань з міфу… що колись давно богатир заснув під дубом і його роздер дермань, тобто звір», – каже Олена Демчук.
Наразі ще мають завершити встановлення прапора Дерманя, – каже Олена Демчук. І додає, що це лише початок візуалізації історії в їхньому селі.
Нагадаємо, сільрада на Закарпатті заборонила використання пластикових пакетів.
Як ми повідомляли раніше, занедбаний будинок культури на Рівненщині перетворили на сучасну школу.
Усі фото: history.rayon.in.ua.
Суспільство

Узимку 16-річна студентка з Кривого Рогу Ольга Лактіонова витягла з води дівчинку, що провалилася під кригу. Тіла двох братів урятованої дитини надзвичайники змогли знайти лише за дві доби. За свій вчинок Оля отримала державні нагороди від президента та міністра внутрішніх справ.
Про це повідомляє Міністерство Внутрішніх справ України.
Ризик заради порятунку
13 лютого на річці Інгулець четверо дітей гралися на кризі, коли та розкололася — двоє братів та їхні сестри провалилися. Оля впізнала своїх знайомих і побігла допомагати.
Дівчина розповіла, що взяла імпровізований пліт, вхопилась за нього та почала плисти на порятунок і сама ледь не втонула, коли цвях, що стирчав у дошці, зачепився за її одяг. На поверхні води Оля змогла втримати 12-річну Віолетту, яка до цього провалилася під кригу. Місцеві жителі допомогли витягти обох дітей.
Читайте також: В Україні вперше вручили дітям відзнаку «Майбутнє України»: хто отримав нагороду (ФОТО)
За допомогу дітям Ольгу Лактіонову нагородили відзнакою Міністра внутрішніх справ Ігоря Клименка. Також дівчині присвоїли нову нагороду «Майбутнє України»від президента.


Нагадуємо, що 10-річна дівчинка з Одеси врятувала маму під час масованої атаки «Шахедів» (ВІДЕО).
Фото: Офіційне інтернет-представництво Президента України
Суспільство

Філіп Котлер перевернув світове уявлення про маркетинг і вписав себе в історію. Його книжки розлітаються по світу, а студенти завдяки його знанням опановують навчальні дисципліни. Та чи знаєте ви, що цей маркетолог — син українців?
ШоТам дослідили його біографію та розповідають, як Філіп став батьком сучасного маркетингу.
Емігранти, що шукали кращої долі у Штатах
Філіп Котлер народився в 1931 році в Чикаго, США, але з Україною його пов’язують батьки — Моріс Котлер (Котляревський) і Бетті Бубар. Різні джерела подають місця їхнього народження по-різному: начебто обоє були з Чернігівської області, або ж батько з Ніжина, а мама з Бердичева.
Але факт лишається таким, що двоє молодих мігрантів у 1917 році шукали кращої долі за океаном, а врешті знайшли одне одного, створили сім’ю та дали життя майбутньому цілої галузі. Крім Філіпа, у Бетті та Моріса народжуються ще двоє синів. Котлер пригадує, що тато хотів, аби всі троє стали атлетами, але в жодного спортивна кар’єра не склалася. Пізніше батько таки сказав, що пишається своїми синами, попри те, що ті обрали інші шляхи. Молодший Ніл став професором і дослідником політичних наук, середній Мілтон — бізнесменом, а найстарший нащадок Котляревських зробив величезний вклад у маркетинг як галузь.
Кар’єра та перша книжка для студентів
Філіп Котлер ще з дитинства думав, яку професію йому обрати. Хлопчик любив читати і фантазував про своє майбутнє, приміряючи різні кар’єрні ролі.
«У дитинстві, коли чув про людину, яка зробила щось цікаве, одразу ж теж хотів цим займатися. Коли читав статтю про астронавта, хотів ним стати. Про Ейнштейна — хотів бути вченим і математиком. Коли ознайомився з біографією Лінкольна, мріяв потрапити у світ політики», — пригадує Філіп Котлер свої ранні роки.
Але його вибір зупинився на економіці, тож магістерський ступінь він отримав у Чиказькому університеті, а докторський — у Массачусетському технологічному. Потім почав викладати, і написав першу книжку саме для занять зі студентами — «Менеджмент маркетингу. Аналіз, планування та контроль» (1967). Але вона вийшла за межі класу та стала бестселером — її переклали на понад 25 мов. На зараз у Філіпа Котлера вийшло вже близько 100 книжок.
Зробити світ кращим
У чому ж полягає основна ідея економіста та чому його вважають «батьком» сучасного маркетингу? За Котлером, маркетинг — це спосіб не просто продати товар чи послугу, а задовольнити потребу споживача й показати свої цінності.
«Хороша компанія пропонує відмінні продукти та послуги. Чудова компанія також це пропонує, але ще й прагне зробити світ кращим місцем», — писав науковець.
Тож дослідник запевняє, що бізнес мусить мати місію та дбати не тільки про прибуток, адже світ змінюється, а з ним і маркетинг.
«Мій вчитель Мілтон Фрідмен висловлював ідею: коли ви хочете виміряти успіх, вам треба мати одиницю прибутку. І якщо це є, то не хвилюйтеся про все інше. Але тепер все змінилося. Ми маємо практикувати сталість, і, на щастя, зараз компанії намагаються відновити ресурси, використати їх повторно, позбутися сміття», — казав Філіп Котлер під час лекції проєкту ReІnforceUA від Бізнес-школи МІМ.
У 2010 році він створив Всесвітній маркетинговий саміт (World Marketing Summit) — незалежну організацію зі штаб-квартирою в Торонто, що прагне завдяки маркетингу створити кращий світ для майбутніх поколінь.
Котлер та Україна
94-річний Філіп Котлер пам’ятає про своє українське коріння, хоч і народився в Штатах. У 2006 році він отримав звання Почесного доктора НаУКМА та прочитав у Могилянці лекцію.
А у 2022 році науковець висловив підтримку нашій державі та виступив з безоплатною онлайн-лекцією:
«Коли почалась війна проти вашої країни, я сподівався, що всі великі країни світу, як-то Індія та Китай, підтримають Україну. І був дуже розчарований, коли цього не сталося — вони захотіли бути нейтральними. Але також Сполучені Штати Америки та інші союзники мають вести переговори, в яких вони зробили недостатньо. Вони мають публічно говорити з тими країнами про те, що робить зараз росія».
Фото обкладинки: Branding Mag
Суспільство

У Києві на станції метро «Вокзальна» задля покращення доступності 18 червня почали монтувати пандуси на сходах при вході та виході.
Про це повідомили в КМДА.
Першу конструкцію вже встановили вночі 18 червня. Завершити монтаж другого пандуса планують до кінця тижня. Роботи виконують у нічний час, щоб не заважати пасажирам. У КМДА зазначили, що всі пандуси відповідають сучасним будівельним нормам і вимогам безбар’єрності.
Також в адміністрації нагадали про можливість замовити супровід для пасажирів з інвалідністю та інших маломобільних груп. Для цього слід зателефонувати за номером (044) 238-55-11, бажано за годину до поїздки, і повідомити час та маршрут. У травні такою послугою скористалися майже 950 пасажирів.


Нагадаємо, що під час поетичного вечора з Жаданом у Києві зібрали пів мільйона гривень для «Хартії» (ФОТО).
Раніше ми писали, що Jerry Heil приєдналася до збору UNITED24 «Вартові неба» після ракетного удару по її студії (ВІДЕО).
Фото: сайт КМДА