Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами
donate shotam
кондитерська кондитерська

Суспільство

Кондитерська Milly Filly: в карантин найкоротша доставка була — на метр

Опубліковано

Чимало людей полюбляють солоденьке. Як же приємно засісти ось так у кав’ярні за чашкою чогось гарячого та шматком смачного десерту. У Києві є ідеальний заклад для Вас — кондитерська Milly Filly. Його засновниця з самого дитинства не виходила з кухні та постійно щось готувала, експериментувала та міксувала смаки. І так, як і у всіх, виходило в неї не завжди. 

Свого чоловіка вона також частенько балувала смачними тортиками. Він згадує, як Оксана готувала десятки порцій, тож доводилося роздавати друзям. І що ж, було хобі, а стало сімейним бізнесом — подружжя відкрило свою кондитерську й зараз успішно її розвиває. Відвідувачам вони обіцяють: «Ваші рецептори точно цього не забудуть». 

Олександр та Оксана Вітюк,
Олександр та Оксана Вітюк,

Засновники кафе-кондитерської Milly Filly. До власного бізнесу він працював логістом, а вона — бухгалтеркою. Кондитерська стала справою усього життя

Готувати дві порції — не варіант

Все велике починається або з ідеї, або ж з хобі чи особистих уподобань, як було у нас. Моя дружина Оксана з дитинства готує, їй завжди це подобалося. У дитинстві, звісно, в неї багато чого не виходило, доводилося викидати, переводилося чимало продуктів. Мама її постійно за це сварила, але це був досвід. Вона постійно щось пекла, роздавала друзям.

 

У Оксани є така звичка: вона не може готувати на двох людей, їй треба багато — на 20, наприклад. А в родині нас всього двоє, тому нам важко з’їсти всі ці порції. Тож ми постійно пригощали гостей, і вони, чесно кажучи, були в захваті. Як і я.

І от чотири роки тому Оксана почала марити кондитерською. У нас не було жодного приміщення, не було зайвих коштів. Так, був якийсь нормальний дохід, я працював логістом, а Оксана бухгалтеркою. Але це не була та сума, щоб все віддати й відкрити свою справу. І не було зрозуміло, кому це буде потрібно. Особисто мені це не треба було. Звісно, торт на день народження — це цікаво, але ж потрібно кожного дня щось робити. Не можна ж просто сидіти й чекати умовного восьмого березня.

Так чи інакше, ми думали й шукали свій бізнес, аби почати його «з нуля». І хотілося щось таке, аби й людям подобалося, і це було виробництвом. Я хотів, аби ми щось виготовляли, а не купували речі в Китаї та продавали їх тут втричі дорожче.

Покупці розібрали все

У Києві є таке явище як фестивалі вуличної їжі. І ось ми вирішили взяти у цьому участь. Тоді ми ще працювали на своїх посадах в різних компаніях. Там, де «Вулична їжа», завжди багато відвідувачів. Тож була можливість заявити про себе і дати людям скуштувати нашу продукцію, дізнатися, що їм цікаво. Ми готували усе самі прямо у нашій квартирі, випікали у печі, ночами не спали. Починали з зефіру та «Наполеону», спекли приблизно пів сотні десертів.

Асортимент кондитерської Milly Filly

Ми розробили свій стенд, розмалювали його, зробили цікавим, написали нашу назву. Її ми, до речі, вигадали ще до фестивалю, коли неправильно прочитали «mille-feuilles» — це французька назва торту «Наполеон». Правильно буде «міль фей», ми ж натомість прочитали це як «міллі філлі». Нам це сподобалося, і ми залишили назву.

У перший день продажів у нас розкупили все. Ми спочатку навіть трішки хвилювалися, що буде замало. А потім виявилося, що знову треба пекти. Так нам довелося не поспати ще одну ніч, готувати знову. Тоді, 6 вересня 2016 року, почався наш шлях, і тепер ми щорічно відзначаємо цю дату як наш день народження.

«Голі» стіни та робота «в нічну»

Ми побачили, що людям на «Вуличній їжі» сподобалися наші тортики, і це нас підбадьорило. Незадовго після такого успіху Саша почав шукати приміщення для виробництва. Ми розуміли, що не будемо сидіти вдома і пекти торти на замовлення. Це вже переростало з хобі на більш серйозний рівень. Нам потрібна своя кондитерська.

Приміщення ми знайшли на першому поверсі одного з житлових комплексів, але воно було спочатку пусте. Ми тоді придбали перше необхідне обладнання: печі для випікання, мийки, столи, холодильники. І ось так, набираючи обертів, а в нашому випадку  клієнтів, ми розвивалися і купували нове приладдя. Усе було поступово, це не було так, що лежали зайві гроші, і ми вирішили спробувати, чи вийде в нас відкрити кондитерську. На початку ми вклали орієнтовно 10 тисяч доларів, і це було для нас серйозною сумою. Це було ризиковано.

Вхід до кондитерської Milly Filly

Тоді ми ще працювали на своїх роботах з 9:00 до 18:00, а після шостої вечора їхали на виробництво — на нічну зміну. Потім почали набирати людей. Звісно, зараз ми можемо дозволити собі брати людину без навичок і вчити її під себе, а тоді нам потрібні були люди з хоча б мінімальним знанням роботи з тістом, кремами, обладнанням. Ми знайшли собі двох кондитерів, згодом їх вже стало чотири. Буквально місяць-півтора тому кондитерська переїхала у приміщення на заводі «Арсенал»: воно просторіше, і тут більше обладнання.

Навіть досі, коли ми вже займаємося більше організаційними питаннями, Оксана все ще стоїть на процесах як шеф-кондитер. У нас є ще одна людина на цій посаді, але все ж нам час від часу потрібно контролювати роботу. Найманий працівник не так зацікавлений у результаті. Зараз Оксана налагоджує всі процеси й готує людей до роботи, аби все було так, як ми це бачимо.

Обманути клієнта легко, але ж принципи…

Ми з самого початку вирішили, що будемо працювати без усіляких мастик для прикрашання тортів й винятково з натуральними продуктами та барвниками. Гарне від дуже гарного для покупців відрізняється не дуже. А для нас як для виробників у затратах та прикладених зусиллях відрізняється у рази. Припустимо, «Наполеон». Найдорожча його складова — це вершкове масло. Якби ми зробили своїм клієнтам «Наполеон»  на маргарині, то, скоріш за все, 90% людей не відчули б різниці.

А от якщо поставити для порівняння два шматки, один з яких буде на маргарині, то вже різниця трохи була б відчутна клієнту. Але ми не хотіли просто заробляти гроші, це підло — якість має бути на висоті. Взагалі майже кожен кондитер каже, що готує винятково з натуральних інгредієнтів, і все дуже якісно. Тут вже питання їхніх принципів.

Ми зараз дуже страждали, готуючись до «Хелловіну», і нам для десертів потрібен був синій, жовтий і червоний колір. І дякувати сучасним технологіям за натуральні овочі. Наприклад, є буряк, його висушують, і з нього виходить натуральний барвник. Але з іншого боку, можна ж просто купити акварель і пофарбувати у будь-який колір. А щоб отримати потрібний колір із натурального барвника, потрібно постаратися.

Кондитерська Milly Filly готувалася до «Хелловіну»

Ми виготовляємо все натурально, хоча клієнтам не завжди це потрібно. Іноді приходять і кажуть, що їм потрібен яскравий торт на день народження. І ми сидимо і думаємо, що робити з тими барвниками. Але коли нам кажуть, що купували для дітей зефір в інших виробників, і їх обсипало, а коли в нас, то ні, то все стає на свої місця. Мабуть, тому в нас досі є клієнти, яких ми бачимо з першого дня роботи нашої кондитерської.

Клієнтів зачарував «губатий» хлопчик

На етапі запуску в нас був бізнес-план, бюджет та розрахунки. Ми вивчали основних конкурентів, ходили в їхні заклади, куштували десерти. Але з точки зору прямо бізнес-підходу, то в нас його як такого не було. І це добре. Є такий ефект, що чим більше ти знаєш про щось, тим більше ти боїшся. Ми включилися самі у справу і потроху розбираємося, кондитерська запрацювала.

Насправді дуже оманливо здається, що кафе чи кондитерська як бізнес — це прості речі. Ласунів чимало, постійно хтось хоче пити каву й ніби все класно. Але насправді є багато інших бізнесів, де можна простіше заробити гроші. Тобто, з одного боку, сфера харчування цікава, а з іншого — одна з найскладніших. І тут я погоджуюся з одним одеським хлопцем, який сказав: «Якщо ти красунчик у ресторанному бізнесі, то потім можеш йти куди хочеш».

Хоча тут дуже багато ризиків. Продукти — це не джинси, які лежать на складі й чекають, коли їх продадуть. Також не все залежить від нас. Наприклад, час від часу підводять постачальники: щось пізно привезли, а в нас замовлення. Але з досвідом знаходимо способи все вирішити.

Якщо дивитися очима покупця, вони не завжди усвідомлюють, що саме вони хочуть, що їм подобається, а що ні. У нас першим баристою був хлопець. І кілька дівчат прийшли на каву, скуштували й побігли подругам розповідати про «губатого» хлопчика. Вони потім ще приходили, бо тут смачно та ще й хлопчик симпатичний. І досі ці дівчата ходять до нас, хоча хлопчик давно тут не працює.

«Зробіть десерт, але необережно»

Через рік після запуску ми відкрили першу кав’ярню. Так зійшлося, що до нас у цьому приміщенні також була кав’ярня. Місце це особливо прохідним назвати важко, але нам було якось трохи легше, бо люди знали, що на цьому місці продають каву. І в перший день наш бариста запізнився на 20 хвилин. Прийшов, а біля входу була жінка з дитиною. Вони стояли й чекали, коли ж їм відкриють. Виявилося, що вона поруч жила і хотіла скуштувати щось у нас. Їй тоді так сподобалося, що вони й досі заходять, ми спілкуємося. Та й взагалі в нас дуже багато постійних клієнтів, які всі чотири роки до нас приходять, поки ми тут.

До нас як школярі приходять за печивом та кавою, так і дорослі, й люди старшого віку. У нас є десерт «Смак дитинства» з чорносливом, горіхами й сметанним кремом. Пам’ятаю, у нас в Хмельницькому на всіх весіллях такий був. І цей десерт ми подаємо в стаканчиках, додаючи туди печива. І тепер бабусі заходять до нас саме за цими ласощами. Дуже багато клієнтів — це ті, хто працює поруч. Багато мам з дітьми приходять за зефіром та безе.

У нас була така історія, коли прийшла дівчина й каже: «Зробіть десерт, але необережно. От приїде чоловік, і я скажу, що сама це робила». Вона попросила, аби було видно, що це домашній торт, і коробку без нашого логотипу. Всяке трапляється.

На Марс за «Філадельфією»

А взагалі в нас 50% продажів від усіх тортів — це «Наполеон». У нас його приблизно 20 видів: з ягодами та різними кремами. І ми ще досі в пошуку ідеального варіанту. Також в меню «Чізкейк», «Медовик», «Snickers» і ще купа всього.

Вітрина кондитерської Milly Filly

У нас немає якоїсь секретної штуки, ніби всі роблять «Чізкейк» з сиру «Філадельфія», а ми кожні вихідні відправляємо ракету на Марс, яка привозить звідти сир. Ні, у всіх одна й та ж «Філадельфія» — питання у рецептурі, хороших руках і відповідальному підходу.

У нас будь-який співробітник, коли є час та необхідні продукти, може попросити зробити якусь штуку. От він уявив собі якийсь десерт, зробив, усі скуштували. Якщо сподобалося, то веземо в лабораторію, щоб отримати сертифікат якості, і потім на вітрину у кондитерську. Але часто буває, що ми всі в захваті від якогось торту, а він не продається. Ми спочатку засмучувалися, але потім зрозуміли, що це частина шляху.

Не плати, якщо не смачно

Всі шукають шляхи для підвищення продажів. Ми коли відкривали кафе і нам потрібно було, аби до нас йшли люди, ми вигадати свою фішку, аби чимось їх заманити. Клієнти платили за десерти лише тоді, коли їм все подобалося. Тобто, у нас було меню з цінами, але персонал не брав грошей з відвідувачів, доки ті не скуштують тортик. Навіть по радіо про нас говорили, що у Києві відкрилася кав’ярня, у якій платиш, тільки якщо смачно.

Кондитерська Milly Filly чекає на відвідувачів

Ми трохи хвилювалися, що повалить багато людей, які будуть брати тортики і казати, що не сподобалось. Але такого не було. Хіба один раз жінка старшого віку прийшла, скуштувала «Наполеон» і сказала, що може заплатити за нього 30 гривень, замість 55, бо їй не сподобалися коржі. Але ми такого не практикували: в нас або не платили зовсім, або повну суму. Ми в неї гроші не взяли.

Згодом кондитерська «переїхала» за іншою адресою на вулицю Московську, 5/2А, де потреби у такому вже маркетингу не було. Ми ще хотіли перенести таку послугу на наш сайт. Але свого часу один хлопець, який допомагав нам з CEO, відговорив нас. Успіх у попередньому випадку він пояснив тим, що клієнти контактували з персоналом, їх гарно обслуговували, і було смачно. А якщо запустити це і на сайті, то буде таке: «Давайте тортик… Не сподобався — везіть інший». Тому ми утрималися від такої ідеї.

Доставка відстанню в метр

Карантин ми пережили складно, адже не працювали, і все було закрито. Але ми доставляли продукцію. Спочатку навіть «доставляли» торти до столика на вулиці біля нашого закладу. Тобто, на дверях був написаний телефон, на нього дзвонили, замовляли каву з десертом, і ми його за цей столик доставляли. З точки зору законності, це те саме доставлення.

кондитерська
Кондитерська доставляє тортики

Взагалі ми все, що можна, намагаємося робити «в білу». Ми кожен наш товар веземо в лабораторію на перевірку. Хоча ніхто за чотири роки з покупців не запитав, чи є в нас сертифікат якості. А він в нас є. Так само ми пішли в санепідемстанцію й до пожежників, хотіли, щоб у нас все було правильно. І все ж в нашій державі це виявилося не так просто, добре ми тоді «побігали».

Читайте також: “Живі” івенти перейшли в онлайн: історія стартапу з VR-платформою

Ну-бо, готуйте рецептори

Нещодавно ми збільшили виробничі потужності чи не вдвічі, тепер хочемо відкривати у Києві нові кав’ярні з нашими тортиками. А далі — Україна та інші країни, які потребують якісних десертів. Є такий показник як впізнаваність бренду. Ми б хотіли, щоб Milly Filly був саме таким. Щоб про нього казали: «Точно, там же найкращий «Наполеон» в Києві».

Так, ми не можемо бути супердешевими. Але було б класно, щоб студент приходив зі своєю дівчиною на шматочок торту з кавою і розумів, що ось він закінчить університет, влаштується на хорошу роботу і дівчинці своїй замовить в нас тортик. Людина не може народитися з ідеальними відкаліброваними рецепторами — вона просто потихеньку їх підіймає. Ми були б дуже раді, якби хтось завдяки нашим десертам підняв свою планку солодкого і зрозумів, як може бути смачно.

Наша кондитерська хоче, щоб до неї заходили люди, куштували, дізнавалися про нас. Ми завжди всім раді. Чим більше людей буде нас відвідувати й купувати тортики, тим сильнішим сигналом це для нас буде, що треба розвиватися далі. Якщо людям цікаво і вони хочуть, щоб було смачно — ми їх чекаємо. Обіцяємо, що їхні рецептори точно цього не забудуть.

Суспільство

Ohra Home: як мами дітей з інвалідністю створюють стильну постіль

Опубліковано

“Постільна білизна, що робить дім затишнішим, а світ добрішим”, – каже Юлія Бігун, засновниця бренду Ohra Home. Це унікальний проєкт, адже постіль створена незвичайними жінками – мамами особливих дітей. Зазвичай, їм складно знайти роботу, адже більшість часу потрібно проводити з малечею. Ohra Home розв’язує цю проблему. Тепер мами мають можливість працювати та створювати стильну постільну білизну. А кошти від продажу йдуть на медичну допомогу дітям з інвалідністю.

Юлія Бігун розповіла нам про те, як вдалось заснувати проєкт, особливості соціального бізнесу та допомогу мамам дітей з інвалідністю.

Мами дітей з інвалідністю не можуть знайти хорошу роботу

Історія почалась два роки тому. Я завжди любила та вміла шити, але ніколи не мала швейної машинки. Та якось друзі здійснили мою мрію і подарували її. Спочатку я почала шити одяг для храму, де служить мій чоловік. Адже церковна продукція дуже дорога, тому я створювала її сама. Але згодом подумала, що можна було б зайнятись пошиттям постільної білизни на продаж.

Юлія Бігун разом з чоловіком

Чотири роки тому я заснувала фонд “Твоя любов”, де ми допомагаємо дітям з інвалідністю з Фастівського реабілітаційного центру. За час роботи ми побачили, що 70% сімей з такими дітками є неповними та  малозабезпеченими. Є величезна проблема – мами не можуть влаштуватись на роботу зі звичайними графіками, адже потрібно постійно доглядати за малечею. Тому вони зазвичай працюють прибиральницями, або взагалі сидять вдома. Їм дуже складно.

 

І якось ми з чоловіком сиділи біля храму і я розповіла про свою ідею шити постільну білизну. Тоді він і каже, що можна спробувати навчати цих мам дітей з інвалідністю шити і дати хорошу роботу. І у цей же момент мені написала знайома волонтерка з Німеччини, мовляв, знайшла грант, давай щось вигадаємо і подамося. Їй сподобалась моя ідея і ми подали заявку. Так отримали 3 500 євро від Partnerschaft Ost-Bistum Magdeburg на обладнання, машинки та перші тканини.

Читайте також: Екотовари руками незрячих. Історія вінницького підприємства «КлубОк»

Я почала навчатись та читати багато інформації, бо зовсім не розумілась на веденні бізнесу. Спочатку навіть не уявляла, як це все працюватиме – було лише бажання допомогти цим мамам.

Зарплата вище ринкової та можливість реалізації

Зі своєю ідеєю я звернулась до директора Фастівського реабілітаційного центру, де ми з фондом допомагаємо сім’ям. Там почали запитувати мам чи хотіли б вони попрацювати у нас. Знайшлося вісім жінок, які погодились. Але потім зіштовхнулись з новою проблемою – навчити їх шити. Довгий час ми шукали технолога, а потім виявилось, що одна з мам дітей з інвалідністю професійна швачка. Зараз вона працює у нашому проєкті та навчила всіх інших шити. Це зайняло близько пів року, адже почати з нуля працювати на машинці важко.

Спочатку долучитись до проєкту погодилось вісім мам, а залишилось п’ять. Було декілька критеріїв відбору – бажання вчитись, відповідальність та акуратність. Деякі мами прямо казали, що це не для них.

Зараз ми ще навчаємо двох мам – одна буде шити, а інша – пакувати продукцію. Всі працівниці мають вільний графік роботи, але є  чіткі терміни виконання 1-3 дні. Кожна мама саме бере в роботу стільки комплектів, скільки може зробити – хтось може 10, а хтось і 20. Але обов’язково потрібно здати продукцію у чіткі терміни. Звичайно, ми зважаємо і на складні ситуації жінок. Наприклад, якщо у дитини з синдромом Дауна стаються приступи, то звісно мама може не працювати в цей час.

Зараз наші працівниці отримують хорошу зарплату – вищу за ринкову на 20-30%. Я спеціально дізнавалась ціни на різних фабриках. Наш проєкт розв’язує головну проблему – мами дітей з інвалідністю можуть працювати та отримувати за це гідну оплату.

Люди повертаються за новими комплектами

Перші продажі постільної білизни у нас почались лише місяць тому, але підготовка до запуску бренду зайняла майже два роки. Спочатку ми виграли грант, а потім навчання мам припало на мою вагітність. У мене був сильний токсикоз, тому я не могла повноцінно керувати процесами. Планували запуститись у березні 2020 року, але через карантин все відклали.

Читайте також: Сім українських брендів текстилю з льону

Але найбільша пауза була пов’язана з пошуком тканин. Знайти дійсно якісну однотонну бавовну в Україні дуже складно. Багато постачальників пропонують щось на кшталт 7-го кілометра, якусь тканину у квіточки чи поганої якості. Також пропонували матеріал 50 на 50 з поліестером, але ми одразу вирішили, що нашу постіль будемо шити тільки з 100% бавовни без ніяких домішок. Зараз закуповуємо тканину в Азербайджані, Молдові, Польщі та Білорусі. Поки в асортименті лише однотонна постіль, але ми плануємо співпрацювати з художниками та робити унікальні принти. Та на все потрібні ресурси. Грантові кошти давно закінчились, а щоб втілити ідею в життя потрібно докладати чимало своїх грошей.

Поки прибутку проєкт не має, коштів вистачає тільки на оренду приміщення, тканину та зарплату працівникам. Але хоч ми і працюємо лише місяць, проте вже маємо багато клієнтів, яким подобається і колір, і якість продукції.  Але найбільше мене радує те, що вони повертаються за другим, третім комплектом. Це неймовірно.

Постіль від Ohra Home створена зі 100% бавовни. Ціни на комплекти від 800 до 1600 гривень.

Поки ми продаємо постіль тільки онлайн. Скоро будемо представлені на “Куражі” і “Всі. Свої “. Крім того, плануємо вийти на міжнародну платформу Etsy. 

Особливі мами з особливими історіями

Знаєте, от часто у мене бувають важкі моменти, коли щось йде не по плану і опускаються руки. Тоді мені здається, що проєкт взагалі нікому не потрібний і ми робимо все даремно. У такі моменти мене заспокоюють мої працівниці. Я радію від того, що вони щасливі працювати у нас, можуть собі заробляти на життя та стають незалежними від чоловіків.

Також ми ще й намагаємось допомагати дітям. От у нас є мама з інвалідністю і у її сина вади слуху. Минулого року ми купили для Назарчика слуховий апарат. Емоції дитини, коли вона починає чути, просто не передати словами. Так само і мама розцвіла. Вона має ще трьох дітей, жила в селі, ніде не могла працевлаштуватись і сиділа вдома. А тепер заробляє на життя. Я розумію, що проєкт справді корисний.

Читайте також: Проєкт «не про жалість». Як працює інклюзивна кондитерська «ФіолЄтово»

Всі наші працівниці особливі жінки з власними історіями. Я планую зібрати історію кожної, щоб розказати про них людям.

От у нас ще є мама, яка всіх навчила шити. Алла справжня бджілка – налаштовує процеси, перевіряє якість та дає настанови іншим. У неї хлопчик з інвалідністю, його звати Андрійко. У нього вроджена вада серця. Алла часто приводить його в майстерню і він нам охоче допомагає – то тканину перенесе, то щось подасть. Я взагалі хочу облаштувати якийсь куточок у майстерні, де б діти змогли проводити час, поки мами працюють. Адже дуже часто мамам немає з ким залишити малечу навіть на кілька годин.

На фото зображені мами, які працюють в Ohra Home, разом зі своїми дітками

Ще одна мама зараз навчається і скоро буде у нас працювати. Її старший син має ДЦП. Вони живуть в селі у дуже старому будинку, де стеля була повністю вкрита пліснявою. Ми вирішили їм допомогти. Мій чоловік до свого дня народження зібрав кошти і ми повністю утеплили будинок та перекрили дах. Тому такими маленькими кроками допомагаємо сім’ям і в проєкті Ohra Home, і у фонді “Твоя любов”.

Кошти від продажу – на допомогу дітям з інвалідністю

У центрі “Твоя любов” є 152 родини, якими ми опікуємось. Основний прибуток від продажу постільної білизни плануємо віддавати на реабілітацію дітей, оплату ліків та операцій. Адже були такі моменти, коли терміново за добу треба зібрати 25 000 гривень. Це дуже складно, тому потрібно, щоб кошти були завжди для таких випадків.

З цього і вийшла ідея соціального бізнесу з двома основними цілями – забезпечити роботою та реалізацією мам дітей з інвалідністю, а також допомогти цим дітям вчасно.

Читайте також: Інклюзивні теплиці: як на Вінниччині люди з інвалідністю стають аграріями

Наш фонд “Твоя любов” ми заснували ще 4 роки тому. Його створення – це такий поклик душі. На той час я познайомилась зі своїм майбутнім чоловіком і він мені сказав, що мріє усиновити 10 дітей, дати їм освіту та реалізувати у житті. І каже, що було б чудово створити якийсь фонд зараз, щоб можна було допомагати дітям. Тоді я познайомилась з мамою хлопчика, у якого був рак. Я допомагала родині знайти донорів та кошти на лікування. Відтоді ми почали шукати людей, для яких можемо щось зробити. Одразу почали звертатись у дитячі будинки, але там нам відповіли, що їм допомога потрібна тільки фінансова. Тому зараз ми допомагаємо тільки малозабезпеченим родинам і таким центрам, як у Фастові.

Уже 4 роки ми допомагаємо людям. Все почалось з бажання і переросло у велику справу – фонд “Твоя любов” та бізнес “Ohra Home”. Ти розумієш, що ти потрібний і робиш хорошу справу. Я навіть не думала, що ми зможемо врятувати стільки родин.  Ще на початку я не розуміла як допомогти 20-м дітям з інвалідністю. Для мене це було неможливо. А зараз вже є в центрі 152 родини.

Читати далі

Суспільство

В Україні створили інтерактивну мапу місцями Лесі Українки

Опубліковано

Українці створили інтерактивну мапу місцями життя і творчості Лесі Українки – там відображено понад 20 міст світу, де відбулися переломні події у житті письменниці з описами цих подорожей.

Розробила мапу команда журналу «Локальна історія». Переглянути карту можна за посиланням.

«Ми знаємо її як Українку. І часто замикаємо у кордонах України. Ще частіше шкодуємо через хворобу, яка вбила її молодою. Попри те, Лариса Косач за свої 42 роки не мала меж. Ані географічних, ані літературних. Озеро Нечимне на Волині надихнуло її на «Лісову пісню», а «Камінного господаря», дії якого відбуваються в Іспанії, завершила у Грузії», – йдеться у повідомленні.

Читайте такожVR з шоломами чи повна темрява: сім незвичних квест-кімнат в Україні

 

Зазначається, що мапа розповідає про те, як Леся Українка вийшла далеко за межі України, при цьому України не втратила.

Нагадаємо, вийшов тизер-трейлер анімаційного фільму «Мавка. Лісова пісня».

Як ми повідомляли раніше, підлітки з Ужгорода зачитали реп-біографію Лесі Українки.

Головне фото: bbc.com.

Читати далі

Суспільство

Вийшов тизер-трейлер анімаційного фільму «Мавка. Лісова пісня» (ВІДЕО)

Опубліковано

До 150-річного ювілею Лесі Українки студія Animagrad представила новий тизер-трейлер повнометражного анімаційного фільму «Мавка. Лісова пісня».

Зазначається, що реліз мультфільму відбудеться в 2022 році.

Про мультфільм

«Мавка. Лісова пісня» – повнометражний анімаційний фільм української студії Animagrad, заснований на образах із драми-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня» та древніх міфів. Це історія про чудодійну силу любові, яка здатна об’єднувати, рятувати і дарувати життя. У проєкті переплітаються безліч елементів традиційної та сучасної української культури: міфології, літератури, музики і танцю.

Персонажі

Сценарій анімаційної стрічки «Мавка. Лісова пісня» засновано на класичному сюжеті драми-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня» та на образах із української міфології.

 

У новому тизері-трейлері розгортаються захопливі події! Головна героїня Мавка приходить на допомогу наляканим зубрам. Вона – Берегиня й Душа Лісу, тонко відчуває настрої лісових жителів і здатна долати їхні страхи. Її магічна сила заспокоює і спрямовує стривожених мешканців Лісу на рятівний шлях.

Ця сцена відображає екологічну місію мультфільму – привернути увагу до захисту тварин, що знаходяться на межі зникнення: зубра, чорного лелеки, євразійської рисі та бурого ведмедя, а також рослин і метеликів. Про цю важливу тему в тизері-трейлері нагадує і зворушливий епізод із риссю та рисеням. Партнером проєкту в цій місії став Всесвітній фонд природи WWF-Україна.

Читайте такожVR з шоломами чи повна темрява: сім незвичних квест-кімнат в Україні

Поряд із реальними тваринами у відео можна побачити й міфічних лісових створінь з давніх українських легенд. А ще вперше глядачі побачать коханого Мавки – талановитого музику Лукаша.

Також вперше в українській анімації для роботи над пластикою та рухами 3D-героїні Мавки було запрошено приму-балерину Національної опери, народну артистку України Катерину Кухар. На знімальному майданчику вона відтворювала дії головної героїні, їй навіть довелося виконати кілька трюків. Результат цієї кропіткої, технічно складної роботи можна побачити у сцені з зубрами.

Музика фільму

Також особливу увагу в мультфільмі приділено музиці. До створення саундтреку тизера-трейлера залучили українських музикантів, серед яких – відомий фольклорний мультиінструменталіст Максим Бережнюк. Спільно з італійським композитором Даріо Веро була розроблена концепція об’єднання кінематографічної оркестрової музики та українських народних інструментів.

Читайте також“Так” українському кіно! Як працює онлайн-кінотеатр Takflix

Унікальний та самобутній образ Мавки, зітканий із древніх легенд та елементів живої природи, доповнює низку сильних жіночих характерів, створених студією Animagrad, серед яких – героїні мультфільмів «Викрадена принцеса: Руслан і Людмила» (2018) та «Роксолана».

Чарівність слов’янської автентики, сюжет, сповнений пригод, багатогранні характери героїв і добрий гумор роблять цей мультфільм привабливим для дітей і дорослих у всьому світі.

Нагадаємо, у Львові стартували зйомки кіносеріалу за романом української письменниці.

Як ми повідомляли раніше, до лонг-листа премії «Оскар» потрапили два українські фільми.

Читати далі