Суспільство
У пошуках скарбів. 5 археологічних експедицій шукають волонтерів
Бажаєте сезон відпусток провести подорожуючи з користю? Можна приєднатися до груп археологів, які проводять розкопки на території України.
Здебільшого, щоб поволонтерити на розкопках фінансові і побутові питання доведеться вирішувати самостійно. Зазвичай харчування і проживання в експедиціях відбувається за правилом “спільного котла” і складчини. Але це неймовірний досвід і враження.
То ж ми зібрали найцікавіші місця, куди можна поїхати у складі археологічної групи, шукати артефакти.
“У пошуках праіндоіранців” на Донеччині
Торкнутися історії приазовських степів допомагає маріупольська організація “Архі-Місто”. Цього літа археологічні розкопки проводитимуть поблизу смт. Ялта Маріупольського напрямку Донецької області.
“Назва цьогорічної експедиції – “В пошуках праіндоіранців”. Археологи досліджуватимуть два кургани під Ялтою. Очікуємо знайти поховання представників так званої зрубної культури (ІІ тис. до н.е.). Багато вчених вважають її носіїв предками або, принаймні, родичами індоіранців. Йдеться про цілу курганну групу. В одному з них декілька років тому було знайдено поховання стародавнього шамана зрубників”, – розповів Андрій Марусов, директор організації “Архі-Місто”.
Читайте також: Співає “Баба Єлька”: як три містянки відроджують українську сільську пісню
Крім того, археологи не виключають, що вдасться знайти і рештки давніших культур, наприклад, ямної.
“Люди цієї культури жили у IV-III тис. до н.е. Це час виникнення перших єгипетських пірамід. Згідно з широко розповсюдженою гіпотезою, ці люди могли бути пращурами частини індоєвропейських народів”, – додав Андрій Марусов.
Експедиція триватиме з 1 по 21 липня. Зв’язатися з організаторами можна за телефоном 096 463 69 88. Або приєднатися до офіційної сторінки у Facebook.
Де прах Богдана Хмельницького
Волонтерам точно будуть раді, на розкопках ранньослов’янських пам’яток І-ІІ ст. н.е. у селі Івківці Чигиринського району Черкаської області.
Чим цікава місцина? Перші розкопки на селі провели ще 1895 року. Тут знаходять рештки поселень першого століття нашої ери. Крім того, ходить легенда, що на території покоїться прах гетьмана України Богдана Хмельницького. За деякими джерелами, його тіло викрали побратими з Ільїнської церкви та перепоховали у одному з пагорбів села.
Цього року археологічні розкопки, за попередньою інформацією, почнуться 5 липня і триватимуть 20 днів.
Експедицію проводять Інститут археології НАН України спільно із Черкаським міським археологічним музеєм.
Контакти співорганізаторки заходу: Тетяна Володимирівна Бітковська 0951384596.
Мамай-гора vs Каховське водосховище
Один із найбільших могильників Європи – це Мамай-гора. Проте історична пам’ятка буквально сповзає у Каховське водосховище. За останні 30 років близько 400 метрів берегової лінії розмило водою.
Читайте також: На дніпровському дні археологи знайшли стародавні кораблі
Тому для археологів важливо розвідати, що заховано у земельних пластах, аби врятувати унікальні артефакти. Ця територія зберегла історію 8 тисячоліть – від неоліту до пізнього середньовіччя. Із 1988 року тут проводять розкопки вчені і студенти історичного факультету Запорізького національного університету.
Експедиція триватиме 40 днів, з липня по серпень. Вчені намагаються прискорити розкопки, аби не втратити остаточно унікальні пам’ятки. То ж щороку збирають гроші для оренди техніки, яка допоможе зняти верхній шар грунту. Допомогти фінансово або на волонтерських засадах можна, долучившись до офіційної сторінки у Facebook.
Ольвія – місто щастя на Миколаївщині
Історію античної Греції досліджують в українських степах на Миколаївщині. Розкопки тут ведуть вже 120 років. Мальовнича місцина на березі Бузького лиману вабила людей і понад дві тисячі років тому. Тому тут знаходять залишки грецького міста, яке існувало із VI століття до нашої ери.
Читайте також: На Херсонщині з’явиться унікальний заповідник
Найцікавіше на території те,що тут розкопали мури римської цитаделі, частину водогону і оборонні мури. Виходить, що на 300 гектарах землі цілі культурну нашарування. Крім того, дослідники припускають, до греків територію заселяли скіфи, що підтверджують знахідки прикрас, зброї і посуду.
Національний історико-археологічний заповідник розташований у селі Парутине Очаківського району Миколаївської області. Щоб долучитися до експедиції, найкраще слідкувати за оголошеннями на офіційному сайті.
Розкопки на могильнику у Більську
На Полтавщині збереглося найбільше у Східній Європі городище скіфського часу, загальною площею 4400 гектарів. Із артефактів тут знаходили античний посуд і скло, що свідчить про тісний зв’язок поселення із іншими центрами прадавніх культур.
Читайте також: На Полтавщині 23-річний студент створив музей у дідовій хаті
Влітку на території Більського археологічного комплексу проводитимуть розкопки поселення та грунтового могильника V—IV ст. до н. е. Роботи триватимуть із 17 по 30 червня 2019 року.
Експедицію організовує Інститут археології НАН України. Окрім розкопок, на території проводитимуть геофізичні зйомки з нівеліром, тахеометром, квадрокоптером.
Більше інформації можна дізнатися у одного із координаторів проекту Дениса Гречка е-mail: [email protected]. Долучитися до групи у ФБ.
Подорожуємо з користю, пізнаємо Україну. І пам’ятаємо, що культурні надбання і знахідки належать усім українцям. 🙂
Суспільство
Під час дорожніх робіт поблизу Львівської площі в Києві комунальники натрапили на фрагмент трамвайної рейки, яка пролягала тут понад сто років тому.
Про це повідомив активіст Дмитро Перов.
За словами Дмитра, перші згадки про трамвайний рух на сучасній вулиці Січових Стрільців, яка наприкінці 19 століття мала назву Львівська, датуються 1894 роком.
На початку 20 століття цією ділянкою проходили трамвайні маршрути №4 і №20 (до Лук’янівки) та №9, що з’єднував центр із залізничним вокзалом через вулицю Бульварно-Кудрявську.
Читайте також: Студенти з Києва передали «Довженко-Центру» дві німі стрічки, що вважали втраченими (ФОТО)
У цьому ж районі зберігся ще один елемент трамвайної інфраструктури — диспетчерський пункт, зведений у 1982 році за проєктом архітектора Яноша Віга. У 2021 році споруду планували демонтувати, однак завдяки ініціативі підприємця Алєкса Купера її вдалося зберегти.
Нагадаємо, що у Києві вперше за сто років виготовили автентичну цеглу для відбудови історичних будівель.
Фото: фейсбук-сторінка Дмитра Перова
На Центральному залізничному вокзалі Києва відкрили скульптуру «Воля» українського художника Олексія Сая. Артоб’єкт виготовили із залишків вітального знака села Любимівка Херсонської області, яке перебувало під тимчасовою окупацією у 2022 році.
Про це повідомили в «Укрзалізниці».
Символізм артоб’єкта
Скульптуру створили у межах співпраці УЗ та PinchukArtCentre. Раніше її демонстрували виключно на міжнародних заходах, зокрема під час Всесвітнього економічного форуму в Давосі. Тепер робота доступна для широкої публіки у столиці — на другому поверсі вокзалу біля ескалатора.
«Ця скульптура утворює слово “Воля”, яке несе в собі значення як “свобода”, так і “волевиявлення”. Це подвійне значення захоплює українську душу. Воно відображає те, що свобода не є пасивним станом. Це стан, який може бути досягнутий і підтриманий лише завдяки вольовим зусиллям. Ці два поняття онтологічно переплетені. Свобода вимагає волі до боротьби, терпіння і захисту. Саме через наполегливе волевиявлення свобода стає живою реальністю», — написали в УЗ.
Читайте також: «Внесок у мирне майбутнє»: німецький дизайнер закликав донатити українським медикам
Артдиректор PinchukArtCentre Бйорн Гельдхоф додав, що скульптура «є монументом для всіх українців, який наголошує на нерозривному зв’язку між свободою і волею».
Також скульптура відсилає до роботи «LOVE» американського художника Роберта Індіани, створеної у 1960-х роках.
Нагадаємо, що пасажири УЗ зібрали понад 6,5 млн гривень на кейсеваки, коли купували чай у потягах.
Фото: фейсбук-сторінка УЗ
21-річному військовому Роману, який отримав важке осколкове поранення голови, хірурги з України, Канади та США провели унікальну реконструктивну операцію — йому встановили титановий імплант замість зруйнованих кісток чола. Операцію виконала міжнародна місія «Face the Future Ukraine», яка вже вп’яте приїжджає в Україну допомагати пораненим.
Про це повідомили в БФ «Пацієнти України».
Роман пішов на війну у 18 років і своє 19-річчя зустрів у Бахмуті. Під час боїв на Курщині поруч із його позицією розірвались чотири авіабомби. Хлопець опинився під завалами, отримав понад 20 поранень, зокрема й уламкове в голову, що зруйнувало кістки чола. Три місяці Роман не міг рухатися, проходив кілька складних операцій, а частина його мозку лишалась незахищеною.
«Ми провели операцію та встановили на місце знищених лобних кісток індивідуальний імплант з титану, який захистив мозок хлопця від ушкоджень та вирівняв чоло. Окрім імпланту ми пересадили сполучну тканину, аби титан не пошкоджував шкіру. Втручання тривало чотири години та дозволила захистити мозок від інфекцій, які знаходяться в носі і пазусі», — розповідає хірургиня з США українського походження Наталія Біскуп, яка вже втретє оперує поранених в Україні.
Читайте також: 13-річного хлопця із Сум відзначили за порятунок людей після ракетної атаки (ФОТО)
Роман став наймолодшим пацієнтом у цій місії. Загалом цього разу прооперували 25 поранених: проводили реконструкції носа, щелеп, орбіт очей, встановлювали індивідуальні імпланти. Усього — 83 операції.
За словами координаторки Наталії Комашко, за п’ять місій лікарі допомогли 160 пацієнтам. Деякі з них проходять багатоетапне лікування. Наступну місію запланували на осінь. Записатися можна за посиланням.
Нагадаємо, що канадці передали бійцям ГУР перший в Україні гелікоптер Sikorsky S-76A (ВІДЕО).
Фото обкладинки: БФ «Пацієнти України»
