Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами
>

Суспільство

У Миргороді на Полтавщині відновлюють аеродром

Опубліковано

Підтримай ШоТам

У Миргороді Полтавської області на військовому аеродромі бригади тактичної авіації Повітряного командування «Центр» завершують роботи з демонтажу й заміни аеродромних плит.

Про це пише АрміяІнформ.

Злітно-посадкова смуга — інженерна конструкція, призначена для зльоту й посадки повітряних суден — має витримувати величезні вагові навантаження й протистояти найскладнішим погодним умовам.

Читайте також5 (не)очевидних кроків, які допоможуть рестораторам пережити коронакризу

Пошкодження аеродромних плит були некритичними, але подальше використання аеродрому за основним призначенням без виконання відновлювальних робіт було неможливим.

Загалом підлягали заміні 57 шт. аеродромних плит, нарізано понад 1000 метрів погонних швів і демонтовано 624 квадратних метрів монолітного покриття.

Після завершення робіт на об’єкті військовослужбовці інжбату передадуть відновлене летовище фахівцям інженерно-аеродромної служби бригади тактичної авіації Повітряного командування «Центр» і повернуться в Миколаїв.

Читайте такожЯкі цінні папери продає держава і як можна на них заробити

Нагадаємо, у 2021 році на будівництво аеропорту Дніпропетровщини спрямують 1,5 млрд грн.

Усі фото: armyinform.com.ua.

Підтримай ШоТам

Суспільство

Чому так багато їжі викидають на смітник? (ВІДЕО)

Опубліковано

Підтримай ШоТам

Уявіть собі безкрайнє поле, що займає площу Індійського субконтиненту. На ньому поміститься одна з найбільших країн світу – Індія. А також Пакистан, Бангладеш і ще кілька країн. На цьому полі вирощуються мільйони тонн зерна, овочів олійних та інших культур. Але потім – весь цей урожай викидається у смітник!

Це не вигадка і не дивне перебільшення. Щороку кількість їжі, яку можна зібрати з поля розміром із субконтинент, опиняється просто в смітнику. Ми розкажемо, чому втрачена і викинута їжа – це вугілля в топку глобального потепління, бомба швидкої дії для природи та отрута для питної води.

Упродовж багатьох тисяч років більшість людей тяжко працювали і навіть ризикували життям, щоб забезпечити їжу собі та родині, а потім зберегти її від шкідників чи ворогів. На тих, кому це не вдавалося зробити, чекали голод і смерть. Про те щоб викидати їжу міг думати лише навіжений.

Читайте такожПочни з органіки Що таке компостування та чому воно рятує нашу планету

Але в наш час, коли від зайвої ваги потерпає більше людей, ніж від голоду – все перевернулося з ніг на голову. Щороку людство фактично викидає у смітник два з половиною мільярди тонн продовольства. Це понад 400 великих пірамід Хеопса. Про це свідчать результати нещодавнього дослідження, проведеного Всесвітнім фондом природи і корпорацією Tesco. Це майже удвічі більше, ніж вважалося донедавна.

На перший погляд може здатися, це ознака того, що людство нарешті живе дуже добре. Але насправді, це велика проблема для всього світу і далі ми розкажемо чому.

Їжу викидають, а голод залишився

Людство досі не позбавилося голоду. В  цьому світі, де викидаються мільярди тонн продовольства, все ще є мільйони людей, які потерпають від недоїдання. За даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН, упродовж останніх років понад 100 мільйонів людей в десятках країн відчували гостру нестачу їжі. Але це ще не все. Викинута і втрачена на різних етапах їжа сама перетворюється на проблему.

Щоб виростити урожай потрібно витратити ресурси – зокрема гроші, воду, мінеральні добрива і, звісно, людські зусилля й час. Наприклад, щоб виростити урожай на нашому уявному полі, що займає Індійський субконтинент, потрібно витратити 760 кубічних кілометрів води. Її вистачить для того, щоб наповнити понад 300 мільйонів олімпійських басейнів.

Коли ми викидаємо їжу – ми викидаємо воду та інші дорогоцінні ресурси. Це відбуваються в той час, коли понад два мільярди людей у світі не мають доступу до чистої питної води, а через це хворіють і помирають.

«Ми здійснюємо дуже великий тиск на планету. І колим ми говоримо про те, що ми цей тиск збільшуємо, але при цьому не використовуємо всі здобутки, які отримуємо, ми говоримо про те, що цей тиск фактично є марним», – керівниця з комунікацій і партнерства Всесвітнього фонду природи WWF-Україна Тетяна Рябоконь.

Та на цьому проблеми не завершуються. Продовольство, втрачене на різних етапах потрапляє на сміттєзвалища. І тут вже починається небезпека.

Результати українського дослідження

Дослідження, проведене у двох українських містах – Києві та Львові показало, що від 20 до 55 відсотків відходів на сміттєзвалищах – це залишки їжі. Вони поступового розкладаються і виділяють в атмосферу парникові гази, що призводять до зміни клімату. За попередніми розрахунками 10 відсотків усіх парникових газів утворюються із продовольчих відходів. Це майже удвічі перевищує об’єм викидів від транспорту в США та Європі.

Читайте також: Солодка пам’ять. Історія кондитерки із Закарпаття, яка відроджує рецепти легендарного Йозефа Шнайдгена

Отже, викинута або втрачена їжа – це змарнована праця та інвестиції, даремно витрачена вода, знищена заради полів дика природа, додаткове забруднення довкілля і посилення парникового ефекту.

Іншими словами, коли ми викидаємо їжу, ми створємо ще одну проблему для планети, на якій живемо. І не так важливо де саме викидається їжа – в Європі, Америці, Азії чи іншому куточку світу. Адже парникові гази не знають кордонів і від глобальної зміни клімату страждають усі.

Хто винен у тому, що продовольство викидають?

Втрати відбувається на різних ланках. Значна частина врожаю залишається на полях, губиться на етапі транспортування, або під час зберігання. Супермаркети й ресторани викидають продукти, які не встигли продати, або використати. І багато хто з нас також викидає їжу.

Середньостатистичний українець щороку викидає до 300 кілограмів сміття, із якого 60 відсотків – це органіка, включно із харчовими відходами. Ми марнуємо їжу з різних причин, але в більшості випадків цього нескладно уникнути.

«У п’ятницю замовити піцу як на сто людей, коли в компанії сидить п’ять, це теж історія про те, що ми не використовуємо ту їжу, яка є», – керівниця з комунікацій і партнерства Всесвітнього фонду природи WWF-Україна Тетяна Рябоконь.

Як вирішити проблему?

То що ж слід робити для того, щоб зменшити обсяги втраченої їжі і тим самим заощадити ресурси та зменшити навантаження на довкілля? На різних етапах життєвого циклу їжі проблема вирішується по-різному.

Наприклад, супермаркети мають потурбуватися про те, щоб продати товар, який скоро зіпсується. Зазвичай для цього запроваджуються знижки.

«Особливо це видно на прикладі кулінарії, яка кожного дня в нас готується і щоб вона не зіпсувалася, ввечері у нас діють знижкі і таким чином ми зменшуємо втрати продуктів, які швидко псуються», – менеджерка проєктів компанії Fozzy Group Тетяна Карпюк.

Читайте також: Екоактивістка відкрила перший в Одесі магазин «без упаковки» (ВІДЕО)

Ще одна проблема, полягає в тому, що люди не хочуть купувати овочі або фрукти, які на їхню думку виглядають не так ідеально, як могли б.

«За статистикою, мало людей купляють «поодинокі» банани, тому на стійках з фруктами можна знайти заклик «врятуй банан», як-раз щоб привернути увагу до цієї проблеми», – менеджерка проєктів компанії Fozzy Group Тетяна Карпюк.

Але правда в тому, що поодинокі банани не поступаються смаком іншим плодам.

«Не всі яблука мають бути абсолютно однакового розміру і абсолютно в одному відтінку, як в поліграфії», – керівниця з комунікацій і партнерства Всесвітнього фонду природи WWF-Україна Тетяна Рябоконь.

Якщо після вечірки у вас залишилася їжа і ви не впевнені, що з’їсте її наступного дня – роздайте гостям, або заморозьте, якщо це можливо.

«Крім того, дуже радимо складати попереднє меню. Наприклад, якщо ви знаєте, що хочете зробити сьогодні вареники, то вам не потрібно купляти кефір або сир з найдовшим терміном придатності. Таким чином, ви зможете зменшити свої витрати, свої зіпсовані продукти вдома і не лише в магазинах», – менеджерка проєктів компанії Fozzy Group Тетяна Карпюк.

Деякі відомі національні страви з’явилися на світ тому, що люди не хотіли викидати залишки їжі. І сьогодні в інтернеті можна знайти безліч рецептів страв із залишків їжі. Більшість із цих порад прості й не потребують жодних витрат. Натомість дозволяють кожному з нас долучитися до порятунку планети. 

Нагадаємо, активісти розробили проєкт, що із супутника показує сміттєзвалища на Сході України.

Як ми повідомляли раніше, неподалік Сєверодонецька на Луганщині відновили унікальне озеро.

Підтримай ШоТам

Читати далі

Суспільство

Український криголам «Ноосфера» вирушив в Антарктику (ФОТО)

Опубліковано

Підтримай ШоТам

Український криголам «Ноосфера» вирушив у свій перший рейс до Антарктиди.

Востаннє корабель під українським прапором виходив до Південного океану понад 20 років тому. І сьогодні Україна повертається до кола морських держав світу.

«Ноосфера» стала першим українським судном, оснащеним суперсучасною системою динамічного позиціювання. Досі наші моряки, щоб опанувати управління такою системою, були змушені сплачувати значні кошти за навчання за кордоном, а тепер зможуть навчатися вдома.

Це по суті, унікальний інститут з лабораторіями для вивчення таємниць світового океану. Корабель входить до ТОП-20 світових лідерів океанографічних суден.

Читайте такожЗберегти символ Карпат. Чому бурий ведмідь опинився на межі зникнення, та хто рятує українського хижака

Перший рейс судна прокладено з порту приписки Одеси на науково-дослідну станцію ім. Академіка Вернацького, що дасть потужний поштовх для розвитку як вітчизняної, так і світової науки.

Судно символічно стартувало 28 січня – у День відкриття Антарктиди. Лише за 5 місяців від моменту купівлі криголама у Великобританії вдалося повністю пройти сертифікацію, сформувати експедиційні завдання і вже в грудні почалася доставка необхідних вантажів.

Читайте також: Солодка пам’ять. Історія кондитерки із Закарпаття, яка відроджує рецепти легендарного Йозефа Шнайдгена

Перед тим тривала 20-літня перерва, коли жодне океанографічне судно під українським прапором не виходило в плавання, а вантажі на нашу полярну станцію доставлялися завдяки фрахту іноземних криголамів.

Нагадаємо, криголам «Ноосфера» пройшов випробування перед виходом в Антарктичну експедицію.

Фото: facebook.com/AspikGroup.

Підтримай ШоТам

Читати далі

Суспільство

Показали, як виглядатиме медичний хаб у Львові площею 16 тис. м²

Опубліковано

Підтримай ШоТам

У Львові на вул. Вернадського зведуть цілий медичний хаб. Йдеться про медичний центр, поліклініку та пологовий будинок.

Про це повідомили на фейсбук-сторінці Львів. Містобудування.

Хаб буде п’ятиповерховим загальною площею орієнтовно 16 тис. кв. м. У планах інвесторів – поліклініка, медичний центр з лікування суглобів, приватний пологовий будинок і готель для клієнтів.

Читайте також: «Вакцинація рятує не гірше за молитву». Історія лікаря з Сум, який став священником та руйнує стереотипи серед вірян

Ділянку площею 4,6 га на вулиці Вернадського у жовтні 2020 року Львівська міська рада віддала в оренду на 10 років ПП «Лев міста 2012».

Читайте також: Врятувати стародавню традицію. Як бренд Vereta перетворює ганчір’я на стильні килими та наповнює життям село на Вінниччині

Стартова вартість річної оренди на аукціоні становила понад 300 тис. грн, але через велику зацікавленість ділянкою – в аукціоні взяли участь п’ять учасників – зросла до двох мільйонів гривень. Саме така сума вже надійшла за останній рік до міського бюджету. І так буде і в наступні роки.

Нагадаємо, на Дніпропетровщині завершують капремонт амбулаторії сімейної медицини.

Як ми повідомляли раніше, у Вінниці дитяча лікарня отримала благодійну допомогу від Ізраїлю.

Фото: facebook.com/lvivmistobud.

Підтримай ШоТам

Читати далі

Шопочитати

Технології54 секунди тому

Українці винайшли пристрій, що економить пальне та зменшує вуглецевий слід автівки. Ось, як це працює

Зменшити кількість шкідливих викидів від автівки, а водночас зекономити пальне. Звучить фантастично, але тільки не...

Суспільство4 години тому

Солодка пам’ять. Історія кондитерки із Закарпаття, яка відроджує рецепти легендарного Йозефа Шнайдгена

Присвятити своє життя солодощам, аби зберегти пам’ять та емоції дитинства. Це історія кондитерки Галини Репарюк,...

Суспільство4 дні тому

«Виробництво почали з сараю й 170$». Як ветеран із Харкова знайомить світ з українськими ножами та новим видом спорту

Харків’янин Олександр Воробєй з дитинства живе пліч-о-пліч із бойовими мистецтвами та спортом. Якось він замислився,...

Суспільство4 дні тому

«Повна банка» Карпат і любові. Як молода пара створила «банківську справу» з варенням та екологічною місією

Це історія молодої пари, яка вирішила створити унікальний крафтовий продукт, поєднуючи традиційні рецепти з сучасними...

Суспільство5 днів тому

Врятувати стародавню традицію. Як бренд Vereta перетворює ганчір’я на стильні килими та наповнює життям село на Вінниччині

Приїхати до незнайомого села та почати відновлювати місцеві традиції. Це історія бренду, завдяки якому тонни...