Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Які цінні папери продає держава і як можна на них заробити

Опубліковано

Підтримай ШоТам

Можливостей для інвестування в Україні небагато. Підприємці та фізичні особи можуть вкладати свої заощадження в облігації внутрішньої позики (ОВДП) – цінні папери, які випускає Міністерство фінансів. Чи вигідно їх купувати і які існують ризики?

Куди вкласти $ 10 тис. чи $ 50 тис., які за рік може відкласти власник невеликого бізнесу або топ-менеджер великої компанії? Відкрити рахунок у банку ризиковано – фізичній особі Фонд гарантування вкладів поверне тільки 200 тис. грн, в які входять і відсотки. Купити квартиру і здавати її в оренду? Шукати клієнтів, контролювати сплату комунальних послуг та стан житла хочуть не всі. Вклади в золоті – досить ризикова справа для тих, хто не розбирається в торгівлі на біржі. Цінний метал може не тільки дорожчати, але й дешевшати. Одним з можливих варіантів для пасивних інвесторів є покупка державних цінних паперів – облігацій внутрішньої позики. Скільки можна заробити і які існують ризики при покупці цих паперів?

ШоТам про це розповів фінансовий аналітик Олександр Подолянко

Олександр Подолянко
Олександр Подолянко

Екс-голова правління Інвестиційно-трастового банку. На фінансовому ринку працює більше 10 років, експерт з питання покупки та продажу ОВДП

Що таке облігації внутрішньої позики (ОВДП)?

Облігації внутрішньої державної позики – цінні папери, які випускає Міністерство фінансів. Іншими словами, держава бере гроші в борг у інвесторів – юридичних та фізичних осіб, які можуть перебувати і працювати в Україні і за її межами. Куди витрачати гроші вирішує уряд. Засоби можуть направлятися на погашення дефіциту бюджету – виплату заробітних плат бюджетникам, пенсій або на погашення державних боргів. Особливість ОВДП полягає в тому, що держава гарантує покупцю повернення всієї суми з відсотками. Наприклад, це може бути $ 100 тис. Або навіть $ 10 млн.

Як купити ОВДП?

Облігації випускаються тільки в електронному вигляді. Самостійно купити їх фізична особа не може – треба скористатися послугами посередника. Це можуть бути банки, інвестиційні компанії або дилери.

Перед покупкою цінних паперів необхідно відкрити два рахунки (поточний і в цінних паперах), укласти договір на обслуговування, зробити заявку на покупку цінних паперів і перерахувати банку необхідну суму. Всі покупці проходять перевірку. Фінансова установа цікавиться джерелом походження коштів. Документи можна надавати різні. Наприклад, довідку про дохід підприємця або документи про продаж комерційного приміщення. Як правило, процес перевірки займає один-два тижні.

Скільки можна заробити?

Зараз дохід за ОВДП становить 11% річних у гривні і 3,5% – у валюті. Ще в минулому році він був вище. Але ставки по депозитах теж знижуються. Для покупців цінних паперів передбачили кілька пільг. Вони звільняються від сплати податку на прибуток (18% від суми прибутку), але повинні заплатити військовий збір (1,5% від суми прибутку).

У кожного цінного паперу є свій термін погашення – термін, коли покупець повинен отримати свої кошти назад. Це може бути три місяці, рік чи півтора з моменту покупки. Але в разі необхідності цінні папери можна продати і раніше на вторинному ринку за мінімальних втрат. Купувати ОВДП можна в будь-якій валюті. Їх номінальна вартість становить 1 тис. грн або $ 1 тис.

Читайте також: Запустили першу в Україну онлайн-платформу для торгівлі облігаціями

Цінні папери купує банк і переводить їх на рахунок клієнта. Найчастіше ця процедура займає один день. Інформація про торги цінними паперами, як правило, розміщується на сайті Міністерства фінансів. При необхідності її надає банк, з яким у підприємця укладений договір.

Які додаткові витрати несе покупець ОВДП?

При купівлі цінних паперів потрібно сплатити послуги комісії. Наприклад, відкриття рахунку в цінних паперах коштує 500 грн. За покупку ОВДП потрібно буде заплатити комісію в розмірі від 0,05% до 0,2% в залежності від суми угоди. Зарахування ОВДП на рахунок обійдеться ще в 300 грн. Зберігання цінних паперів коштує в середньому 100-200 грн на місяць. За виплату доходу теж доведеться заплатити – 1% від суми, але не більше 500 грн.

Умови виплати відсотків прописані при випуску кожної окремої серії цінних паперів. Наприклад, якщо ОВДП випускаються терміном на три місяці, то відсотки виплачуються в кінці строку їх дії. Якщо ж цінні папери купуються терміном на три роки, то премії клієнт може отримувати раз в квартал.

Продати цінні папери можна і раніше терміну погашення на вторинному ринку. Для цього необхідно надати всі свої дані (паспорт, ідентифікаційний код), згоду чоловіка або дружини на проведення угоди і укласти договір на продаж цінних паперів. В цьому випадку вартість ОВДП залежить від котирувань, але втрати продавця будуть не дуже великими.

Які можуть бути ризики при купівлі ОВДП?

Покупець цінних паперів може віддати свої кошти шахраям. Тому краще користуватися послугами великої компанії, з якою необхідно укласти договір. Можна попросити надати ліцензію на право працювати з цінними паперами, а також попередньо відвідати офіс. Викликати підозру повинен фахівець, який знімає невелику кімнату в підвальному приміщенні спального району і просить передати кошти за покупку ОВДП готівкою. Мовляв, він сам має покласти їх на рахунок.

Читайте також: Скільки можна заробити на оренді житла в Києві?

Високий рівень інфляції і девальвації гривні може «з’їсти» весь прибуток інвестора. Це в першу чергу стосується гривневих ОВДП. Якщо ціни за рік виростуть сильніше, ніж доходи по ОВДП, то покупець може не тільки не заробити, але й втратити. Тому перед тим, як вибирати, в які цінні папери інвестувати, варто почитати валютні огляди аналітиків або проконсультуватися з експертом банку. Можливо, варто погодитися на менший відсоток, але викупити ОВДП у валюті. Якщо гривня подешевшає, то інвестор виграє подвійно: отримає дохід в доларах і додатково виграє на курсовій різниці.

Підтримай ШоТам

Суспільство

Житомирський школяр вигадав енергоощадне освітлення для фонтанів

Опубліковано

Підтримай ШоТам

Учень 9 класу Житомирського міського ліцею №1 Михайло Шубін вигадав для своєї бабусі «сонячну кухню» та пропогує енергоощадне освітлення фонтану.

Про це повідомили у пресслужбі Житомирської міської ради.

Тема енергозбереження зацікавила Михайла, коли він перебував влітку у бабусі в селі. У бабусі немає газового постачання і хлопець розмірковував, як нагріти воду та їжу за допомогою сонячної енергії. Коли промені сонця летять, їх можна направити у такий спосіб, щоб всі вони відбивалися в одну точку, яку Михайло називає «точкою фокусу». Сюди ставиться посудина з водою чи їжею. Михайло каже, що перевірив ефективність кухонь різних форм: параболічної, коробкової та комбінованої. Кращою виявилася остання.

Енергоощадне освітлення фонтану

Дослідник також пропонує спосіб автономного енергоощадливого освітлення фонтану. Ідея у хлопця виникла під час реконструкції фонтану на вулиці Польовій у Житомирі. 14-річний дослідник критично розмірковує: світлодіодні фонарі, які надають гарний вигляд фонтану у вечірній час, використовують електроенергію від централізованого постачання. А це, на його думку, є недоліком. На дні фонтану знаходиться зливна труба, через яку проходить велика кількість води.

Читайте такожПідриває Tik-Tok та закохує в науку. Як Гліб Репіч змінює уявлення школярів про хімію

Хлопець пропонує свою ідею для підтримки однакового рівня води у фонтані, її надходження та відводу. На дні фонтану треба встановити генератор, через який проходитиме вода. Вода розкручуватиме його лопасті, при цьому вироблятиметься електричний струм, який надходитиме в акумулятор. У вечірній час енергія з акумулятора надходитиме до світлодіодних ламп, і фонтан матиме гарний вид. Важливо, що при цьому електроенергія з централізованого постачання не витрачатиметься.

Михайло підтвердив свою ідею кількома дослідами. Водопровідну трубу він помістив у генератор. За індикатор використав простий світлодіод. Під час протікання води світлодіод загорався, що свідчить про те, що вироблялася електроенергія. Інший дослід: до старої помпи від пральної машини прикріпив лопасть, а індикатором слугувала вже більша система світлодіодів. Під час пропускання води через світлодіоди, вони загорялися.

Читайте також: Лижі-водоходи та кепка для незрячих. Шість найцікавіших винаходів українців цього року

Свою ідею Михайло пропонує поєднати з фонтаном Герона, у якому підйом води відбувається без насосів. Якщо це зробити, переконаний дослідник, вийде незалежна функціональна система фонтанів з дуже добрим освітленням.

«Енергозберігаючі дитячі майданчики»

Рік тому Михайло створив ще один не менш цікавий проєкт – «Енергозберігаючі дитячі майданчики». Хлопця зацікавила ідея перетворення механічної енергії в електричну на реальних об’єктах. Такими об’єктами Михайло обрав дитячі майданчики, оскільки вони є гарним джерелом альтернативної енергетики. До того ж активність самих дітей можна використовувати з користю. Під основу каруселей Михайло пропонує закріпити магніти, а під них – кілька мотків мідних котушок. Під час катання на каруселі на основі електромагнітної індукції вироблятиметься електричний струм, який далі буде накопичуватися в акумуляторах. Його можна використовувати, наприклад, для освітлення вулиць.

Теж саме можна зробити з гойдалками.

«Під сидіння гойдалки закріпити магніт, а в упор гойдалки – котушки. Під час гойдання теж вироблятиметься електричний струм на основі явища електромагнітної індукції. Для цього типу підійде маятниковий генератор, який розрахований працювати при коливальних рухах», – пояснює дослідник. Каже, якщо такий проєкт реалізувати, то можна виробляти електроенергію у великій кількості.

Читайте такожНе можеш — не плати. Чим особлива школа шиття Tailors School, яку відзначили в ООН

Найближчим часом Михайло візьметься за нове дослідження: хоче вивчити можливості переробки листя для отримання гумусу, який можна використовувати як добриво для рослин.

Нагадаємо, на Рівненщині винахідники сконструювали саморобний вертоліт.

Усі фото: zt-rada.gov.ua.

Підтримай ШоТам

Читати далі

Суспільство

У Львові активісти створюють «зелений» простір із дощовим садком

Опубліковано

Підтримай ШоТам

У Львові небайдужі містяни за адресою вул. Кульпарківська, 158 заклали основу для формування «зеленого» простору із дощовим садком, водопроникною поверхнею, вертикальним і контейнерним озелененням.

Про це повідомили у пресслужбі міської ради.

Активісти розробили проєкт і перемогли у програмі «Сафарі для громад у Львові» у 2020 році. Реалізацію проєкту розпочали громадські організація «Плато» та «Тарілка» наприкінці вересня цього року.

Наразі спільними зусиллями волонтерів вдалося облаштувати дощовий садок поруч із місцем, де після дощів утворювалася велика калюжа, замінити асфальтоване покриття у внутрішній частині простору водопроникною поверхнею, перефарбувати стіни у білий колір, а також із зовнішнього боку висадити в’юнкі рослини для формування вертикального озеленення та зменшення нагрівання простору.

Читайте такожПідриває Tik-Tok та закохує в науку. Як Гліб Репіч змінює уявлення школярів про хімію

«Ми прагнемо показати мешканцям, що за допомогою простих і відносно дешевих природоорієнтованих рішень можна водночас пристосувати громадський простір до тривалих періодів спеки та інтенсивних опадів, які щороку стають помітнішими, і таким чином зробити його більш комфортнішим для користувачів», – стверджує виконавчий директор громадської організації «Плато» Микола Рябика.

Роботи відбуваються за підтримки Програми розвитку ООН в Україні, Фонду захисту біорізноманіття України, Фундації стратегічних змін і Залізничної районної адміністрації. Ініціатори зазначають, що роботи на цьому не завершуються: надалі заплановано облаштування контейнерного озеленення із місцями для відпочинку у внутрішній частині простору.

Нагадаємо, прикордонники висадили дерева у межах акції «Створюємо ліси разом».

Усі фото: city-adm.lviv.ua.

Підтримай ШоТам

Читати далі

Суспільство

Суд у Нідерландах ухвалив передати «скіфське золото» Україні

Опубліковано

Підтримай ШоТам

Апеляційний суд Амстердама 26 жовтня ухвалив передати Україні «скіфське золото» – експонат із кримського музею, що був вивезений на виставку перед окупацією півострова Росією і досі не повернувся в Україну. Рішення є остаточним.

Про це пише Радіо Свобода з посиланням на агенцію Reuters.

У справі йшлося про понад 565 предметів з музейного фонду України, які перебувають на території Королівства Нідерландів. Здебільшого це археологічні знахідки. Вартість колекції становить близько 10 мільйонів євро.

У квітні Україна під час засідання апеляційного суду закликала не допустити порушення Конвенції ЮНЕСКО 1970 року шляхом передачі культурної спадщини України державі-агресору.

Читайте такожПідриває Tik-Tok та закохує в науку. Як Гліб Репіч змінює уявлення школярів про хімію

У грудні 2016 року Окружний суд Амстердама ухвалив рішення про повернення експонатів кримських музеїв в Україну. Навесні 2017 року Росія оскаржила це рішення.

11 березня 2019 року слухання цієї справи розпочалося в Апеляційному суді Амстердама.

Про виставку «Крим: золото і таємниці Чорного моря»

Суто бюрократична, на перший погляд, суперечка між музеями та міністерствами різних країн за ці роки перетворилася на запеклу політичну баталію за участі найвищих державних посадовців України та Росії.

Читайте також«Кримськотарські чебуреки» та «Українська ковбаса»: Укрпошта презентувала нові марки

Експонати прибули до Амстердама з Києва, Сімферополя, Севастополя, Керчі та Бахчисарая. Колекція складається з унікальних історичних артефактів. Скіфи створювали з металів справжні витвори мистецтва, поєднуючи техніки лиття, кування та інкрустації.

Наприклад, на цьому золотом скіфському шоломі IV століття до нашої ери зображені сцени битви, а також зняття скальпа з убитого. Шолом знайшли у 1988 році в одному з курганів в Донецькій області.

Нагадаємо, у Києві презентували онлайн-курс про Крим і кримських татар.

Усі фото: radiosvoboda.org.

Підтримай ШоТам

Читати далі