Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Технології

У Миколаєві після ремонту спустили на воду дослідне судно «Дельта» (ФОТО)

Опубліковано

На судноремонтному підприємстві «Юг-Судоремонт» після докової частини ремонту спустили на воду науково-дослідне судно «Дельта» Національного Університету Кораблебудування імені адмірала Макарова.

Про це повідомили у виданні Миколаїв – місто корабелів.

За інформацією, після завершення робіт судно стане до строю для забезпечення дослідницьких програм українських науковців та морської практики студентів.

Читайте також: Відомі й не дуже: 10 українських вершин, які варто підкорити цього літа в Карпатах

Ректор університету Євген Трушляков та директор підприємства «ЮГ-Судноремонт» Сергій Бурковець зауважили, що проведена робота стала можливою завдяки плідній взаємній співпраці.

Читайте такожОрегано, майоран, карі чи м’ята: як киянка вирощує прянощі та заробляє на хобі

Вартість металу, робіт по очищенню, ремонту та фарбуванню зовнішньої обшивки корпусу сплачена за кошти університету, а комплекс робіт із ремонту гвинто-стернового комплексу, дейдвудної системи, електромеханічної частини та системи головного двигуна тощо виконаний за рахунок «ЮГ-Судноремонт».

Миколаївська верф SMG забезпечила генеральний сервіс – обладнання для підйому/спуску судна, енергоносії, протипожежну безпеку тощо. Символічно, що «Дельта» стане до строю до 100-річчя Національного Університету Кораблебудування.

Довідка

Науково-дослідницьке судно «Дельта» – переобладнаний середній чорноморський (риболовецький) сейнер СЧС-150, проєкт 572. Спущено на воду у 1963 році.

Загальні характеристики:

  • Довжина, м – 25.23
  • Ширина, м – 5.60
  • Висота борту, м – 2.80
  • Осадка середня під вантажем, м – 2.27
  • Осадка середня порожнем, м – 1.85
  • Регістрова валова місткість, р.т. – 80
  • Головний двигун, к.с. – 1 х 150, 3Д6 (6ЧСП15/18)
  • Швидкість, вуз – 9
  • Автономність, діб – 7
  • Кількість койкових місць, осіб – 7
  • Клас – КМ+III моторная яхта.

Читайте також: Цілющий інструмент: як дримба з Херсонщини підкорює світ

Нагадаємо, ми писали раніше, що у Миколаєві завершують ремонт науково-дослідного судна «Дельта».

Усі фото: shipbuilding.mk.ua.

Коментарі

Технології

Українці запустили гру «Гуркіт на болотах», де можна спробувати себе в ролі оператора дрона

Опубліковано

Благодійний фонд «Сучасна Україна» оголосив збір «Гуркіт від ГУРу» на сучасний український дрон Magura V5. Мета кампанії — зібрати 10 мільйонів гривень для підтримки українських розвідників.

Про це повідомляється на Facebook-сторінці фонду.

«Українські морські дрони вже змінили ситуацію в Чорному морі. Надводний дрон Magura V5 — справжня «гроза» моря, яка знищила найбільше російських кораблів», — зазначають організатори збору.

Читати також: Німеччина передасть Україні новий пакет військової допомоги: 77 танків Leopard 1A5 та 12 гаубиць PzH 2000

У рамках кампанії презентували гру «Гуркіт на болотах», де кожен може спробувати себе в ролі оператора дрона Magura V5. Також планується створення муралу «Мудрий панує над зірками» у Києві, присвяченого розвідникам. Над ним працює художник Володимир Манжос.

Зробити донат можна на цю банку.

Нагадаємо, що український інженер створив візуалізацію тривалості повітряних тривог в Україні: як це працює.

Фото: «Сучасна Україна».

Коментарі

Читати далі

Технології

Український інженер створив візуалізацію тривалості повітряних тривог в Україні: як це працює

Опубліковано

Володимир Агафонкін, український інженер та розробник бібліотеки Leaflet для інтерактивних мап, представив свій новий проєкт з візуалізації тривалості повітряних тривог у різних містах і регіонах України. Проєкт охоплює дані за останні п’ять місяців і наочно демонструє вплив повітряних тривог на повсякденне життя українців.

Про це повідомляє Володимир Агафонкін.

фото: Володимир Агафонкін

Як виглядає візуалізація

Візуалізація представлена у форматі таблиці, де стовпчики відображають години доби, а рядки — дні у часовому поясі UTC+3. Червоні блоки на графіку показують періоди повітряних тривог, а синьо-жовте тло ілюструє цикл день/ніч. Таким чином, користувачі можуть побачити, як часто і в який час доби відбуваються тривоги в різних містах, таких як Київ, Суми, Харків та інші.

Читати також: В Україні створять «Міністерство повернення українців»: що відомо

Принцип роботи

Проєкт базується на зібраних Володимиром даних сповіщень про повітряну небезпеку з різних застосунків і Telegram-каналів, починаючи з 15 березня 2022 року. Хоча повномасштабні повітряні атаки почалися ще 24 лютого 2022 року, надійні та узгоджені дані цифрових сирен почали надходити лише з середини березня. Візуалізація охоплює лише ті регіони, де було зафіксовано значну кількість попереджень про повітряну небезпеку.

фото: Володимир Агафонкін

Мета проєкту

Агафонкін зазначає, що попередження про повітряні тривоги не завжди відповідають фактичним повітряним атакам; вони вказують на загрозу російських ракет, безпілотників або бомбардувальників у певній зоні. Інженер наголошує на тому, що повітряні тривоги серйозно порушують сон і можуть мати помітні наслідки для здоров’я, особливо серед дітей.

Нагадаємо, що у Музеї війни відкриють виставку про Курщину та операцію ЗСУ.

Фото: Володимир Агафонкін.

Коментарі

Читати далі

Технології

У застосунку «Армія+» стартувало нове опитування

Опубліковано

5 вересня Міністерство оборони України оголосило про запуск другого опитування у застосунку «Армія+», присвяченого досвіду використання цифрових бойових систем на фронті.

Про це інформують в Міноборони.

Навіщо це потрібно?

Цифрові бойові системи, як-от DELTA, дозволяють військовим фіксувати цілі та планувати операції з високою ефективністю. Щомісяця лише у DELTA створюється до 100 000 місій БпЛА. Такі системи допомагають скласти повну картину на певній ділянці фронту і приймати більш виважені рішення. Саме тому Міністерство оборони прагне дізнатися, які системи найчастіше використовуються, що подобається військовим, а що можна покращити.

Читати також: Міноборони кодифікувало нову модульну кухню для військових: характеристика та фото

Деталі опитування

Опитування триватиме до 20 вересня і складатиметься з семи запитань. Серед них:

  • Як часто ви користуєтесь бойовими ІТ-системами?
  • Для чого ви використовуєте бойові системи?
  • Які бойові системи використовуєте регулярно?
  • Яких функцій не вистачає для повноцінного використання?
  • Де ви дізнаєтеся про оновлення бойових систем?

Військові також можуть залишити власні пропозиції щодо розвитку цифрових бойових систем. Зворотній зв’язок дозволить Міністерству оборони краще розуміти потреби захисників і вдосконалювати інструменти для більш ефективної роботи на полі бою.

Нагадаємо, що у застосунку «Армія+» з’явиться новий документ: який саме.

Фото: «Армія+».

Коментарі

Читати далі

 РЕКЛАМА:

Шопочитати

Суспільство2 тижні тому

Не чекали на зміни, а пропонували їх самі. Жителі цих громад взяли розвиток до своїх рук

Ці українці вміють перетворювати сміття на сакури та донати для ЗСУ. Вони не чекають рішень...

Суспільство2 тижні тому

Ровесники незалежності: що про українську свободу говорять ті, хто виборює її просто зараз

Що таке «незалежність», водночас просто і складно пояснити. У цьому слові криються мільйони думок, людських...

Суспільство1 місяць тому

«Ми виходимо за своїх». Ці люди організовують мирні акції на підтримку військовополонених у своїх містах

Станом на травень 2024 року в Україні зареєстровано 38 тисяч зниклих безвісти — і військових,...

Суспільство1 місяць тому

Люди не вірять, що вони справді там працюють: це жінки у «чоловічих» професіях

Оксана за фахом перукарка, Анеліна — фельдшерка, а Марія має історичну освіту та до декрету...

РЕКЛАМА: