Суспільство
У Луцьку відкрили мурал за мотивами Марії Примаченко
У Луцьку у суботу, 11 січня, презентували мурал за творами знаменитої української художниці Марії Примаченко.
Про це повідомили у пресслужбі Луцької міської ради.
За даними пресслужби, мурал упродовж чотирьох місяців малювали молоді художники проєкту Magic Art Group.
Міська влада має надію, що розпис стіни у народному стилі стане туристичною цікавинкою Луцька, і кожен турист зможе ближче познайомитися з творчістю Марії Примаченко.
Що таке муралізм
Слово muro з іспанської означає «стіна», від нього походять слова muralismo – «настінний живопис», та mural – настінне зображення, фреска. Але далеко не всі зображення на стінах вважатимуться муралами. Муралізм – це не тільки жанр, але й напрямок мистецтва, для якого характерна певна форма та певний зміст. Якщо говорити про муралізм як явище, то у культурологів є дві думки, звідки воно бере свій початок.
Прихильники першого напрямку говорять про те, що сучасні художники, створюючи свої твори, відштовхуються від класичних грецьких і римських фресок. Мовляв, саме шедеври Рафаеля і Тиціана – це і є перші мурали, а нині просто часи інші, і зображення найчастіше стосуються не релігійних тем, а соціальних.
Протилежний табір погоджується з тим, що майстри минулого, звичайно, генії, але коріння слід шукати в ХХ столітті і вказують на революційні події в Мексиці в 1920-ті роки.
Починалося все з того, що мексиканський живописець Дієго Рівера разом з Давидом Альфаро Сік’єросом та Хосе Клементе Ороско заснували «Синдикат технічних працівників, художників і скульпторів». Згодом вони стали трьома найсильнішими представники мексиканського муралізму.
Читайте також: Хто ви з сучасних українських письменників? Тест
Молоді митрі були натхненні новими перетвореннями в післяреволюційній Мексиці та поставили собі за мету направити всі зусилля на створення мистецтва для народу. Це мистецтво мало говорити мовою, зрозумілою всім. Воно мало бути найбільш масовим і дієвим. Тому мексиканці хотіли знайти такий стиль, який був би близький і зрозумілий звичайним людям, а тому головною його формою стали розписи громадських будівель.
Вони звернулися до художньої спадщини цивілізації доколумбової Америки, ацтеків і майя. Водночас сприйняли досвід нідерландського та італійського живопису епохи Відродження. Також багато внесли свого. Як наслідок, вийшов неповторний стиль, глибоко національний і звернений до всього людства, новаторський та одночасно, який своїм корінням входить в глибину століть. Революційні художники повністю відмовилися від написання картин на користь муралів. Вони вивели живопис з музеїв і галерей на вулиці і майдани, туди, де кожен міг побачити це мистецтво цілком безкоштовно. І те, що звичайні мексиканці бачили – не могло залишити їх байдужими.
Українська школа муралізму
Але чи все так однозначно з Батьківщиною муралізму? І чи зародився цей напрямок на початку ХХ століття лише в Мексиці? Насправді історія мистецтвознавства недвозначно вказує на існування двох шкіл монументального живопису: української та мексиканської. В 1919 році художник Михайло Бойчук та 200 його учнів розписують чотириповерхові приміщення Луцьких казарм у Києві на вулиці Дегтярівській.
Потім були розписи Харківського оперного театру, Одеського санаторію. На початку 20 століття були всі підстави для того, аби в світовому монументальному мистецтві одне з перших місць посіла школа українця Михайла Бойчука, так як це сталося згодом з мексиканцем Дієго Ріверою.
Читайте також: Найкрасивіші станції метро в Україні та їхня історія
На початку 30-х років ХХ століття через протиріччя з владою мексиканські муралісти змушені емігрувати. Вони переїжджають переважно до США та продовжують свою роботу зі створення грандіозних картин на стінах. Бум муралізму продовжується в Нью-Йорку, Сан-Франциско, Лос-Анджелесі. Ставлення до муралістів поступово змінювалося. Нині ж в окремих містах вони є шанованими митцями. Їх, як і архітекторів, запрошують на всілякі наради із затвердження генеральних планів.
Зміст муралів теж змінився. Якщо в 20 столітті, під впливом мексиканців, картини на стінах закликали до боротьби за класову рівність, то вже в цьому столітті мурали стали більш позитивними. Їхні творці дедалі частіше звертаються до нейтральної тематики або національних мотивів, поєднуючи в своїх роботах минуле і майбутнє народів і держав.
Натомість в Україні в 1937 році за внесення національних та християнських мотивів у фрески Михайла Бойчука арештовують та розстрілюють. Якщо у Мексиці та США нині мурали є національним надбанням, чимало міст пишаються, що видатні автори-муралісти працювали в них, то в Україні всі стінописи Михайла Бойчука були знищені.
Читайте також: І Азія, і Європа у захваті. Шість українських брендів, що підкорюють світ
Активного розвитку муралізм в Україні здобув в 2010-х роках. А з 2014 року в рамках різних проектів художники з України, Іспанії, Аргентини, Австралії, Німеччини, Великої Британії, Португалії та інших країн розмалювали кілька десятків будинків у країні. Причому, цей тренд триває – мурали без перебільшення вже стали справжньою окрасою України і мають всі шанси стати її візитною карткою.
Нагадаємо, у Краматорську з’явиться скульптура, присвячена українській Художниці Марії Примаченко.
Також, як ми повідомляли раніше, мурал у Краматорську претендує на місце у Книзі рекордів України.
Коментарі