У Києві з’явилося укриття з автоматичним відкриттям дверей від виробника систем безпеки Ajax

Жителів і гостей столиці запрошують на безплатну екскурсію районом Позняки, адаптовану для людей із порушеннями зору.

Про це повідомила заступниця голови КМДА Марина Хонда.

Що на вас чекає?

Прогулянка пройде у парку біля озера Позняки, де ви дізнаєтесь про історію давнього поселення, яке стало основою сучасного житлового масиву на лівому березі Києва. Також екскурсоводи розкажуть про видатних особистостей, на честь яких названі навколишні вулиці.

Маршрут екскурсії:

• Станція метро «Позняки»;
• Парк «Позняки»;
• Фонтан «Груша»;
• Проспект Петра Григоренка;
• Вулиця Драгоманова;
• Озеро Позняки;
• Проспект Бажана.

Читати також: В Україні проведуть благодійну прем’єру фільму «Феномен Курбаса» для підтримки Сил оборони: як відвідати

Де і коли?

• Місце зустрічі:
  Навпроти виходу зі станції метро «Позняки», вихід №4 до парку «Позняки».
• Дата і час:
  19 жовтня, субота, о 11:00.
• Участь:
  Безплатна. Обов’язкова реєстрація за посиланням.

Важливо: кожну людину з порушеннями зору має супроводжувати асистент. Після реєстрації учасники отримають підтвердження на електронну пошту та телефонний дзвінок напередодні заходу.

Нагадаємо, що в українських містах пройдуть виставки про ненасильницький рух опору на ТОТ (ФОТО).

Фото: Freepik.

14 жовтня 1942 — офіційна дата створення Української повстанської армії. Усі знають історію найвідомішого командира УПА Романа Шухевича, про повстанців у підпіллі вже є багато фільмів та книг, а науковці присвятили їм не одне дослідження.

Проте багато ролей у національному русі виконували розвідниці, звʼязківиці та медсестри. Тому до Дня створення УПА ШоТам підготував тест про сильних духом жінок, які боролися за українську державність у минулому столітті.

Який вишкіл проходили жінки та дівчата, коли долучалися до підпільного руху?

Фото: Локальна історія

Ідеологічний вишкіл

Збройний вишкіл

Спортивний вишкіл

Усе перелічене

Правильно! Неправильно!

Повстанка Параскевія Гоянюк із села Спас на Покутті так розповідала для «Локальної історії» про своє приєднання до ОУН: «В організації я з 1941 року. Спочатку ми були по три чоловіка — звено. Раз на тиждень зустрічалися, вивчали «Декалог», «Молитву українського націоналіста», читали брошури УПА. Я, як була в селі, мала три вишколи: мала вишкіл ідеологічний, був вишкіл збройний (на збройному вишколі були самі дівчата, але приходили два хлопці та по зброї нас інструктували) і був санітарний вишкіл».

Як саме зв'язківиці Української повстанської армії передавали таємну інформацію повстанцям?

Фото: фейсбук «Жінки свободи»

Через радіозв'язок у підпільних штаб-квартирах

Носили штафетки (грипси)

Надсилали зашифровані телеграми

Правильно! Неправильно!

В УПА жінки найчастіше виконували роль зв’язківиць і розвідниць. Записки з таємною інформацією — штафетки (грипси) — носили особисто до пункту призначення, а в разі небезпеки мали їх ліквідувати. Зв’язкова ОУН Анна Стецівка на псевдо Голубка розповіла «Локальній історії» про свою роботу: «Штафетку давали мені, а я несла на зв’язок — обмотувала в глину й несла в кулаці. Якби в разі чогось — треба випустити, але пам'ятати, де».

Яку назву мала головна медично-санітарна структура в підпільному русі, де санітарки надавали допомогу пораненим воякам?

Фото: фейсбук «Жінки свободи»

Український червоний хрест

Товариство повстанських лікарів

Повстанські санітарки

Правильно! Неправильно!

Також важливою місією для жінок у повстанському русі було лікувати поранених бійців. Найбільшою медичною службою був Український червоний хрест УПА. Ця служба мала піклуватися про здоров’я членів підпілля і бійців, проводити огляд вояків, заготовляти ліки, організовувати лікарні й амбулаторії, проводити санітарні курси, готувати інструкції. Вона складалася з двох частин: військової та теренової — військова діяла в бойових групах і відділах УПА, а теренова відповідала за роботу підпільних шпиталів як для поранених повстанців, так і для цивільного населення. Цю службу очолювала й організовувала найвідоміша зв'язкова Романа Шухевича Катерина Зарицька-Сорока на псевдо Монета.

Ще одна відома зв'язківиця Романа Шухевича переховувала його в конспіративних квартирах разом з власною маленькою донькою Дзвінкою. Вона прожила найдовше серед усіх жінок-підпільниць і померла у віці 101 року у Львові. Про кого йдеться?

Фото: Локальна історія

Про Катерину Зарицьку

Про Ольгу Ільків

Про Дарію Гусяк

Правильно! Неправильно!

Ольга Ільків разом з маленькою донькою переховувала Романа Шухевича на конспіративній квартирі в селі Княгиничі на Франківщині. Жінку засудили до 25 років заслання, відібрали маленьких дітей і дали їм інші прізвища, проте вона змогла їх відшукати після звільнення з таборів. Ольга дочекалася незалежності України та померла у 2021 році — на 101 році життя.

Ірина Сеник також була зв’язковою Романа Шухевича. Вона понад 30 років відсиділа в радянських в'язницях, а згодом стала поетесою та дисиденткою. Яке почесне визнання отримала ця жінка за участь у національному русі?

Фото: Український інститут національної пам'яті

Почесна громадянка США

Одна зі «100 героїнь світу»

Заслужена поетеса України

Правильно! Неправильно!

Ірину Сеник засудили на 10 років таборів, а згодом відправили на довічне заслання за зв'язки з УПА. У в'язниці жінка потай писала вірші на клаптиках паперу. Згодом вона стала членкинею Української Гельсінської групи та була ув'язнена як дисидентка. Після звільнення жила на Львівщині, де й померла у 2009 році. За десять років до її смерті американська жіноча громада внесла її в перелік «100 героїнь світу».

Учасниця повстанського руху Людмила Фоя була затримана 24 січня 1944 року за антирадянську діяльність спецслужбами. Та у НКВС вирішили, що дівчина буде кориснішою як агентка у боротьбі з ОУН, тому вона вийшла на волю як агентка «Апрєльская». Що з нею сталося потім?

Фото: Історична правда

Підпільники дізналися про зраду та стратили її

Радянська влада нагородила її почесним званням

Вона стала подвійною агенткою

Правильно! Неправильно!

Людмила Фоя відразу зізналася повстанцям про те, що НКВС її завербував і повідомила про деталі свого завдання — налагодити співпрацю між справжнім підпіллям на Волині із рухом на Київщині, який створили радянські спецслужби. Дівчина працювала під псевдо «Перелесник», повідомляючи чекістам інформацію, яка була вигідна українським повстанцям.

У 2016 році вийшов фільм «Жива» про незламну учасницю повстанської армії на основі реальних подій. Хто з жінок УПА був прототипом головної героїні?

скриншот з фільму

Ганна Попович

Емілія Барковська

Ольга Гасин

Правильно! Неправильно!

Фільм «Жива» режисера Тараса Химича розповідає реальну історію учасниці повстанського руху Ганни Попович на псевдо «Ружа», яка пережила тортури на радянських допитах, вижила після поранення в бункері, мала ампутацію руки в полоні, проте померла у віці 90 років у селі на Львівщині.

«Треба нам самим творити свою історію. Кожна людина має своє місце. Вже досить нагинулося наших», — ці слова сказала остання зв'язкова Шухевича, яку ув'язнили на найбільший термін — 25 років суворого режиму в радянських таборах. Хто це?

Фото: «Локальна історія»

Катерина Зарицька

Ольга Ільків

Дарія Гусяк

Правильно! Неправильно!

Останньою зв’язковою Шухевича була Дарія Гусяк. Жінка водила його до лікарів в останні роки перед загибеллю та не видала точного місця переховування під час допитів.

Передавали таємну інформацію та були увʼязнені «совєтами». Що ви знаєте про жінок в УПА? (тест)

Хороший результат! Сподіваємося, ви дізналися сьогодні більше про жінок в УПА.

Ви чудово впоралися! Діліться цим тестом зі своїми друзями, аби й вони перевірили свої знання про жінок в УПА

Поділіться своїми результатами:

Facebook Twitter

  Грати знову

Читайте також: 10 видатних українок, про яких ви мало що знали

Коли в Масевицькому ліцеї Рокитнівської селищної ради на Рівненщині починається перерва, діти наввипередки біжать на вулицю, аби зайняти найкращі місця на наступний урок у класі просто неба.

Такий клас запрацював тут у травні, адже за нього проголосували 225 жителів громади, і селищна рада виділила гроші для його облаштування. ШоТам розповідає, як завдяки цій ініціативі навчання в Масевицькому ліцеї стало різноманітнішим, а учні — щасливішими.

Ідеї Сухомлинського та громадський бюджет

Людмила Хмик має лише одне місце роботи у своїй трудовій книжці. Понад 30 років жінка працює в рідній школі, а останні 18 років є її директоркою. 

З 2022 року заклад брав участь в інноваційному проєкті «Методична система Сухомлинського в новій українській школі». 

«Серед порад Сухомлинського є ідея про проведення уроків на свіжому повітрі через користь для учнів», — розповідає Людмила.

Директорка Масевицького ліцею Людмила Хмик розповідає про заклад та створення «класу просто неба». Фото надала героїня

А у 2023 році в Рокитнівській громаді вперше запровадили громадський бюджет та онлайн-голосування за проєкти на зручній платформі. 

«Мій досвід на попередніх посадах показав, що це дуже добрий приклад, коли люди вирішують важливі питання в громаді та визначають пріоритетні для них речі», — каже Рокитнівський селищний голова Григорій Таргонський.

Григорій ділиться, що у створенні громадського бюджету їм допомагав Проєкт USAID «ГОВЕРЛА», адже у 2022 році Рокитнівська громада стала однією з десяти партнерок Проєкту в Рівненській області:

«Від них ми отримуємо колосальну підтримку та велику кількість матеріального забезпечення. Наприклад, вони надали екскаватор, дробилку, папір, одяг для пожежників, бензопили й інші інструменти. 

Крім цього, Проєкт проводить велику кількість навчань для наших фахівців, зокрема, надавав консультації щодо створення та роботи громадського бюджету».

Адміністрація ліцею відразу хотіла податися на фінансову підтримку, аби покращити умови для 180 учнів. Вони провели опитування серед колег та школярів щодо того, як можна урізноманітнити навчання, й вирішили створити клас просто неба.

​​

Так почалася історія нового освітнього проєкту для Рокитнівської громади. Фото надала Людмила Хмик

«Наш заклад дуже сучасний: маємо тренажери, спортзал, актову залу та комп’ютерний клас, а от такого ще не було. Діти перевантажені навчальною програмою, хочуть змін, тому ми вирішили написати проєкт і подати його на фінансування від селищної ради», — зауважує директорка ліцею.

Понад 200 голосів за клас від жителів громади 

Після подачі заявок Рокитнівська селищна рада розмістила обрані проєкти на своєму сайті для голосування. Одна з умов — доступність для всіх жителів: будь-хто може прийти в цей клас зі своїми дітьми, аби погратися чи помалювати, тому за нього проголосували 225 людей.

Для створення класу селищна рада виділила ліцею 100 тисяч гривень. Місце, де його мали будувати, обирали самі діти, а згодом Людмила Миколаївна знайшла підрядників. Ділиться, що дуже зраділа, коли будівельники почали роботу та залили фундамент: 

«Це було о 8 ранку в суботу. Я ще пішла дивитися, чи дійсно почали, як обіцяли, і видихнула з полегшенням, коли зрозуміла, що скоро здійсниться те, чого ми так давно хотіли».

Будівельники облаштовують клас під відкритим небом у Масевицькому ліцеї. Фото надала Людмила Хмик

Сам клас — це майданчик площею 40 м² на фундаменті з металевим каркасом і дахом. Його будівництво тривало місяць, і вже в травні проєкт «клас просто неба» розпочав роботу. Коли перші діти почали тут вчитися, Людмила Миколаївна зрозуміла, що вся робота та зусилля були недаремними. 

«Тепер усі діти хочуть вчитися на вулиці»

На уроках вчителі використовують ноутбук і колонку, зокрема, на заняттях з музики. Також діти тут охоче малюють. Людмила Хмик розповідає:

«Діти з великим задоволенням приходили на заняття просто неба. Цей клас постійно зайнятий, бо всі хочуть вчитися на вулиці — молодші учні займають місця відразу після дзвінка. Дуже приємно бачити та чути, коли діти діляться, що таке навчання впливає на їхнє здоров’я та допомагає краще запам’ятати матеріал».

Учні молодшої школи на занятті з малювання. Фото надала Людмила Хмик

Дарина Кичан навчається в 7 класі Масевицького ліцею. Дівчинка каже, що і вона, і її однолітки захоплені тим, що тепер у них є можливість навчатися на вулиці. Вперше Дарина була на такому уроці з основ здоров’я в травні: 

«У класі було душно, а там — свіже повітря та гарна природа, не спекотно. Там було краще думати та запам’ятовувати. Мені дуже подобаються всі уроки, і я залюбки ходитиму туди ще. Вся наша школа дуже щаслива, що тепер ми маємо такий клас».

Дарина Кичан з однокласниками навчається на свіжому повітрі. Фото надала Людмила Хмик

Згодом у дівчинки були також уроки музики, літератури, історії України та образотворчого мистецтва просто неба. За її словами, це місце дуже класне, проте вони з однокласниками мріють, аби там провели інтернет. Також задоволені класом і батьки учнів, адже помічають, що під час таких занять діти розвантажуються.

«Такі проєкти потрібні не лише в школах»

«Я освітянин за духом і фахом — перед тим, як очолити громаду, пройшов професійний шлях від вчителя до начальника відділу освіти. Я завжди підтримую всі ініціативи, які стосуються освіти та школи, та й загалом усі проєкти, які пишуть люди, бо хочу дати їм чесну можливість спробувати змінити свою громаду на краще», — каже голова Рокитнівської громади Григорій Таргонський.

Директорка ліцею Людмила Хмик планує наступного року зробити клас просто неба ще кращим — провести вай-фай, посадити квіти та поставити лавочки. А ще зробити тут жалюзі встановити мультимедійну дошку:

Це місце є популярним серед усіх учнів ліцею. Фото надала Людмила Хмик

«Такі проєкти однозначно потрібні не лише в школах, але й у дитячих садочках. Зміна обстановки дуже корисна для дітей, а свіже повітря добре впливає на навчання. Ми раді ділитися нашим досвідом і радимо іншим спробувати створити такі класи в себе».