Суспільство
У Києві купили 11 електромобілів для обслуговування електромереж
У Києві для обслуговування електромереж придбали 11 автівок з електродвигунами. Renault Zoe й Kangoo Z.E закупив ДТЕК «Київські електромережі» наприкінці 2018 року, передає Обозреватель.
“Сім машин – це спеціальні автомобілі для роботи оперативно-виїзних бригад, а чотири легкові електромобілі отримають бригади майстрів з встановлення та експлуатації лічильників електричної енергії”, – йдеться у повідомленні.
Читайте також: В Україні вироблятимуть електричні мотоцикли
Нова техніка дозволить підвищити мобільність та швидкість доставлення персоналу, покращити оперативність роботи на місцях підключень, пошкоджень об’єктів електричних мереж у столиці.
Як кажуть у компанії, електромобілі значно дешевші у техобслуговуванні та утриманні, ніж бензинові та навіть газові аналоги.
Читайте також: Купити Nissan Leaf і запустити службу таксі. Історія успіху з Лозової
“Ми трансформуємо колишні обленерго у сучасні сервісні компанії, застосовуючи найкращий європейський досвід і сучасні технології, – підкреслив генеральний директор ДТЕК Мережі Іван Гелюх. – Електромобілі більш пристосовані до умов великого міста та дозволять нашим спеціалістам оперативніше добиратися до аварійних ділянок”.
Економія на паливі – 85% витрат
За підрахунками ДТЕК «Київські електромережі», кожна машина підприємства за рік проходить щонайменше 54 тисячі кілометрів.
«З електромобілями компанія зможе зекономити на паливі до 85% витрат, на технічному обслуговуванні – до 50% у порівнянні з авто, які зараз працюють на вулицях Києва, – пояснює він. – Ці кошти стануть додатковим ресурсом для подальшої модернізації електромереж столиці, а це допоможе знизити технічні втрати, які є складовою тарифу на електроенергію».
Читайте також: Усе більше українців купує електромобілі
На додачу, електромобілі безпечні для навколишнього середовища. “Ми модернізували наш автопарк: електромобілі значно більше підходять для умов міста, ніж звичні УАЗи та ГАЗи – вони легші, трохи менші за габаритами, більш керовані та безпечні, – відзначив генеральний директор ДТЕК Київські електромережі Олександр Фоменко. – Реалізація даного інвестиційного проекту допоможе не тільки забезпечити якісне і надійне енергопостачання столиці, але й зменшити негативний вплив на навколишнє середовище: перехід на електрокари дозволить зменшити викиди СО2 на 230 тонн на рік, що дуже важливо для такого великого міста як Київ”.
Суспільство
Американське видання Motor1 написало про український танк-амфібію Highland Systems Storm, що представили на виставці IDEX Defense Expo в Абу-Дабі.
Про це пише АвтоЦентр.
Бронемашину Storm розробили за проєктом українця Олександра Кузнєцова. Транспортний засіб привернув багато уваги на виставці в ОАЕ.
Читайте також: Українці покажуть в Абу-Дабі плаваючу бронеплатформу «Шторм» (ВІДЕО)
Видання пише, що БТР викликає більше, ніж трепетні відчуття. Це цілком зрозуміло — незвичайний гусеничний бронетранспортер буквально не має аналогів.
За словами творця, це перший у світі гібридний багатофункціональний броньований автомобіль, що працює на електродвигуні і здатний плавати. Електрична силова установка об’єднана з дизельним двигуном, який виступає в ролі генератора для підзарядки батарей.
Залежно від режиму експлуатації, Storm здатний працювати без зупинки від 18 до 36 годин. Максимальна швидкість на піску — 140 км/год, на воді – 30 км/год (здатний витримувати хвилі висотою до 1,5 м). 8-тонний транспортний засіб має вантажопідйомність 2 тонни. БМП Storm від Highland Systems захищений від СВП, балістичної зброї і мін, оснащений системою дистанційного керування.
Читайте також: Від прокурорки до майстрині. Історія засновниці бренду La Chica, яка навчає українок вишивки прикрас
Інтер’єр має світле оздоблення і додає настрою, у салоні встановлено комфортні крісла, невелике кермо і кілька моніторів, які крім іншого виводять зображення з зовнішніх камер.
Автори Storm передусім позиціонують свій бронетранспортер-амфібію як машину для перекидання десанту, доставки вантажів, забезпечення медичної допомоги і загалом роботи у важких умовах. Щось підказує, що приватний сектор цей БМП також зацікавить в якості дорогої іграшки для вихідних в тих же пісках ОАЕ. Ціни поки що невідомі.
Читайте також: Шиє бронежилети не гірші за американські: як херсонець створив бренд військового спорядження
Нагадаємо, Україна взяла участь в авіаційній виставці в Індії.
Усі фото: motor1.com.
Суспільство
У Бахмутському районі Донеччини із затопленої гіпсової штольні створили майданчик для печерного дайвінгута облаштували 9 підводних трас різної складності. Випробовувати їх приїхали дайвери з Дніпра.
Про це пише Суспільне.
Раніше у цій штольні видобували гіпс для Микитівського алебастрового заводу. У 1970-х роках її зачинили через підвищення ґрунтових вод. Лише пів роки тому штольню знов почали використовувати. Тепер – як майданчик для печерного дайвінгу.
Інструктор з печерного дайвінгу Роман Ованесов розповів, як облаштовував майданчик у шахті, розчистив територію, зробив двері, дерев’яний поміст, драбини та світло.
Читайте також: Шукають авіатехніку на полях та у горах. Як працює Музей загиблих літаків на Львівщині
«Спочатку, приблизно у 2011, 2013 році печерні дайвери з Дніпра, Одеси, Києва, знайшли цей майданчик, за допомогою місцевих фахівців. Вони дослідили, і перші ходовики — мотузки по яких рухаються печерні дайвери, вони були прокладені, десь приблизно 1,5 км. І потім у 2014 році дослідження цього дуже унікального місця припинилися, у зв’язку з бойовими діями, які почалися на Донбасі», — згадує Роман.
За словами Романа, на облаштування території всередині штольні знадобилося 6 місяців. Роботи велися з серпня 2020 року.
Наразі у шахті «Воєнведській» розробили 9 підводних маршрутів. Для занурення дайвери використовують гідрокостюми та спеціальне обладнання загальною вагою 50 кілограмів. Дослідити вдалось деяку частину печери.
Читайте також: Печиво, яке купують у 30 країнах: як майстриня відроджує традиційну випічку Полтавщини
«Розмірів цієї штольні не знає ніхто, ми вважаємо що вона може бути понад 1 км, а може до 1,5 км. А завширшки вона десь 600-700 метрів, але дослідженої частини цих маршрутів десь приблизно 2 км. Максимальна глибина у цьому місці 20 метрів, глибше ще ніхто не занурювався. Тобто ми дійшли до того, де є найглибша ділянка, але там ще ніхто не був», — говорить інструктор.
На території Бахмутського району 3 штольні придатні для кейв-дайвінгу, так ще називають занурення в печерах: у Соледарі, Іванграді і в селищі Зайцеве.
Нагадаємо, дайвінг у шахті: на Донеччині відновили унікальний підводний маршрут.
Як ми повідомляли раніше, на Львівщині за кошти ЄС створять туристичні центри бойківської культури.
Усі фото: suspilne.media.
Суспільство
На літературну премію Angelus претендують 12 українських авторів, пише Укрінформ.
Загалом у переліку на здобуття цьогорічної премії є 139 авторів.
Зокрема, кандидатами на здобуття премії є:
- Вікторія Амеліна (з твором «Дім для Дома»),
- Катерина Бабкіна (Мій дід танцював краще за всіх),
- Андрій Бондар (Церебро),
- Олаф Клеменсен (ЛІТО-АТО),
- Артем Чех (Район «Д»),
- Петро Яценко (Магнетизм),
- Богдан Коломійчук (Готель «Велика Пруссія»),
- Анатолій Крим (Українська Каббала),
- Марк Лівін (Рікі та дороги),
- Андрій Любка (Твій погляд Чіо-Чіо-Сан),
- Володимир Рафєєнко (Довгі часи),
- Олег Сенцов (Маркетер).
Читайте також: Читати та слухати одночасно. Як українські айтішники створили додаток для аудіокниг Lingart
Переможця або переможницю Angelus, який отримає нагороду у вигляді премії 150 тис. злотих (приблизно мільйон гривень) буде названо в жовтні 2021 року. Крім автора, нагороду Angelus та премію 40 тис. злотих (260 тис. грн) отримає також перекладач польською мовою твору-переможця.
Про премію
Літературна нагорода Angelus у вигляді премії та статуетки вручається щороку з 2006 за найкращу прозову книгу, опубліковану польською мовою попереднього року. Організатором і фундатором є місто Вроцлав. Лауреатом може стати письменник, який походить із Центральної Європи (Австрія, Албанія, Білорусь, Болгарія, Боснія і Герцеговина, Естонія, Латвія, Литва, Північна Македонія, Молдова, Німеччина, Польща, Росія, Румунія, Сербія, Словаччина, Словенія, Угорщина, Україна, Хорватія, Чехія, Чорногорія). Премію вручають за найкращі прозові твори авторам, які у своїх текстах звертаються до найважливіших, найбільш актуальних тем сучасного світу, дають поштовх до міркувань і глибокого пізнання інших культур.
Читайте також: Куди віддати непотрібні книги — 5 варіантів
Раніше лауреатами премії ставали українські письменники Юрій Андрухович (Дванадцять обручів, 2006), Оксана Забужко (Музей покинутих секретів, 2013), Сергій Жадан (Месопотамія, 2015).
Нагадаємо, у Києві презентували «Фронтовий Кобзар».
Як ми повідомляли раніше, у Києві презентували 14-томне видання творів Лесі Українки.
Головне фото: angelus.com.pl.