Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

У Києві двоє братів власним коштом відремонтували двір будинку, де знімають офіс (ВІДЕО)

Опубліковано

У Києві двоє братів Віталій та Владислав Власюк майже повністю за свій кошт зробили ремонт у дворі та під’їзді будинку, де розташований їхній офіс. Історію розповідає видання Хмарочос.

У під’їзді замінили плитку і проводку, встановили цифровий замок. Ями в дворі заасфальтували, зробили газон із поливом. Вклали близько 8 тисяч євро.

Віталій та Владислав Власюки – юристи та знімають тут офіс.

“Тато та дідусь навчили нас все робити своїми руками та прищепили любов до праці”, – розповів Віталій Власюк.

 Коли хлопці запропонували приєднатись іншим бізнесам, ті відмовились. 

“А бабуся з 4-го поверху принесла 500 грн! Віддали їй назад”, – пригадує Віталій Власюк.

Місцеві, дивлячись на хлопців, почали приєднуватись до ремонту. Зараз колись захаращений дворик не впізнати. А хлопці мріють, щоб підприємці брали з них приклад. “Бо кожен бізнес повинен бути соціально відповідальним”, – каже Віталій Власюк.

Суспільство

«Чорна п’ятниця» чи свідоме споживання? Три історії людей, які вас надихнуть

Опубліковано

«Чорна п’ятниця». У календарі кожного любителя шопінгу цей день позначений як свято, яке об’єднає весь світ у божевільному хаосі знижок, покупок і витрачених коштів. У гонитві за розпродажами ми не завжди замислюємося, чи справді ця річ нам необхідна. Та й карантин відкрив нам істину: комфортне життя без такої кількості речей, які ми зазвичай споживаємо, можливе. І йдеться не тільки про одяг, а й про їжу, побутові предмети тощо.

Віднедавна свідоме споживання стало одним із найактуальніших макротрендів. Світ буквально кричить про те, що кожен із нас повинен навчитися раціонально ставитися до покупок, фільтрувати свій простір і не витрачати цінний час даремно. Не з перших вуст про це знають люди, про яких ми хочемо розповісти. Сподіваємося, їхні поради дадуть вам поштовх почати змінювати своє життя і ставати екосвідомими.

Діана Попфалучі,
Діана Попфалучі,

Екоактивістка, проєктна менеджерка організації Zero Waste Lviv

Життя змінили сонячні панелі та веганка

Мій шлях до свідомого споживання почався приблизно 7 років тому, коли мені було 18 років. Я поїхала за програмою обміну в Німеччину, щоб підтягнути мову. Програма ґрунтувалася на екотематиці, якою я тоді не цікавилася абсолютно.

Ми поїхали в невеличке село під Ганновером, де жили в будинку, який повністю забезпечував себе електрикою з сонячних панелей. Це було для мене першим шоком. Другим — те, що ми вирощували дуже багато овочів і фруктів самостійно. Всі групи, які приїжджали, залучалися якимось чином до роботи на городі. Там же я вперше у своєму житті познайомилася з веганкою. Раніше про таких людей я лише чула і читала, а там мала змогу поспілкуватися особисто.

Участь у програмі обміну в Німеччину

Після тієї поїздки в мене якось так перемкнуло в голові. Я десь пожила з цим рік і зрозуміла, що хочу активно включатися у сферу захисту довкілля. І у 2015 році я разом з друзями у Львові вже створила свою першу громадську організацію на цю тематику, а у 2017-му — доєдналася до ініціативи Zero Waste.

Речі вивалювалися з шафи

Найперша зміна, яку я побачила, — це перетворення шопоголічки Діани на свідому споживачку. У мене реально були з цим проблеми. Це якраз припало на університетські часи, і я жила в гуртожитку. Кожен тиждень я економила гроші, щоб піти з друзями в торговий центр і купити собі щось нове. Навіть якщо це шалик чи якась дрібничка, я мусила собі щось купити, щоб була постійна обновка. Не говорячи вже про якийсь привід, як от новорічні свята чи день народження.

Дійшло до того, що в мене вдома були дві шафи з одягом і взуттям, половину з яких я навіть не пам’ятала і третину — не носила зовсім. Коли я відкривала шафу, на мене одяг просто вивалювався. Я нещодавно підраховувала, що зараз на сезон «зима-осінь» у мене разом з верхнім одягом та взуттям — 75 речей. Це те, що я постійно ношу, для мене це комфортна кількість. На той час, я думаю, було понад 300 елементів. Зараз, коли я відкриваю шафу, бачу тільки рівненько складені кофтинки.

Я тоді переважно купувала речі в мас-маркеті, гналася за знижками, та ж «чорна п’ятниця», яку я чекала і витрачала багато грошей. І в основному речі були з синтетичних матеріалів, поліестеру та віскози. Через погану якість на тілі часто залишалися відбитки фарби, але я на це не звертала увагу. Відповідно, в мене час від часу виникали якісь подразнення.

Шопінг став рідкістю

Зараз у моєму гардеробі не так багато одягу з синтетичних матеріалів, а половина — з бавовни. І я вже починаю переходити на льон і коноплю, тому що це кращі матеріали. Останню свою покупку одягу я зробила три місяці тому, а до цього два роки не купувала нічого. Всі інші речі в мене або вживані, тобто секонд-хенд, або я обмінююся речами з подругами чи віддає мама.

«Чорна п’ятниця», хоч і навколо неї багато шуму, але це можливість купити дешевше речі, які мені потрібні. Наприклад, у моєму будинку триває ремонт, і на кухню потрібна нова техніка. І от вже десь півтора місяця я активно її підбираю. І зараз я можу її придбати за кращою ціною, тому я піду і куплю її. Тобто, це не є якісь спонтанні покупки. Якщо ви собі плануєте, що ці речі вам потрібні, тоді це абсолютно виправданий крок. Я беру участь у цьому розпродажі, тому що для мене це купівлі, які я і так би зробила в будь-який інший час. А не лише у день, коли «чорна п’ятниця».

Поради колишньої шопоголічки

Тим, хто хоче почати свідомо споживати, раджу прислухатися до себе, не намагатися з перших днів перестрибнути через голову. Розуміти, де ваші межі, і поважати себе. Навіть перейти на багаторазову чашку, але продовжувати використовувати пакети, — це теж нормально. Тобто, рухатися треба маленькими кроками, не змушувати себе відмовитися одразу від усього.

Окрім того, варто проаналізувати, що є у вас вдома, і подивитися, які відходи утворюються. Потім подумати, як і де можна зменшити цю кількість відходів, і зробити собі якийсь плакат чи замітки. Також якщо ви часто п’єте каву «з собою», обов’язково купіть багаторазове горнятко. Таке, яке буде приносити вам задоволення. Варто мати й багаторазову пляшку. Це може бути звичайна скляна пляшка з супермаркету, з якої ви вип’єте воду і будете далі використовувати. Такою було моє перше горнятко, яке я завжди носила з собою протягом півтора року, доки не загубила під час однієї подорожі.

Читайте також: Як долучитися до екоруху через гардероб: ідеї українських дизайнерів

Раджу ще знайти у соцмережах тих, ким ти можеш надихатися. Я так і починала: слідкувала за Беа Джонсон, яка поширює ідею «нуль відходів». Так я розуміла, що у цьому прагненні жити екожиттям я не одна. Таким чином навколо вас вже утворюється якась екоспільнота. Спочатку ви за кимось стежите, а потім вже й за вами почнуть. Ви будете об’єднуватися у велике коло, і стане набагато простіше жити.

Євген Заславський,
Євген Заславський,

Виконавчий директор Media Development Foundation

Тридцять кілограмів котлет для безхатченків

Важко сказати, коли саме до мене прийшла ідея свідомого споживання. Все почалося з якогось побутового рівня, у деяких випадках якось несвідомо. Спочатку ти перестаєш викидати батарейки, починаєш збирати папір, а потім дивишся на свій гардероб і не купуєш зайвих речей. Я вже багато років живу за принципом придбання лише найнеобхіднішого. За останній рік я взагалі не купив нічого з одягу.

Загалом ось ця ідея надмірного споживання мені ніколи не була близька. Рік тому я за програмою IVLP їздив у США дивитися, як працюють їхні медійні редакції. І там, окрім самої програми, в нас був день, коли ми працювали на суспільній кухні й готували їжу для безхатченків. Мені дуже сподобалася система, за якою вони працюють. Місцеві супермаркети й магазини відправляють всю їжу, яка їм не потрібна, на величезні кухні, побудовані за гроші локальної громади. На цій кухні щодня працюють волонтери й двоє фахівців на оплачуваних громадою посадах: шеф-кухар й адміністратор.

Участь у програмі IVLP у США

І ми ось так день волонтерили, я готував 30 кг котлет для безхатченків. Вони були розміром більш як моя рука. І хоча це була дійсно пекельна кухня, сама ідея мені запала до душі. Фактично у громаді вибудували систему піклування про тих, кому потрібна допомога. І це не тільки про безхатченків. Наприклад, до кухні на іномарці приїхала жінка, просто поставила собі в кузов ящик макаронів та бананів і поїхала. Я запитав, чому таких людей теж годують. І мені відповіли, що не обов’язково у людини має бути ситуація, коли вона залишилася без дому. Це може бути розлучення з чоловіком, і гроші залишилися тільки на бензин, а дітей потрібно годувати.  У таких ситуаціях люди можуть приїхати в такі місця й отримати допомогу від громади.

«Чорна п’ятниця» — просто день

Я дуже сподіваюся, що українське суспільство прийде до такого, і ми теж як громадами будемо піклуватися про тих, хто мешкає поруч з нами. І, звичайно, про те, що навколо нас. Зокрема, не викидати сміття посеред лісу, правильно сортувати техніку. От ми читаємо ярлики на одязі, щоб правильно його прати, але на техніку, якою ми користуємося щодня, дивимося рідко і можемо просто її викинути.

Проте я бачу, що наше суспільство дійсно змінив COVID-19. Люди відходять від споживацької жаги, оскільки багато хто з початку карантину працює з дому і не виходить на вулицю зайвий раз. Мені здається, що це гарна тенденція, бо збивається оця споживацька хить. Тобто, ми починаємо орієнтуватися більше на речі, які дійсно нас розвивають, дають якісь цікаві емоції. Ми не фокусуємося лише на тому, щоб купити якусь річ, бо, як кажуть, «дригнулася рука».

Я думаю, що і «чорна п’ятниця» і «кіберпонеділок» пройдуть для мене спокійно. У день розпродажу планую купити аж нічого, та й взагалі «чорна п’ятниця» ніколи не ставала днем, коли я щось купував і, думаю, що і не купуватиму.

Поради від шопінг-аскета Євгена

Почати свідомо споживати досить легко, є багато книг на цю тематику. Пам’ятаю, я читав «Викинь мотлох із життя» Марі Кондо. Там про те, чим ти користуєшся, що можна просто іншим людям роздати речі, які гниють у твоїй шафі.

Раджу також дивитися на своє життя не як на споживання, а на щось, що дійсно приносить задоволення. Можливо, знайти ті речі, в які треба вкладатися, а не просто задовольняти якусь потребу в зменшенні стресу чи купити щось, тому що це реклама, маркетинг. Як от зараз, коли «чорна п’ятниця», всі щось купують і постять це в Instagram.

Варто також дивитися на те, як ми використовуємо техніку. Це дуже просто. Те ж і про папір: ми як громадська організація просто зателефонували в іншу ГО, яка приїхала і забрала 25 кілограмів непотрібного нам офісного паперу. Такі можливості вже є Україні, і до цього легко мати доступ. Не обов’язково навіть кудись їхати, принаймні, якщо ви живете у великих містах. Це має бути на рівні суспільства: треба витрачати сили, сортувати й намагатися не смітити.

Надія Лінчук,
Надія Лінчук,

Менеджерка програми «Екологічне місто», що діє на базі фонду громади «Подільська громада»

Сортування не врятує світ

Насправді важко відповісти, в який момент прийшло розуміння, що треба не боротися з наслідком, а змінювати звички. Чи тоді, коли вперше потрапила на полігон твердих побутових відходів і до мене дійшли масштаби, бо вони перестали бути цифрою, а стали візуалізованими. Чи тоді, коли розпочали роботу різні програми, але стало зрозуміло, що сортування не врятує світ, хоч би як того хотілось.

Активні кроки почала робити у 2017 році, хоч і до цього були певні звички. Наприклад, власні торби, вода у багаторазовій пляшці, кава не в одноразових горнятках. Тоді у нас в родині, окрім компосту, почали активно сортувати (відсортовуємо папір, пляшки, скло і металеві баночки), замінили більшість одноразових речей. Теж саме зробили й в офісі.

Трішки порад від Діани

Взагалі, радила б починати з оцінки щоденних звичок і побуту. Тобто, поглянути, скільки одноразових предметів ви використовуєте щодня і подумати над можливою заміною на багаторазову альтернативу. Наприклад, пластикові пакети можна замінити на торбинки з тканини чи сумку.

Якщо ви полюбляєте каву — існує широкий вибір багаторазових горнят. Є навіть такі, що складаються і за розміром стають трохи більші за пудреницю. Є чудові багаторазові металеві трубочки, які також складаються. Окрім того, аби не стикатись із проблемою «шуршиків» (пакування, які шурхотять від круп, заморожених овочів тощо), крупи можна купувати на вагу у власну тару, так само як і спеції, готову їжу тощо.

Готові до next level?

Якщо готові до більш радикальних змін у власному будинку, можна провести заміну ганчірок, які ви маєте зараз на люфу (тобто, мочалки). Також замінити шампуні, які йдуть у пластиковому пакуванні, на тверді шампуні (буде незвично спочатку, але вони за результатами часто кращі для волосся, ніж звичайні). Дезодоранти в балончиках можна замінювати на алуніт (це такий мінерал з групи сульфатів. Але слід зважати, що він крихкий, тому якщо впаде — буде біда.

Засоби гігієни теж мають власні альтернативи. Ті ж самі одноразові бритви можна замінити на ті, якими колись користувалися наші батьки — металеві багаторазового використання, які потребують лиш підточування час від часу. Засоби жіночої гігієни мають зараз цілий спектр екозамінників — менструальні чаші, багаторазові прокладки, спеціальна білизна. Дитячі підгузки теж мають багаторазові альтернативи.

З цієї теми радила б почитати книгу Беа Джонсон «Дім нуль відходів». Там дуже наочний приклад того, що можна зробити та з чого розпочати. А також, як не вдаватись у крайнощі. Розумно споживати спершу може видатися важко, але звичка випрацьовується швидко.

Читати далі

Суспільство

На Франківщині з’явилися три лікувально-оздоровчі туристичні маршрути

Опубліковано

Матеївецька громада на Коломийщині Івано-Франківської області завершила реалізацію проєкту з розвитку лікувально-оздоровчого туризму.

Про це повідомили у пресслужбі Івано-Франківської ОДА із посиланням на Агенцію розвитку ОТГ Прикарпаття.

У межах ініціативи у селах Пилипи, Тростянка, Кропивище розробили три туристичні маршрути загальною протяжністю 41,5 км. На мапу проєкту нанесли 94 локації, встановили 12 інформаційних стендів та 20 вказівників. Для зручності систему навігації інтегрували на Google Maps.

Читайте такожЛікарі-блогери: шість медиків, на яких варто підписатись

«Основний задум проєктної ідеї полягав у тому, щоб створити цікаві маршрути (джерело «Джуркут», оглядові майданчики, «Золоті крилечка»), пройшовши якими турист зможе оздоровитися. По-друге, ідея мала на меті й створення економічного ефекту. Зокрема, нанесення на карту об’єктів господарської діяльності (сироварні, пасіки, цех із виробництва кахелю), щоб турист зміг зупинитися та придбати продукцію у місцевих виробників, у такий спосіб залишивши кошти в громаді», – зазначили в агенції.

За словами старости сіл Пилипи, Тростянка, Кропивище Романа Пустовара, реалізація проєкту тривала два місяці, а розвиток туризму – новий напрям для його громади.

Читайте такожНовий рік у Києві. Як святкуватиме столиця в умовах пандемії

«Основним профілем розвитку нашої громади є сільське господарство. Втім, завдяки децентралізації подумали, що можемо розвивати й туризм. Ми створили три маршрути: велосипедні, кінні, пішохідні. Я думаю, що у подальшому розвиток туризму дасть хороший вплив на розвиток нашої території», – сказав він.

Матеївецька ОТГ перемогла у конкурсі ініціатив місцевих карпатських громад у межах проєкту «Карпатська мережа регіонального розвитку».

Нагадаємо, створили унікальний кінопутівник Україною.

Як ми повідомляли раніше, у старовинній ратуші на Львівщині зроблять хостел для туристів.

Усі фото: АГЕНЦІЯ РОЗВИТКУ ОТГ ПРИКАРПАТТЯ.

Читати далі

Суспільство

У прокат виходить стрічка про зірок НХЛ українського походження

Опубліковано

Документальна стрічка “UKE / ЮКІ – Історія перемог вільних українців” про видатних зірок українського походження, які формували найвідомішу хокейну лігу світу — НХЛ, 3 грудня виходить у широкий прокат.

Про це повідомили у пресслужбі Держкіно.

Зазначається, що Ukrainians, або коротко UKE, — так у Північній Америці називають вихідців з України. В історію НХЛ назавжди вписано імена Вейна Грецкі, Ореста Кіндрачука, Еріка Нестеренко, Джонні Буцика, Руслана Федотенка та багатьох інших.

Преспоказ фільму відбудеться 2 грудня об 11:00 у кінотеатрі “Оскар”.

Читайте такожЛікарі-блогери: шість медиків, на яких варто підписатись

Стрічку створено за підтримки Державного агентства України з питань кіно. Режисер та продюсер Володимир Мула. Автор сценарію Микола Васильков. Оператори Олег Шевчишин, Дмитро Шиповський, Станіслав Ткачов, Олександр Терновий.

Героями фільму є Орест Кіндрачук, Джонні Буцик, Кен Данейко, Джеф Чикрун, Ерік Нестеренко, Брюс Драйвер, Волтер та Вейн Грецкі, Еді Шах, Руслан Федотенко.

Читайте такожНовий рік у Києві. Як святкуватиме столиця в умовах пандемії

У фільмі також знялися Джері Савчук (син Террі Савчука), Келі Груді (хокейний аналітик телеканалу CBC), історик Роман Коваль, президент УСЦАК Мирон Биць, приватний колекціонер Орест Теплий.

Нагадаємо, презентували документальний серіал про нову українську культуру.

Як ми повідомляли раніше, фільм про Бессарабію переміг на канадському кінофестивалі.

Головне фото: usfa.gov.ua.

Читати далі

Суспільство

Військові випробували «Джавеліни» на масштабних навчаннях (ФОТО)

Опубліковано

У Збройних Силах України на базі військових частин ОК «Південь» триває підбиття підсумків діяльності ЗС України за 2020 навчальний рік.

Про це пише Армія Інформ.

За інформацією, на полігоні 235-го міжвидового центру підготовки військових частин і підрозділів «Широкий лан» тривають інструкторсько-методичні заняття з керівним складом військових частин, з’єднань та органів військового управління щодо порядку застосування військ (сил) в операціях, їхньої підтримки та всебічного забезпечення.

Під час заняття військовослужбовці однієї з механізованих бригад ЗС України продемонстрували проведення навчань батальйонних тактичних груп з бойовою стрільбою у наступі в урбанізованій місцевості, дії малих тактичних груп, завдавання зосередженого ракетно-авіаційного удару.

Особливу увагу приділено комплексному застосуванню високоточної зброї, засобів РЕБ, автоматизованих систем управління та іншого сучасного озброєння.

Крім того, в навчаннях активно використовували безпілотні літальні апарати, які здійснювали розвідку й надавали цілевказівки на ураження цілей противника.

Читайте такожНовий рік у Києві. Як святкуватиме столиця в умовах пандемії

Також перевірено спроможності безпілотників типу Bayraktar TB2, які виконали завдання без практичного завдавання ударів по цілях.

Ефективне бойове застосування продемонстрували бойові розрахунки протитанкових ракетних комплексів типу «Джавелін» і «Стугна».

Читайте такожЛікарі-блогери: шість медиків, на яких варто підписатись

Також активну участь у навчаннях брала авіація Повітряних Сил за участю штурмової, винищувальної та бомбардувальної авіації.

Акцент – дії в урбанізованій місцевості

Однією з особливостей навчань стало відпрацювання штурму містечка з подальшим блокуванням і знищенням незаконних збройних формувань.

Крім того, у процесі тренувань учасники навчання відпрацьовували навчально-бойові завдання з використанням сучасної лазерної системи імітації бою, зокрема системи двостороннього вогневого контакту «Лазертаг».

Інструкторсько-методичні заняття дають змогу опрацювати єдині погляди на організацію та проведення заходів підготовки військ (сил) у 2021 навчальному році.

Зокрема напрацьовані методики враховують надходження до військових частин і підрозділів новітніх зразків озброєння, у тому числі високоточного, засобів розвідки, радіоелектронної боротьби та автоматизованих систем управління.

Нагадаємо, українські військові отримали оновлений броньований тягач БТС-4.

Як ми повідомляли раніше, українські миротворці в Конго відпрацювали недопущення диверсій.

Усі фото: armyinform.com.ua.

Читати далі
Економіка9 хв. тому

Мінінфраструктури готується передати в концесію термінали в порту Чорноморська

Технології29 хв. тому

Україна купить пʼять турецьких ударних дронів Bayraktar

Суспільство39 хв. тому

«Чорна п’ятниця» чи свідоме споживання? Три історії людей, які вас надихнуть

Суспільство9 години тому

На Франківщині з’явилися три лікувально-оздоровчі туристичні маршрути

Суспільство10 години тому

У прокат виходить стрічка про зірок НХЛ українського походження

Суспільство11 години тому

Військові випробували «Джавеліни» на масштабних навчаннях (ФОТО)

Суспільство11 години тому

Ба та Ді фрілансери. Як бабуся влаштовує пенсіонерів на роботу нянями

Суспільство12 години тому

У Харкові встановлять 1000 камер на дорогах

Суспільство13 години тому

Стало відомо, як оновлять Сквер Київських Інтелігентів (ФОТО)

Суспільство13 години тому

У Києві встановлять оновлені бокси для допомоги тварин і збору пластику

Суспільство14 години тому

Між Києвом та Скоп’є запроваджується пряме авіасполучення

Суспільство14 години тому

ДСНС отримала гелікоптер H225 Super Puma (ВІДЕО)

Суспільство15 години тому

У Києві ртутні світильники замінили на світлодіодні (ФОТО)

Суспільство15 години тому

Українські військові отримали оновлений броньований тягач БТС-4 (ФОТО)

Суспільство16 години тому

ООН Жінки оголосила конкурс пропозицій для громадських організацій

Суспільство5 днів тому

Як фітнес-модель на фронті рятує людей (ВІДЕО)

Суспільство5 днів тому

Як у карантин скуштувати тістечка без контакту з офіціантом (ВІДЕО)

Суспільство5 днів тому

Як місцеві рятують унікальний маєток на Вінниччині (ВІДЕО)

Суспільство5 днів тому

Як український дрон-камікадзе здивував під час запуску (ВІДЕО)

Суспільство5 днів тому

Як Краматорськ прикрашає петриківкою місцева художниця (ВІДЕО)

NewСхід6 днів тому

На околиці Добропілля замість звалища облаштували вільний простір «Непустир» (ВІДЕО)

Суспільство6 днів тому

У Затоці на пляжі солодощі продає арабський шейх (ВІДЕО)

Суспільство6 днів тому

Замінить пластик: українка створила екологічну упаковку з каштана (ВІДЕО)

Суспільство6 днів тому

Історія легендарного фотографа війни, який знімає героїв України (ВІДЕО)

Суспільство6 днів тому

Змінює вулиці і свідомість: як активіст зі Старобільська трансформує своє місто (ВІДЕО)

Суспільство2 тижні тому

Як австрієць українську вивчив (ВІДЕО)

Суспільство2 тижні тому

Як третьокласник зберіг старовинне лемківське мистецтво? (ВІДЕО)

Суспільство2 тижні тому

Як архітектор покинув Європу і став мером (ВІДЕО)

Суспільство2 тижні тому

Як у Києві з’явилася самчиківська стіна? (ВІДЕО)

Суспільство2 тижні тому

Хто така перша українка у парламенті США? (ВІДЕО)

Тренди

ДОПОМОГА
ШоТам

Підтримай наш проєкт, щоб ми могли надихати ще більше українців змінювати країну.