Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

У кожного – свій фронт. Хто такі ідентифікатори ВНП та як стати одним із них

Партнерський матеріал

Опубліковано

Від початку великої війни в Україні знешкоджено вже понад 320 тисяч вибухонебезпечних предметів (ВНП). За оцінками Державної служби України з надзвичайних ситуацій (ДСНС), близько 30% території лишаються замінованими. Для того, щоб повністю очистити нашу країну від загроз, знадобляться десятки років.

Щоб осягнути масштаб проблеми, достатньо згадати, що навіть за 80 років в Україні знаходять снаряди часів Другої світової війни. Скільки ВНП залишиться на нашій землі після перемоги над російськими окупантами – поки навіть уявити складно. Саме тому про мінну безпеку треба знати кожному, хто перебуває зараз або планує своє майбутнє в Україні. Адже від цих знань може залежати здоров’я і навіть життя.

ДСНС регулярно проводить заходи з інформування населення про небезпеку, яку містять вибухові предмети, та правила поводження з ними. Так, влітку 2022 року були започатковані тренінги для ідентифікаторів ВНП. Охочі навчилися правильно визначати вибухові пристрої, щоб вчасно повідомити піротехніків, убезпечити себе і своїх близьких.

Як проходить навчання на ідентифікатора?

Тренінг триває протягом трьох діб. Один день повністю присвячений ідентифікації ВНП: розглядають види вибухонебезпечних предметів, які найчастіше трапляються в Україні, та випадки їх виявлення. В інший день сапер-фельдшер проводить заняття з домедичної допомоги під час отримання мінно-вибухових травм: надання допомоги собі, а також пораненому. На третій день відбуваються практичні заняття: заздалегідь мінується ділянка навчальними боєприпасами, і фахівець ДСНС показує, як і де можуть встановлювати різні види ВНП. Завершується курс складанням невеликого іспиту за опанованим матеріалом.

На фотографії сапер і викладач Антон Путря пояснює учасникам тренінгу, як ідентифікувати вибухонебезпечні предмети/

«Цей курс був створений, в першу чергу, для навчання місцевого населення. Багато людей, які проходили наш тренінг, потім проводили у своїх громадах додаткові заняття, — розповідає сапер і викладач навчального пункту підготовки фахівців піротехнічних підрозділів ДСНС Антон Путря. — У межах курсу ми ділимося презентаціями, друкованими матеріалами, інформуємо про мобільні додатки, в яких можна сповістити про ВНП».

За словами Антона, замінувати можна будь-який предмет: від звичайного зошита – до залишків боєприпасу. Тож необхідно бути обачними і в жодному разі не чіпати невідомих чи підозрілих предметів. Особливо це стосується деокупованих територій.

Площа мінування дуже велика. Протягом 2021 року саперами ДСНС було виявлено та знешкоджено понад 60 тисяч ВНП. Протягом 2022 року — понад 320 тисяч боєприпасів. Це — надзвичайно велика кількість. Тим паче, невідомо, скільки ще ВНП розміщено на окупованих територіях. 

«Минулого тижня я був у звільненій частині Херсонщини. Так моторошно й лячно мені ніколи в житті не було. Особливо – коли усвідомлюєш, що колись тут було життя. В селах від будинків залишились тільки фрагменти, поля усипані боєприпасами, місцевого населення майже немає», – ділиться Антон.

За словами сапера, щільність вогню втричі більша порівняно з Другою світовою війною. Навіть у регіонах, де не тривали бойові дії, виявляються сучасні боєприпаси. Тож він переконаний, що людям треба пояснювати, чому їх не можна чіпати, що може призвести до спрацювання пристрою, яких можна зазнати травм. І цей курс дозволяє це зробити. 

Знання, що можуть врятувати життя

Окремий день тренінгу присвячений домедичній допомозі. Одним з викладачів є сапер-фельдшер і фахівець відділу сертифікації та гарантії якості ДСНС Денис Рижов.

«Взагалі домедичної допомоги мають бути навчені всі служби, які співпрацюють із людьми: поліція, ДСНС, навіть вчителі у школах і вихователі в дитячих садках. На нашому тренінгу викладається базова інформація: оцінка стану постраждалого за алгоритмом C-A-B-C (Критична кровотеча – Дихальні шляхи – Дихання – Циркуляція) та певні знання з анатомії, які допоможуть розібратися у цьому протоколі. Навчаємо, як виявити критичні стани, розбираємо сам фактор мінно-вибухової травми, які бувають ураження і безпосередньо сам алгоритм надання допомоги. Ми даємо базу, якої має вистачити, щоб підтримати стан потерпілого до приїзду швидкої», — розповідає Денис.

На фотографії сапер-фельдшер Денис Рижов (праворуч) та учасник тренінгу, лісник Віталій Кикла (ліворуч) після проходження тренінгу для ідентифікаторів

За словами фельдшера, найбільше часу на заняттях приділяється саме практиці. Адже, коли справа стосується порятунку життя, недостатньо просто почитати чи послухати інформацію. Треба одразу вчитись робити все власноруч, щоб правильні рухи відкладались навіть у м’язовій пам’яті тіла.

Для кого цей курс, і як на нього потрапити?

Від червня 2022 року було проведено 16 тренінгів з ідентифікації, які загалом пройшли вже більш як 800 осіб, з них понад 50 – жінки. Приблизно половина учасників – це цивільні люди, які приїжджають на навчання з регіонів, що найбільше постраждали від бойових дій. Друга половина – представники Національної поліції, Територіальної оборони, ДФТГ та інших служб. Наймолодшому учню тренінгу було 17 років, найстаршому — 68.

Одним серед тих, хто пройшов навчання, є Андрій. До початку великої війни чоловік працював тренером у дитячо-юнацькій спортивній школі, займався боротьбою дзюдо. Після 24 лютого Андрій вступив у Добровольче формування територіальних громад, де й досі продовжує нести службу. Про тренінг для ідентифікаторів ВНП дізнався від командира підрозділу й одразу погодився поїхати, бо прагнув підвищувати свою кваліфікацію у військовій справі.

«Організаторами були створені всі комфортні умови для навчання. Інструктори кваліфіковані, спеціалісти своєї справи. Кожен день був насичений корисною інформацією. А найголовніше – хотілося продовжувати навчання далі», – ділиться Андрій.

За його словами, таке навчання зараз доволі важливе, тому що дає можливість дізнатися, як захистити від загрози себе та оточення.

«Я думаю, що мінна безпека стосується кожного: від малого – до дорослого. Війна триває, багато територій навіть на Київщини ще заміновані. На основі знань, здобутих під час тренінгу, ми вже проводили заняття в дитячих садочках і школах на предметі «Захист Вітчизни». Такі знання ніколи не будуть зайвими, адже це може врятувати здоров’я і життя», – резюмує чоловік.

Своєю чергою, викладач курсу Антон Путря впевнений, що тренінг може підійти для будь-кого, але першочергово – для людей, які живуть або працюють там, де тривали бойові дії.

«Військовим теж потрібно проходити такі курси, адже від 2014 року було дуже багато випадків підривів на мінах. А все тому, що військові не були навчені правил поводження з ВНП. За вісім років люди стали більш обізнаними, з’явились додаткові заняття з населенням. Але цей процес треба обов’язково продовжувати», – додає сапер.

Сьогодні є два способи потрапити на навчання з ідентифікації. Перший – звернутися до представників місцевого самоврядування у своїй громаді та добровільно записатися на тренінг. Другий – заповнити відповідну форму на сайті ДСНС. Курс повністю безоплатний, учасникам надається проживання та триразове харчування.

Проводити навчання ДСНС допомагають численні партнери, один серед них – Фонд Східна Європа, що реалізує програми «Дивись під ноги!» коштом DanChurchAid та «Спільнодія» коштом Європейського Союзу. Власне, тільки за підтримки Фонду було проведено сім навчань ідентифікаторів для 420 людей.

Герої серед нас

Антон зізнається, що роботи зараз дуже багато. Окремо ідентифікації ВНП ще навчають фахівців ДСНС, проводять курси для різних організацій на договірних засадах. Також у графіку викладачів – професійна підготовка саперів і навчання під час ротацій. За словами Путрі, понад пів року від 24 лютого служба працювала взагалі без вихідних.

Але учні інколи теж допомагають піротехнічним підрозділам: «Був такий випадок, коли після навчання хлопці знайшли на території своєї громади електроспалахувач від РСЗВ «Град». Надіслали мені фото, бо він схожий на протипіхотну міну. А це виявився безпечний елемент, і вже не довелось нераціонально залучати піротехнічні розрахунки. Таким чином нам допомагають, а ми зі свого боку теж намагаємось допомагати людям», – ділиться сапер.

Фото: надані ШоТам.

Коментарі

Суспільство

Велосипеди залишали всюди: як жителька Чернігівщини ініціювала створення велопарковки в селі

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю зі спецпроєкту ШоТам та Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Тут розповідаємо про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.


Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.

Раніше жителі Количівки на Чернігівщині залишали велосипеди біля дерев чи під магазинами — їх було не злічити. Тепер біля місцевого ліцею красується сучасна 36-місна велопарковка з накриттям. А все завдяки місцевим жінкам, які у 2022 році створили ГО «Юстина», невтомно пишуть грантові заявки та досліджують, що ще можна змінити в селі. 

ШоТам поспілкувалися з очільницею організації Ольгою Вовченко про те, як завдяки опитуванню дізналися, що потрібна велопарковка в селі, та чому зміни в Количівці лише розпочинаються.

Ольга Вовченко

очільниця ГО «Юстина».

Вирішили створювати свою громадську організацію

Я працювала у Чернігівській обласній дитячій лікарні фельдшеркою, але через скорочення штату стала домогосподаркою. Коли почалося повномасштабне вторгнення, то ми з чоловіком вирішили не виїжджати, адже обоє — медики. Спочатку лікували військових, а коли Количівка вже була відрізана від Чернігова, взялися допомагати місцевим. 

Ми готували вдома на вогні. Газу не було, світла не було, а отже й інтернету — ми не знали, що відбувається. Але надавали медичну допомогу, прибирали у дворі, прали, годували собак і котів. Люди дуже згуртувалися.

Якраз напередодні 24 лютого у Количівку приїжджала представниця Українського жіночого фонду — місцеві жінки прийшли послухати, навіть створили групу самодопомоги. Але після початку вторгнення ми про проєкти не думали — турбот вистачало. Та невдовзі представниця фонду зателефонувала, аби поцікавитися, як справи в групи. Кілька жінок уже роз’їхалося, але дехто лишився і ми знову згуртувалися.

Ми ризикнули: прописали проєкт для психологічної підтримки жінок, але ще ж треба його реалізувати через громадську організацію, а в нас її не було. Нам запропонували партнерську з Корюківки, але це далеко. Транспорту нема, дороги погані, інтернету нема — що ж ми будемо робити? Вирішили створювати своє.

Частина учасниць ГО «Юстина». Наразі в ГО є 3 постійні учасниці, і кілька долучаються за змоги. Фото надала героїня 

«Юстина», бо справедливість

Так у вересні 2022 року ми, жінки з Количівки, створили громадську організацію «Юстина». Назву пояснюю просто — бо «справедливість» (з лат. justus — справедливий — ред.). Тоді ніхто не знав, що таке ГО, яка знадобиться документація і як створювати проєкти, але ми всього вчилися в процесі.

Перший проєкт «Юстини» — «Клуб Юстина надає крила» — підтримав Український жіночий фонд. Для нього місцева влада надала нам приміщення в будинку культури, і ми почали проводити там різноманітні заходи для психологічної підтримки жінок і дівчат. Грошей у селі не вистачало, тож ми приносили дрова з дому, аби зігріти приміщення. 

Ми запрошували психологиню, юриста, тому що багато жінок мали юридичні питання, а доїхати до Чернігова тоді було складно. Проводили й заходи з дітьми — ми хотіли, щоб діти теж могли розвантажитися психологічно.

Місцеві не одразу звикли до таких заходів, а деякі вважали, що їм не потрібна психологічна допомога, і мали багато упереджень щодо психологів. Але зміни в тих, хто таки відвідував заняття, були помітні. Жінки ставали спокійнішими, більш розкутими, виговорювались. Між собою знайомились, бо навіть живучи в одному селі, могли ніде не перетинатися.  

Після першого успішного проєкту було багато інших: робили спільний перегляд кіно для мам з дітками, створювали алеї пам’яті та невеликий меморіал в селі, інформували жінок про гендерно зумовлене насильство. 

Стратегічна сесія ГО «Юстина». Фото надала героїня 

Читайте також: Спершу був «хейт», згодом з’явився діалог: на Чернігівщині жителі голосують і змінюють свою громаду

Спільний запит у селі — велопарковка

У кожному дворі в Количівці є один чи кілька велосипедів — так діти добираються до ліцею, а багато працівників — на роботу. Тож коли в селі проводили анкетування, то виявили спільний запит — відсутність місця для роверів.

Я теж спостерігала за ситуацією — велосипеди всюди: біля магазину, пошти, біля ліцею просто валяються. Моя дитина додому приходила й жалілася, що там ланцюг злетів, там колесо пробите чи спиця погнулася.

Велосипеди були в Количівці всюди. Фото надала героїня

Так і виникла ідея — можна водночас облаштувати велопаковку та популяризувати здоровий спосіб життя. Тож коли ГО «Юстина» цьогоріч проходила навчання з організаційної спроможності й організатори запропонували подати якийсь проєкт на 250 тисяч гривень фінансування, ми точно знали, що робити.

Часу було небагато: на написання проєкту дали тиждень, а на реалізацію — місяць. Під час повторного анкетування зʼясували, що більшість людей була за встановлення велопарковки біля відбудованого ліцею, адже він розташований у центрі села й багато жителів його відвідують. Тож за підтримки ІСАР Єднання та Фонду «Партнерство за сильну Україну» ГО «Юстина» почала роботу.

Місцеві встановлюють спеціальне покриття на велопарковці в Количівці. Фото надала героїня

Ми залучили фахівців, провели заходи з безпеки — наприклад, тренінги з домедичної допомоги. Також організували велопрогулянку з дітьми по Количівці. Провели аудит безпеки, почали розробляти туристичні маршрути — і велопарковка в селі запрацювала.

Зізнаюся, мені було важливо прислухатися до дітей, адже вони залишали свої побажання щодо покращення села в спеціальній коробочці, а в межах одного з проєктів брали участь в опитуваннях.

Діти там теж висловлювали свої думки, і мене тоді збентежило, що одна дитина каже: «Нащо писати? Все одно нас ніхто не чує». І мені так хотілося щось зробити для дітей, щоб вони бачили, що мрії мають здійснюватися.

Зробили покриття та надихнули інших на зміни

Робота над велопарковкою не була простою — постачальник затримував терміни через перебої зі світлом, а ще треба було встановити конструкції та камери спостереження. Та попри всі складнощі, на початку цього навчального року велопарковку в селі зрештою відкрили. Та на цьому історія не закінчилася, адже покриття на майданчику не було — лише пісок. Я вирішила продовжувати шукати фінансування, але це було складно — більшість бізнесів були зайняті відбудовою.

Ось такою вийшла велопарковка біля ліцею в селі Количівка. Фото надала героїня

Проходить день, тиждень, а в дітей грузнуть колеса, вони пісок заносять до школи й додому. І я думаю: «Це ж дощі підуть, і буде ще гірше». То моя знайома й запропонувала відкрити збір. За зібраних 30 тисяч гривень нам таки вдалося зробити покриття. 

Витрати могли бути набагато більші, але виробники давали неймовірні знижки — я їм розповідала, для кого ми це робимо, і вони йшли назустріч. Так ми закупили решіточки, щебінь, спеціальне волокно.

Дуже радісно, що досвід цієї велопарковки поширився й далі — завідувачка місцевого будинку культури теж прописала схожий проєкт, щоб зробити велопарковку в ще одному місці. Ми завжди готові ділитися своїм досвідом.

Коментарі

Читати далі

Суспільство

Укрзалізниця додає ще один поїзд до Варшави: що відомо

Опубліковано

Укрзалізниця запускає другу пару поїздів на популярному маршруті Варшава – Рава-Руська – Львів. Відтепер із запровадженням нового графіка пасажири зможуть дістатися Чернівців, завдяки поїзду №865/866, що курсуватиме через Тернопіль, Чортків і Заліщики.

Про це повідомляє УЗ.

Як працюватиме новий маршрут?

  • На ділянці Варшава – Рава-Руська курсуватиме поїзд польської залізниці PKP Intercity.
  • На маршруті Рава-Руська – Львів – Чернівці працюватиме дизель-поїзд українського виробництва ДПКр-3.

Це сучасні комфортабельні поїзди, які забезпечать комфортну подорож для пасажирів.

Читати також: «Укрзалізниця» показала оновлений електропоїзд на маршрути з Дніпра

Що змінюється для пасажирів?

Додаткові місця на маршруті значно розширять можливості залізничного сполучення із західними областями України. Тепер із Варшави до Чернівців можна буде дістатися з пересадкою в Раві-Руській, а також зручно подорожувати до Львова, Тернополя чи Коломиї.

Маршрут Варшава – Рава-Руська – Львів – Коломия також залишається незмінним — на ньому продовжить курсувати поїзд №767/768 – 867/868.

Фото обкладинки: УЗ.

Коментарі

Читати далі

Суспільство

В Україні запустили акцію «2 000 подарунків до Нового року»: як здійснити мрію дитини

Опубліковано

15 листопада в Україні стартувала щорічна благодійна акція БФ «Твоя опора» «2 000 подарунків до Нового року», у межах якої кожен може здійснити мрію конкретної дитини, яка не може обійняти свого тата чи маму.

Про це повідомляють представники благодійного фонду.

Які діти отримають подарунки?

Це діти, які втратили батьків-Героїв, що захищали нашу країну, діти з родин військовослужбовців, діти з багатодітних сімей та родин опікунів, усиновлювачів, прийомних батьків, дитячих будинків сімейного типу. А ще — діти, які через складні життєві обставини були позбавлені батьківського піклування. 

Благодійну акцію «2 000 подарунків до Нового року» започаткував благодійний фонд «Твоя опора». Постійний партнер акції — компанія «Нова Пошта».

«Акція «2000 подарунків до Нового року» має на меті не просто зробити подарунок, а втілити мрію кожної дитини. Тому ми завчасно зібрали дитячі листи з новорічними мріями. А втілити ці мрії — може кожен із вас», — говорить засновниця  БФ «Твоя опора» Валерія Татарчук.

Читати також: У Полтаві відкрили новий центр психоемоційної підтримки для дітей і батьків

Про цьогорічну акцію

Цьогоріч свої листи із побажаннями до Святого Миколая та Санти надіслали 2000 дітей. Вони мріють про дуже прості речі: декоративну косметику; колонку, щоб слухати улюблену музику; кінетичний пісок; термос для чаю; розмальовку; теплий шарф. 

Ознайомитися зі всіма мріями та здійснити одну із них — можна на сайті БФ «Твоя опора». Всі подарунки доставить за свій рахунок у будь-яку точку України «Нова Пошта». 

З поваги до особистого життя та безпеки всіх дітей, які написали листи-побажання та чиї мрії опубліковані на сторінці акції, їх персональна інформація — прізвища, повна дата народження, місце перебування, фотографії чи будь-які діагнози — не висвітлюються у відкритому доступі.

Нагадаємо, що пошкоджений корпус «Охматдиту» підготували до зими: лікарня прийматиме на 15% більше пацієнтів (ФОТО).

Фото обкладинки: Freepik.

Коментарі

Читати далі

Шопочитати

Культура3 години тому

Як у Залужного та «ДахиБрахи»: юрист з Кропивниччини створює вибійчані хустки та відроджує українське ремесло

Костянтин Данильченко — юрист і водночас засновник майстерні вибійкарства «Будяк Кучерявий». Вибійка — це техніка...

Культура2 тижні тому

Степ, аромат полину, запахи моря і гір — це проєкт «Yuşan-Зілля» про єдність культур українців і кримських татар 

У залі поволі згасає світло, простір наповнюють перші акорди. Український голос починає пісню, а в...

Суспільство3 тижні тому

Адаптивний одяг, інклюзивний посуд і дошки для нарізання: ці ініціативи полегшують життя людям з пораненнями

Нарізати овочі, поснідати улюбленими стравами, одягти штани — всі ці повсякденні справи стають справжніми викликами...

Суспільство4 тижні тому

«Чи я можу вам допомогти?»: це хлопці з соцмереж, які купують у бабусь квіти та роблять інші добрі справи

Ви точно бачили ці відео в соцмережах, коли хтось купує продукти для літньої жінки, скуповує...