У Карпатах масово зацвіла червона рута (ФОТО)

Нові тролейбуси білоруського виробництва  почали курсувати Житомиром, обслуговуючи населення на маршрутах №2 і 3.  Також  нові одиниці транспорту запустять також на маршрути № 1-А та 1-Б, повідомили у міськраді.

Які переваги тролейбусів?

Новий рухомий склад оснащений низкою сучасних функцій, зокрема, має пандус, автономний хід на випадок об’їзду аварійних ділянок, зарядку USB для гаджетів, електронну інформаційну систему, кондиціонування в салоні тролейбуса та кабіні водія та ін.  

«Тролейбус безшумний, зручний для пасажирів та водія, – ділиться  своїми враженнями від  кермування  новим тролейбусом водій Сергій. –  Система кондиціювання є не тільки в салоні тролейбуса, а й в кабіні водія».

Читайте також: Ще один український завод розробив свій перший тролейбус з автономним ходом

Серед переваг нового рухомого складу також відмічено комфортність та безпечність для пасажирів, економність та зручність для маломобільних груп населення. Транспорт ефективний та простий  в експлуатації.

Зазначимо, що в місто тролейбуси білоруського виробництва «Белкоммунмаш» надходять партіями: до кінця року житомирське ТТУ поповниться ще 45 тролейбусами білоруського виробництва.

На Полтавщині на місці колишнього сміттєзвалища висадили 2 тисячі штук дубів. Крім того, дуби посадили на місці зрубу в одному зі лісів Полтавського району – заліснили близько гектара. Про це повідомляє kolo.news.

Зазначається, що величезний смітник поблизу сіл Малий Тростянець та Вища Вільшана у Полтавському районі, утворився ще за радянських часів. З роками кількість сміття лише збільшувалася, доки в цьому році в Щербанівській ОТГ, до складу якої входять ці села, не вирішили його ліквідувати. А щоб там знову не утворилося сміттєзвалище, вирішили посадити ліс.

“З пропозицією звернулися до лісівників Розсшенського лісництва, які запропонували посадити сіянці дуба із закритою кореневою системою. Це новаторський метод вирощування дерев перейнятий полтавськими лісівниками у колег з Вінниччини”, – йдеться у повідомленні.

Унікальна висадка 

Висаджували дерева особливим методом. Насіння для вирощування сіянця закладється в спеціальний контейнер та заповнюється субстратом й індивідуально виростає.

“У землю висаджується деревце висотою від 20 до 30 сантиметрів. У ґрунт поміщається разом із субстратом. У такого дерева вже сформована коренева система, тому вірогідність того, що воно приживеться та не буде хворіти дуже висока. За таким деревом легше доглядати”, – розповідає Олександр Глушко, головний лісничий Полтавського лісгоспу. 

Унікальність такого методу ще в тому, що вирощені дерева можна садити не лише весною та восени, а і в період вегетації дерев, тобто влітку.

Поки що на Полтавщині дерева таким методом вирощують лише в Полтавському лісгоспі.

Фото: kolo.news

Учителька вінницької школи-гімназії №6 Тетяна Лучицька перемогла у міжнародному конкурсі на найкращий дистанційний урок. Про це повідомив міський голова Сергій Моргунов.

“Сучасний вчитель повинен йти в ногу з часом і бути інноваційним, і це добре продемонструвало онлайн-навчання під час карантину.  Знаю, що чимало батьків скептично ставляться до дистанційного навчання, але добре, що маємо і такі позитивні приклади”, – написав мер у фейсбуці.

Конкурс «Найкращий дистанційний урок» спільно провели Світовий Конґрес Українців та Конґрес Українців Канади. Перемогу вінничанці у номінації присудили її ж колеги-вчителі з різних країн світу.

Фото: facebook.com/SAMorgunov

На Херсонщині у селі Кринки Олешківського району відсьогодні стартувала робота над відновленням музею-садиби українського письменника-гумориста Остапа Вишні. Про це повідомляє пресслужба ОДА.

Зазначається, що будинок, у якому постійно зупинявся для відпочинку Остап Вишня, не ремонтувався понад два десятиліття. Крім того, він розташований на території, яка перебуває у віданні Міністерства оборони України, тому доступ до нього значно обмежений. Найперше, що планують зробити, – перенести споруду на іншу ділянку, неподалік.

«Ми сьогодні виїжджатимемо безпосередньо на місце і оцінюватимемо об’єми робіт, які треба виконати. Наше головне завдання – зберегти автентичність музею-садиби. Для цього плануємо відновити один з головних його символів – криницю, та висадити на прилеглій ділянці вишневий сад. Крім того, облаштуємо інфраструктуру для туристів», –  розповіли в ОДА.

Читайте також: Бабуся розмалювала хатину на згадку про свого чоловіка (ВІДЕО)

Наразі у Козачелагерській сільській раді, до складу якої входять Кринки, уже визначено комунальне підприємство, яке опікуватиметься музеєм, відведено ділянку для його розміщення, вирішується питання щодо підведення комунікацій.     

У Кринках новину про початок відбудови музею сприйняли з великою радістю. Тепер місцеві жителі з нетерпінням чекають на його відкриття, яке попередньо заплановане на осінь цього року. Вони також сподіваються, що незабаром до Кринок повернуть й цінні експонати, передані для збереження до музею райцентру понад десятиліття тому. Згодом на території відновленої садиби планують проводити спільні святкування та навіть влаштовувати фестивалі на честь гумориста.

Фото: zruchno.com.ua

Вже у вересні цього року завершать ремонт на трьох смугах мосту через Хаджибейський лиман у Одеській області. Про це повідомили в Укравтодорі.

Як зазначається, в травні 2021 планується повністю завершити капітальний ремонт.

Йдеться не лише про оновлення дорожнього покриття, але й суттєве розширення дороги: замість 4-х смуг руху отримаємо повноцінний 6-ти смуговий маршрут.

Також на мосту буде встановлено майданчик зважування-в-русі, який дозволить в автоматичному режимі фіксувати порушників габаритно-вагових обмежень.

Що відомо про ремонт?

Міст розташований на 445 км автомобільної дороги М-05 Київ-Одеса. На початку року Уряд виділив 100 млн грн на продовження робіт з капітального ремонту мосту.

«Міст через Хаджибейський лиман є частиною траси М-05 Київ – Одеса, яку Укравтодор планує оновити у рамках співпраці із ЄБРР та ЄІБ. Наразі проводяться тендери на розробку технічної документації. Як і на всіх ключових об’єктах Великого будівництва – розглядається можливість влаштування на підходах до мосту системи зважування-в-русі (WiM)», – передає пресслужба Укравтодору.

Читайте також: На київській трасі збудували новий пішохідний міст (ВІДЕО)

Заплановано встановити монолітну залізобетонну плиту по правому проїзду, а також підйом та ремонт вже існуючих прольотів мосту, після чого буде влаштовано дорожній одяг, тротуари, освітлення, перильне та бар’єрне огородження.

Чому це важливо?

Міст є складовою дороги міжнародного значення М-05 Київ – Одеса, яка з’єднує великі промислові, адміністративні й культурні центри України з морськими портами та зонами відпочинку на Чорноморському узбережжі, а також забезпечує міжнародні транзитні автотранспортні перевезення.

У Вінниці чистять дно Південного Бугу. Земснаряди вже намили 40 тисяч кубічних метрів намулу, а планують  – 320 тисяч, розчистивши дно річки аж до Сабарівської ГЕС, повідомляє місцеве видання Veжа.

Як йдеться у сюжеті телеканалу “Віта”, цьогоріч на розчистку Південного Бугу з міського бюджету планують витратити 15 мільйонів гривень. Наразі земснаряди вже намили 40 тисяч кубічних метрів мулу (це 800 вантажних автомобілів) і за день один земснаряд завантажує до 40 машин.

Читайте також: Берегову лінію Київського водосховища досліджує БПЛА (ФОТО)

Відомо, що роботи розпочали на ділянці від мосту по об’їзній до 29-ї школи (тут Буг стане глибшим майже на 2 метри), а загалом річку прибиратимуть аж до Сабарівської ГЕС.

Як чистять річку?

Загалом із дна річки планують дістати 320 тисяч кубів намулу. Зі слів Вадима Білоконя, директора підрядної організації, це дуже великий об’єм, враховуючи те, що замовником є місто, а не держава. Він розповів, що компанія, яка виграла тендер на ведення робіт,  “чистить інші міста, села, але не в такій великій кількості”.

“В нас сьогодні на воді працює три земснаряди, ще два – у стадії завершення комплектації. На наступному тижні, в середу, має з’явитися екскаватор “Амфібія”, – розповів Юрій Семенюк, заступник директора Департаменту комунального господарства. 

Також відомо, що за тиждень підрядник планує випустити на воду додаткову техніку – баржі та два плаваючі екскаватори, які дістають з дна річки більш тверді пласти.

“За роки назбиралося болота. Його треба все забрати, бо дуже цвіте вода, немає глибини”, – розповів Петро Яцков, багермейстер (машиніст земснаряду).

Виконроб підрядної організації Леонід Костюк пояснив, що спершу земснаряд подає намул у карти намиву по спеціальних пульпопроводах (таких карт уздовж річки створили декілька). За тим ці відкладення за деякий час осідають, чиста вода відходить назад у річку, а намул вирушає на просушування (потім його вивозять на сміттєзвалище).

Водночас робітники скаржаться, що дістають з річки багато сміття: шини, пакети, пляшки – все, що люди залишають після відпочинку та навмисне викидають у воду.