Суспільство
У Карпатах масово зацвіла червона рута (ФОТО)
У Карпатських горах на Чорногірському та Мармароському хребтах масово розквітли рододендрони, які в народі називають червоною рутою.
Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.
Відомо, що пік цвітіння рододендрона в Карпатах настане за тиждень, а триватиме воно ще понад 14 днів.
Відтак, туристам, які мають можливість в карантин здійснити самостійні подорожі або ж невеликими групами, варто планувати поїздку найближчим часом, кажуть місцеві гіди.
За їхніми порадами, нині ідеальний час для походів у Карпатах, можна планувати самостійні подорожі і тури для невеликих груп. Варто враховувати погоду, моніторити її на синоптичних сайтах, також розрахувати маршрут — після червневих злив в Карпатах розмило багато доріг на під’їздах до полонин.
Про червону руту
Рододендрон карпатський, він же східнокарпатський, який також має ще місцеві назви бердулян, бердуляк, збурник, кашкара, когітник, омеґа та чорногривник, — це вічнозелений чагарник родини вересових.
Це вид рододендрона поширений на Балканах та в Карпатах. В Україні зростає на межі свого поширення, росте на субальпійських та альпійських луках поміж заростями сосни та ялівцю на висотах 1600–2050 м. Характерний для Ґорґанів, Свидовця (у масиві Близниці), але найбільші зарослі карпатського рододендрона – саме на гірських масивах Чорногори та Мармароша.
Читайте також: Куди поїхати на вихідних? П’ять дивовижних каньйонів України
Це лікарська рослина, в народних легендах — чаклунська, місцеві жителі переповідають: якщо дівчина подарує червону руту легіню, той закохається назавжди і не розлюбить ніколи. Втім, рослина занесена до Червоної книги України як рідкісна, зривати її не можна, за це передбачено штраф — 57 грн за одну квітку.
Стверджують, що саме про цю червону руту написав свою легендарну пісню композитор і основоположник української естрадної пісні Володимир Івасюк. Відтак, зараз на Чорногорі туристи з радістю її співають.
Читайте також: ТОП-7 найколоритніших сіл Гуцульщини, які варто відвідати кожному
Також мандрівники, що йдуть полюбуватися червоною рутою на Чорногору, роблять багато світлин на фоні фіолетових кущів — такі фото збирають багато лайків в соцмережах.
У час цвітіння рододендрона у Карпатах традиційно організовують багато фототурів — знімати схили, вкриті цими квітами, неймовірне задоволення.
Нагадаємо, у Києві з’явився квітник у вигляді жар-птиці.
Також в Ужгороді цвіте найдовша в Європі липова алея.
Як ми писали раніше, на Івано-Франківщині розцвіло ромашкове поле на 25 га.
Усі фото: ukrinform.ua.
Суспільство
24 січня в Миколаєві запрацює новий простір для молоді — Українсько-данський молодіжний дім. Його офіційне відкриття відзначать подією Åbne Døre — Днем відчинених дверей. Усі охочі зможуть завітати, дослідити простір та познайомитися з командою.
Про це повідомляють організатори.
Дім для молоді
Українсько-данський молодіжний дім стане місцем для ідей, навчання, творчості й співпраці. Тут можна організовувати події, брати участь у тренінгах, працювати над власними проєктами й просто знаходити однодумців. Команда Дому працює для молоді міста й тих, хто хоче творити позитивні зміни у своїй громаді.
Протягом року в Миколаєві реалізували низку програм і ініціатив, зокрема навчання з методів діалогу, грантового менеджменту та локальних проєктів. Серед них — дві хвилі Ambassador Program, учасники яких уже стали частиною активної молодіжної спільноти.
Читати також: В Одесі запрацює єдиний хаб для громадськості
Програма події
Захід відбудеться за адресою: вул. Шевченка, 59.
Активності:
- 15:30–16:30 — квест «Досліджуй Молодіжний дім»;
- 16:30–17:00 — міні майстер-класи;
- 17:00–17:30 — неформальне спілкування та нетворкінг.
Молодь, яка хоче долучитися до ініціатив або просто познайомитися з оновленим простором, може прийти в Дім безкоштовно. Попередня реєстрація за посиланням.
Нагадаємо, що у Львові відкрили три сучасні навчально-виробничі хаби.
Фото: Freepik.
Суспільство
Катерина Єсипчук завершує навчання на спеціалізованих курсах і готується стати першою жінкою-машиністкою електропоїзда у Київському метро.
Про це йдеться в сюжеті Вікна СТБ для телемарафону Єдині новини.
Курси стартували у вересні. У групу зарахували 25 осіб, серед яких було чотири жінки. Проте лише Катерина змогла продовжити навчання — інші дівчата залишили курси через складнощі із графіком, іспитами або рівнем зарплати.
Зараз на курсах залишилося 13 студентів. Вони отримують стипендію в розмірі 8 тисяч гривень щомісяця та проходять інтенсивне навчання, що включає теорію й практику.
Читати також: «У відповідальній роботі гендер не має жодного значення»: як працює перша жінка-машиністка харківської підземки
Навчання, що вимагає витримки
Щодня студенти слухають лекції по чотири заняття п’ять разів на тиждень. Практична частина відбувається в тунелях метро — під наглядом досвідчених інструкторів студенти вчаться керувати поїздом.
«Машиніст працює один у тунелі. У критичній ситуації допомогти може тільки власна підготовка та витримка», — пояснює один із викладачів.
Подолання стереотипів
Катерина зізнається, що іноді стикається з упередженнями з боку колег. Однак її це не лякає.
«Дехто вважає, що жінкам тут не місце. Але, вибачте, доведеться звільнити місце. Ми можемо керувати поїздом так само, як і чоловіки. Наші руки й ноги працюють не гірше», — впевнено каже вона.
Нагадаємо, що до Львова везуть безбарʼєрні трамваї зі Швейцарії.
Фото: кадр з сюжету Вікна СТБ.
Суспільство
Трьох українських моряків, членів екіпажу вантажного судна Galaxy Leader, евакуювали з полону єменських хуситів. Операцію зі звільнення провели спільно Головне управління розвідки Міністерства оборони та Міністерство закордонних справ за підтримки султанату Оману.
Про це повідомили в ГУР МО.
Рік перемовин
Хусити захопили українців разом із судном у Червоному морі 19 листопада 2023 року. Тоді вони затримали корабель, який, за словами прем’єра Ізраїлю Беньяміна Нетаньягу, використовувала британська фірма. Серед 25 членів екіпажу, окрім українців, перебували болгари, мексиканці та філіппінці.
Звільнення моряків стало результатом тривалих неофіційних перемовин, які тривали понад рік. Перший контакт із полоненими вдалося встановити лише 3 квітня 2024 року, а 22 січня 2025 року українців нарешті повернули додому.
Нагадаємо, що з російського полону повернули 25 важкохворих та поранених українців (ФОТО).
Фото: Depositphotos.