Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами
berezovyy sik iz Volyni v SSHA berezovyy sik iz Volyni v SSHA

Суспільство

У фітнес-залах США набирає популярності березовий сік із Волині

Опубліковано

Органічний березовий сік, який виготовляють на Волині, має значний попит серед населення Америки. Тож консервний цех держпідприємства “Цуманське лісове господарство” планує розширити експорт органічного березового соку до США.

Про це повідомляє прес-служба Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства (ОУЛМГ).

Як зазначається, американська компанія вже не перший рік є партнером консервного цеху волинських лісівників. Березовий сік з Волині розповсюджується у фітнес-центрах та закладах оздоровлення як особливо поживний та корисний напій.

За словами директора консервного цеху Зінаїди Рябчун, нещодавно підприємство виготовило нові зразки соку. Новий вид продукції також планують постачати до США.

Як сік українських беріз потрапляє до американців?

Кожен товар, перш ніж потрапити у споживчий кошик американського покупця, проходить ретельне вивчення не лише на його склад, а й на вміст мікро- та макроелементів. Ще одна головна вимога, без чого експорт соку до США взагалі не можливий, – відсутність цукру.

Зараз консервний цех волинських лісівників отримав уже сертифікат якості “Ecoglobe”, який дозволяє виробляти та експортувати органічну продукцію для США та європейський сертифікат, який відповідно дозволяє експорт у країни Європи. Виробництво також готується до міжнародної сертикації HACCP (Hazard Analysis and Critical Control Point) – системи аналізу ризиків, небезпечних чинників і контролю критичних точок.

Читайте також: Як священик на Вінниччині фермерує без добрив і хімікатів

Березовий сік тут консервують, не додаючи ні лимонної кислоти, ні цукру, ні ароматизаторів, якщо використовують замінник цукру, то лише стевію. Сировина вся екологічно чиста, яку заготовляють самі ж лісівники.

Співпрацюють волинські лісівники давно уже й з Європейським Союзом, зокрема, відправляють продукцію в Польщу, Німеччину, ведуть переговори із країнами Прибалтики, Китаєм. А також експортують до Канади, США та Ізраїлю. Займатися експортом для волинських лісівників вигідно, адже продають не сировину, а готову продукцію, а тому при експортуванні – нульова ставка ПДВ, окрім того, при експорті, як правило, передплата, що зручно для виробництва. На експорт йде 50 % усієї продукції, це приблизно 700 тисяч умовних банок консервів.

Незважаючи на те, що у консерви не додають консервантів, термін придатності вони гарно витримують – терміни придатності залежно від групи консервів від 12 до 24 місяців.

Чим корисний березовий сік?

Завдяки багатому складу макро- і мікроелементів, березовий сік є засобом від багатьох хвороб. Сік вживають при кашлі і ангіні, болях голови, захворюваннях суглобів.

Це один з кращих засобів, що сприяють поліпшенню обміну речовин і роботи шлунка. Сік берези також рекомендують пити при захворюваннях дихальної системи, ревматизмі, туберкульозі, подагрі, каменях у жовчному міхурі і нирках, набряках, так як він має сечогінну дію. Цей натуральний напій сприяє швидкому загоєнню виразок і ран.

Волинь однією з перших свого часу розпочала промислову заготівлю і переробку березового соку. У 1968 році тут було зібрано перших 43 тонни сирцю. У 1975 році об’єм заготівлі досяг 7500 тонн, в 1984 р. – 10000 тонн.

Читайте також: Першу плантацію ківі заклали у Черкаській області

З тих пір ось уже впродовж 50 років волинські лісівники переробляють березовий сік і виготовляють з нього натуральну, якісну конкурентоспроможну продукцію. Цей напій непростий за складом. Вважається, що він оздоровлює кров, активізує обмін речовин, зміцнює нервову систему. В Україні 3-літрова банка такого соку вартує менше 40 грн.

“Наша продукція екологічно чиста, виготовлена без будь-яких синтетичних ароматизаторів, підсолоджувачів, стабілізаторів, консервантів та інших добавок, – розповідає головний спеціаліст відділу лісових ресурсів Волинського ОУЛМГ Ірина Романюк.

Які ще соки тут роблять?

У консервних цехах Волинського лісництва виготовляється сік березовий “Бадьорість” з настоєм шипшини, сік березовий “Свіжість” з настоєм звіробою, сік березовий “Літо” з настоєм квітів липи, сік березовий “Домашній” із настоєм сушених груш, сік березовий із лимоном, березово-яблучний, березово-чорноплідногоробиновий, сік березовий “Веснянка” з настоєм шипшини та натуральним медом, сік березовий “Ромашка” з настоєм квітів ромашки, сік березовий, настояний на м’яті та інші.

Цього року передбачено заготовити понад 600 тонн соку. 145 тонн буде перероблено цехами, решта продана сирцем.

[su_button url=”https://www.liqpay.ua/ru/checkout/i56624243821″ target=”blank” style=”flat” background=”#F2AF1C” color=”#000″ size=”5″ center=”yes” radius=”10″ icon=”icon: credit-card” icon_color=”#000″ text_shadow=”0px 0px 0px #c7c7c7″ desc=”Вас буде перенаправлено на сайт liqpay” rel=”lightbox”]Підтримати проект[/su_button]

 

Коментарі

Суспільство

Український трилер «БожеВільні» зібрав понад 4 мільйони гривень за три тижні прокату

Опубліковано

Дебютний трилер Дениса Тарасова «БожеВільні» продовжує привертати увагу глядачів. За три тижні прокату стрічка зібрала понад 4,1 млн грн, а її подивилися більше ніж 26 тисяч людей.

Про це повідомили у Державному агентстві з питань кіно.

Про що фільм?

«БожеВільні» занурює глядачів у похмуру реальність каральної психіатрії в СРСР 1970-х років.
Головний герой, Андрій, потрапляє до психіатричної лікарні через захоплення забороненою західною рок-музикою. Перед ним стоїть непростий вибір: співпрацювати з КДБ чи розкрити правду про тортури, які переживають ув’язнені.

Відео: FILM.UA Group

Читати також: Український «Щедрик» прозвучав у рекламі Chanel (ВІДЕО)

Що кажуть глядачі?

Фільм вирізняється атмосферою, яка тримає у напрузі до останньої хвилини, та вражає глибоким розкриттям теми тоталітарного гніту.

Стрічка стала важливим внеском у популяризацію українського кіно і розкриття тем, які довгий час залишалися табу.

Нагадаємо, що орган із труб і уламків ракет звучатиме на вокзалі у Львові.

Фото обкладинки: фільм «БожеВільні».

Коментарі

Читати далі

Суспільство

«Громади зобов’язані допомагати переселенцям». Як на Чернігівщині підтримують тих, хто втратив дім

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю зі спецпроєкту ШоТам та Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Тут розповідаємо про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.


Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.

У Бобровицькій громаді на Чернігівщині зараз живуть понад 2 тисячі переселенців. Крім житла, роботи, гуманітарки та допомоги з документами, ці люди потребують психологічної підтримки, тому влада у співпраці з благодійниками створила для них безкоштовний соціально-психологічний простір.

Як це реалізували, розповідає ШоТам.

Михайло Ділок

директор центру надання соціальних послуг Бобровицької сільської ради.

Уся допомога є безкоштовною

Наш соціально-психологічний простір створений на базі місцевого центру надання соціальних послуг. З втіленням цього проєкту нам допомогла благодійна організація «Право на захист». Усі послуги простору безкоштовні.

Крім як по психологічну допомогу, переселенці приходять до нас із різними питаннями. От днями чоловік з інвалідністю із Запорізької області звертався щодо ремонту електрики в будинку, куди його заселили. Інша сім’я живе в будинку, де немає газу, тому потрібно допомогти з дровами, адже стало холодніше. Ми стараємося всім допомогти, чим можемо — надаємо продукти, постіль, теплий одяг, через благодійників дістаємо ліки, допомагаємо оформити документи.

Центр соціальних послуг Бобровицької сільської ради. Фото: ШоТам

Геннадій Іванюк

виконувач обов’язків голови Бобровицької міської ради Чернігівської області 

«Ми хочемо, аби їм було в нас комфортно»

Наша Бобровицька громада має значну допомогу від Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» — матеріальну підтримку, а також тренінги для фахівців. Нам допомагають відновитися після бойових дій, адже росіяни окупували 9 сіл громади та знищили понад 160 будівель. 

Проєкт виділив нам багато необхідної техніки: пересувні фари для роботи вночі, екскаватор для ремонту доріг, а також чотири дробарки для переробки деревини. Тепер ми безкоштовно забезпечуємо переселенців дровами, аби вони могли опалити своє нове житло. 

Їхні діти навчатимуться у відновленій опорній школі, адже «ГОВЕРЛА» фінансує там ремонт і допомагає створити бомбосховище. Проте не менш важливим є й моральний стан переселенців, тому ми створили для них соціально-психологічний простір. У майбутньому хочемо виділити під нього окреме приміщення та найняти на роботу більше фахівців.

Геннадій Іванюк і Михайло Ділок спілкуються про розвиток соціально-психологічного простору. Фото: ШоТам

Вважаю, що громади зобов’язані допомагати переселенцям знайти житло та роботу, адже ці люди втратили свій дім. Ми хочемо, аби їм було в нас комфортно, і щоб вони не мусили їздити по інших містах у пошуках житла.

Марина Бушеленко

психологиня соціально-психологічного простору у Бобровицькій громаді

Люди часто бояться психологів, але ми хочемо допомогти

Я — дружина загиблого воїна, мама та психологиня, яка щось робить, аби допомогти іншим. Коли люди покидають свій дім і переїжджають у нове середовище, вони не знають, що на них чекає. 

Ми зустрічаємося з клієнтами індивідуально раз на тиждень, сеанс триває 45 хвилин. Часто до мене звертаються молоді мами з дітьми, які стають розгубленими на новому місці.

От нещодавно до мене приходила жінка з Сум, у якої там залишилися батьки. Через це вона відчуває постійну тривогу, тому я стараюся допомогти їй зібратися та навчитися боротися з тривогою, аби не переносити її на свою дитину. 

Часто люди бояться психологів, але ми хочемо допомогти. Я не даю порад, не засуджую, а слухаю та намагаюся допомогти розібратися з хаосом в голові, скерувати людину в правильному напрямку. Тоді на душі стає легше, адже зі мною можна поплакати та бути собою.

Переселенка Лариса Бабій на прийомі в психологині Марини Бушеленко. Фото: ШоТам

Після нашої роботи вони завжди дякують і зазначають, що бачать зміни: діти адаптуються в садочках, налагоджують сон і свій емоційний стан. Я допомагаю жінкам звернути увагу на власні бажання та згадати про свої базові потреби.

Я завжди раджу планувати своє майбутнє, бо якщо ви знаєте, чого прагнете, то відволікаєтеся від стресу. Насамперед це потрібно дорослим, але я працюю також з дітьми та підлітками. Перші сеанси ми проводимо за присутності їхніх батьків, а далі вже самі.

Марина Бушеленко біля будівлі соціально-психологічного простору для переселенців Бобровицької громади. Фото: ШоТам

Зараз ми починаємо співпрацювати з психологами з інших центрів, а ще плануємо проводити для переселенців у місті різноманітні тренінги. Наступного літа хочемо відкрити інклюзивну кімнату для дітей з інвалідністю та загалом завдяки психологічним технікам допомагати людям жити краще.

Коментарі

Читати далі

Суспільство

У Києві відкрили реабілітаційний центр для військових та рятувальників

Опубліковано

На базі медичної установи МВС у Києві запрацював сучасний реабілітаційний центр RECOVERY — 14-й у національній мережі.

Про це повідомляють в інстаграм-сторінці центру.

Реабілітація за світовими стандартами

Центр щороку прийматиме до 2 тисяч пацієнтів — військових, поліцейських та рятувальників, які зазнали поранень під час бойових дій. Заклад оснащений сучасним обладнанням, зокрема:

  • тренажерами для відновлення після мінно-вибухових травм;
  • апаратами віртуальної реальності, що роблять реабілітацію цікавою завдяки гейміфікації;
  • системами для точного оцінювання прогресу пацієнтів.
Фото: RECOVERY

Читати також: У Києві відреставрують «Будинок з комахами», збудований у 1893 році (ФОТО)

Команда та інклюзивність

З пацієнтами працює мультидисциплінарна команда — лікарі, фізичні терапевти, ерготерапевти, психологи та інші спеціалісти. Простір центру створений із дотриманням принципів інклюзивності, забезпечуючи доступність для всіх категорій пацієнтів.

Нагадаємо, що на Київщині відкрили новий гуртожиток для ВПО з п’яти областей (ФОТО).

Фото обкладинки: RECOVERY.

Коментарі

Читати далі

Шопочитати

Культура1 день тому

Як у Залужного та «ДахиБрахи»: юрист з Кропивниччини створює вибійчані хустки та відроджує українське ремесло

Костянтин Данильченко — юрист і водночас засновник майстерні вибійкарства «Будяк Кучерявий». Вибійка — це техніка...

Культура2 тижні тому

Степ, аромат полину, запахи моря і гір — це проєкт «Yuşan-Зілля» про єдність культур українців і кримських татар 

У залі поволі згасає світло, простір наповнюють перші акорди. Український голос починає пісню, а в...

Суспільство3 тижні тому

Адаптивний одяг, інклюзивний посуд і дошки для нарізання: ці ініціативи полегшують життя людям з пораненнями

Нарізати овочі, поснідати улюбленими стравами, одягти штани — всі ці повсякденні справи стають справжніми викликами...

Суспільство4 тижні тому

«Чи я можу вам допомогти?»: це хлопці з соцмереж, які купують у бабусь квіти та роблять інші добрі справи

Ви точно бачили ці відео в соцмережах, коли хтось купує продукти для літньої жінки, скуповує...