Суспільство
Першу плантацію ківі заклали у Черкаській області
Фермер-початківець В’ячеслав Кантур наважився на експеримент – адаптувати вирощування українізованого сорту ківі для Черкащини. Чоловік заклав у регіоні першу плантацію і не пошкодував, повідомляє портал Аgroday.
Чому обрав ківі?
За фахом В’ячеслав Кантур будівельник, але у 2014 році вийшов на пенсію і вирішив зайнятися агробізнесом.
Почав шукати, який напрям освоїти. Привернула екзотична ягода — ківі. Вирішив використовувати морозостійкі саджанці сорту Карпат Стратона Валентайн. Цей сорт вивів Генріх Стратон, витративши на його акліматизацію 17 років.
Той факт, що його ківі витримує температурний режим до мінус 28 градусів, підтвердили на випробувальній станції в Харківській області, де з 2015 року вирощують сім рослин.
Як починав і скільки вклав?
У 2018 році фермер висадив перші 0,5 га – 500 саджанців. Наступної весни планує закласти ще 5 гектарів ківі.
Нині він займається підготовкою ґрунту під майбутні насадження.
Стартові витрати на закладку плантації ківі складуть $15 тис. в розрахунку на гектар. Приблизно $3 тис. треба витратити на краплинний полив тієї ж площі.
“Мінімальна врожайність з куща — 30 кг, і якщо на гектарі тисяча кущів, то урожай складе 30 т. При закупівельній ціні від 1 €/кг ягоди виходить €30 тис. з гектара”, – ділиться Кантур.
У перспективі він розраховує отримувати середню врожайність з куща на рівні 50 кг.
Читайте також: Іспанець вирощує під Броварами салат для усіх українських Макдоналдзів
Велика стаття витрат при закладанні ківі — саджанці. Їх вартість залежатиме від того, скільки купувати. По одній рослини обходяться в $10. Фермер на 500 саджанців витратив по $5 за штуку.
Далі йдуть витрати на шпалеру, адже ківі потрібна добра опора. На ділянці встановлюються стовпчики, на них – горизонтальні поперечники. Все обв’язується нержавіючим дротом. Така конструкція витримує навантаження в 100 кг і обходиться в $4 тис./га.
Близько $2 тис./га треба закласти на поліпшення ґрунту. Наприклад, ківі не підходять чорноземи, і їх доводиться “розбавляти” піском.
І ще приблизно $2 тис. доведеться витратити на догляд за рослиною протягом трьох років до першого врожаю.
Чому це вигідно?
“Вигіднішої культури для вирощування, ніж ківі, на земній кулі немає”, – пояснює фермер.
За його словами, якщо за яблука можна отримати тисячу євро з гектара, за лохину — 12 тисяч, то мінімальна реалізація ківі при виході на промислове плодоношення становить 30 тисяч євро з гектара.
Читайте також: На Львівщині фермер заклав плантацію найдорожчого у світі гриба
Сьогодні на земній кулі виробляється близько 800 тисяч тонн ківі. Попит на цю ягоду в ЄС задоволено на 60 відсотків. Україна на сьогодні експортує 10 тисяч тонн ківі, і в нас теж зростає культура споживання цього продукту.
“Мрію вирощену продукцію продавати в першу чергу всередині своєї країни. А в перспективі потрібно налагоджувати переробку. Щоб зробити такий міні-цех, знадобиться лише три одиниці обладнання і п’ять чоловік обслуговуючого персоналу. Приміщення під сховище об’ємом 300 тонн і під цех 200 кв. метрів у мене є. А вкладення будуть потрібні не більше 50-60 тисяч доларів. Мені гарантували мінімальну врожайність ківі протягом 50 років. Але на практиці такий сад плодоносить і до ста років”, – каже фермер.
В теорії урожай можна отримати вже на четвертий рік, говорить Кантур. І відразу ж окупити свої інвестиції.
До слова, фермер планує, що в 2020 році його плантація становитиме 10,5 га. Така площа дозволить йому отримувати $500 тис. щороку.
[su_button url=”https://www.liqpay.ua/ru/checkout/i56624243821″ target=”blank” style=”flat” background=”#F2AF1C” color=”#000″ size=”5″ center=”yes” radius=”10″ icon=”icon: credit-card” icon_color=”#000″ text_shadow=”0px 0px 0px #c7c7c7″ desc=”Вас буде перенаправлено на сайт liqpay” rel=”lightbox”]Підтримати проект[/su_button]
Суспільство
Будівля та харчоблок 1973 року
«Раніше була стара плита, то на ній особливо нічого не зготуєш. У нас провели загальношкільні батьківські збори, де виносилося питання покращення та урізноманітнення харчування для дітей. Дирекція зайнялася», — розповідає мама двох учнів Старозагорівського ліцею Ірина Загірська.
Перемогли у відборі та вирішили реформувати харчування
Змінам завадила повномасштабна війна
«Ремонт харчоблока у Старозагорівському ліцеї запланували на початок 2022 року. Втім, здійснити план, на жаль, не вдалося. Адже саме в той час розпочалося повномасштабне вторгнення і кошти, які виділила місцева влада перерозподілила на допомогу Силам оборони», — розповідає керівник ліцею.
Тепер діти споживають здорову їжу змалечку
Оновили кухню — зникли скарги
«Тепер набагато різноманітніші страви готують, можна запікати, а не смажити на олії, як це було. Дітям подобається, а отже і мені подобається», — підсумовує мама двох учнів Старозагорівського ліцею Ірина Загірська.
Суспільство
Про оборонні розробки
- +300 у сфері БПЛА;
- +200 наземних роботизованих комплексів (НРК);
- +200 у сфері “штучного інтелекту” (ШІ);
- +100 засобів радіоелектронної боротьби та розвідки (РЕБ/РЕР);
- понад 60 розробок кодифіковано згідно зі стандартами NATO.
Підтримка Brave1
- пошук рішень для протидії та ураження FPV і комерційних дронів, зокрема DJI, Autel;
- пошук рішення БПЛА-перехоплювача, здатного знешкоджувати ворожі розвідувальні дрони – ZALA, “Орлан” , SuperCam.
Про Brave1
Суспільство
Смітники перетворили на парки
«Тут була просто неймовірна кількість смітників. Так, не було нормальних доріг, тротуарів, освітлення і нормальної води, але це, напевно, мене не так вразило, як сміття», — пригадує Людмила Прокопечко.
«Коли треба зробити щось важливе і ми знаємо, що можемо зробити це самі, то я просто звертаюсь до громади, щоб нас підтримали. І люди відгукуються», — каже голова громади.
Щотижня з Доброслава виїжджає волонтерська допомога, зібрана людьми
«У нас в музеї висять прапори всіх бригад, яким ми допомагаємо — їх дуже багато. І потрібно, щоб це робили всі, щоб відчували: не можуть одні воювати, а інші взагалі бути далекими».
«Для громади дуже важливі корисні справи. Бо це для них, вони тут господарі. Тож долучаються до активностей, та не лише до якоїсь роботи, а й постійно збирають допомогу для військових», — каже Людмила Прокопечко.
«Вона не просто заховалася десь в кабінеті, а якраз найперша підійшла до мене і запитала: як справи? Як ви себе почуваєте? Може, вам чимось допомогти?», — розповідає військовий.