Суспільство
У Черкасах розкопали «литовський» замок XVI століття
У Черкасах третій місяць тривають археологічні дослідження на території «литовського» замку в районі історичного місця Дзеленьгори (це пагорб, з якого почалася історія міста).
Про це повідомили в Черкаському археологічному музеї Середньої Наддніпрянщини.
Археологічні знахідки представлені матеріалами різних епох. Найдавніші з них належить до зарубинецької культури (ІІІ ст. до н. е. – І ст. н. е.).
Це другий сезон досліджень тут після 2020 року. Розкопки проводяться Черкаською експедицією Інституту археології НАН України в співпраці з Черкаським археологічним музеєм Середньої Наддніпрянщини.
Більшість знахідок пов’язана з ранньою історією Черкас, бо ж саме тут розташовувався міський замок кін. XIV – поч. XVII ст.
Читайте також: «Замість руїн – будинки у скандинавському стилі». Як відбудувати громаду після окупації? Кейс Новобасанської ТГ на Чернігівщині
«Цьогоріч нам пощастило натрапити на цікавий археологічний об’єкт, який безпосередньо пов’язаний із черкаським замком. Це велика за розмірами (5х5 м) споруда напівземлянкового типу. На даний момент розчищено верхню частину заповнення її котловану й виявлено обгорілі рештки дерев’яної конструкції: дощате облицювання стін, стовпи, дошки та балки перекриття, що просіло. На долівці знайдено рештки згорілої дерев’яної діжі», — йдеться у повідомленні.
Археологи зазначаються, що виявлена споруда не житлового призначення. Найімовірніше, вона є однією з господарських будівель, які знаходилися на території замку. Не виключено, що це шпихлір – приміщення замкового арсеналу, де зберігали, зброю, порох, компоненти для його виготовлення (сірку та селітру), свинець, ядра.
Читайте також: Майбутнє пам’яток – у приватних руках. Хто рятує культурну спадщину України? Історія ініціативи «Спадщина.UA»
Остаточні висновки можна буде зробити по завершенні дослідження споруди. З огляду на те, що в заповненні котловану знайдено фрагменти посуду, уламки кахлів, монету 1-ї пол. XVII ст., вірогідним є те, що споруда зруйнувалася 1637 року разом із «литовським» замком на Дзеленьгорі.
Відомо, що під час козацького повстання під проводом Павла Бута (Павлюка), польські війська піддали вогню фортецю та частину міста. Приводом стало те, що реєстрові козаки Черкаського полку разом із полковником Яковом Гугнивим перейшли на бік повсталих. Після втихомирення бунтівних козаків влада Речі Посполитої не стала відбудовувати замок на старому місці, а облаштувала його на новому місці.
Нагадаємо, у Києві на Оболонському острові знайшли археологічні пам’ятки старослов’янських часів.
Також ми розповідали, як штучний інтелект відтворив портрет графині Крістіни Чакі, яка жила в Ужгородському замку на початку 18 століття.
Фото: facebook.com/archmuzeumck.
Суспільство
Суспільство
Серед отримувачів:
Про проєкт
Кредитування
- Пільгова ставка на весь термін кредиту — 3%
- максимальний строк кредиту — 20 років
- мінімальний початковий внесок — 20%
- кредитують банки-учасники програми: Ощадбанк, ПриватБанк, Глобус Банк, Укргазбанк, Sky Bank