“Цигани” у кіно: шість фільмів про ромів, які долають стереотипи

З чим більшість людей асоціює ромів? Великі табори, кочівники, ворожіння, жебракування. Уявлення про ромів зводиться до низки стереотипів. Та й у мережі поширюються тільки негативні новини про цю етнічну громаду, що створює чимало перешкод для інтеграції їх у суспільстві. Більшість відомих фільмів про ромів, які ми могли бачити ще в дитинстві, породжують лише стереотипи. Ми підібрали для вас варіанти кінострічок, які руйнують уявлення і по-іншому показують ромів. А саме їх звичайне життя, успіхи, невдачі та прагнення кращого.

1. “Ромська мрія” – про життя у таборах на Закарпатті

“Ромська мрія” – це цикл короткометражних фільмів, які розповідають чотири історії про мешканців таборів Закарпаття. Денис, Мирослава, Діана та Рената вважають себе успішними в ромському середовищі, тож прагнуть бути взірцями. “Ромська мрія” – це дослідження українськими документалістами проблем ромів Закарпатської області. Фільм створений українським режисером Романом Бондарчуком за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”.

Перша історія про Дениса, який виховувався в інтернаті, а тепер веде тут музичний гурток. Він живе в таборі в будинку тещі з дружиною і трьома дітьми.  Але на роботу ходить лише в класичних костюмах з краваткою й до блиску начищених черевиках.  Денис мріє збудувати будинок і виїхати з табору. Друга історія розповідає про Мирослава, який працює в обласній телерадіокомпанії, знімає та веде щотижневу програму для ромів, де розповідає і про спортивні змагання за участю ромів, і про роботу ромських організацій, та навіть історичні оповіді, які мають пробуджувати повагу до свого народу.

Читайте також: «Мене обурюють стереотипи»‎. Історія соціального підприємства, де навчають ромських жінок шити та заробляти

“Діана” – саме так називається третя історія про 23-річну дівчину, яка проживає у таборі. Вона – мати двох дітей від двох шлюбів. Дівчина полишає мрії стати професійним хореографом і веде танцювальний гурток у місцевій ромській школі. Жінка переконана, що нація припиняє своє існування тоді, коли люди перестають виконувати народні танці. І четверта історія розповідає про Ренату, яка вивчилася на юриста і переїхала з батьками у квартиру. Нещодавно вона почала працювати в центрі правової інформації та консультації, створеному в колишньому будинку батьків дівчини. Вона допомагає відновлювати паспорти, оформляти свідоцтва про народження дітей, представляє інтереси ромів у судах. 

 2. “Пам’ятати” – фільм про геноцид ромів під час Другої світової війни

Фільм про події, що болять у серцях мільйонів ромів по всьому світу. Саме так розповідає про свою ідею автор стрічки “Пам’ятати” Петро Русаренко. Петро за національністю ром і не розкрита тема геноциду ромів йому боліла. Тому він запропонував режисеру Ігорю Качуру зробити спільний проєкт. 

1942 рік. Дівчина-ромка Ляля тікає від німецького концтабору і смерті. Свій порятунок вона знайшла у найближчому селі, де за золото та ліки їй погоджується допомогти звичайна українка Марія. Спочатку Марія дуже упереджено ставиться до ромської дівчини. Але змінила свою думку, коли почула про трагічну історію родини Лялі. Марія розуміє, що ромка така ж сама людина і заслуговує на щасливе життя. 

У центрі фільму дві історії двох дівчат, які перебувають під німецькою окупацією і обидві страждають – одна через етнічну приналежність, а інша через втрачену родину. Цінність цього фільму в тому, що режисер розмиває межі стереотипного уявлення про відмінність ромів та українців. 

Як виявилось, ця історія не вигадка! Одна бабуся розповіла Петру Русаренко  як врятувала ромку під час геноциду. Цей фільм прийняли у Міжнародний ромський архів.

3. Короткометражний квір-фільм “Чачьо”

Як піти проти волі батьків у ромській спільності? Як руйнувати архаїчні традиції. Як чоловіку сказати про свою нетрадиційну орієнтацію?  Коротка стрічка “Чачьо” українського режисера Віталія Гавура всього за 20 хвилин встигає порушити ціле коло питань, яке актуальне не тільки для ромів, а й для українців. 

Читайте також: Що подивитися? Дев’ять найкращих українських короткометражок

В основі сюжету молодий хлопець Януш, який виріс у консервативній ромській громаді у маленькому місті. Він має підкоритися бажанню батьків та одружитися з ромською дівчиною Златою. Але насправді Януш гей і закоханий в молодого українця на ім’я Паша. Разом вони планують втекти з весілля та покинути місто. Але чи зможе Януш так вчинити зі своєю родиною?

Стрічка “Чачьо” перемогла на 11-му Одеському міжнародному кінофестивалі як найкращий короткометражний фільм. Це одна з робіт, створених у рамках проєкту Coming Out of Isolation 2.0. Цей проєкт спрямований на подолання дискримінації, ксенофобії та упередженого ставлення до представників ЛГБТ спільноти в Україні.

4. “Невидима правда” – фільм, який змінює уявлення про ромську спільноту

Це ще одна документальна стрічка, яка розповідає три унікальні історії про ромську молодь та їхні родини, які належать до різних соціальних груп. Авторка ідеї Олена Кривенко зазначає, що фільм “Невидима правда” 2021 року показує, що роми бувають різними, як і представники будь-якої нації. Є величезна проблема в упередженому ставленні до ромів. Чомусь ми знаємо лише негативні історії про представників цієї спільноти, але тих ромів, які працюють чи навчаються, значно більше, ніж нам здається.  Олена сподівається, що фільм змінить уявлення про ромську спільноту. 

“Невидима правда” розповідає  три унікальні історії ромської молоді. Перший герой стрічки 17-річний Даніель. Він із родини заможних ромів. Хлопець навчається у школі на медіафакультеті, мріє стати сценаристом.

Наступна героїня “Невидимої правди” — Моніка. Їй 20 і вона — студентка медичного коледжу, майбутня медсестра. Після коледжу планує опанувати професію лікарки. Виросла в дуже бідній ромській родині. 

Третя історія — від Анжеліки, 13-річної школярки з багатодітної ромської родини. Вона взяла на себе всю хатню роботу й догляд за молодшими братами. Попри труднощі, добре навчається у школі, вивчила українську та мріє стати кондитером.

5. Документальний фільм “Сім історій успішних ромських жінок” 

Доля ромської жінки, боротьба зі стереотипами, реалізація у суспільстві – ці та інші питання підіймаються у стрічці “Сім історій успішних українських жінок”, яка вийшла на екрани у 2017 році. Це перший документальний цикл фільмів про сучасних ромських жінок, мисткинь та громадських діячок, що живуть та працюють в Україні. 

“Наші героїні – ромські жінки, чия праця, творчість і громадянська позиція не можуть залишатися непоміченими. Вони зберігають дитячі спогади про останнє кочове покоління, але самі давно живуть у містах. Сформувавшись у патріархальній ромській культурі, вони зважилися популяризувати цю культуру в українському суспільстві, паралельно докладаючи зусиль до соціальних змін у ромській спільноті”, – розповідають творці фільму. 

Героїні фільму розповіли публічно про частину свого раніше закритого життя. Вони зберегли в пам’яті моменти з дитинства про кочове життя, але зараз вже давно живуть у містах і популяризують свою культуру в українському суспільстві. Фільм був створений за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”. У рамках показу також була влаштована фотосесія. 

6. “Табір” – есе про мандрівку “двадцать років потому”

Фільм “Табір”- це авторський погляд режисера Олександра Балагури на життя ромів у Закарпатській області. Попри бідність, брак роботи та труднощі, герої фільму прагнуть до краси та гармонії. 

Цей фільм про ромів називають своєрідним кіноесе режисера про подорож до старих місць зі сподіванням зустріти когось із персонажів свого фільму двадцятирічної давнини. Ще у 1991 році Олександр випадково опинився в Західній Україні, у селі Підвиноградів, у ромському таборі. Життя ромів дуже сильно його вразило, тому режисер зняв фільм “Вулиця-вдова”. Через 20 років режисер повернувся, щоб дізнатись про долю жителів табору, пов’язати минуле і теперішнє. І фільм  “Табір” розповідає про це повернення. У стрічці своєрідно склеюються епохи – радянська та пострадянська, українська. Фільм переплітається з розповідями його героїв про теперішнє своє життя, а нові реалії виказують своє давнє коріння. Євген і Марина – діти, що біжать за автобусом кінематографістів у першому, ще чорно-білому фільмі – тепер мають власних дітей: у Марини їх троє, у Євгена – восьмеро.

Читайте також: «Я піду в далекі гори». П’ять українських фільмів про Карпати

Фільм про ромів вийшов у світ ще в 2013 році і викликав неоднозначну реакцію. Деякі глядачі звинуватили режисера у тому, що той лише створює черговий стереотип про цей народ. Однак Олександр Балагура зазначає, що його фільм показує як люди, які живуть без елементарних вигод, спромоглись зберегти почуття гідності та краси.