«Я піду в далекі гори». П’ять українських фільмів про Карпати

ШоТам разом з першим українським онлайн-кінотеатром Takflix презентують вам добірку «Я піду в далекі гори». Це п’ять знакових фільмів про Карпати, що визначають образ гір в українській культурі. Гори постають як простір нестримної свободи, автентичності, втечі. Добірка доступна до перегляду на всіх територіях світу мовою оригіналу з англійськими субтитрами. 

Матеріал підготовлений у партнерстві з Takflix та за фінансової підтримки Добродіїв ШоТам. Це наші читачі, які підтримують нас фінансово на щомісячній або одноразовій основі. Спеціально для них Takflix пропонує промокод, який дає 10% знижки на перегляд українських фільмів з добірки. Якщо ви наш Добродій, то знайдете промокод у нашій закритій спільноті на Facebook. Якщо ж тільки хочете дізнатися, як стати Добродієм ШоТам – можете почитати про це тут.

1. Класична стрічка «Тіні забутих предків»

Фільм Сергія Параджанова «Тіні забутих предків» знятий без мільйонних бюджетів та яскравих декорацій сколихнув весь світ. Ця стрічка здобула 39 міжнародних нагород, 28 призів на світових кінофестивалях, а відомий сербський режисер Емір Кустуріца назвав «Тіні забутих предків» найкращою картиною знятою у світі. А нещодавно саме ця стрічка зайняла перше місце в рейтингу 100 найкращих фільмів в історії українського кіно від Довженко-Центру. І хоча фільм вийшов у світ ще у 1964 році і досі він не перестає бути популярним. 

Драма «Тіні забутих предків» була знята у селі Жаб’є та околицях села Криворівня Верховинського району Івано-Франківської області. Саме тут Михайло Коцюбинський написав свою повість. Режисер активно вивчав побут, звичаї та народні костюми гуцулів. Сергій Параджанов навіть відмовився жити в готелі, щоб якомога краще передати карпатський колорит у фільмі. 

Драматична історія розвивається на тлі карпатських гір на березі річки Черемош. Іван Палійчук знайомиться з Марічкою Гутенюк, донькою вбивці його батька, дає їй ляпаса і викидає хустку в річку. Проте замість ворожнечі між ними виникає приязнь. Іван та Марічка ростуть разом, проводять багато часу та закохуються одне в одного. Однак їх родини, які ворогують між собою, обурені їх стосунками. У той час погано велось господарство, тому Іван приймає рішення вирушити на заробітки, але повернутись до зими та одружитись з Марічкою. Однак дівчина несподівано гине. Про це дізнається Іван, він замикається в собі та довго ходить понурий. За кілька років одружується з Палагною. Однак чоловік продовжує тужити за Марічкою.

2. Трагікомедія  «Мої думки тихі»

Трагікомедія «Мої думки тихі» Антоніо Лукіча з Ірмою Вітовською в головній ролі розповідає про подорож фрилансера та його матері до Карпат у пошуках мітологічної пташки. Фільм вийшов у 2019 році і зібрав 10 млн гривень за сім тижнів кінопрокату та демонструвався на більш як сімдесяти світових кінофестивалях.

Цей фільм передає неймовірні краєвиди Карпат. Але в основі стрічки закладений більш глибокий сенс. Підіймається вічна проблема батьків та дітей. Фільм з’явився завдяки історії з життя українського звукорежисера і композитора Дмитра Кравченка. Він на фрилансі отримав замовлення записати звуки тварин української фауни і разом із батьком вирушив у експедицію Черкаською області у пошуках цих звуків.

У фільмі «Мої думки тихі»звукорежисер Вадим отримує замовлення – записати голоси закарпатських тварин. Це може стати його шансом назавжди залишити «незручну Україну» і переїхати до Канади, якомога далі від проблем. Помічником у цьому стає його мама, яка не пускає свого сина на роботу до Канади. Мама Галина, яка поїхала разом із ним до Рахівського району, постійно заважає та відвертає увагу. То вона вчить кермувати авто, то його лагодить, бо стара машина ламається (особливо після сварки). І через це здійснення заповітної мрії стоїть під великим питанням.

3. Документальна стрічка «Жива ватра»

Фільм «Жива ватра» Остапа Костюка вперше вийшов в український кінопрокат 29 вересня 2016 року.  Стрічка оповідає історію гірських вівчарів, які щороку покидають домівку на чотири місяці, щоб вигнати отари на пасовища. Фільм брав участь у міжнародному фестивалі в Карлових Варах та отримав спеціальну нагороду журі на кінофестивалі Hot Docs у Торонто.

Це історія про трьох чоловіків різних поколінь, які живуть в українських Карпатах: 82-річного Івана, який похоронив дружину та сам готується до похорону, 39-річного Василя, який керує тваринним господарством, та 10-річного Іванка, який починає життя з чистого листка в школі-інтернат у райцентрі. Та прийде весна і всі троє піднімуться в гори услід за вівчарським покликанням, яке все важче продовжувати в сучасному світі. Це історія про те, слідувати традиціям в епоху гаджетів та швидкісного інтернету. Фільм показує конфлікт двох світів, істинні цінності та людську працю, любов, родину, місце під сонцем, вогонь живий і вівчарство — усе це в голові маленького хлопчика, котрий, може, стане пастухом.

4.  Мюзикл «Гуцулка Ксеня»

Стрічка «Гуцулка Ксеня» Олени Дем’яненко, який вийшов у 2019 році, –  розказує про українського емігранта Яро, який 1939-го року приїхав з сім’єю до Карпат, щоб одружитися зі свідомою українкою. За основу літературного сценарію фільму взято лібрето однойменної оперети Ярослава Барнича. Стрічка отримала гран-прі фестивалю Atami Film Festival у Японії та приз за «найкращу пісню» і «найкращому композиторові» на премії «Золота Дзиґа».

У стрічці зображений колоритний побут гуцулів, замилування карпатськими краєвидами, але головне – музика.  Саундтреки до фільму виконує гурт Dakh Daughters. Зйомки фільму відбувалися в Карпатах і в Житомирський області, та понад 15 об’єктів були збудовані для фільмування на кіностудії імені Довженка в Києві. Фільм за своєю структурою дуже модерновий. Та й режисерка каже, що зняла модернову мелодраму у стилі українського танго, досить несподівану для глядача.

1938 рік. У карпатське селище Ворохта приїздить американець українського походження Яро, щоб одружитися зі свідомою українкою. Тільки за цієї умови він успадкує великі статки померлого батька, українця-емігранта, що довгий час прожив в Америці. У Карпатах Яро знаходить своє справжнє кохання. До введення радянських військ на територію Західної України залишається кілька тижнів.

5. Короткометражний фільм «Дім»

Ця 12-хвилинна драма сценаристки та режисерки Ірини Цілик, лауреатки американського кінофестивалю Sundance за найкращу режисерську роботу у категорії світового документального кіно за стрічку «Земля блакитна, ніби апельсин» (2020), розповідає про події, що відбуваються у другій половині 1940-их років на Галичині.

На відміну від інших фільмів, тут немає яскравих карпатських краєвидів. Весь фільм в темних, малоконтрастних тонах – гори та зелень здаються майже чорно-білими. Це навіює гнітючу атмосферу та безвихідь. 

За сюжетом, карпатський ліс і серед нього двоє – Славко і Нуся, що зупиняються на ночівлю в маленькій хатині, яка більше подібна на зимівку для худоби, ніж повноцінне житло. Втім, варто героям зайти до неї, як стається диво: всередині це велика міська квартира кінця 30-х років зі старовинними меблями, численними полицями книг, картинами на стінах. Та й самі герої тут виглядають як міська інтелігенція. Тут, всередині свого дому вони майже щасливі. Стрічка показує нам, що коли немає шляху назад, а повсюди небезпека, все, що ми можемо, – зберегти свій дім в собі.