Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

«Центр шаурми», «Незалежність» та «Характерники». 7 закладів від переселенців, які варто відвідати в Києві

Опубліковано

Шукаєте, де поїсти чи посидіти з друзями в Києві? Маємо кілька дійсно крутих варіантів. Це добірка столичних закладів, які відкрили переселенці. Кав’ярні, шаурма та бар із бердянським характером – підтримуючи цей бізнес, ви точно підтримаєте своїх. Усі ці місця перевірені командою ШоТам, тож не вагайтесь – там точно буде смачно і затишно.

Кав’ярня «Незалежність» 

вулиця Будівельників, 32/2

«Незалежність» – заклад від херсонців, які два місяці прожили під окупацією. До повномасштабної війни Тетяна з Нікітою протягом п’яти років розвивали кавовий бізнес у рідному місті й мріяли відкритися в нових містах.

Однак 24-го лютого їхнє життя змінилося. Херсон опинився під окупацією, пішли чутки, що окупанти відправлятимуть чоловіків на війну проти України. Тієї миті пара остаточно вирішила, що час виїжджати. Через 62 блокпости та чотири дні за кермом їм вдалося вирватися з окупованої території. А вже за кілька тижнів на Дарниці відкрився новий заклад – кав’ярня від херсонців, яка нагадує про рідне місто та підтримує своїх.

«Усе, що зараз є в нашому закладі, зроблено нашими руками. Кожен цвях, кожна поличка – тільки ми знали, що і як варто робити. Як і колись в Херсоні, ми знову працюємо разом. Згадуємо, як це, і насолоджуємось нашою свободою тут. Але й не забуваємо, звідки приїхали. Саме тому назвали кав’ярню «Незалежність». Це те, за що нам усім доводиться боротися», – розповіли ШоТам засновники закладу.

Бар ThePuzoPub

вул. Регенераторна 4, корпус 14

Культовий паб із Сєвєродонецька релокувався до столиці та майже рік тому заново відкрився у ЖК «Комфорт Таун» на Лівому березі.

«Чесно легше було б не відкриватися, але коли ж ми обирали легкі шляхи… Відсутність вільного столику не означає, що ми вас не чекаємо! Пузо любить тебе любим, тому сподіваємось, що і ви любите пузо таким “любим, таким як є” наразі маленьким з обмеженим меню та посудом», – з такими словами заклад анонсував своє відкриття у Києві.

Сьогодні тут можна смачно поснідати, заскочити на бургери чи піцу, а також переглянути футбол у компанії друзів. І, звісно ж, випити пива. Адже який паб без пива? «Релоковані, але не скорені», – кажуть про свій бізнес засновники ThePuzoPub. І ми їм віримо!

Харківська їжа «ХА»

Сагайдачного, 41; Шота Руставелі, 12; Русанівська набережна, 4; Ревуцького,6

Це бізнес Андрія та Катерини Гудімових, які покинули рідний Харків та перезапустили бізнес у Києві. «ХА» став першим закладом столиці, в якому готують «студентську» квадратну піцу, що стала символом Харкова. А водночас – справжнім осередком для всіх харків’ян, які були змушені покинути домівку. 

Тут можна відшукати «пасхалки» про ринок Барабашово, «градусник» та «тремпель». І, звісно, поїсти! При чому, доволі бюджетно, адже головна концепція закладу – створити місце, де можна ситно перекусити, витративши не більше 200 гривень. 

«Аби зрозуміти, як ми знову на це все наважилися, потрібно просто знати мого чоловіка. Він усе робить самостійно, зокрема, й ремонт. А ще Андрій не бачить іншого виходу, ніж працювати, рухати економіку й щось робити. Ми сплачуємо податки, допомагаємо армії. Це те, що необхідно робити кожному. Бо хто, якщо не ми? У нас була ідея створити такий собі харківський куточок. Багато наших знайомих також переїхали до Києва, і всі казали, що дуже бракує чогось харківського, рідного. Люди дуже сумували за цим», – поділилася з ШоТам співвласниця закладу Катерина Гудімова.

Kiit

вул. Еспланадна, 30

Усе почалося з кота, що загубився в страшні дні окупації Київщини. Його власник – кулінарний блогер Сергій Стоян – одразу ж розпочав пошуки свого чотирилапого друга. Аби шукати одразу у кількох містах, а потім і за кордоном, потрібні були чималі кошти. І тоді Сергій взявся за те, що вміє і любить найбільше – пекти пироги.

Кав’ярню у вікні «КІІТ» заснували разом троє друзів – Сергій з Ірпеня, Іван з Бородянки та Дарина з Ніжина. Рятуючись від війни, вони приїхали до Львова. Склали всі свої заощадження і на 10 000 грн відкрили перше «вікно». А вже незабаром відкрилися у Києві – на Еспланадній, 30.

«Постійна робота без відпочинку – це важко. Але ми допомагаємо, як можемо. Перш за все, самі собі, бо одна з причин, чому все це почалося, – щоб не висіти на шиї у держави. Ми ніколи не брали жодної допомоги. Усе робимо самі, донатимо на ЗСУ і пригощаємо безкоштовно усіх військових. Так, це не якісь серйозні масштаби, але з таких маленьких підтримок і будується надійний тил держави», – поділився з ШоТам співзасновник кав’ярні «КІІТ» Сергій Стоян.

«Центр шаурми» («Шаурма на вугіллі»)

Теодора Драйзера, 4; Нижній Вал, 23; Велика Васильківська, 66.

Минулого літа в Києві з’явився новий кіоск із шаурмою, що одразу виділився серед десятків інших. По-перше, там виготовляють шаурму на вугіллі – в Україні рідко хто вдається до цієї технології. По-друге, гриль, на якому запікається м’ясо, є авторською розробкою, створеною спеціально для цього закладу. А по-третє, це шаурма «з Маріуполем в серці» – з таким гаслом власники-маріупольці взялися відновлювати свій бізнес у столиці після того, як їм вдалося виїхати з окупованого рідного міста.

За рік у столиці маріупольцям вдалося не лише витримати конкуренцію, а й відкрити ще дві точки. А згодом – провести великий ребрендинг та перетворитися з «Шаурми на вугіллі» на цілком заслужений «Центр шаурми».

«Це справа нашого життя, яке у нас було до війни. Але й після вторгнення я хотів її продовжити. У рішенні відкритися в Києві мене підтримала насамперед моя сім’я. Якби родина сказала, що відновлювати бізнес поки що небезпечно та не на часі, то, можливо, я б не запускав заклад у Києві. Однак у моїх рідних не було сумнівів у тому, що треба продовжувати працювати», – розповів ШоТам власник «Центру шаурми» Максим Пустаков.

Бар «Характерники» в центрі столиці

вул. Городецького, 4

Двоповерховий бар «Характерники» у самому центрі Києва відкрився у вересні 2022-го в історичній будівлі на вулиці Городецького, 4. Його засновники – переселенці з тимчасово окупованого Бердянська, які втратили бізнес у рідному місті, але знайшли сили, аби відновити роботу в столиці. У меню – авторські коктейлі, настоянки, основні страви, салати і вегетаріанське меню.

«Характерники – це відсилка до відомих козаків та Запорізького краю, звідки ми родом. Характерники завжди були на крок попереду, займались чаклунством та магією, і ми проводимо алегорію з цим на барі та у наших стравах. Але це також і від слова «характер», бо ми не здалися і рухаємось далі», – поділився із ШоТам директор «Характерників» Віктор Бахарєв.

Веганська кав’ярня «Середа»

вул. Нижній Вал, 39

Кав’ярню відкрили переселенці зі сходу України, які переїхали до Києва ще у 2014 році, – сімейна пара з Донецька й шеф-кондитер з Маріуполя. Торти готують зі стовідсотково рослинних компонентів. Утім смаколики «Середи» підходять не тільки для веганів, а й для людей, що мають харчову алергію, адже усі десерти без лактози та яєць. Також в асортименті позиції без цукру й борошна. А всю готову продукцію можна замовляти на вивіз, обираючи рецептури на сайті.

Приємний бонус для відвідувачів: «Середа» називає себе pet-friendly та bike-friendly закладом (має велопарковку, а в разі потреби можуть навіть надати насос для велосипеда).

«Якщо ми створили бізнес, то маємо відповідати за його наслідки. Тому ми сортуємо відходи і намагаємось використовувати якомога менше пакування. Використання рослинного молока це полегшує: ми виготовляємо його самі, сировина у твердому вигляді – це горіхи, насіння. Тож ми можемо використовувати скляну тару повторно: стерилізуємо її і знову наповнюємо молоком власного виробництва. Звичайне коров’яче молоко зберігається в тетрапаках, і це створює за день гори сміття. Тут нам простіше», – ділиться співзасновниця кав’ярні Анастасія Балабанова.

Більше про бізнеси переселенців та релоковані підприємства, які варто підтримати, читайте у спецпроєкті ШоТам.

Суспільство

У виші Києва відкриють школу для підготовки ШІ-спеціалістів

Опубліковано

На базі Навчально-наукового інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка хочуть відкрити школу для підготовки спеціалістів у галузі штучного інтелекту.

Про це повідомив директор Інституту журналістики КНУ Юрій Бондар, передає «Укрінформ».

«Партнерами школи стануть американські меценати Шелбі й Калеб Ворд (Shelby & Сaleb Wards), які є засновниками першої у світі платформи для ШІ-сторітелерів Curious Refuge. Їхні тренінги застосовують Netflix, Pixar, Google й інші», – розповідає Бондар.

Читайте також: Український ШІ-стартап залучив $30 000 інвестицій

Безпосередньо для створення школи партнери можуть залучити до пʼяти мільйонів доларів. Наразі вивчення проблематики індустрії штучного інтелекту впроваджують у навчальні програми й модулі для студентів.

«Ринок штучного інтелекту в Україні сьогодні не досить розвинутий, спеціалісти працюють несистемно. Тож навчальні платформи, як-от школа при КНУ, дадуть можливість підготувати й обʼєднати спеціалістів», – додає Бондар.

Нагадаємо, МЗС України представило ШІ-аватара Вікторію, яка тепер коментуватиме консульську інформацію.

Фото: Укрінформ

Читати далі

Суспільство

До переліку нематеріальної культурної спадщини додали практику охорони гуцульського орнаменту

Опубліковано

Міністерство культури та інформаційної політики України додало до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України нову практику з охорони “Гуцульського орнаменту (узорів) та пов’язаного з ним культурного простору”.

Про це повідомило Міністерство культури та інформаційної політики

Практикою з охорони нематеріальної культурної спадщини є комплекс заходів, які провадить організація для охорони елементу нематеріальної культурної спадщини або нематеріальної культурної спадщини в цілому.

Фактично нова практика – це програма, яку представляє Мала академія наук України. Вона розпочалася у 2000 році з ідеї створення підручника “Гуцульський орнамент”. Головна мета цього видання – збереження і розповсюдження знань про гуцульський орнамент, його розмаїття, людей, які його практикують, культурний та соціальний контекст побутування.

На основі досліджень розробили й програму, що передбачала залучення молоді до досліджень, популяризації проявів нематеріальної культурної спадщини, пов’язаних з гуцульською орнаменталістикою.

Читайте також: Джонсонюк, шампанське з чорнобривців, хата з Pinterest та TikTok. Українські блогерки показують чим можна займатися переїхавши у село

Це дало можливість вивчати супутні напрямки, такі як властивості деревини, математичну складову в орнаментах, хімічні властивості барвників, які використовуються у писанні писанок. Базуючись на традиційних знаннях, розвивався напрямок, який поєднує використання народних традиційних мотивів у сучасному дизайні, зокрема дизайні одягу, вкрапленні традиційних мотивів у дизайн інтер’єрів, а також використання в оздобленні просторів як міських, так і сільських, зокрема створення муралів.

Програма складається з кількох напрямків. Серед них дослідження культури гуцульського орнаменту та пов’язаного з ним простору; взаємозв’язок дереворізьблення, в якому втілюється орнамент, та впливу на нього навколишнього середовища, зокрема зміна клімату та знищення лісу.

Також зазначена програма популяризивутиме через створення ігор, написання статей, матеріалів, створення фотовиставок, розповіді про різні напрямки народного мистецтва, в яких використовується орнамент, програми про носіїв-практиків.

Також досліджуватимуть використання мотивів традиційного народного орнаменту в сучасному дизайні та мистецтві.

Ще одним напрямком є програма музейної педагогіки, яка поширюється на дослідження та популяризацію музейних колекцій, в яких є збірки, пов’язані з культурою гуцульського орнаменту.

Завдяки активній роботі в рамках програми та залученню нових слухачів знання про гуцульський орнамент поширюються серед більшої кількості людей, тому кількісні показники постійно зростають.

Нагадаємо, на Фестивалі української писанки в Києві встановили світовий рекорд.

Фото: МКІП

Читати далі

Суспільство

До Пущі-Водиці ходитиме екскурсійний трамвай-кафе

Опубліковано

Екскурсійний трамвай-кафе, що ходить до Пущі-Водиці, планує відновити свою діяльність з 18 травня.

Про це повідомляють на Facebook-сторінці “Екскурсії на трамваї по Києву”.

Про екскурсію

Перша запланована екскурсія отримала назву “Таємниці Пущі-Водиці” і її програма була розроблена на основі матеріалів відомого історика Олександра Анісімова.

Учасники екскурсії матимуть можливість відвідати перший у Києві пивоварний завод, урочище Кинь-Ґрусть та мавзолей-усипальницю, спроектовану архітектором Городецьким.

Серед варіантів програм для прогулянок до Пущі-Водиці також доступна програма під назвою “Трамваї на курорт”. Щодо екскурсій по Києву, можна обрати із таких варіантів, як “Вечірній трамвай”, “Від конки до трамваю” та “Не звичні історії на тролейбусі”. Кожна з цих програм обіцяє захоплюючі враження та цікаві відкриття для учасників.

Екскурсії тривають від однієї до трьох годин. Вартість місця в екскурсійному кафе-трамваї становить від 400 гривень. Забронювати місця можна на сайті.

Читати також: 800 мешканців громади тепер знають, як врятувати життя. На Житомирщині жінки за грант заснували освітній проєкт

Про вагон

Вагон-кафе був споруджений у 1992 році, і в 2007-му році він пройшов ремонт за кошти та зусилля “любителів транспорту” та працівників депо.

Проте, в березні 2023 року на сторінці екскурсійної агенції було оприлюднено повідомлення про загрозу зникнення трамвай-кафе. З початком воєнного стану екскурсійному трамваю було заборонено курсувати до Пущі-Водиці, незважаючи на те, що рух регулярних трамвайних маршрутів до цієї місцевості був відновлений в травні 2022 року.

Нагадаємо, що сумчанин переміг у міжнародному конкурсі шрифтів.

Також ми повідомляли, що анонсували створення навчальної програми по розмінуванню для жінок.

Читати далі