Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

«Центр шаурми», «Незалежність» та «Характерники». 7 закладів від переселенців, які варто відвідати в Києві

Опубліковано

Шукаєте, де поїсти чи посидіти з друзями в Києві? Маємо кілька дійсно крутих варіантів. Це добірка столичних закладів, які відкрили переселенці. Кав’ярні, шаурма та бар із бердянським характером – підтримуючи цей бізнес, ви точно підтримаєте своїх. Усі ці місця перевірені командою ШоТам, тож не вагайтесь – там точно буде смачно і затишно.

Кав’ярня «Незалежність» 

вулиця Будівельників, 32/2

«Незалежність» – заклад від херсонців, які два місяці прожили під окупацією. До повномасштабної війни Тетяна з Нікітою протягом п’яти років розвивали кавовий бізнес у рідному місті й мріяли відкритися в нових містах.

Однак 24-го лютого їхнє життя змінилося. Херсон опинився під окупацією, пішли чутки, що окупанти відправлятимуть чоловіків на війну проти України. Тієї миті пара остаточно вирішила, що час виїжджати. Через 62 блокпости та чотири дні за кермом їм вдалося вирватися з окупованої території. А вже за кілька тижнів на Дарниці відкрився новий заклад – кав’ярня від херсонців, яка нагадує про рідне місто та підтримує своїх.

«Усе, що зараз є в нашому закладі, зроблено нашими руками. Кожен цвях, кожна поличка – тільки ми знали, що і як варто робити. Як і колись в Херсоні, ми знову працюємо разом. Згадуємо, як це, і насолоджуємось нашою свободою тут. Але й не забуваємо, звідки приїхали. Саме тому назвали кав’ярню «Незалежність». Це те, за що нам усім доводиться боротися», – розповіли ШоТам засновники закладу.

Бар ThePuzoPub

вул. Регенераторна 4, корпус 14

Культовий паб із Сєвєродонецька релокувався до столиці та майже рік тому заново відкрився у ЖК «Комфорт Таун» на Лівому березі.

«Чесно легше було б не відкриватися, але коли ж ми обирали легкі шляхи… Відсутність вільного столику не означає, що ми вас не чекаємо! Пузо любить тебе любим, тому сподіваємось, що і ви любите пузо таким “любим, таким як є” наразі маленьким з обмеженим меню та посудом», – з такими словами заклад анонсував своє відкриття у Києві.

Сьогодні тут можна смачно поснідати, заскочити на бургери чи піцу, а також переглянути футбол у компанії друзів. І, звісно ж, випити пива. Адже який паб без пива? «Релоковані, але не скорені», – кажуть про свій бізнес засновники ThePuzoPub. І ми їм віримо!

Харківська їжа «ХА»

Сагайдачного, 41; Шота Руставелі, 12; Русанівська набережна, 4; Ревуцького,6

Це бізнес Андрія та Катерини Гудімових, які покинули рідний Харків та перезапустили бізнес у Києві. «ХА» став першим закладом столиці, в якому готують «студентську» квадратну піцу, що стала символом Харкова. А водночас – справжнім осередком для всіх харків’ян, які були змушені покинути домівку. 

Тут можна відшукати «пасхалки» про ринок Барабашово, «градусник» та «тремпель». І, звісно, поїсти! При чому, доволі бюджетно, адже головна концепція закладу – створити місце, де можна ситно перекусити, витративши не більше 200 гривень. 

«Аби зрозуміти, як ми знову на це все наважилися, потрібно просто знати мого чоловіка. Він усе робить самостійно, зокрема, й ремонт. А ще Андрій не бачить іншого виходу, ніж працювати, рухати економіку й щось робити. Ми сплачуємо податки, допомагаємо армії. Це те, що необхідно робити кожному. Бо хто, якщо не ми? У нас була ідея створити такий собі харківський куточок. Багато наших знайомих також переїхали до Києва, і всі казали, що дуже бракує чогось харківського, рідного. Люди дуже сумували за цим», – поділилася з ШоТам співвласниця закладу Катерина Гудімова.

Kiit

вул. Еспланадна, 30

Усе почалося з кота, що загубився в страшні дні окупації Київщини. Його власник – кулінарний блогер Сергій Стоян – одразу ж розпочав пошуки свого чотирилапого друга. Аби шукати одразу у кількох містах, а потім і за кордоном, потрібні були чималі кошти. І тоді Сергій взявся за те, що вміє і любить найбільше – пекти пироги.

Кав’ярню у вікні «КІІТ» заснували разом троє друзів – Сергій з Ірпеня, Іван з Бородянки та Дарина з Ніжина. Рятуючись від війни, вони приїхали до Львова. Склали всі свої заощадження і на 10 000 грн відкрили перше «вікно». А вже незабаром відкрилися у Києві – на Еспланадній, 30.

«Постійна робота без відпочинку – це важко. Але ми допомагаємо, як можемо. Перш за все, самі собі, бо одна з причин, чому все це почалося, – щоб не висіти на шиї у держави. Ми ніколи не брали жодної допомоги. Усе робимо самі, донатимо на ЗСУ і пригощаємо безкоштовно усіх військових. Так, це не якісь серйозні масштаби, але з таких маленьких підтримок і будується надійний тил держави», – поділився з ШоТам співзасновник кав’ярні «КІІТ» Сергій Стоян.

«Центр шаурми» («Шаурма на вугіллі»)

Теодора Драйзера, 4; Нижній Вал, 23; Велика Васильківська, 66.

Минулого літа в Києві з’явився новий кіоск із шаурмою, що одразу виділився серед десятків інших. По-перше, там виготовляють шаурму на вугіллі – в Україні рідко хто вдається до цієї технології. По-друге, гриль, на якому запікається м’ясо, є авторською розробкою, створеною спеціально для цього закладу. А по-третє, це шаурма «з Маріуполем в серці» – з таким гаслом власники-маріупольці взялися відновлювати свій бізнес у столиці після того, як їм вдалося виїхати з окупованого рідного міста.

За рік у столиці маріупольцям вдалося не лише витримати конкуренцію, а й відкрити ще дві точки. А згодом – провести великий ребрендинг та перетворитися з «Шаурми на вугіллі» на цілком заслужений «Центр шаурми».

«Це справа нашого життя, яке у нас було до війни. Але й після вторгнення я хотів її продовжити. У рішенні відкритися в Києві мене підтримала насамперед моя сім’я. Якби родина сказала, що відновлювати бізнес поки що небезпечно та не на часі, то, можливо, я б не запускав заклад у Києві. Однак у моїх рідних не було сумнівів у тому, що треба продовжувати працювати», – розповів ШоТам власник «Центру шаурми» Максим Пустаков.

Бар «Характерники» в центрі столиці

вул. Городецького, 4

Двоповерховий бар «Характерники» у самому центрі Києва відкрився у вересні 2022-го в історичній будівлі на вулиці Городецького, 4. Його засновники – переселенці з тимчасово окупованого Бердянська, які втратили бізнес у рідному місті, але знайшли сили, аби відновити роботу в столиці. У меню – авторські коктейлі, настоянки, основні страви, салати і вегетаріанське меню.

«Характерники – це відсилка до відомих козаків та Запорізького краю, звідки ми родом. Характерники завжди були на крок попереду, займались чаклунством та магією, і ми проводимо алегорію з цим на барі та у наших стравах. Але це також і від слова «характер», бо ми не здалися і рухаємось далі», – поділився із ШоТам директор «Характерників» Віктор Бахарєв.

Веганська кав’ярня «Середа»

вул. Нижній Вал, 39

Кав’ярню відкрили переселенці зі сходу України, які переїхали до Києва ще у 2014 році, – сімейна пара з Донецька й шеф-кондитер з Маріуполя. Торти готують зі стовідсотково рослинних компонентів. Утім смаколики «Середи» підходять не тільки для веганів, а й для людей, що мають харчову алергію, адже усі десерти без лактози та яєць. Також в асортименті позиції без цукру й борошна. А всю готову продукцію можна замовляти на вивіз, обираючи рецептури на сайті.

Приємний бонус для відвідувачів: «Середа» називає себе pet-friendly та bike-friendly закладом (має велопарковку, а в разі потреби можуть навіть надати насос для велосипеда).

«Якщо ми створили бізнес, то маємо відповідати за його наслідки. Тому ми сортуємо відходи і намагаємось використовувати якомога менше пакування. Використання рослинного молока це полегшує: ми виготовляємо його самі, сировина у твердому вигляді – це горіхи, насіння. Тож ми можемо використовувати скляну тару повторно: стерилізуємо її і знову наповнюємо молоком власного виробництва. Звичайне коров’яче молоко зберігається в тетрапаках, і це створює за день гори сміття. Тут нам простіше», – ділиться співзасновниця кав’ярні Анастасія Балабанова.

Більше про бізнеси переселенців та релоковані підприємства, які варто підтримати, читайте у спецпроєкті ШоТам.

Коментарі

Суспільство

Велосипеди залишали всюди: як жителька Чернігівщини ініціювала створення велопарковки в селі

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю зі спецпроєкту ШоТам та Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Тут розповідаємо про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.


Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.

Раніше жителі Количівки на Чернігівщині залишали велосипеди біля дерев чи під магазинами — їх було не злічити. Тепер біля місцевого ліцею красується сучасна 36-місна велопарковка з накриттям. А все завдяки місцевим жінкам, які у 2022 році створили ГО «Юстина», невтомно пишуть грантові заявки та досліджують, що ще можна змінити в селі. 

ШоТам поспілкувалися з очільницею організації Ольгою Вовченко про те, як завдяки опитуванню дізналися, що потрібна велопарковка в селі, та чому зміни в Количівці лише розпочинаються.

Ольга Вовченко

очільниця ГО «Юстина».

Вирішили створювати свою громадську організацію

Я працювала у Чернігівській обласній дитячій лікарні фельдшеркою, але через скорочення штату стала домогосподаркою. Коли почалося повномасштабне вторгнення, то ми з чоловіком вирішили не виїжджати, адже обоє — медики. Спочатку лікували військових, а коли Количівка вже була відрізана від Чернігова, взялися допомагати місцевим. 

Ми готували вдома на вогні. Газу не було, світла не було, а отже й інтернету — ми не знали, що відбувається. Але надавали медичну допомогу, прибирали у дворі, прали, годували собак і котів. Люди дуже згуртувалися.

Якраз напередодні 24 лютого у Количівку приїжджала представниця Українського жіночого фонду — місцеві жінки прийшли послухати, навіть створили групу самодопомоги. Але після початку вторгнення ми про проєкти не думали — турбот вистачало. Та невдовзі представниця фонду зателефонувала, аби поцікавитися, як справи в групи. Кілька жінок уже роз’їхалося, але дехто лишився і ми знову згуртувалися.

Ми ризикнули: прописали проєкт для психологічної підтримки жінок, але ще ж треба його реалізувати через громадську організацію, а в нас її не було. Нам запропонували партнерську з Корюківки, але це далеко. Транспорту нема, дороги погані, інтернету нема — що ж ми будемо робити? Вирішили створювати своє.

Частина учасниць ГО «Юстина». Наразі в ГО є 3 постійні учасниці, і кілька долучаються за змоги. Фото надала героїня 

«Юстина», бо справедливість

Так у вересні 2022 року ми, жінки з Количівки, створили громадську організацію «Юстина». Назву пояснюю просто — бо «справедливість» (з лат. justus — справедливий — ред.). Тоді ніхто не знав, що таке ГО, яка знадобиться документація і як створювати проєкти, але ми всього вчилися в процесі.

Перший проєкт «Юстини» — «Клуб Юстина надає крила» — підтримав Український жіночий фонд. Для нього місцева влада надала нам приміщення в будинку культури, і ми почали проводити там різноманітні заходи для психологічної підтримки жінок і дівчат. Грошей у селі не вистачало, тож ми приносили дрова з дому, аби зігріти приміщення. 

Ми запрошували психологиню, юриста, тому що багато жінок мали юридичні питання, а доїхати до Чернігова тоді було складно. Проводили й заходи з дітьми — ми хотіли, щоб діти теж могли розвантажитися психологічно.

Місцеві не одразу звикли до таких заходів, а деякі вважали, що їм не потрібна психологічна допомога, і мали багато упереджень щодо психологів. Але зміни в тих, хто таки відвідував заняття, були помітні. Жінки ставали спокійнішими, більш розкутими, виговорювались. Між собою знайомились, бо навіть живучи в одному селі, могли ніде не перетинатися.  

Після першого успішного проєкту було багато інших: робили спільний перегляд кіно для мам з дітками, створювали алеї пам’яті та невеликий меморіал в селі, інформували жінок про гендерно зумовлене насильство. 

Стратегічна сесія ГО «Юстина». Фото надала героїня 

Читайте також: Спершу був «хейт», згодом з’явився діалог: на Чернігівщині жителі голосують і змінюють свою громаду

Спільний запит у селі — велопарковка

У кожному дворі в Количівці є один чи кілька велосипедів — так діти добираються до ліцею, а багато працівників — на роботу. Тож коли в селі проводили анкетування, то виявили спільний запит — відсутність місця для роверів.

Я теж спостерігала за ситуацією — велосипеди всюди: біля магазину, пошти, біля ліцею просто валяються. Моя дитина додому приходила й жалілася, що там ланцюг злетів, там колесо пробите чи спиця погнулася.

Велосипеди були в Количівці всюди. Фото надала героїня

Так і виникла ідея — можна водночас облаштувати велопаковку та популяризувати здоровий спосіб життя. Тож коли ГО «Юстина» цьогоріч проходила навчання з організаційної спроможності й організатори запропонували подати якийсь проєкт на 250 тисяч гривень фінансування, ми точно знали, що робити.

Часу було небагато: на написання проєкту дали тиждень, а на реалізацію — місяць. Під час повторного анкетування зʼясували, що більшість людей була за встановлення велопарковки біля відбудованого ліцею, адже він розташований у центрі села й багато жителів його відвідують. Тож за підтримки ІСАР Єднання та Фонду «Партнерство за сильну Україну» ГО «Юстина» почала роботу.

Місцеві встановлюють спеціальне покриття на велопарковці в Количівці. Фото надала героїня

Ми залучили фахівців, провели заходи з безпеки — наприклад, тренінги з домедичної допомоги. Також організували велопрогулянку з дітьми по Количівці. Провели аудит безпеки, почали розробляти туристичні маршрути — і велопарковка в селі запрацювала.

Зізнаюся, мені було важливо прислухатися до дітей, адже вони залишали свої побажання щодо покращення села в спеціальній коробочці, а в межах одного з проєктів брали участь в опитуваннях.

Діти там теж висловлювали свої думки, і мене тоді збентежило, що одна дитина каже: «Нащо писати? Все одно нас ніхто не чує». І мені так хотілося щось зробити для дітей, щоб вони бачили, що мрії мають здійснюватися.

Зробили покриття та надихнули інших на зміни

Робота над велопарковкою не була простою — постачальник затримував терміни через перебої зі світлом, а ще треба було встановити конструкції та камери спостереження. Та попри всі складнощі, на початку цього навчального року велопарковку в селі зрештою відкрили. Та на цьому історія не закінчилася, адже покриття на майданчику не було — лише пісок. Я вирішила продовжувати шукати фінансування, але це було складно — більшість бізнесів були зайняті відбудовою.

Ось такою вийшла велопарковка біля ліцею в селі Количівка. Фото надала героїня

Проходить день, тиждень, а в дітей грузнуть колеса, вони пісок заносять до школи й додому. І я думаю: «Це ж дощі підуть, і буде ще гірше». То моя знайома й запропонувала відкрити збір. За зібраних 30 тисяч гривень нам таки вдалося зробити покриття. 

Витрати могли бути набагато більші, але виробники давали неймовірні знижки — я їм розповідала, для кого ми це робимо, і вони йшли назустріч. Так ми закупили решіточки, щебінь, спеціальне волокно.

Дуже радісно, що досвід цієї велопарковки поширився й далі — завідувачка місцевого будинку культури теж прописала схожий проєкт, щоб зробити велопарковку в ще одному місці. Ми завжди готові ділитися своїм досвідом.

Коментарі

Читати далі

Суспільство

Укрзалізниця додає ще один поїзд до Варшави: що відомо

Опубліковано

Укрзалізниця запускає другу пару поїздів на популярному маршруті Варшава – Рава-Руська – Львів. Відтепер із запровадженням нового графіка пасажири зможуть дістатися Чернівців, завдяки поїзду №865/866, що курсуватиме через Тернопіль, Чортків і Заліщики.

Про це повідомляє УЗ.

Як працюватиме новий маршрут?

  • На ділянці Варшава – Рава-Руська курсуватиме поїзд польської залізниці PKP Intercity.
  • На маршруті Рава-Руська – Львів – Чернівці працюватиме дизель-поїзд українського виробництва ДПКр-3.

Це сучасні комфортабельні поїзди, які забезпечать комфортну подорож для пасажирів.

Читати також: «Укрзалізниця» показала оновлений електропоїзд на маршрути з Дніпра

Що змінюється для пасажирів?

Додаткові місця на маршруті значно розширять можливості залізничного сполучення із західними областями України. Тепер із Варшави до Чернівців можна буде дістатися з пересадкою в Раві-Руській, а також зручно подорожувати до Львова, Тернополя чи Коломиї.

Маршрут Варшава – Рава-Руська – Львів – Коломия також залишається незмінним — на ньому продовжить курсувати поїзд №767/768 – 867/868.

Фото обкладинки: УЗ.

Коментарі

Читати далі

Суспільство

В Україні запустили акцію «2 000 подарунків до Нового року»: як здійснити мрію дитини

Опубліковано

15 листопада в Україні стартувала щорічна благодійна акція БФ «Твоя опора» «2 000 подарунків до Нового року», у межах якої кожен може здійснити мрію конкретної дитини, яка не може обійняти свого тата чи маму.

Про це повідомляють представники благодійного фонду.

Які діти отримають подарунки?

Це діти, які втратили батьків-Героїв, що захищали нашу країну, діти з родин військовослужбовців, діти з багатодітних сімей та родин опікунів, усиновлювачів, прийомних батьків, дитячих будинків сімейного типу. А ще — діти, які через складні життєві обставини були позбавлені батьківського піклування. 

Благодійну акцію «2 000 подарунків до Нового року» започаткував благодійний фонд «Твоя опора». Постійний партнер акції — компанія «Нова Пошта».

«Акція «2000 подарунків до Нового року» має на меті не просто зробити подарунок, а втілити мрію кожної дитини. Тому ми завчасно зібрали дитячі листи з новорічними мріями. А втілити ці мрії — може кожен із вас», — говорить засновниця  БФ «Твоя опора» Валерія Татарчук.

Читати також: У Полтаві відкрили новий центр психоемоційної підтримки для дітей і батьків

Про цьогорічну акцію

Цьогоріч свої листи із побажаннями до Святого Миколая та Санти надіслали 2000 дітей. Вони мріють про дуже прості речі: декоративну косметику; колонку, щоб слухати улюблену музику; кінетичний пісок; термос для чаю; розмальовку; теплий шарф. 

Ознайомитися зі всіма мріями та здійснити одну із них — можна на сайті БФ «Твоя опора». Всі подарунки доставить за свій рахунок у будь-яку точку України «Нова Пошта». 

З поваги до особистого життя та безпеки всіх дітей, які написали листи-побажання та чиї мрії опубліковані на сторінці акції, їх персональна інформація — прізвища, повна дата народження, місце перебування, фотографії чи будь-які діагнози — не висвітлюються у відкритому доступі.

Нагадаємо, що пошкоджений корпус «Охматдиту» підготували до зими: лікарня прийматиме на 15% більше пацієнтів (ФОТО).

Фото обкладинки: Freepik.

Коментарі

Читати далі