Суспільство
«Центр шаурми», «Незалежність» та «Характерники». 7 закладів від переселенців, які варто відвідати в Києві
Шукаєте, де поїсти чи посидіти з друзями в Києві? Маємо кілька дійсно крутих варіантів. Це добірка столичних закладів, які відкрили переселенці. Кав’ярні, шаурма та бар із бердянським характером – підтримуючи цей бізнес, ви точно підтримаєте своїх. Усі ці місця перевірені командою ШоТам, тож не вагайтесь – там точно буде смачно і затишно.
Кав’ярня «Незалежність»
вулиця Будівельників, 32/2
«Незалежність» – заклад від херсонців, які два місяці прожили під окупацією. До повномасштабної війни Тетяна з Нікітою протягом п’яти років розвивали кавовий бізнес у рідному місті й мріяли відкритися в нових містах.
Однак 24-го лютого їхнє життя змінилося. Херсон опинився під окупацією, пішли чутки, що окупанти відправлятимуть чоловіків на війну проти України. Тієї миті пара остаточно вирішила, що час виїжджати. Через 62 блокпости та чотири дні за кермом їм вдалося вирватися з окупованої території. А вже за кілька тижнів на Дарниці відкрився новий заклад – кав’ярня від херсонців, яка нагадує про рідне місто та підтримує своїх.
«Усе, що зараз є в нашому закладі, зроблено нашими руками. Кожен цвях, кожна поличка – тільки ми знали, що і як варто робити. Як і колись в Херсоні, ми знову працюємо разом. Згадуємо, як це, і насолоджуємось нашою свободою тут. Але й не забуваємо, звідки приїхали. Саме тому назвали кав’ярню «Незалежність». Це те, за що нам усім доводиться боротися», – розповіли ШоТам засновники закладу.
Бар ThePuzoPub
вул. Регенераторна 4, корпус 14
Культовий паб із Сєвєродонецька релокувався до столиці та майже рік тому заново відкрився у ЖК «Комфорт Таун» на Лівому березі.
«Чесно легше було б не відкриватися, але коли ж ми обирали легкі шляхи… Відсутність вільного столику не означає, що ми вас не чекаємо! Пузо любить тебе любим, тому сподіваємось, що і ви любите пузо таким “любим, таким як є” наразі маленьким з обмеженим меню та посудом», – з такими словами заклад анонсував своє відкриття у Києві.
Сьогодні тут можна смачно поснідати, заскочити на бургери чи піцу, а також переглянути футбол у компанії друзів. І, звісно ж, випити пива. Адже який паб без пива? «Релоковані, але не скорені», – кажуть про свій бізнес засновники ThePuzoPub. І ми їм віримо!
Харківська їжа «ХА»
Сагайдачного, 41; Шота Руставелі, 12; Русанівська набережна, 4; Ревуцького,6
Це бізнес Андрія та Катерини Гудімових, які покинули рідний Харків та перезапустили бізнес у Києві. «ХА» став першим закладом столиці, в якому готують «студентську» квадратну піцу, що стала символом Харкова. А водночас – справжнім осередком для всіх харків’ян, які були змушені покинути домівку.
Тут можна відшукати «пасхалки» про ринок Барабашово, «градусник» та «тремпель». І, звісно, поїсти! При чому, доволі бюджетно, адже головна концепція закладу – створити місце, де можна ситно перекусити, витративши не більше 200 гривень.
«Аби зрозуміти, як ми знову на це все наважилися, потрібно просто знати мого чоловіка. Він усе робить самостійно, зокрема, й ремонт. А ще Андрій не бачить іншого виходу, ніж працювати, рухати економіку й щось робити. Ми сплачуємо податки, допомагаємо армії. Це те, що необхідно робити кожному. Бо хто, якщо не ми? У нас була ідея створити такий собі харківський куточок. Багато наших знайомих також переїхали до Києва, і всі казали, що дуже бракує чогось харківського, рідного. Люди дуже сумували за цим», – поділилася з ШоТам співвласниця закладу Катерина Гудімова.
Kiit
вул. Еспланадна, 30
Усе почалося з кота, що загубився в страшні дні окупації Київщини. Його власник – кулінарний блогер Сергій Стоян – одразу ж розпочав пошуки свого чотирилапого друга. Аби шукати одразу у кількох містах, а потім і за кордоном, потрібні були чималі кошти. І тоді Сергій взявся за те, що вміє і любить найбільше – пекти пироги.
Кав’ярню у вікні «КІІТ» заснували разом троє друзів – Сергій з Ірпеня, Іван з Бородянки та Дарина з Ніжина. Рятуючись від війни, вони приїхали до Львова. Склали всі свої заощадження і на 10 000 грн відкрили перше «вікно». А вже незабаром відкрилися у Києві – на Еспланадній, 30.
«Постійна робота без відпочинку – це важко. Але ми допомагаємо, як можемо. Перш за все, самі собі, бо одна з причин, чому все це почалося, – щоб не висіти на шиї у держави. Ми ніколи не брали жодної допомоги. Усе робимо самі, донатимо на ЗСУ і пригощаємо безкоштовно усіх військових. Так, це не якісь серйозні масштаби, але з таких маленьких підтримок і будується надійний тил держави», – поділився з ШоТам співзасновник кав’ярні «КІІТ» Сергій Стоян.
«Центр шаурми» («Шаурма на вугіллі»)
Теодора Драйзера, 4; Нижній Вал, 23; Велика Васильківська, 66.
Минулого літа в Києві з’явився новий кіоск із шаурмою, що одразу виділився серед десятків інших. По-перше, там виготовляють шаурму на вугіллі – в Україні рідко хто вдається до цієї технології. По-друге, гриль, на якому запікається м’ясо, є авторською розробкою, створеною спеціально для цього закладу. А по-третє, це шаурма «з Маріуполем в серці» – з таким гаслом власники-маріупольці взялися відновлювати свій бізнес у столиці після того, як їм вдалося виїхати з окупованого рідного міста.
За рік у столиці маріупольцям вдалося не лише витримати конкуренцію, а й відкрити ще дві точки. А згодом – провести великий ребрендинг та перетворитися з «Шаурми на вугіллі» на цілком заслужений «Центр шаурми».
«Це справа нашого життя, яке у нас було до війни. Але й після вторгнення я хотів її продовжити. У рішенні відкритися в Києві мене підтримала насамперед моя сім’я. Якби родина сказала, що відновлювати бізнес поки що небезпечно та не на часі, то, можливо, я б не запускав заклад у Києві. Однак у моїх рідних не було сумнівів у тому, що треба продовжувати працювати», – розповів ШоТам власник «Центру шаурми» Максим Пустаков.
Бар «Характерники» в центрі столиці
вул. Городецького, 4
Двоповерховий бар «Характерники» у самому центрі Києва відкрився у вересні 2022-го в історичній будівлі на вулиці Городецького, 4. Його засновники – переселенці з тимчасово окупованого Бердянська, які втратили бізнес у рідному місті, але знайшли сили, аби відновити роботу в столиці. У меню – авторські коктейлі, настоянки, основні страви, салати і вегетаріанське меню.
«Характерники – це відсилка до відомих козаків та Запорізького краю, звідки ми родом. Характерники завжди були на крок попереду, займались чаклунством та магією, і ми проводимо алегорію з цим на барі та у наших стравах. Але це також і від слова «характер», бо ми не здалися і рухаємось далі», – поділився із ШоТам директор «Характерників» Віктор Бахарєв.
Веганська кав’ярня «Середа»
вул. Нижній Вал, 39
Кав’ярню відкрили переселенці зі сходу України, які переїхали до Києва ще у 2014 році, – сімейна пара з Донецька й шеф-кондитер з Маріуполя. Торти готують зі стовідсотково рослинних компонентів. Утім смаколики «Середи» підходять не тільки для веганів, а й для людей, що мають харчову алергію, адже усі десерти без лактози та яєць. Також в асортименті позиції без цукру й борошна. А всю готову продукцію можна замовляти на вивіз, обираючи рецептури на сайті.
Приємний бонус для відвідувачів: «Середа» називає себе pet-friendly та bike-friendly закладом (має велопарковку, а в разі потреби можуть навіть надати насос для велосипеда).
«Якщо ми створили бізнес, то маємо відповідати за його наслідки. Тому ми сортуємо відходи і намагаємось використовувати якомога менше пакування. Використання рослинного молока це полегшує: ми виготовляємо його самі, сировина у твердому вигляді – це горіхи, насіння. Тож ми можемо використовувати скляну тару повторно: стерилізуємо її і знову наповнюємо молоком власного виробництва. Звичайне коров’яче молоко зберігається в тетрапаках, і це створює за день гори сміття. Тут нам простіше», – ділиться співзасновниця кав’ярні Анастасія Балабанова.
Більше про бізнеси переселенців та релоковані підприємства, які варто підтримати, читайте у спецпроєкті ШоТам.
На правому березі Києва запустили першу екомашину, яка збиратиме використані батарейки на перероблення. Машина вивозитиме батарейки з усіх пунктів приймання руху «Батарейки, здавайтеся!».
Про це повідомили в русі «Батарейки, здавайтеся!».
Тест-драйв машини тривав упродовж місяця. Вона змогла перевезти понад п’ять тонн батарейок, які здавали кияни у магазинах-партнерах та будинках, що зареєстровані у програмі руху.
Читайте також: UAnimals оголосили лавреатів Всеукраїнської зоозахисної премії
Батарейки за принципом 100% перероблення залежно від типу передадуть таким заводам:
- Eneris Recupyl в Польщі;
- Accurec в Німеччині;
- EraSteel у Франції тощо.
Перероблення матеріалу повністю фінансують партнери руху, а саме виробники й дистриб’ютори батарейок: Panasonic, VARTA, Duracell, GP Batteries та інші компанії.
Нагадаємо, що розробники з України запустили платформу для бронювання будинків на природі.
Фото: фейсбук-сторінка «Батарейки, здавайтеся!»
«Культурні сили» та платформа «Меморіал» 26 березня провели захід, який присвятили розвитку культури підтримки жінок, які втратили чоловіків на війні. На події відбувся відкритий діалог між лідерками громадянського суспільства, представниками патронатних служб, військовими, волонтерами та митцями.
Про це повідомили в «Культурних силах».
Що обговорили на заході
Подію організували для того, аби почати діалог на важливу тему, яку можуть оминати у суспільстві через її важкість. Спікери обговорювали, як не залишати жінок, які втратили коханих наодинці з горем, а також як навчитися не шкодити, натомість вміти підтримувати і турбуватися.
На панелі «Культура підтримки» керівниця психологічного простору «ПроЖИТИ» Катерина Чижик розповіла:
«Для мене особисто одним із тригерних слів було “тримайся”. Нема мені за що триматися, нема за кого триматися. І ще, коли сусіди або хтось кажуть: “та молода, ще вийдеш заміж” — це саме болюче, що можна сказати жінці, яка втратила свого коханого чоловіка».
Катерина втратила свого чоловіка у 2023 році. Аби пережити цю подію, жінка почала створювати власне місце сили. У цей період виник психологічний простір «ПроЖИТИ».
Читайте також: Ukraїner та PR Army створили фільм про депортацію кримських татар (ВІДЕО)
У «Культурних силах» зазначили, що саме в громадському секторі започатковують проєкти, які можуть полегшувати проживання горя втрати.
«Якби не громадський сектор, я взагалі не уявляю, що було б з багатьма членами родин загиблих. Громадським організаціям, які підтримують рідних і близьких загиблих воїнів, треба об’єднувати зусилля, бо державним органам та суспільству часто байдуже на їх проблеми»‚ — розповіла очільниця фонду «Маємо жити» Оксана Боркун.
Також важливою темою для жінок, які втратили своїх чоловіків, є збереження пам’яті про них. Керівниця патронатної служби «Азов.Супровід» Ріна Рєзнік зазначила:
«Є величезна кількість онлайн-петицій про присвоєння звання Героїв України. І ми з одного боку розуміємо, що кожен з загиблих — герой цієї країни, а з іншого боку також розуміємо, що не можемо забезпечити кожному цю державну нагороду, назву міста, назву вулиці й таке інше. Зараз це є найбільшим випробуванням, як весь цей обсяг горя акумулювати і дати кожній індивідуальній, величезній, серйозній трагедії достатньо простору і місця для того, щоб це вшанування було достатньо гідним і великим».
Презентація кліпу «Місто наречених»
На події «Культурні сили» представили новий кліп на пісню Саші Чемерова «Місто наречених». Його присвятили жінкам, які пережили втрату. У кліпі знялася Таті Сонце (Тетяна Мельник).
«Головна героїня цього кліпу не актриса, це жінка, котра втратила свого коханого на війні. І тут на екрані ми можемо бачити не гру, а власне проживання втрати», — зазначив засновник платформи «Культурні сили» Миколай Сєрга.
Автор пісні Саша Чемеров поділився своїми емоціями від переглядання кліпу:
«Як і всі присутні, я вперше дивився цей кліп. І мені важко було втримати сльози. Моїм завданням було не констатувати факт втрати, а дати надію. Тому що життя все ж таки продовжується, все ж таки життя має сенс».
Довідка
«Культурні сили» — це платформа, що об’єднує військових творчих професій, культурних діячів, аналітиків та волонтерів. До цієї платформи входять такі проєкти та бренди:
- «Культурний десант»;
- «Книга на фронт»;
- «Фронтова студія»;
- «Оркестр 59» тощо.
«Культурні сили» формують та розвивають воїнську культуру, забезпечують морально-психологічну підтримку військових, підтримують родини загиблих, розвивають культурну дипломатію та впроваджують стратегії впливу через культуру та мистецтво.
Нагадаємо, що «Культурні сили» провели у Києві відкриту розмову, присвячену колективній пам’яті.
Фото: «Культурні сили»
У Києві відкриють новий креативний простір MLYN design hub, присвячений сучасному українському дизайну. Відвідувати простір можна буде щодня та безплатно. Відкриття MLYN design hub запланували на квітень 2025 року.
Про це повідомили у команді простору.
Що буде в MLYN design hub
Простір працюватиме у стінах колишнього заводу «КиївМлин», у якого й запозичили частину назви. Головна мета проєкту — знайомити українців з якісними предметами інтер’єру, що виробили в Україні, та популяризувати їх.
Українські виробники та дизайнери зможуть представляти свої роботи у межах експозицій інтер’єрних предметів. Виставкова зала оновлюватиметься кожні три-чотири місяці.
«В MLYN design hub ми прагнемо зробити сучасний український дизайн більш помітним для широкої аудиторії. Тому відкрили цей простір — затишний, дружній, наповнений подіями, який щоденно дає можливості для розвитку і популяризації дизайну. Тут українські виробники і дизайнери можуть представити свої роботи на постійній основі, а відвідувачі — відкрити для себе якісні, естетично довершені предмети інтер’єру, створені в Україні», — зазначив засновник MLYN design hub Роман Михайлов.
Читайте також: «Довженко-Центр» запускає у шести містах кіноклуб
Перша експозиція
Першою виставкою у просторі стане експозиція під назвою «Зерно». Її створили під кураторством артдиректорки простору Ярослави України.
«Експозиція “Зерно” представить інсталяції різних інтер’єрних зон, скомпонованих з предметів українського виробництва. В ній ми переосмислимо традиції нашого дизайну в потоці сучасних тенденцій», — розповіла Ярослава Україна.
MLYN design hub працюватиме щодня, вхід для відвідувачів вільний. Експозиційна зона працюватиме з 10:00 до 19:00, а подієва зала прийматиме заходи до 23:00. Простір розташований за адресою вулиця Спаська, 36/31, на другому поверсі.
Раніше ми писали, що анонімний митець зі Львова зібрав понад мільйон гривень на військо за допомогою картин.
Фото: MLYN design hub
