Суспільство
Центр безпеки став рятівником для Білокриницької громади під час війни (ВІДЕО)
Білокриницька громада першою на заході України відкрила Центр безпеки. Під час війни він став рятівником, бо тут зберігають гуманітарку для переселенців, допомагають військовим, а головне — можуть професійно й швидко відреагувати на наступ ворога.
Про це розповідає ШоТам у межах проєкту «Громада діє».
Петро Віхастий працює пожежником понад 30 років. Коли в березні ворог завдав авіаудару по телевежі, він першим поїхав рятувати людей.
«Ми перші надали допомогу військовослужбовцям, які були під завалами. Ми перші приїхали, почали розбирати завали. Після цього приїхали працівники ДСНС зі спецтехніками», — Петро Віхастий, працівник Центру безпеки.
У Центрі є 24 добровольці-пожежники, які розбирали завали після авіаудару. Це студенти, поліцейські, бізнесмени і далекобійники, які безкоштовно допомагають громаді.
«Саме Центр безпеки був тим центром і тим приміщенням, який починав свою роботу з ліквідації, і місцем закінчення. На базі Центру безпеки існує наша поліцейська станція і надання домедичної допомоги громадянам», — каже Тетяна Гончарук, голова Білокриницької громади.
Центр безпеки став надзвичайно важливим для громади під час війни. Тут збирається ДФТГ, зберігають гуманітарку, допомагають військовим.
«Буває, що автомобіль ламається, їм треба переночувати, гарячого чаю випити. Тут ми приймаємо їх і надаємо технічну допомогу, знаходимо спеціалістів, які можуть допомогти», — Петро Віхастий, працівник Центру безпеки.
Долати труднощі під час війни Центру допомагає проєкт USAID «ГОВЕРЛА». Проєкт подарував громаді 100 вогнегасників, електрогенератори й інше приладдя.
«Надзвичайно приємною подією для нашої громади було те, що ми були відібрані до проєкту USAID «ГОВЕРЛА». І це стало допомогою важливою саме в подоланні надзвичайних лих», — Тетяна Гончарук, голова Білокриницької громади.
Читайте також: Це килими з Херсонщини, якими захоплюється шведська принцеса. Історія українсього ательє Vandra Rugs
А ще в Центрі готують юну зміну. Тут є дитяча кімната, де малечу вчать поводитися з вогнем.
«На стенді розміщені різні види системи сигналізації, які дають сигнали тривоги. Навчальна кімната містить дзвін, який передає сигнал тривоги. Ось це імітація гарячих дверей, тобто, підходячи до цих дверей, діти розуміють, що це гаряче. І сюди підходити близько не можна», — пояснює Тетяна Гончарук, голова Білокриницької громади.
А поки громада готує нових пожежників, на варті спокою Петро.
«Мрію, як і всі українці, щоб Україна перемогла і щоб був в Україні мир. І щоб повернулись хлопці, які є на фронті, живі і здорові», — Петро Віхастий, працівник Центру безпеки.
Про проєкт
«Громада Діє» — проєкт, у якому ШоТам розповідає, як громади адаптуються під час війни і вчаться допомагати собі і іншим.
Нагадаємо, захисник «Хан» попри контузію врятував поранених розвідників.
Також ШоТам розповідав, як працівниця ломбарду стала воїном і керує розрахунком гранатомета.
Тарас Яремій у новому випуску «PromПрокачка» завітав до йогині Світлани. Команда шоу оновила інтер’єр у маленькій однокімнатній квартирі героїні, а ведучий наважився постояти на цвяхах.
Йога на тлі війни
Світлана – йогиня, мама 4-річної Марії та дружина військового-добровольця. Жінка живе, працює та виховує доньку в однокімнатній квартирі. Попри постійний стрес, тісні квадратні метри й шум, вона не втрачає сили.
За словами Світлани, саме йога стала для неї точкою опори з початку повномасштабної війни — інструментом, що допомагає зберігати спокій і тримати ментальний баланс. Тепер вона ділиться цією практикою з іншими жінками, коли проводить онлайн-заняття, навчає працювати з тілом і диханням, розслаблятися після важких днів.
Читайте також: Продовжує допомагати побратимам: як в автомайстерні облаштували робоче місце для ветерана з інвалідністю (ВІДЕО)
Особливе місце в її практиці посідає донька. Світлана залучає Марію до занять, щоб із дитинства йога стала для неї природною частиною життя й внутрішньої опори.
Місія шоу
У шоу PromПрокачка має на меті повернути людям відчуття дому в непростий для країни час і розповісти їхні історії через простір, у якому вони живуть. Кожна серія — це особиста історія, інтер’єрна трансформація та маленьке нове життя в межах кількох квадратних метрів.
«Коли я вперше зайшов до її квартири, зрозумів: комфорту тут не вистачає, але є щось важливіше — світла, тепла енергія. І саме її ми хотіли підкреслити нашим оновленням»? — ділиться Тарас Яремій. Ведучий зауважив, що Світлана одна з тих жінок — сильних, глибоких, які щодня самостійно тримають тил, виховують дітей і водночас знаходять сили допомагати іншим.
Під відео закликають долучатися до збору «Дронопад», що триває у партнерстві з БФ «Повернись живим».
Нагадуємо, що дев’ятьох дітей повернули з ТОТ в Україну.
Фото надали творці шоу
Суспільство
Допомогли зупинити іноземні поставки ворогу, арештувати накрадене, списатися важкохворим — це мізер результатів роботи «Слідства.Інфо», про які говоримо в новому випуску подкасту «А шо далі?» про реальний вплив незалежної журналістики.
У гостях студії «ШоТам» головна редакторка «Слідства.Інфо» та військова репортерка Анастасія Станко, а з нею +1. Донечка Насті Іванка всі 50 хвилин або тихенько слухає розмову про роботу на фронті, або спить під колискову про викриту елітну нерухомість держслужбовців та перевірки НАБУ у фігурантів.
Читайте також: «А шо далі?»: ШоТам стартує новий подкаст про вплив незалежної журналістики на суспільство
У подкасті згадували дива на війні, суддів, «покарання службою», допуски журналістів і незмінну правду, яку хочуть зробити змінною. Анастасія розповіла, як воєнкорила вагітною, згадала «перли» своїх героїв і роботу з іноземними медіа.
Підтримуйте команду ШоТам, аби бачити більше подібного контенту.
Нагадуємо, що попри поранення і втрату зору український ветеран веде кулінарний блог і надихає інших (ВІДЕО).
Суспільство
Ми прагнемо надихнути прикладом, аби інші підприємці долучалися до цієї державної програми.
Після поранення на фронті Руслан Задорожний шукав нову роботу, аж тут йому запропонували посаду адміністратора в СТО. Завдяки державній компенсації власниця майстерні облаштувала для ветерана зручне робоче місце, і тепер він може впевнено виконувати свою роботу.
Знайшов нову роботу
До повномасштабної війни киянин Руслан Задорожний працював менеджером в інтернет-магазині. Та коли на власні очі побачив, як росіяни руйнують українські міста, — не зміг залишатися вдома. У листопаді 2022 року Руслан пішов на фронт гранатометником.
Після року служби потрапив під ворожий обстріл на Куп’янському напрямку:
«Ми відбивали черговий штурм, і я повертався в бліндаж. Побачив, як на мене — це буквально в долю секунди відбулось — летить граната з АГС — ВОГ. Було пряме влучання в руку, й уламки потрапили в ногу».
Руслан отримав тяжкі поранення та втратив руку. На лікування й реабілітацію знадобилося півроку, а опісля він почав шукати нову роботу. В якийсь момент Русланові запропонували вакансію на СТО.
«Я шукав СТО для своєї автівки. Приїхав сюди, мені все тут сподобалося. Розговорилися про роботу, і мені запропонували вакансію майстра-приймальника. Мене зацікавило саме це СТО ідеєю — те, що це допомога військовим, і тут збирають, ремонтують військові автівки. Я вирішив залишитися».
Облаштували робоче місце для працівника з інвалідністю й отримали компенсацію
Співвласниця автомайстерні Марія Ксьондзик з 2022 року передавала автівки на фронт. Згодом виникла потреба в ремонті машин, тож вона з партнерами відкрила в Києві СТО.
«Щоб відповідати за якість машин, які ми передаємо, потрібно контролювати й сам ремонт. Ми закриваємо повний цикл для військових — від збору донатів на ремонт авто до, власне, повного ремонту автомобіля. За весь час відремонтували вже понад 500 фронтових авто», — розповідає Марія.
Роботи було чимало, тож, аби розвантажити майстрів, Марія планувала найняти майстра-приймальника, який узяв би на себе якісний процес прийому авто та їх супровід. Якраз тоді на СТО для технічного обслуговування власного автомобіля і приїхав Руслан.
Прийшовши до Центру зайнятості, Марія та Руслан дізналися, що держава компенсує витрати на облаштування робочого місця для людей з інвалідністю. Так власниця майстерні придбала для працівника техніку й оформила відшкодування:
«Ми облаштували для нього зручне робоче місце: купили ноутбук і принтер. Компенсація покрила всю суму — ми витратили близько 76 тисяч гривень. У Центрі зайнятості нам допомогли оформити всі документи».
Тепер ветеран приймає автівки на ремонт, а до того ж, привчившись працювати за ноутбуком лівою рукою, заповнює документи.
На новій посаді Руслан планує набратися досвіду та з часом відкрити власне СТО.
Інформаційна кампанія щодо державної програми компенсації за облаштування робочих місць для людей з інвалідністю реалізується Програмою розвитку Організації Обʼєднаних Націй (ПРООН) в рамках проєкту «Протимінна діяльність в Україні» на запит Міністерства економіки України за участі Державної служби зайнятості та за фінансової підтримки Уряду Республіки Корея.
Кава в дріпах як донат: військовий створив бізнес, аби закривати потреби підрозділу
«Привіт! Я Спейс, командир роти, яку ми називаємо “Практика”. Ми з командою збираємо донати на...
Ще один спосіб сказати «дякую»: як підтримати поранених військових до Дня вишиванки
«Я красивий? Ану, сфотографуйте на мій телефон — я рідним надішлю. Це точно подарунок?» —...
Денжер — собака з Ізраїлю, що допомагає лікувати людей з прифронту. Історія однієї з місій у Бахмуті
Грудень 2022 року. Підвал будинку в Бахмуті — холодний і сирий. Тут зазвичай панує гнітюча...
«Я з покоління дітей, які у 2014 році писали листи солдатам, а потім стали ними». Це Дмитро, що у 18 пішов на війну
Йому було дев’ять, коли почалась війна — і саме з нею він дорослішав. Замість футбольних...