Технології
Це не жарт: український стартап готує колонізацію Місяця
Україна не має свого космодрому, проте має креативні стартапи, які роблять винаходи для колонізації Місяця.
Жартівлива місія – “померти на місяці” двох київських розробників Дмитра Хмари та Олександра Лозінського переросла у компанію “Space Cossacks”, в арсеналі якої зараз є чотири розробки для колонізації інших планет.
Спершу історія видається жартом, проте українцям вдалося налагодити виробничі стосунки з космічними стартапами різних країн світу. Чим кияни підкорюватимуть галактику, поділився один із засновників компанії – Дмитро Хмара.
Історія компанії
Вперше публічно команда “Space Cossacks” заявила про себе у 2016 році на Чемпіонаті Світу з ракетомодельного спорту Жовкві Львівської області. Тоді представили ідею “дрон для запуску ракет з повітря”. Спонсорувала конкурс українська компанія аерокосмічних розробок Noosphera. Вони звернули увагу на ентузіастів з Києва і мотивували продовжувати розробки. А вже 2017 року “Space Cossacks” стали фіналістами конкурсу Vernadsky Challenge. Так почався офіційний шлях нового космічного стартапу.
Малювали комікси для Amazon
Зі своїм колегою Олександром познайомились 12 років тому. Обоє фанатіли від космічної теми, це нас і об’єднало. Обмінювалися цікавими думками, обговорювали, що у нас немає крутих коміксів, які б могли подобатися підліткам, але щоб вони не були про бандитів. Так виникла ідея намалювати комікс про пригоди козаків у космосі.
Згодом познайомилися з художником, який намалював, як козаки підкорюють космос. Текстівки до малюнків зробили і англійською мовою, тож 2013 року почали продавати комікс на Amazon, по $3,99.
Читайте також: Українсько-американський стартап запускатиме вантажі у космос
Коли побачили свої ідеї намальованими, зрозуміли, що деякі не такі вже й нереалістичні, можемо їх втілити.
Куля-дрон для запуску ракет
Давно розглядаємо можливість старту ракети з повітря. Під такий проект підійшов би український літак “Мрія”. Але він поки один і невідомо, чи будуть ще робити такі ж модифікації. Тож у нас виникла ідея зробити кульку, з якої можна запускати ракети.
Це гібрид дрона і дирижабля. На відміну від звичайних дронів – може довго літати, бо тримається в повітрі за рахунок гелію і не шумить.
Якщо підійматися у стратосферу, там -60 градусів, звичайний пластик не витримує і стає крихкими. Півтора роки гралися з прототипами, досліджували різні плівки для дрона-кулі. І таки знайшли, яка витримує високий перепад температур.
Чим корисний винахід? Ракету можна підняти в стратосферу і запустити звідти. Виводити будь-що на орбіту – дорого. Наш винахід здешевлює процес, оскільки ракети можна робити легшими, меншими дешевшими і їм не потрібен космодром.
Читайте також: Ракету-носій з українським двигуном запустили у космос
А на Землі кулю можна використовувати для відеозйомок чи охорони, вона легка в керуванні і не шумить. Уже маємо зацікавлених покупців.
Lunar research service чи “місячний велосипед”
А ще наші кулі можуть бути частиною конструкції, яка добуватиме і перероблятиме гази в космосі. Надувні цистерни, які можна відвезти на місяць, вбудовуємо в “місячний ровер”. Цей пристрій може рухатися по поверхні і за допомогою сонячної енергії з реголіту (місячний ґрунт) видобуватиме гази, які перероблятимуться і зберігатимуться у надувних цистернах.
Проект презантували на виставці у Люксембурзі, ним зацікавилась компанія іSpace. Вони отримали інвестиції від японського уряду, тож запросили нас до кооперації.
Також розробкою зацікавилась компанія Astrobotic, яка виграла конкурс NASA щодо видобутку льоду на місяці. З ними теж ведемо перемовини щодо можливих спільних проектів.
Екзоскелет – космічний тренажер і не тільки
У нашому коміксі козаки-супергерої носили екзоскелет. За історією, він робив їх сильнішими. Тож вирішили його перенести з паперу в реальне життя.
Екзоскелет збільшує силу людини, а в космосі він ще й як тренажер. Оскільки там немає гравітації, м’язи астронавтів швидко атрофуються. За 5 днів перебування на станції, космонавт втрачає до 20% м’язів.
Щоб люди могли нормально ходити і дихати на Землі після повернення, у космосі їм щодня доводиться робити силові вправи. Це відбирає кілька годин часу. Перебування на орбіті дороге, оплачується буквально кожна година. Ми порахували, що екзоскелет може робити штучне навантаження, і тому астронавтам не доведеться витрачати додатковий час на вправи.
Вартість такого винаходу у Європі коштує від €20 тисяч. Наш прототип для рук і плечей обійдеться значно дешевше, всього у €10 тисяч. У нас ціна менша, бо під час розробки зрозуміли, що сюди ідеально підходять деталі із дронів. Для порівняння, NASA робили екзоскелет, але лише для ніг. Їм він обійшовся у $17 мільйонів.
Читайте також: Українські науковці вироблятимуть у США ракетні двигуни
Крім того, програмним забезпеченням він із тренажера легко перетворюється на звичайний екзоскелет. У планах – зробити пристрій на все тіло. З цим проектом вийшли в фінал конкурсу Vernadsky Challenge 2019.
Найдорожче в стартапі – тестування
Щоб продати винахід, його потрібно протестувати. Весною почали збирати команду з шести добровольців, які хочуть приєднатися до випробувань.
У США є великий симулятор для навчання астронавтів. Там відтворені умови, як на Марсі, але дорого їхати. Тому вирішили цієї осені їхати в Польщу, вони у себе побудували симулятор місячної поверхні. Там проведемо випробування.
Читайте також: Від глечиків на 3D-принтері до друку людських кісток: історія стартапу Kwambio з Одеси
А от щоб відправити наш місячний ровер на Місяці, компанія Astrobotic захотіла оплату $12 мільйонів. Після тривалих переговорів, вони готові зробити знижку і взяти наш винахід на поверхню Місяця всього за $1 мільйон. Але і це поки завелика для нас сума.
Звідки гроші на проект?
Жодних грантів чи інвестицій для проекту ще не отримували. Приїжджали інвестори з різних країн, які готові допомагати фінансово. Але часто нам не підходять їхні умови. Крім того, це не зовсім ІТ-проект, у якому можна приблизно порахувати кінцеву вартість. Космічні розробки набагато складніші. А донори хочуть одразу розуміти, що скільки коштуватиме.
Тож звідки гроші? Я і колега маємо основні роботи, а цей стартап зараз більше, як хобі. Тому в проект вкладаємо власні заощадження.
Щомісяця витрачаємо $400 на утримання лабораторії, орендуємо приміщення в 50м² на старому заводі. І ще близько $1000 доларів потрібно на оплату роботи інженерів-фрілансерів.
Технології
Де встановили світлофори
- Університетська: Василя Стуса, Літературна, Київська, Висока, Андрія Тищенка, Садова;
- Соборна: Івана Драча, Поезії, Садова, Матвія Донцова.
Коментарі